Рішення

від 19.11.2021 по справі 243/7132/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/2205/2021

Номер справи 243/7132/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року м.Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Добродум Д.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про визнання недійсним та скасування заповіту,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_3 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_4 ,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 08.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування заповіту.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою вона мешкала однією сім`єю 20 років. Вона поховала ОСОБА_5 як члена сім`ї, отримала свідоцтво про її смерть. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належний їй будинок АДРЕСА_1 , в якому вона була зареєстрована та проживала. Раніше ОСОБА_5 мешкала з чоловіком ОСОБА_6 , але сімейне життя у них не склалося, він виїхав до РФ і там помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після виїзду чоловіка стала очевидною безпорадність ОСОБА_5 , вона потребувала сторонньої допомоги. ОСОБА_5 почала мешкати разом з позивачкою як член сім`ї, позивачка утримувала її. Протягом останніх 15 років поведінка ОСОБА_5 була явно неадекватною, але пройти лікування вона відмовлялася і тільки 12.06.2020 вона з допомогою працівників поліції була доставлена до Слов`янської психіатричної лікарні, де перебувала на лікуванні до 07.07.2020 з діагнозом «Органічний маревний розлад» .

Вона як єдиний спадкоємець четвертої черги звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але згодом дізналася, що спадкодавцем складено заповіт на все майно на ім`я відповідача. Посилаючись на психічний стан ОСОБА_5 , за яким вона не усвідомлювала значення своїх дій, а також на наявність підстав вважати, що заповіт вона не підписувала або він був складений під впливом психічного чи фізичного насильства, а спадкодавець не розуміла своїх дій і не могла ними керувати, на підставі положень ст.ст.203, 225, 1257 ЦК України просила визнати заповіт недійсним та скасувати його.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали заявлені вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити. Позивачка додатково зазначила, що спадкодавця хотіли госпіталізувати до психіатричної лікарні, але у зв`язку з відсутністю згоди родичів на госпіталізацію спадкодавець стаціонарне лікування не проходила. Правовстановлюючі документи на будинок позивачка зберігає у себе. Спадкодавець за життя хотіла анулювати складений нею заповіт.

2.Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі, зазначивши про їх безпідставність та необґрунтованість. Відповідач зазначив, що був знайомий з ОСОБА_5 , останні роки (2019-2020) у неї була певні зміни в поведінці, але вона нормально себе поводила. Заповіт спадкодавець склала за власною ініціативою, вона прийшла до сільради і у присутності інших осіб повідомила про такі наміри. Він не відмовився і за декілька днів вони оформили заповіт. Він запрошував всіх працівників сільради як свідків і вони підтвердили, що будинок мав перейти у його власність. Він не вимагав анулювати заповіт, при складанні заповіту був присутній хтось з працівників сільради.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. 23.07.2021 позивачем подане клопотання про витребування спадкової справи.

4. 06.10.2021 представниками позивача та відповідача подані клопотання про виклик і допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

5.В судовому засіданні 01.11.2011 позивачкою було заявлено клопотання про заміну свідка ОСОБА_7 на свідка ОСОБА_13 у зв`язку з неможливістю явки свідка до суду з поважних причин, яке судом було задоволено.

6.В судовому засіданні 19.11.2011 представник відповідача відмовився від допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , відмова прийнята судом.

7. 19.11.2021 представником позивача заявлено клопотання про призначення експертизи.

8.В судовому засіданні 19.11.2021 позивачем заявлено клопотання про виклик свідка ОСОБА_12 , яке судом залишено без задоволення.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

9.Ухвалою суду від 12.07.2021 позовну заяву було залишено без руху, позивачеві наданий строк для усунення недоліків.

10.Ухвалою суду від 28.08.2021 загальне позовне провадження у справі відкрито, справу призначено до підготовчого судового засідання, клопотання позивачки про витребування доказів задоволено.

11.Ухвалою суду від 06.10.2021 клопотання представника позивача та відповідача про допит свідків задоволено, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

12.Ухвалою суду від 19.11.2021 клопотання представника позивача про призначення експертизи залишено без задоволення.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом.

13.ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Слов`янським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) складено відповідний актовий запис № 35 від 14.01.2021 (а.с.6).

14.Згідно акту б/н від 06.04.2021, складеному депутатом Святогірської міської ради, в ході обстеження житлового будинку АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.04.1985 по 10.01.2021 проживала за адресою: АДРЕСА_2 , зі ОСОБА_1 , що підтверджують сусіди ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.7).

15.За відомостями КНП «Обласна психіатрична лікарня м.Слов`янськ» від 02.07.2021, наданими у відповідь на адвокатський запит, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у КНП «Обласна психіатрична лікарня м.Слов`янськ» з 12.06.2020 по 07.07.2020 з діагнозом: органічний маревний розлад (а.с.8).

16.Зі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 15.01.2019 вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Туруханськ Красноярського краю, РФ (а.с.10).

17.Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 2 від 11.01.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , причина смерті - хронічна судинно-мозкова недостатність, церебральний атеросклероз (а.с.14).

18.Відповідно до квитанції № 4 від 10.01.2021, виданої салоном ритуальних послуг ФОП ОСОБА_14 , було придбано речі для поховання на суму 2000 грн. (а.с.15).

19.З матеріалів спадкової справи № 43/2021, заведеної приватним нотаріусом Слов`янського районного нотаріального округу Зубковою А.О. до майна померлої ОСОБА_5 , вбачається, що із заявою про прийняття спадщини 08.04.2021 звернулася ОСОБА_1 , але спадкодавцем залишений заповіт, за змістом якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . 25.06.2021 ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с.29-60).

20.Зі змісту наданого позивачкою клопотання, вбачається, що 35 мешканців села Тетянівка просили міського голову Святогірської міської ради підтвердити довічний догляд та сприяти у вирішенні спірної спадщини ОСОБА_5 , зазначивши, що ОСОБА_2 недоброчесним шляхом отримав заповіт від психічно хворої ОСОБА_5 , яка прилюдно відмовилася від цього заповіту. Після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 вирішив скористатися цим заповітом, перемови з ним безрезультатні, зі ОСОБА_1 він не хотів зустрічатися та обговорювати ситуацію, хоча жодного разу не надавав допомогу ОСОБА_5 ані за життя, ані під час поховання (а.с.76-77). 21.09.2021 на це звернення надано відповідь, за змістом якої вирішення питань спірної спадщини та підтвердження довічного нагляду не входить до повноважень міської ради, дані спірні питання слід вирішувати в судовому порядку (а.с.78).

21.Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 суду пояснили, що зі сторонами по справі вони знайомі давно, більше 10 років. ОСОБА_5 зверталася до позивачки по допомогу, часто бувала у неї, позивачка до неї рідко ходила. ОСОБА_5 лікували одного разу, відправили до лікарні, але потім назад привезли. Вона кричала, що ОСОБА_2 бандит, крадій, і щоб він віддав її заповіт, вона була неадекватною людиною. ОСОБА_15 вказала, що ОСОБА_2 обіцяв зробити їй «північну» пенсію, за що вона мала скласти на нього заповіт, заповіт вона склала, але підвищення пенсії так і не отримала, після чого порвала свій заповіт, а ОСОБА_2 сказав, що свій екземпляр він також ліквідував, що вона чула особисто від ОСОБА_5 . Їй невідомо чи зверталася спадкодавиця до органів влади для скасування заповіту. Свідки вказали, що похованням займалася позивачка, відповідача на похованні не було. Дрова ОСОБА_5 два роки поспіль придбавала позивачка, вони також допомагали. ОСОБА_5 мешкала у своєму будинку, а позивачка мешкала за іншою адресою поруч. Акт вони підписували, але не читала, вважає, що там нічого протиправного не міститься, за змістом мало бути зазначено, що позивачка доглядала ОСОБА_5 . ОСОБА_5 ходила до ОСОБА_1 харчуватися, перевдягалася, за ліками, іноді залишалася на ніч. ОСОБА_5 мешкала окремо одна.

22.Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона тривалий час знайома зі сторонами у справі. Позивачка мала гарні відносини з ОСОБА_5 , вона їй допомагала, приносила продукти харчування, дрова привозила. Свідку невідомо щодо того, чи мешкала позивачка разом зі спадкодавцем. Зі слів позивачки їй відомо, що влітку ОСОБА_5 збирали грошові кошти на лікування у сумі 20000 грн. Про існування заповіту та подання відповідачем заяви про прийняття спадщини вона також дізналася від позивачки, про складання заповіту їй нічого невідомо. Вони збирали підписи для відповідача щодо догляду позивачкою за спадкодавицею, просили відповідача вчинити справедливо. Три роки тому приходила ОСОБА_5 , говорила, що ОСОБА_2 її обманює та прагне забрати її будинок, сильно кричала, вона була хвора на психіатричну хворобу. В той же день вона чула, як ОСОБА_12 сказала, що ОСОБА_2 вже анулював заповіт. Дивацтва в поведінці спадкодавиці почалися ще 10 років тому, останнім часом вони проявлялися частіше. ОСОБА_5 мешкала одна, а позивачка мешкала неподалік. У 2020 ОСОБА_5 нікого не впускала до себе в будинок, позивачка хотіла її нагодувати, а вона вдарила її банкою. ОСОБА_5 також допомагали сусіди ОСОБА_17 . Вона особисто не бачила як позивачка здійснювала прибирання у будинку ОСОБА_5 , вона нікого в будинок не пускала. Зараз в будинку ніхто не мешкає, ОСОБА_1 займалася її похованням разом з сусідами. Щодо складання акту пояснила, що до неї прийшла позивачка, попросила скласти акт, свідків там не було, свідки у її присутності акт не підписували.

23.Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила що у 2015 вона працювала у сільській раді паспортистом. Про обставини складання заповіту ОСОБА_5 повідомила, що у четвер у приміщенні бібліотеки с.Тетянівка був складений заповіт на ім`я голови сільської ради, ОСОБА_5 складала заповіт у присутності секретаря. Вона особисто знайома з відповідачем 20 років, у них не було дружніх відносин, вона перебувала у його підпорядкуванні. З ОСОБА_5 вона була знайома більше 25 років, вдома у неї не бувала, стосунків вони не підтримували, ОСОБА_5 приходила на прийом. Чи перебувала ОСОБА_5 на лікуванні у психіатричній лікарні їй невідомо. ОСОБА_5 мешкала з чоловіком, а після його від`їзду - одна, з ким вона спілкувалася їй невідомо. Позивачка у справі була сусідкою ОСОБА_5 , які у них були стосунки їй невідомо. Про лікування та хворобу ОСОБА_5 їй нічого невідомо. ОСОБА_5 не пояснювала своє бажання скласти заповіт, з цього питання вона зверталася до секретаря Погорелової Ю.О., повідомивши, що хоче зробити заповіт на голову сільради. Заповіт нею складався взимку - навесні 2015, інші рази вона приходила з інших питань, а в той день саме щодо складання заповіту.

V. Оцінка суду.

24.Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України).

25.Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

26.Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

27.У частині четвертій статті 1236 ЦК України передбачено, що чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

28.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим» .

29.Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (частина перша та друга статті 1257 ЦК України).

30.У постанові Верховного Суду від 14 травня 2018 року в справі № 756/14304/15-ц зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 1257 ЦК України та вказано, що «для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України» .

31.Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася із позовом, суб`єктивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

32.Необхідно враховувати, що як заінтересовані особи, повноважні пред`являти позовні вимоги про визнання заповіту недійсним відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України, можуть розглядатися виключно особи, суб`єктивні спадкові права яких, що виникають відповідно до норм книги шостої ЦК України (спадкоємців за законом, спадкоємців за іншим заповітом, відказоодержувачів), порушені у зв`язку із вчиненням (складанням) недійсного (за їх твердженням) заповіту.

33.За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

34.Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

35.Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 обґрунтовувала позовні вимоги тим, що вона має право на спадщину за законом у четверту чергу. Однак, попри посилання як за змістом позову, так і в судовому засіданні про наявність певних підстав для закликання до спадкоємства за законом шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менше п`яти років, таких вимог позивачем у дійсній справі заявлено не було, як не було надано суду і рішення суду про встановлення такого факту. Водночас, під час звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 були надані відповідні роз`яснення щодо необхідності надання рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадшини (а.с.43). Схожі за змістом роз`яснення щодо необхідності надання доказів, підтверджуючих право на цей позов, надавалися позивачці і судом до закінчення підготовчого провадження (а.с.72), однак залишилися без уваги позивачки.

36.Допитаними в судовому засіданні свідками не були повідомлені обставини про проживання позивачки зі спадкодавцем однією сім`єю протягом п`яти років до часу відкриття спадщини, навпаки, свідки повідомили, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мешкали окремо. Такі пояснення свідків підтверджуються також матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_5 померла вдома, за місцем свого проживання, в той час як ОСОБА_1 має іншу адресу місця мешкання.

37.Вирішуючи питання обґрунтованості звернення позивача до суду з відповідним позовом, суд приходить до висновку про відсутність порушених, оспорюваних чи невизнаних прав позивача, оскільки станом на день звернення до суду із цим позовом та ухвалення рішення судом, позивачка не є спадкоємцем ані за законом, ані за іншим заповітом після смерті ОСОБА_5 , вона не є відказоодержувачем, тобто жодні її права не порушені заповітом, отже позивач не має права оспорювати заповіт, який є одностороннім правочином та особистим розпорядженням на випадок своєї смерті. Таким чином, ОСОБА_1 є неналежним позивачем у цьому спорі, а єдиним наслідком подання позову неналежним позивачем є відмова у його задоволенні, оскільки оспорюваний заповіт не стосується її прав та інтересів. Схожого за змістом висновку дійшов КЦС ВС у постанові № 204/5527/16-ц від 16.09.2019.

38.Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

39.Положенням ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у сумі 908 грн., який з урахуванням відмови у позові, залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 315 ЦПК України, ст.ст.1223, 1257 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування заповіту - залишити без задоволення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Повний текст рішення виготовлений 19.11.2021.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв