Ухвала

від 18.11.2021 по справі 504/2797/16-а

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 504/2797/16-а

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Градовського Ю.М., Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства про забезпечення позову у справі за позовом Підприємства «СОЮЗ» у вигляді приватного підприємства до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті-Строй-Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року адміністративний позов Підприємства «СОЮЗ» у вигляді приватного підприємства задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фонтанською сільською радою Одеського району Одеської області подано до суду апеляційну скаргу.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021 року відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

11.11.2021р. (провадження № 854/13613/21 ЕП) від Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства до апеляційного суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Фонтанській сільській раді Одеського району Одеської області приймати рішення про затвердження Генерального плану поєднаного з детальним планами території с. Крижанівка в межах кварталу №3 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №504/2797/16-а.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач у справі зазначає, що Крижанівською сільською радою, правонаступником якої є Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області, порушено процедуру проведення громадських слухань при прийнятті спірного рішення про затвердження Генерального плану села Крижанівка, внаслідок чого Позивача позбавлено можливості висловити власну думку, зауваження, пропозиції щодо затвердженою Генерального плану з урахуванням відомостей щодо майна Позивача на території такого населеного пункту. Водночас, порушення процедури проведення громадських слухань спричиняє прийняття протиправного рішення щодо затвердження містобудівної документації. Окрім того, заявник наголошує на тому, що про необхідність забезпечення позову у даній справі на стадії апеляційного провадження свідчить й те, що орган місцевого самоврядування систематично приймає протиправні тотожні спірному у даній справі рішення, що беззаперечно виключає можливість ефективного захисту позивачем власних прав т законних інтересів. Посилаючись на перелік рішень судів у інших справах, якими скасовувались рішення відповідача про затвердження генерального плану села Крижанівка, заявник стверджує, що без вжиття заходів забезпечення даного позову у спосіб, який зазначено у заяві позивача, Підприємство буде фактично змушене знову вкотре звертатись до суду з позовною заявою про скасування нормативного акту та/або дій органу місцевого самоврядування.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 року задоволено заяви членів колегії суддів - судді Димерлія О.О. та судді Єщенко О.В. про самовідвід від розгляду даної справи.

17.11.2021р. було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та для її розгляду визначено новий склад колегії суддів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні матеріали справи і з`ясувавши підстави поданої заяви для вжиття заходів забезпечення позову, заслухавши думку представників сторін щодо поданої заяви, суд приходить до переконання, що у задоволенні поданої заяви слід відмовити, з огляду на наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 (ст. ст. 150-158 КАС України), які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи та порядок забезпечення позову в адміністративному процесі.

За приписами частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Апеляційний суд враховує, що згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Водночас, процесуальним законом встановлені виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як встановлено ч. 2 ст.151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).

Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

З наведеного слідує, що законодавець визначив, що за відсутності передбачених КАС України обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.

Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятий Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Також вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Між тим, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Отже, заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Слід також вказати, що на цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.

Підсумовуючи наведене, можна прийти висновку, що існування інституту забезпечення позову, обумовлено потребою в ефективному юридичному захисті прав та інтересів людини. Ефективне використання інституту забезпечення позову унеможливить порушення права людини, яке на думку останньої є порушеним.

Водночас використання засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області №1002-VI від 17.10.2014р. "Про затвердження Генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та Генерального плану села Ліски Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Ліски".

Свою заяву Підприємство обгрунтовує тим, що спірне у справі рішення було прийнято без дотримання відповідної передбаченої законом процедури, з порушенням порядку доведення до фізичних та юридичних осіб інформації про розроблення генерального плану села Крижанівка та с. Ліски, чим позбавлено права позивача на надання своїх пропозицій. Завтердження спірним рішення генарльного плану сіл Крижанівка та Ліски відбулось не у відповідності до вимог закону.

У поданій заяві про забезпечення позову, заявник визначив спосіб, у який на його думку слід забезпечити цей позов - заборонити Фонтанській сільській раді Одеського району Одеської області приймати рішення про затвердження Генерального плану поєднаного з детальними планами території с. Крижанівка, в межах кварталу №3 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Досліджуючи спірне у межах вирішення питання щодо вирішення заяви про забезпечення позову, колегія суддів наголошує на тому, що заявник жодними належними та допустимими доказами не обґрунтував, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидність ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.

Посилаючись на недотримання відповідачем процедури прийняття спірного у справі рішення та інші порушення під час його прийняття,заявник фактично вказує на очевидність ознак протиправності спірного рішення/дій відповідача щодо затвердження спірним рішення генерального плану сіл Крижанівка та Ліски.

Втім, на думку апеляційного суду, такі твердженням наразі не можуть бути повноцінно оцінені колегією суддів, оскільки правомірність прийняття рішення, зокрема й дотримання процедур його прийняття, тощо, буде досліджуватись у межах саме розгляду справи по суті позовних вимог.

Наразі, суд не може оцінювати оскаржуване рішення через призму очевидності ознак протиправності, оскільки в іншому випадку втрачається сенс розгляду самої справи по суті, під час якого оскаржуваному рішенню буде надана оцінка на предмет його правомірності.

Поряд з вказаним, слід також звернути увагу на п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р., згідно якого - застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення даного позову за заявою позивача у справі, з врахуванням підстав позову, доказів, зазначених позивачем для підтвердження своїх вимог, колегія суддів не вбачає реальної загрози істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушеного права (інтересу) позивача або невиконання (суттєва перешкода у виконанні) рішення суду в разі якщо такі заходи не будуть вжиті.

Апеляційний суд критично оцінює посилання заявника на інші судові рішення, якими було скасовано попередні аналогічні рішення відповідача про затвердження Генерального плану, оскільки в межах даної справи предметом позову є саме рішення 17.10.2014 року № 1002-VI Крижанівської сільської ради Про затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та генерального плану села Ліски, поєднаного з детальним планом території села Ліски , яке у межах вказаних адміністративних справ судом не досліджувалось.

В свою ж чергу, оцінка тому, чи є аналогічним оскаржуване рішення тим, яким була надана правова оцінка у межах інших адміністративних справ, може бути надана судом лише на стадії судового розгляду по суті внаслідок повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів та фактичних обставин справи.

На даній стадії розгляду справи, наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав для забезпечення даного позову.

До того ж, апеляційний суд вважає недоцільним та неспівмірним вжиття заходів забезпечення даного позову, у спіб про який зазначається заявником - заборони Фонтанській сільській раді Одеського району Одеської області приймати рішення про затвердження Генерального плану поєднаного з детальними планами території с. Крижанівка в межах певного кварталу.

Посилання позивача на можливе порушення у майбутнього його прав, внаслідок можливого прийняття відповідачем нового рішення про затвердження Генерального плану села Крижанівка, яке буде прийнято протиправно, та у разі вирішення апеляційним судом даної справи на користь позивача, апеляційний вважає хибними, оскільки, у разі забезпечення позову у вказаний вище спосіб, суд невиправдано перешкоджатиме діям відповідача, як органу місцевого самоврядування в частині вирішення питань, які належать до його компетенції (в тому числі про затвердження генеральних планів).

До того ж, не зайвим буде також наголосити, що забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб може трактуватись, як передчасне вирішення правовідносин, які наразі не набули спірних.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Разом з тим, за умови відсутності належних, допустимих та достатніх доказів настання події, яка спричинить порушення прав заявника, посилання на відсутність ефективного захисту його прав є неспроможними.

Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини та відсутність належних доказів в обґрунтування своєї заяви, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам заявника, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України.

Керуючись 150-152, 154, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства про забезпечення позову у справі за позовом Підприємства «СОЮЗ» у вигляді приватного підприємства до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті-Строй-Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Градовський Ю.М. Шеметенко Л.П.