Постанова

від 18.11.2021 по справі 813/3798/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 813/3798/17

адміністративне провадження № К/9901/49578/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 813/3798/17

за адміністративним позовом Українсько-німецького спільного підприємства Львів-Трейдінг до Сумської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

за касаційною скаргою Сумської митниці Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду (суддя Москаль Р. М.) від 10 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Улицький В. З., Кузьмич С. М., Сапіга В. П.) від 27 березня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2017 року Українсько-німецьке спільне підприємство Львів-Трейдінг (далі - УНСП Львів-Трейдінг ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці Державної фіскальної служби (далі - Сумської митниці ДФС), в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про попередження УНСП Львів-Трейдінг про анулювання дозволів на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі (у разі повторного протягом року виникнення підстав для зупинення дії дозволу, які призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності), що викладені відповідачем у скерованих на адресу підприємства листах від 01 вересня 2017 року № 3782/10/18-70-18-57 та № 3783/10/18-70-18-57.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на момент реалізації товару переліченим в акті перевірки фізичним особам вони пред`явили продавцю магазину безмитної торгівлі (далі також МБТ) паспорти та контрольні талони з відмітками про проходження митного контролю. Щодо висновків комісії про невірне зазначення реквізитів номеру паспорта громадянина України, на підставі якого було продано товар по фіскальному чеку № 76140, позивач повідомив про технічний збій реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), що друкує чек на контрольній стрічці. Пояснив, що на копії фіскального чека, що зберігається в МБТ, дійсно не видно двох останніх цифр його номера. Однак продавець в момент продажу товару ввів в РРО повний номер паспорта покупця. Оскільки РРО надсилає інформацію про розрахункові операції в базу даних сервера ДФС в режимі он-лайн, то в момент продажу до ДФС надійшла повна інформація про розрахункову операцію, в тому числі про номер паспорта покупця.

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Сумської митниці ДФС про попередження УНСП Львів-Трейдінг про анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі (у разі повторного протягом року виникнення підстав для зупинення дії дозволу, які призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності), оформлені листами від 01 вересня 2017 року № 3782/10/18-70-18-57 та № 3783/10/18-70-18-57.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь УНСП Львів-Трейдінг судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 200 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 02 травня 2018 року Сумська митниця ДФС звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити УНСП Львів-Трейдінг в задоволенні позовних вимог.

5. 02 травня 2018 року касаційну скаргу Сумської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).

6. Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. 20 липня 2018 року до Верховного Суду від УНСП Львів-Трейдінг надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2246/0/78-20 від 19 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку .

9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що УНСП Львів-Трейдінг зареєстроване як юридична особа 05 липня 1994 року (ідентифікаційний код 14287844); місцезнаходження: Львівська обл., м. Мостиська, вул. Промислова, 24; основний вид економічної діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

12. Наказом Державної митної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 серпня 2012 року № 440/674 УНСП Львів-Трейдінг надано дозволи на відкриття та експлуатацію МБТ, в тому числі: - № D/0006/00 - в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення Катеринівка ; - № /0007/00 - в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення Бачівськ .

13. На підставі наказу Сумської митниці ДФС № 146 від 30 червня 2017 року Про проведення оглядів магазинів безмитної торгівлі з метою перевірки відповідності фактичної кількості ввезених товарів, транспортних засобів комерційного призначення відомостям, заявленим у митній декларації, а також з метою перевірки дотримання встановлених Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами правил провадження діяльності, контроль за якою покладено на митні органи, створено комісію, яка в період з 10 по 12 липня 2017 року провела перевірку магазинів безмитної торгівлі УНСП Львів-Трейдінг , що знаходяться в міжнародних пунктах пропуску для автомобільного сполучення Бачівськ (Сумська область, траса Кіпті-Глухів-Бачівськ, 242 км + 516м; далі - МБТ Бачівськ ) та Катеринівка (Сумська область, траса Глухів-Рильськ, 21 км; далі - МБТ Катеринівка ).

14. За наслідками перевірок складено Акти про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадять діяльність, контроль за якою покладено на митні органи № 28/286-17/03-01-33 від 28 липня 2017 року та № 27/286-17/03-01-33 від 28 липня 2017 року (далі - акт огляду № 28/286-17/03-01-33 від 28 липня 2017 року; акт огляду № 27/286-17/03-01-33 від 28 липня 2017 року; узагальнено - Акти огляду (перевірки) від 28 липня 2017 року).

15. В підпунктах 13.1, 13.2 пункту 13 Додатку № 3 до акту огляду № 28/286-17/03-01-33 від 28 липня 2017 року, також в підпунктах 13.1, 13.3 пункту 13 Додатку № 3 до акту огляду № 27/286-17/03-01-33 від 28 липня 2017 року комісія зафіксувала продаж МБТ товарів (спиртне, сигарети) фізичним особам:

1) громадянину України ОСОБА_2 05 січня 2017 року о 15.57.24 на підставі паспорта серія НОМЕР_1 , що підтверджується даними фіскального чека № 72083 від 05 січня 2017 року; в той же час згідно даних журналу пункту пропуску та диспетчеру зони митного контролю автоматизованої системи митного оформлення Інспектор (далі - АСМО) зафіксовано в`їзд цією особою в зону митного контролю 05 січня 2017 року о 15:50, завершення митного контролю цього ж дня о 16:02;

2) громадянину України ОСОБА_3 16 квітня 2017 року о 04.07.00 на підставі паспорта серія НОМЕР_2 , що підтверджується даними фіскального чека № 79311 від 16 квітня 2017 року; в той же час згідно даних АСМО зафіксовано в`їзд цією особою в зону митного контролю 16 квітня 2017 року о 03:59, а завершення митного контролю цього ж дня о 04:21;

3) громадянину України ОСОБА_4 04 березня 2017 року о 13.46.24 на підставі паспорта серія НОМЕР_3 , що підтверджується даними фіскального чека № 26098 від 04 березня 2017 року; в той же час згідно даних АСМО зафіксовано в`їзд цією особою в зону митного контролю 04 березня 2017 року о 13:27, а завершення митного контролю цього ж дня о 13:53;

4) громадянину України ОСОБА_5 06 березня 2017 року о 17.22.41 на підставі паспорта серія НОМЕР_4 , що підтверджується даними фіскального чека № 26137 від 06 березня 2017 року; в той же час згідно даних АСМО зафіксовано в`їзд цією особою в зону митного контролю 06 березня 2017 року о 17:27.

16. УНСП Львів-Трейдінг не погодилося з висновками комісії та надіслало Сумській митниці ДФС заперечення за вих. № 92 від 11 серпня 2017 року на Акт № 28/286-17/03-01-33 від 28 липня 2017 року та № 93 від 11 серпня 2017 року на Акт № 27/286-17/03-01-33 від 28 липня 2017 року.

17. Сумська митниця ДФС надіслала УНСП Львів-Трейдінг листи за підписом керівника від 01 вересня 2017 року № 3783/10/18-70-18-57 та № 3782/10/18-70-18-57 Про виявлені порушення та відповідь на заперечення такого змісту:

- листи скеровуються відповідно до висновків комісії про необхідність повідомити утримувача МБТ про виявлені перевіркою факти невиконання вимог законодавства;

- керівник установи відхиляє заперечення підприємства та підтверджує правильність викладених в Актах огляду від 28 липня 2017 року № 28/286-17/03-01-33 та № 27/286-17/03-01-33 висновків комісії Сумської митниці ДФС про те, що в діяльності утримувача МБТ УНСП Львів-Трейдінг виявлено порушення вимог пунктів 5, 6 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі;

- утримувача МБТ просять вжити дієвих заходів щодо безумовного виконання вимог встановлених пунктами 5 та 6 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі;

- утримувача МБТ попереджають, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 412 Митного кодексу України дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі анулюється у разі повторного протягом року виникнення підстав для зупинення дії дозволу, які призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

18. Вважаючи зазначені листи протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що державний орган обґрунтовує звинувачення суб`єкта господарювання у вчиненні проступку відверто недостовірними відомостями, що внесені у відповідні інформаційні бази ДФС його ж (відповідача) посадовими особами.

20. Узагальнюючи висновки по суті справи суди зауважили, що оскаржені рішення Сумської митниці ДФС не відповідають вимогам правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, що наведені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки є необґрунтованими та непропорційними, не відповідають критеріям розсудливості та добросовісності.

21. При цьому за позицією судів першої та апеляційної інстанцій, ці листи є формою, що матеріалізує рішення керівника органу державної влади вжити до підприємства, що перебуває у сфері його контролю, тих чи інших заходів впливу/реагування за наслідками проведеної на цьому підприємстві перевірки. У цих рішеннях констатується факт виявлення порушень в діяльності підприємства, відхиляються його доводи про помилковість таких висновків, вноситься попередження про застосування суворішого покарання за повторне порушення.

Тому суди вважали, що листи Сумської митниці ДФС від 01 вересня 2017 року № 3783/10/18-70-18-57 та № 3782/10/18-70-18-57 Про виявлені порушення та відповідь на заперечення з огляду на їх зміст є індивідуальними актами в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України та порушують охоронювані законом інтереси УНСП Львів-Трейдінг .

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

23. В доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що оскаржувані позивачем листи не вміщують у собі вимог, тому не підлягали будь-якому виконанню, не мають визначеного строку, а носять інформаційний характер і створені з метою надання відповіді на заперечення позивача проти актів огляду, відтак індивідуальними актами митниці не являються і не повинні були стати предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

26. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

27. Справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.

28. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі Меньшакова проти України зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

29. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

30. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

31. Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

32. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

33. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

34. Як свідчать матеріали справи, предметом позову у цій справі є листи Сумської митниці ДФС від 01 вересня 2017 року № 3783/10/18-70-18-57 та № 3782/10/18-70-18-57 Про виявлені порушення та відповідь на заперечення , в яких відповідач зазначає про порушення, на його думку, позивачем під час продажу товарів (спиртне, сигарети) фізичним особам, вимог пунктів 5, 6 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі.

35. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України ).

36. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

37. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

38. Визначення публічно-правого спору міститься у пункті 2 частини першої статті 4 КАС України та означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

39. Відповідно до пункту 8 частин першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

40. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

41. Згідно частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

42. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

43. Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

44. У свою чергу неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

45. Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

46. При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

47. Позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Сумської митниці ДФС про попередження УНСП Львів-Трейдінг про анулювання дозволів на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівл, що викладені відповідачем у скерованих на адресу підприємства листах від 01 вересня 2017 року № 3782/10/18-70-18-57 та № 3783/10/18-70-18-57.

48. Разом з тим, як свідчить зміст вказаних листів, вони лише містить певну інформацію та опис обставин пов`язаних з перевіркою позивача та не є документами, зокрема рішеннями, якими вирішено питання щодо прав, обов`язків позивача, його законного інтересу або зобов`язуючими до вчинення будь-яких дій. Такі листи не породжують певних правових наслідків.

49. Листи суб`єкта владних повноважень про виявлені порушення та відповідь на заперечення, не є документами, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати законодавство та не мають обов`язкового характеру для суб`єкта, якому він адресований.

50. Оскільки оскаржувані листи відповідача не є актами індивідуальної дії, не містять вимог та приписів, які є обов`язковими для виконання позивачем та не стосуються його індивідуально виражених прав або інтересів, то такі листи не набувають статусу рішення у розумінні статті 19 КАС України, а тому позовна вимога про скасування цих рішень (листів) не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Наведені листи мають інформативний характер, та утримують в собі певну пропозицію щодо недопущення в подальшому виявлених під час перевірки порушень.

51. А відтак, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є помилковими.

52. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

53. Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 813/3798/17 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов