Ухвала

від 18.11.2021 по справі 420/125/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/125/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології 2017» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року задоволений адміністративний позов ТОВ Сучасні технології 2017 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) 04.10.2021 року подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 року апеляційна скарга залишена без руху, з наданням строку у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Так, залишаючи без руху апеляційну скаргу апеляційний суд встановив її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України, а саме:

- п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України, оскільки апелянтом не зазначено обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права (апеляційна скарга відтворює зміст відзиву на позов - а.с. 108-113).

- п. 8 ч. 2, п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України, оскільки апелянт не зазначив дату отримання копії рішення суду першої інстанції та не надав доказів отримання копії рішення суду першої інстанції;

- п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України, в частині надання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи, оскільки замість трьох копії апеляційної скарги апелянт надав дві;

- п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору в сумі 6306 грн.

Також, в ухвали від 18.10.2021 року апеляційний суд вказав апелянту спосіб усунення недоліків апеляційної скарги шляхом, зокрема:

- надання обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права із наданням копії таких обґрунтувань відповідно до кількості учасників справи;

- зазначення дати отримання рішення суду першої інстанції та надання доказів, що підтверджують дату отримання рішення суду першої інстанції;

- надбання однієї копії апеляційної скарги;

- надання документу про сплату судового збору в сумі 6306 грн.

Відповідно до матеріалів апеляційного оскарження, апелянт 28.10.2021 року отримав копію ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 року, що підтверджується розпискою представника апелянта про отримання копії ухвали безпосередньо в приміщенні суду апеляційної інстанції.

Таким чином, недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 08.11.2021 року включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

16.11.2021 року до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта в якому апелянт повідомив про дату отримання копії оскаржуваного рішення - 06.09.2021 року та надав докази на підтвердження дати отримання копії рішення суду першої інстанції. Також, до клопотання апелянт надав одну копію апеляційної скарги.

Таким чином, недоліки апеляційної скарги в частині дотримання вимог п. 2 ч. 5 та п. 8 ч. 2, п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України, апелянт виконав.

При перевірці виконання апелянтом ухвали апеляційного суду від 18.10.2021 року, в частині усунення інших недоліків апеляційної скарги - надання доказів сплати судового збору в сумі 6306 грн., апеляційний суд встановив, що вказаний недолік не усунений, з огляду на таке.

Так, до клопотання, яке надійшло до апеляційного суду 16.11.2021 року апелянт надав докази сплати судового збору в сумі 3153 грн. (платіжне доручення №3424 від 01.10.2021 року), але мав надати докази сплати судового збору в сумі 6306 грн.

При цьому, клопотання апелянта не містить відомостей щодо зміни вимог апелянта, тобто щодо оскарження рішення суду першої інстанції в частині, яка стосується лише апелянта, а також не наведено жодних обставин (підстав) за яких апелянт надав докази сплати судового збору не в повному обсязі.

Апеляційний суд зазначає, що залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції послався на приписи ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , відповідно до яких, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В справі № 420/125/20, позивач - юридична особа звернулась до суду у 2020 року та заявила дві вимоги немайнового характеру до двох відповідачів. Позовна вимога про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної пред`явлена до Головного управління ДПС в Одеській області, а вимога про зобов`язання зареєструвати податкову накладну пред`явлена до Державної податкової служби України. Таким чином, по цій справі позивачем, юридичною особою було заявлено дві вимоги немайнового характеру, по одні до кожного відповідача.

Додатково апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не має в обов`язковому порядку такого наслідку, як зобов`язання здійснити реєстрацію податкової накладної, внаслідок чого позовна вимога про зобов`язання зареєструвати податкову накладну не має статусу похідної позовної вимоги .

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України Про судовий збір , судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Саме на заявника покладається обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, та цей обов`язок має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно, а застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

За таких обставин, апеляційний суд встановив, що апелянт не усунув в повному обсязі такий недолік апеляційної скарги як надання доказів сплати судового збору в сумі 6306 грн.

При перевірці виконання апелянтом ухвали апеляційного суду від 18.10.2021 року, в частині усунення інших недоліків апеляційної скарги - надання обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права), апеляційний суд встановив, що вказаний недолік не усунений, з огляду на таке.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд встановив, що апелянтом не зазначено обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, оскільки апеляційна скарга відтворює зміст відзиву на позов (а.с. 108-113).

При цьому апеляційний суд роз`яснив апелянту необхідність усунення зазначеного неловку шляхом надання обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права із наданням копії таких обґрунтувань відповідно до кількості учасників справи.

Апеляційний суд встановив, що у клопотанні, яке надійшло до апеляційного суду 16.11.2021 року, апелянт звернув увагу апеляційного суду на підстави подання апеляційної скарги (неправильне застосування судом першої інстанції норм всього Закону України від 21.12.2016 року №1797-VIII, та всього пункту 12 Постанови 1246), пославшись те, що ч. 6 ст. 296 КАС України, не має чітко визначеної структури конкретизації на відміну від статті 328 КАС України, де зазначаються підстави для касаційної оскарження.

Апеляційний суд зазначає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема процесуальний обов`язок щодо виконання вимог ухвали суду від 18.10.2021 року про залишення апеляційної скарги без руху.

При цьому апеляційний суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, зокрема, доводів апеляційної скарги, а тому саме законодавець однією з вимог до змісту апеляційної скарги встановив обов`язкове зазначення в апеляційній скарзі обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права (п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України).

Так, на стадії вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд перевіряє формальну наявність, зокрема і обґрунтування вимог апеляційної скарги, у зв`язку з чим є неможливим застосування приписів ч. 2 ст. 308 КАС України. Інакше означало б те, що суд апеляційної інстанції, за власною ініціативою відшуковує обставини, якими можуть бути обґрунтовані вимоги апеляційної скарги, зокрема апелянта - суб`єкта владних повноважень, що було б порушенням принципів адміністративного судочинства (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та ін.), та фактично було б наданням переваги в цій справі апелянту, та свідчило б про упередженість апеляційного суду під час перевірки виконання апелянтом вимог ухвали апеляційного суду від 18.10.2021 року.

Таким чином, апеляційний суд встанови, що апелянт не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 18.10.2021 року в частині надання обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права із наданням копії таких обґрунтувань відповідно до кількості учасників справи.

За таких підстав апеляційний суд вважає, що апелянт недоліки апеляційної скарги не усунув в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, апеляційна скарга має бути повернута апелянту.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 296, 298, 321, 325, 327-329 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №420/125/20 - повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Суддя-доповідач Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.