Ухвала

від 15.11.2021 по справі 757/53187/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53187/21-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого групи слідчих ГСУ НПУ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000001090 від 05.11.2021, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -

В С Т А Н О В И В :

04.10.2021 ОСОБА_3 звернулось до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого групи слідчих ГСУ НПУ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000001090 від 05.11.2021, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майнапід час обшуку у примішенні за адресою: АДРЕСА_1 , ЖК «Шоколад».

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 15.09.2021 винесено ухвалу слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва. у справі № 757/49202/21-к, якою:

- надано дозвіл на проведення обшуку заступнику начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , а також прокурорам групи прокурорів та слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 12020000000001090 від 05.11.2020 р., в офісних приміщеннях за місцем здійснення діяльності кол-центру «Osiris Unlimited», за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , з метою виявлення та вилучення предметів та документів, пов`язаних з шахрайською діяльністю, та інше майно, яке самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для встановлення об`єктивної істини та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а саме:

- комп`ютерної техніки, серверного обладнання, магнітних та електронних носіїв інформації;

- флеш-накопичувачів та інших носіїв інформації, що задіяні для здійснення протиправної діяльності, обліку клієнтів, листування з клієнтами;

- мобільних терміналів/смартфонів/телефонів, засобів комутації, телекомунікаційного та іншого обладнання, у тому числі, що застосовує технологію ІР-телефонії;

- бухгалтерської, фінансово-господарської та іншої документації щодо провадження незаконної діяльності та подальшого виведення у легальний обіг грошових коштів, отриманих під час цієї діяльності, записів так званої неофіційної («чорної») бухгалтерії, записних книжок, нотатків, чорнових записів, які містять інформацію;

- ключів доступу до систем Інтернет-банкінгу;

- списків осіб, зайнятих у даній діяльності;

- документів щодо права доступу до мереж зв`язку та глобальної мережі Інтернет, оплати за їх використання;

- систем відео-, аудіоконтролю, що побудовані на основі відеокамер та мікрофонів, серверів, на які передається та записується інформація;

- банківських кредитних карток, інших засобів доступу до рахунків, на які або з яких перераховуються такі грошові кошти, у тому числі кредитні картки, які використовуються злочинній сфері;

- записів, паролів, логінів, ключових слів, або інші види доступу (у паперовому та електронному виді) до електронних чи криптовалютних гаманців, на які надходять відповідно електронні грошові кошти, або з яких у подальшому останні виводяться у легальний обіг.

Обшук за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено 24.09.2021 р. (розпочато о 11:29 та закінчено о 21:23) за участі слідчого групи слідчих ГСУ НПУ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 (надалі слідчий ОСОБА_4 ), працівників спецпідрозділу «Альфа», співробітників СБУ та адвокатів. Все вилучене майно направлене до ГСУ НПУ за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10. ОСОБА_3 , вважає проведений обшук незаконним, дії представників протиправними та такими, яким має бути дана кваліфікація згідно з Кримінальним кодексом України, а разом з тим всі речі та майно, вилучене під час обшуку, підлягає поверненню, виходячи з наступного.

1. У приміщенні, де проводився обшук, здійснювало свою законну діяльність ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРОНГ МЕДІА», ідентифікаційний код 43485378, профілем діяльності якого є діяльність у сфері розробки, розміщення та просування реклами товарів/робіт/послуг клієнтів засобами глобальної мережі Інтернет, а видами діяльності якого відповідно до КВЕД є:

73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (основний);

62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем;

62.02 Консультування з питань інформатизації.

Одразу після того, як представники правоохоронних органів вдерлися до приміщення, де працював я разом з іншими співробітниками ТОВ «СТРОНГ МЕДІА». Ми повідомили правоохоронцям, що:

- не знаємо, що таке кол-центр «Osiris Unlimited», найменування «Osiris Unlimited» нам ні про що не говорить;

- в даному приміщенні здійснюють свою діяльність працівники ТОВ «СТРОНГ МЕДІА», серед яких був і я, а не працівники розшукуваного ними кол-центру «Osiris Unlimited»;

- ТОВ «СТРОНГ МЕДІА» не має відношення до кол-центру «Osiris Unlimited», не є його партнером, материнською структурою, дочірньою компанією тощо;

- працівники ТОВ «СТРОНГ МЕДІА» не працюють паралельно у жодного роботодавця, включаючи «Osiris Unlimited».

2. Натомість працівники правоохоронних органів почали проводити обшук без жодних на те підстав та повноважень, а мене особисто визначили особою, яка займає приміщення, що обшукується. Тобто, в супереч ухвалі суду мене, ОСОБА_3 працівника ТОВ «СТРОНГ МЕДІА», безпідставно:

- визначили особою, яка займає приміщення, що обшукується;

- провели начебто в мене обшук та вилучили все, що знаходилося у приміщенні в т.ч. майно, що належить ТОВ «СТРОНГ МЕДІА» на праві приватної власності, що підтверджується первинним документом (Додаток № 3), майно, що належить окремим працівникам ТОВ «СТРОНГ МЕДІА» та моє особисте майно.

Я працюю у ТОВ «СТРОНГ МЕДІА» на посаді керуючого відділенням у м. Львів, що підтверджується відповідною довідкою та наказом.

3. Особисто у мене слідчим ОСОБА_4 було вилучено (сторінки протоколу 10, 16):

- з гаманця 40 купюр номіналом 100 доларів США, а разом 4000 доларів США, 14 купюр номіналом 50 євро, а разом 700 євро поміщено до сейф-пакету ГСУ НПУ № GSU1002933;

- мобільний телефон марки Iphone, модель XS Max black, IMEI НОМЕР_1 , з карткою на номер НОМЕР_2 поміщено до сейф-пакету ГСУ НПУ № GSU2010477;

- банківська картка ОТП банку № НОМЕР_3 , банківська картка Універсал банку № НОМЕР_4 .

Власник вилученого майна, неодноразово наголошував слідчим, що 4000 доларів США та 700 євро це його особисті кошти, які він взяв з собою в офіс, оскільки мав на меті сплатити за турпутівку, що підтверджується відповідним рахунком. ОСОБА_3 з дружиною запланували відпустку і хотіли відвідати Домініканську республіку, проте слідчі силоміць вилучили кошти його кошти.

4. Також слідчі вилучили особисті речі та телефони у інших співробітників ТОВ «СТРОНГ МЕДІА», перелік яких неведено на сторінках 9-12 протоколу.

5. Крім іншого, слідчими, які проводили обшук та зокрема слідчим ОСОБА_4 :

- не було надано документ, який би підтверджував, що він включений до групи слідчих слідчого групи слідчих ГСУ НПУ, які ведуть досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000001090;

- при вилученні техніки слідчі не дотрималися ст. 159 КПК, чим завдали економічної шкоди ТОВ «СТРОНГ МЕДІА». Слідчі знімали копії з носіїв інформації без їх вилучення, що в майбутньому може зашкодити нормальній роботі ТОВ «СТРОНГ МЕДІА». Були відсутні експерти, які могли б забезпечити копіювання носіїв інформації без їх вилучення;

- фактично обшук проводили інші особи, відмінні від тих, що перелічені у протоколі. Документи для підтвердження своїх повноважень не надали;

- протиправно проводився одночасний допит учасників обшуку, співробітників ТОВ «СТРОНГ МЕДІА», з метою переконання надати паролі доступу до особистих телефонів та робочих комп`ютерів взамін на повернення таких телефонів. Це окрема слідча дія, яка здійснюється з порушенням права на адвоката, без повідомлення про права та обов`язки свідка, з застосуванням зі сторони слідчих психічного тиску в обмін на повернення безпідставно вилучених особистих речей;

- при проникненні у приміщення співробітників ТОВ «СТРОНГ МЕДІА», які не вчиняли опору, було застосовано фізичну силу і як наслідок були нанесені тілесні ушкодження;

- при вилученні електронних інформаційних пристроїв в супереч правилам не використовувалися спецпакети з відповідним рівнем безпеки, що в подальшому може спричинити зловживання;

- не ідентифіковано вміст персональних комп`ютерів. Персональні комп`ютери вилучалися без пломбування. Невідоме подальше походження обладнання, яке знаходилося в них.

Представник особи, в інтересах якої подано скаргу в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Адвокат ОСОБА_7 через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, разом з цим долучив до матеріалів скарги відповідь на адвокатський запит від 05.11.2021 вих. № 5267/21 за підписом голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , з якого вбачається, що щгідно даних автоматизованої системи документообігу суду «Діловодстово-З» з 24.09.2021 по 05.11.2021 встановлено, що в провадженні суду перебуває одне провадження за клопотаням органу досудовго розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000001090 відл 05.11.2020 про арешт майна відносно ОСОБА_3 , справа № 757/51901/21-к, яке було повернуто прокурору відповідно до ухвали слідчого судді від 28.09.2021.

Представник Головного слідчого управління Національної поліції України у судове засідання не з`явився, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності слідчого/прокурора.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000001090 відл 05.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 190 КПК України.

15.09.2021 винесено ухвалу слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва. у справі № 757/49202/21-к, якою:

- надано дозвіл на проведення обшуку заступнику начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , а також прокурорам групи прокурорів та слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 12020000000001090 від 05.11.2020 р., в офісних приміщеннях за місцем здійснення діяльності кол-центру «Osiris Unlimited», за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , з метою виявлення та вилучення предметів та документів, пов`язаних з шахрайською діяльністю, та інше майно, яке самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для встановлення об`єктивної істини та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а саме:

- комп`ютерної техніки, серверного обладнання, магнітних та електронних носіїв інформації;

- флеш-накопичувачів та інших носіїв інформації, що задіяні для здійснення протиправної діяльності, обліку клієнтів, листування з клієнтами;

- мобільних терміналів/смартфонів/телефонів, засобів комутації, телекомунікаційного та іншого обладнання, у тому числі, що застосовує технологію ІР-телефонії;

- бухгалтерської, фінансово-господарської та іншої документації щодо провадження незаконної діяльності та подальшого виведення у легальний обіг грошових коштів, отриманих під час цієї діяльності, записів так званої неофіційної («чорної») бухгалтерії, записних книжок, нотатків, чорнових записів, які містять інформацію;

- ключів доступу до систем Інтернет-банкінгу;

- списків осіб, зайнятих у даній діяльності;

- документів щодо права доступу до мереж зв`язку та глобальної мережі Інтернет, оплати за їх використання;

- систем відео-, аудіоконтролю, що побудовані на основі відеокамер та мікрофонів, серверів, на які передається та записується інформація;

- банківських кредитних карток, інших засобів доступу до рахунків, на які або з яких перераховуються такі грошові кошти, у тому числі кредитні картки, які використовуються злочинній сфері;

- записів, паролів, логінів, ключових слів, або інші види доступу (у паперовому та електронному виді) до електронних чи криптовалютних гаманців, на які надходять відповідно електронні грошові кошти, або з яких у подальшому останні виводяться у легальний обіг.

Обшук за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено 24.09.2021 р. (розпочато о 11:29 та закінчено о 21:23) за участі слідчого групи слідчих ГСУ НПУ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 (надалі слідчий ОСОБА_4 ), працівників спецпідрозділу «Альфа», співробітників СБУ та адвокатів. Все вилучене майно направлене до ГСУ НПУ за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10. ОСОБА_3 , вважає проведений обшук незаконним, дії представників протиправними та такими, яким має бути дана кваліфікація згідно з Кримінальним кодексом України, а разом з тим всі речі та майно, вилучене під час обшуку, підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Під час обшуку було вилучено вилучені у ОСОБА_3 : 40 купюр номіналом 100 доларів США, 14 купюр номіналом 50 євро, мобільний телефон марки Iphone, модель XS Max black, IMEI НОМЕР_1 , з карткою на номер НОМЕР_2 , банківську картку ОТП банку № НОМЕР_3 , банківську картку Універсал банку № НОМЕР_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Частиною 2 ст.168КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160166, 170174 цього Кодексу.

Обов`язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.

У разі відсутності підстав вважати вилучене майно таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні вони мають бути повернуті власнику.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффіпроти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Так, у своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited»проти України»(Заява№ 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс таінші протиСполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Так, судовим розглядом встановлено, що під час проведення обшуку 24.09.2021, на підставі ухвали слідчого судді від 15.09.2021, було вилучено у ОСОБА_3 : 40 купюр номіналом 100 доларів США, 14 купюр номіналом 50 євро, мобільний телефон марки Iphone, модель XS Max black, IMEI НОМЕР_1 , з карткою на номер НОМЕР_2 , банківську картку ОТП банку № НОМЕР_3 , банківську картку Універсал банку № НОМЕР_4

Так, за встановлених обставин вбачається, що втручання органу досудового розслідування у право власності ОСОБА_3 носить не короткостроковий характер, а відтак з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, слід дійти висновку, що відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Всупереч зазначеному, представник Головного слідчогоуправління Національноїполіції України в судове засідання не з`явився та станом на час розгляду скарги слідчому судді не надано докладних відомостей та документів, в яких наводилися б підстави для подальшого утримання майна ОСОБА_3 та його необхідність, як такого, що має значення для подальшого досудового розслідування, оскільки доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні № 12020000000001090 від 05.11.2021 не надано.

Так, при винесенні даного рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов`язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_3 належним йому майном.

За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку 24.09.2021 приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , ЖК «Шоколад», яку необхідно усунути шляхом зобов`язання останнього повернути вилучене майно власнику, відповідно до п. 4 ст. 169 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 169170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого групи слідчих ГСУ НПУ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000001090 від 05.11.2021, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити.

Зобов`язати слідчого групи слідчих ГСУ НПУ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , або іншу уповноважену особу Головного слідчого управління Національної поліції України, які здійснють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000001090 від 05.11.2021, повернути ОСОБА_3 , або іншій уповноваженій особі майно, вилучене під час обшуку, а саме:

- вилучені у ОСОБА_3 : 40 купюр номіналом 100 доларів США, 14 купюр номіналом 50 євро, мобільний телефон марки Iphone, модель XS Max black, IMEI НОМЕР_1 , з карткою на номер НОМЕР_2 , банківську картку ОТП банку № НОМЕР_3 , банківську картку Універсал банку № НОМЕР_4 .

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1