Постанова

від 10.11.2021 по справі 383/1264/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2021 року м. Кропивницький

справа № 383/1264/20

провадження № 22-ц/4809/1564/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Завітневич О.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Костомарівська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Кетрисанівська сільська рада,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 червня 2021 року у складі судді Адаменко І.М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії.

З урахуванням уточнень до позовних вимог, в обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що з метою реалізації свого права на безоплатне отримання земельної ділянки 18 березня 2019 року вона звернулася з заявою до Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області для надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

09.04.2019 на 31 сесії Костомарівської сільської ради сьомого скликання рішенням №329 їй було надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної передачі орієнтованою площею 2,00 га (ріллі) для ведення особистого селянського господарства, землі сільського призначення, що перебувають у запасі на території Костомарівської сільської ради.

В подальшому, у вересні 2020 року вона звернулась до ТОВ ТЕКТОАРЕАЛ з метою виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак їй було відмовлено та повідомлено, що проект землеустрою розробити не можливо, оскільки в Державному земельному кадастрі на вказаному місці сформована інша земельна ділянка кадастровий № 3520884000:55:000:0010.

Звернувшисься до Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області за інформацією чи надавалася бажана нею земельна ділянка іншим особам, вона дізналась, що рішенням № 391 від 26.07.2019 на 34 сесії сьомого скликання Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області було вирішено надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним та таким, що порушує її права та законні інтереси, а отже підлягає скасуванню, з тих підстав, що сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради, але 26.07.2019 на сесії були присутні лише 5 депутатів із 12 та голова сільської ради, а отже відповідна сесія ради була не повноважною та не мала права приймати рішення.

Позивач просила: визнати протиправним та скасувати рішення 34 сесії Костомарівської сільської ради сьомого скликання № 391 від 26.07.2019 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Костомарівської сільської ради ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 2,00 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3520884000:55:000:0010, яка розташована на території с. Майське Бобринецького району Кіровоградської області, в Державному кадастрі та зобов?язати Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області закрити поземельну книгу, яка була відкрита при державній реєстрації зазначеної земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Позивач вважає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не надано належної оцінки письмовим доказам, які були надані до позовної заяви, а тому воно підлягає скасуванню.

Зокрема представник ОСОБА_1 - адвокат Ляшенко О.В. зазначала, що Костомарівською сільською радою було незаконно прийняте рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки, яку ОСОБА_1 бажає отримати. Незаконність полягає в тому, що сесія ради була неповноважною, а отже будь-які рішення прийняті на цій сесії автоматично є протиправними.

З опублікованого на сайті порядку денного 34 сесії 7 скликання Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26.07.2019 присутніх було лише 5 депутатів із 12 та голова сільської ради, а отже відповідна сесія ради була не повноважною та не мала права приймати будь-які рішення, в тому числі № 391 від 26 липня 2019 року Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність на території Костомарівської сільської ради гр. ОСОБА_2 , оскільки повноважним складом сільської ради є такий, коли кількість депутатів дорівнює чи є більшим від 7 осіб.

Вважає, що суд першої інстанції всупереч існуючій судовій практиці не надав належної оцінки поведінці органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки двом людям щодо однієї земельної ділянки, поверхнево оцінив факти і доводи, які були представлені на його розсуд і ухвалив рішення, яке порушує права та інтереси ОСОБА_1 , оскільки є по суті незаконним, необґрунтованим та суперечливим.

Вказувала, що відповідно до чинного законодавства України, захист порушеного права позивача шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі можливий лише в судовому порядку, окрім того, наслідком скасування державної реєстрації земельної ділянки є закриття поземельної книги, яка відкривається одночасно із проведенням державної реєстрації земельної ділянки. Тому, обраний захист позивачем шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання закрити поземельну книгу є належним та обґрунтованим.

Просила рішення Бобринецького районного суду від 24.06.2021 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області зазначив, що мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, натомість рішення суду першої інстанції ухвалене в рамках чинного законодавства з дотриманням норм процесуального і матеріального права, є обґрунтованим та законним.

Звертав увагу, що ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності). Однак в апеляційній скарзі жодним чином не зазначено про затвердження вказаного проекту землеустрою та не було встановлено в судовому засіданні, що є важливим під час прийняття рішення по даній справі.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини

Рішенням № 329 від 09 квітня 2019 року тридцять першою сесією Костомарівської сільської ради сьомого скликання надано ОСОБА_1 згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,00 га (ріллі) (а.с.21, том 1).

Інформаційним листом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКТОАРЕАЛ від 28.09.2020 року за №662 ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до поданої нею схеми із зазначенням місця розташування бажаної земельної ділянки проект землеустрою розробити не можливо, оскільки в Державному земельному кадастрі на цьому місці сформована земельна ділянка №3520884000:55:000:0010 (а.с.20, том 1).

Рішенням №391 від 26.07.2019 року тридцять четвертою сесією Костомарівської сільської ради сьомого скликання ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність на території Костомаріської сільської ради, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га., в тому числі 2,00 га - (пасовище), із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.26, том 1).

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3512163912020 від 22.12.2020 року, земельна ділянка кадастровий номер 3520884000:55:000:0010 розташована в с. Майське Бобринецького району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства, зареєстрована відділом у Бобринецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 08.10.2019 року (а.с.61-63, том1).

Судом також встановлено, що ДП Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою 04.09.2019 року розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває в запасі ОСОБА_2 загальною площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в межах с. Майське на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області на підставі рішення Костомарівської сільської ради №391 від 26.07.2019 року та заяви ОСОБА_2 до Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 23.01.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.182, том 1).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Третя особа висловила заперечення проти апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи, які були належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц).

З урахуванням вказаного, визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

Предметом спору у справі, що переглядається є визнання протиправним рішення Костомарівської сільської ради щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки з закриттям поземельної книги.

Відповідачем у справі зазначено Костомарівську сільську раду, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Кетрисанівську сільську раду, однак ОСОБА_2 , якому рішенням сільської ради, яке оскаржується, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність не залучено до участі у справі як відповідача.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року визначено, зокрема, що поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що правові наслідки визнання недійсним рішення сільської ради щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки з закриттям поземельної книги насамперед стосуються прав та інтересів цієї особи.

Таким чином, під час вирішення спорів щодо встановлення недійсності правочину суду необхідно перевірити склад учасників процесу та з`ясувати коло осіб, на яке поширюються наслідки скасування рішення сільської ради.

Пред`являючи позовні вимоги ОСОБА_1 клопотання про залучення у справі співвідповідачем ОСОБА_2 не заявляла, що свідчить про неналежний суб`єктний склад учасників справи, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Зазначене призвело до того, що суд першої інстанції допустив помилку щодо належного суб`єктного складу в цій справі і вирішив питання про права та обов`язки ОСОБА_2 без залучення його до участі у справі як відповідача.

Заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2 , а отже такі вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача з третьою особою, яка в такій ситуації має бути залучена співвідповідачем, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд в змозі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у зв`язку з неналежним суб`єктним складом у справі.

Колегія суддів звертає увагу позивача ОСОБА_1 на те, що відмова в задоволенні позовних вимог у зв`язку із вказаних вище підстав не позбавляє її права на захист своїх порушених прав шляхом звернення до суду із відповідним позовом до належних учасників справи, тому і право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є порушене.

Вищенаведене також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 725/4244/18 (провадження № 61-7752св19).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права у зв`язку з чим воно підлягає зміні, з підстав передбачених ст.376 ЦПК України, з викладенням мотивувальної частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 червня 2021 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 18 листопада 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко