Ухвала

від 18.11.2021 по справі 916/3577/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 916/3577/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області

( суддя - Шаратов Ю.А.)

від 12.05.2021

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Таран С.В., судді - Будішевська Л.О., Поліщук Л.В . )

від 01.09.2021

у справі за позовом ОСОБА_1

до: 1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_3

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1 . Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Главбуд Плюс";

3. ОСОБА_4

про визнання недійсним договору та скасування рішень про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому просив визнати недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 3807,6 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 2,808 га (кадастровий номер земельної ділянки: 5110137300:24:005:0003), посвідчений 17.04.2019 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Тетяною Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за номером 180, а також скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №46517133 від 17.04.2019, №46525105 від 17.04.2019 та №46525369 від 17.04.2019.

2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.05.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Суди виходили з того, що позивач не є стороною укладеного між ТОВ "Главбуд Плюс" та ОСОБА_2 договору б/н від 17.04.2019, ОСОБА_1 не набув будь-яких прав та обов`язків за цим правочином, тому будь-які права та інтереси позивача внаслідок укладення оспорюваного правочину порушені не були . ТОВ "Главбуд Плюс" не ліквідовано, його органи управління здійснюють свої повноваження у порядку, передбаченому законодавством України та статутом, тому у випадку порушення прав, вказане товариство може самостійно звернутись за їх захистом через свої уповноважені органи. Позовні вимоги про скасування рішень приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №46517133 від 17.04.2019, №46525105 від 17.04.2019 і №46525369 від 17.04.2019 мають похідний характер від вимоги про визнання недійсним правочину, з огляду на те, що можливість задоволення похідних вимог безпосередньо залежить від задоволення основних позовних вимог, тому такі вимоги також не підлягають задоволенню.

4. 20.10.2021 позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

5. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

6. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

7. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

8. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

9. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

10. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

11. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

12. У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

13. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

14. Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

15. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

16. Критеріями визначення подібності правовідносин в іншій аналогічній справі є: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).

17. Усупереч вимогам статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі скаржник лише цитує зміст норм чинного законодавства, викладає встановлені судами обставини справи та висновки судів щодо суті позовних вимог, проте касаційна скарга не містить як зазначення конкретної норми матеріального права (абзац, пункт, частина статті), яку неправильно застосували суди першої та апеляційної інстанції, так і посилання на відповідний пункт (підпункти) частини 2 статті 287 цього Кодексу як на підставу для касаційного оскарження судового рішення та відповідного правового обґрунтування .

18. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

19. Крім того, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримав 01.10.2021, про що є відповідна розписка в матеріалах справи, натомість доказів на підтвердження суду касаційної інстанції не додає.

20. Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до суду касаційної інстанції, тобто скарга надійшла до Верховного Суду без матеріалів справи, суд позбавлений можливості перевірити у матеріалах справи дату вручення заявникові повного тексту постанови суду апеляційної інстанції.

21. Отже, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження суд розгляне після усунення недоліків у цій частині.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини 2 статті 290, частини 2 статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 у справі № 916/3577/20 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пункті 17 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання;

- надати суду докази, що підтверджують зазначену в скарзі дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а саме 01.10.2021 (зокрема: копію конверту зі штрихкодовим ідентифікатором, в якому йому надіслано оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції; клопотання про отримання повного тексту постанови з відміткою суду; копію розписки про вручення оскаржуваного рішення, тощо).

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова