Рішення

від 17.11.2021 по справі 920/836/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2021м. СумиСправа № 920/836/21

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Інтегратор

до відповідача: Акціонерного товариства Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш

про стягнення 120252 грн.04 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Котов С.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідачів: Скубира О.М.,

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач 30.07.2021 звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1310937 грн. 57 коп. заборгованості по договору поставки №60/1 від 2021 від 11.01.2021 з них: 1230390 грн. 83 коп. основного боргу, 18487 грн. 85 коп. інфляційних витрат, 51743 грн. 83 коп. пені, 10315 грн. 06 коп. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено комплекс програмно-апаратного захисту інформаційної мережі по Договору, відповідачем Комплекс було прийнято, однак за нього не сплачено вчасно та в повному обсязі, що є порушенням п. 4.1. Договору. Тому, зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу, 3% річних, інфляційних збитків та пені.

Ухвалою суду від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 06.09.2021.

18.08.2021 відповідачем подано відзив №26-06/06094 від 18.08.2021 (вх. №7409/21) на позовну заяву, в якому наголошує на тому, що оскільки зобов`язання позивача по поставці Комплексу по Договору є первинними та такими, що виконані позивачем з простроченням, відповідач має право призупинити виконання свого зобов`язання з оплати товару по Договору на 19 календарних днів (кількість днів прострочки поставки Комплексу). Крім того, беручи до уваги те, що позивач не подав доказів понесення збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з діями відповідача, відповідач просить суд зменшити розмір пені, інфляційних втрат та 3% річних до справедливого розміру. Відповідач також посилався на не співмірність судових витрат на професійну правничу допомогу, які заявлені позивачем до стягнення.

У відповіді на відзив (вх. №7770/21 від 06.09.2021) позивач просить суд не брати до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 06.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 03.11.2021 та оголошено перерву до 19.10.2021.

12.10.2021 представник позивача подав до суду заяву про кількісну зміну предмета позовної заяви, шляхом зменшення розміру позовних вимог б/н від 11.10.2021 (вх. № 3738 від 12.10.2021) в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 737728 грн. 92 коп., з них: 628096 грн. 43 коп. основного боргу, 18480 грн. 54 коп. інфляційних витрат, 14 800 грн. 01 коп. - 3% річних, 76351 грн. 94 коп. пені; повернути позивачу надлишково сплачений судовий збір у розмірі 8598 грн. 13 коп. та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 11065 грн. 93 коп., 10 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу та 10% гонорару успіху адвоката. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України судом було прийнято вказану заяву до розгляду та визначено предмет спору - стягнення заборгованості у розмірі 737728 грн. 92 коп.

У судовому засіданні 19.10.2021 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.11.2021.

Відповідачем 26.10.2021 подано відзив (вх. №3864) на заяву позивача про кількісну зміну предмета позовної заяви, шляхом зменшення розміру позовних вимог б/н від 11.10.2021

У судовому засіданні 11.10.2021 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.11.2021.

09.11.2021 представник позивача подав до суду заяву про кількісну зміну предмета позовної заяви, шляхом зменшення розміру позовних вимог б/н від 09.11.2021 (вх. № 9356/21 від 09.11.2021) в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 120252 грн. 04 коп., з них: 26002 грн. 62 коп. інфляційних витрат, 15264 грн. 63 коп. - 3% річних, 78984 грн. 79 коп. пені, повернути позивачу надлишково сплачений судовий збір у розмірі 17394 грн. 06 коп. та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп., 10000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу та 10% гонорару успіху адвоката.

Ухвалою суду від 10.11.2021 закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.11.2021.

Представник відповідача в судовому засіданні усно зазначив, що просить суд зменшити розмір пені, інфляційних витрат та 3 % річних до справедливого розміру та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до розумного розміру, а саме 3500 грн. 00 коп.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами 11.01.2021 був укладений договір №60/1-2021 (далі за текстом - Договір ). Вищезазначений факт підтверджується копією Договору (а.с.11-15).

Сторонами суду не надано доказів, що Договір визнавався недійсним у судовому порядку, а тому Договір підлягав обов`язковому виконанню сторонами.

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач (замовник) зобов`язується прийняти та сплатити, а позивач (постачальник) зобов`язується здійснити поставку комплексу програмно-апаратного захисту інформаційної мережі (далі за текстом - Комплекс ) у складі:

1.1.1. Обладнання: між мережевий екран CheckPoint 6400 Plis appliance with SandBlast subscription package for 1 year - 1шт.;

1.1.2. Програмної продукції: SandBlast Agent Advanced-1year/ Provides Advanced Threat Prevention (Including Threat Emulation and Extraction), Forensics, Anti-Virus, Access Control.-960 шт.;

1.1.3. Програмної продукції: Check Point Enterprise Collaborative support. Права на отримання оновлень та доповнень протягом 1 року - 1 шт.

Під програмною продукцією у цьому Договорі мається на увазі програмна продукція компанії Check Point Software Technologies Ltd (надалі - Розробник ), яка є результатом комп`ютерного програмування у вигляді прикладної комп`ютерної програми, а також у вигляді оновлень і доповнень протягом певного періоду часу, у розумінні пункту 26 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (п. 1.2. Договору).

Згідно з умовами п. 2.1. Договору загальна вартість Договору згідно зі Специфікацією (Додаток №1, що є невід`ємною частиною даного Договору) складає - 1230390 грн 83 коп., в т.ч. ПДВ, згідно діючого законодавства України - 100382 грн 40 коп.

Зі змісту п. 4.1. Договору вбачається, що оплата за Програмну продукцію здійснюється відповідачем у безготівковій формі в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на умовах 100% оплати на підставі підтвердженого факту поставки Комплексу (згідно з п.п. 5.3 та 5.7) позивачем протягом 14 календарних днів.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що поставка Комплексу здійснюється протягом 45 діб з моменту підтвердження замовлення відповідачем офіційним листом.

Поставка примірників Програмної продукції здійснюється в електронному вигляді через мережу Інтернет, без передачі будь-яких матеріальних носіїв, шляхом направлення повідомлення, яке містить посилання на завантаження дистрибутиву на електронну пошту відповідача ( gordienko@nempump.com ) (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору підтвердженням факту поставки примірників Програмної продукції, що здійснюється за цим Договором, є Акт приймання-передачі, який складається і підписується представниками сторін після здійснення поставки примірників Програмної продукції.

Згідно з умовами п. 5.4. Договору відповідач протягом 5 робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі зобов`язаний направити позивачу підписані Акти або мотивовану відмову від підписання. У випадку ненадання відповідачем підписаного Акту приймання-передачі або мотивованої відмови, обов`язки позивача вважаються виконаними.

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що передача обладнання відповідачу здійснюється за накладною (видатковою накладною) та товарно-транспортною накладною у відповідності з довіреністю відповідача.

Позивач 26.03.2021 поставив відповідачу, а відповідач прийняв Обладнання по Договору на загальну суму 602294 грн 40 коп., що підтверджується накладною №ССу-26131 від 26.03.2021, довіреністю №800 від 25.03.2021 (а.с.16-18).

Програмна продукція передана позивачем та отримана відповідачем 02.04.2021, що підтверджується актом №ССу-26131 прийому-передачі програмної продукції до Договору (а.с.19-20).

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в порушення п. 4.1. Договору відповідач не розрахувався за отриманий Комплекс, у зв`язку з чим його заборгованість складала 1230390 грн 83 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога вих.№4170 про сплату боргу, яка залишена відповідачем без відповідного реагування (а.с.21-22).

У зв`язку з тим, що відповідач станом на 27.07.2021 заборгованість не сплатив, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогами про стягнення основного боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Факт укладення Договору, факт поставок сторонами визнається, а тому є таким, що встановлений судом.

Після відкриття провадження у справі відповідачем сума основного боргу сплачена в повному обсязі, у зв`язку з чим позивачем уточнено позовні вимоги і станом на день розгляду ціна позову складає 120252 грн.04 коп., з яких: 26002 грн. 62 коп. інфляційних витрат, 15264 грн. 63 коп. - 3% річних, 78984 грн. 79 коп. пені.

Позивачем розрахунок позовних вимог додано до позовної заяви (а.с.9-10).

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини є такими, що встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів, які надані позивачем.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стосовно вимоги про стягнення пені.

Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у випадку невиконання відповідачем зобов`язань по п. 3.2.1. цього Договору (замовник зобов`язується здійснити оплату Комплексу позивачу відповідно до п. 4.1. цього Договору), відповідач зобов`язаний за вимогою позивача сплатити останньому неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочення виконання зобов`язання, від вартості неоплаченої частки Комплексу за кожен день затримки виконання своїх зобов`язань.

Позивач (відповідно до заяви про кількісну зміну предмета позовної заяви про стягнення заборгованості шляхом зменшення розміру позовних вимог (вх. №9356/21 від 09.11.2021) просить суд стягнути з відповідача на свою користь 78984 грн 79 коп. пені, нарахованої за період з 17.04.2021 по 28.10.2021.

Позивачем розрахунок виконано в тексті зазначеної вище заяви (вх. №9356/21 від 09.11.2021) (а.с. 172)

Відповідач, у свою чергу, обґрунтовує свої заперечення в цій частині тим, що необхідно зменшити на 19 днів кількість днів прострочення оплати по Договору, оскільки позивач здійснив поставку обладнання за Договором із про строчкою на 19 днів.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки відповідач не позбавлений права звернутись до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій за прострочку поставки обладнання за Договором, оскільки такий вид відповідальності сторони передбачили у п. 7.3 Договору.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України , ч. 6 ст. 231 ГК України , статтями 1 , 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України .

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Беручи до уваги вимоги ч.6 ст. 232 ГК України, враховуючи те, що судом було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 75573 грн. 02 коп. пені, нарахованої в межах шестимісячного строку за загальний період з 17.04 2021 р. по 16.10.2021 р.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3411 грн 77 коп. пені слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач (відповідно до заяви про кількісну зміну предмета позовної заяви про стягнення заборгованості шляхом зменшення розміру позовних вимог (вх. №9356/21 від 09.11.2021) просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15264 грн 63 коп.- 3% річних, а також 26002 грн 62 коп. інфляційних збитків, нарахованих за період з 17.04.2021 по 28.10.2021.

Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків виконано в тексті зазначеної вище заяви (а.с. 171-172).

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15264 грн 63 коп.- 3% річних, а також 26002 грн 62 коп. інфляційних збитків, нарахованих за період з 17.04.2021 по 28.10.2021 є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач у відзиві на позов та у відзиві на заяву про кількісну зміну предмета позовної заяви про стягнення заборгованості шляхом зменшення розміру позовних вимог просив суд зменшити розмір пені, інфляційних втрат і 3% річних до справедливого розміру.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що підприємство є збитковим, що підтверджується копіями податкових декларацій (а.с.59-67), таким чином при задоволенні позовних вимог у заявленому розмірі, зазначена сума може стати непомірним тягарем для відповідача, що в свою чергу, може призвести до часткової або повної невиплати заробітної плати, податків та зборів, що справляються в Україні. Крім того, просив суд взяти до уваги те, що позивачем не подано доказів понесення збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по Договору або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з діями відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно до ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під іншими учасниками господарських відносин слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 3 , ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання. Тому, судом враховано факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов`язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд враховує не тільки фінансовий стан сторін, а й ступінь виконання боржником зобов`язань за Договором (зокрема, його повне виконання), стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.

У правовій позиції Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій Верховний Суд (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 у справі № 924/709/17.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64.

Тобто нарахування у вигляді 3% річних та інфляційних збитків не є штрафними санкціями в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України, розмір яких може бути зменшений судом за клопотанням сторони або за власною ініціативою.

Враховуючи викладене вище, суд приймає до уваги скрутне фінансове становище відповідача, відсутність доказів на підтвердження понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по Договору або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з діями відповідача, а також ступінь виконання основного зобов`язання по Договору з боку відповідача (заборгованість сплачена в повному обсязі), стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін, суд вважає за доцільне зменшити розмірі нарахування пені на 20%, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 60458 грн 42 коп.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено частково, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2205 грн 60 коп покладаються на відповідача; витрати зі сплати судового збору в розмірі 64 грн 40 коп. покладаються на позивача.

Щодо повернення позивачу з державного бюджету надмірно сплаченого судового збору

У п. 3 прохальної частини заяви про кількісну зміну предмета позовної заяви про стягнення заборгованості шляхом зменшення розміру позовних вимог (вх. №9356/21 від 09.11.2021) позивач просить суд повернути йому з державного бюджету надлишково сплачений судовий збір у розмірі 17394 грн 06 коп.

Зі змісту п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір вбачається, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Під час звернення з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 19664 грн 06 коп. відповідно до платіжного доручення №13655 від 26.07.2021 (а.с. 8).

Беручи до уваги те, що позивачем після відкриття провадження у справі було зменшено розмір позовних вимог, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача (викладена в п. 3 прохальної частини заяви про кількісну зміну предмета позовної заяви про стягнення заборгованості шляхом зменшення розміру позовних вимог (вх. №9356/21 від 09.11.2021) про повернення з державного бюджету надлишково сплаченого судового збору в розмірі 17394 грн 06 коп.

Стосовно вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Згідно з ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Із позовної заяви вбачається, що позивачем визначено у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи - суму 180 000 грн 00 коп.

У п. 4 прохальної частини заяви про кількісну зміну предмета позовної заяви про стягнення заборгованості шляхом зменшення розміру позовних вимог (вх. №9356/21 від 09.11.2021) позивач серед іншого просить стягнути з відповідача на свою користь 10000 грн 00 коп . витрат на професійну правничу допомогу та 10% гонорару успіху адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо.

У судовому засіданні представник позивача наголошував, що підтримує вимоги про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу саме в розмірі 15000 грн 00 коп. , проте письмових уточнень до раніше поданих заяв суду не надав.

Суд розглядає вимоги позивача в цій частині саме за наявними у матеріалах доказами, поданими позивачем в обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач, у свою чергу, у відзиві на заяву про кількісну зміну предмета позовної заяви про стягнення заборгованості шляхом зменшення розміру позовних вимог (вх. №3864 від 26.10.2021, а.с. 142-148) просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до розумного розміру, а саме 3500 грн. 00 коп.

Факт надання правової допомоги позивач доводить укладенням договору № б/н від 09.01.2020 про надання правової допомоги між позивачем (Клієнт) та адвокатським бюро Тетяни Андріанової (Бюро), в особі Керуючого бюро Андріановою Тетяною Анатоліївною, яка діє на підставі Статуту, та додатком до вказаного Договору від 19.07.2021 (а.с. 23-26).

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги бюро за замовленням клієнта приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу, на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що обсяг послуг визначається в додатках (додаткових угодах) до цього Договору.

Згідно з умовами п. 1.1. Додатку до Договору про надання правової допомоги клієнт доручає, а бюро зобов`язується надати правничу допомогу з представництва інтересів клієнта щодо стягнення з АТ Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш заборгованості на користь клієнта по договору №60/1-2021 від 11.01.2021.

Пунктом 1.2. Додатку до Договору про надання правової допомоги передбачено, що послуги, що надаються клієнту, включають підготовку та направлення від імені клієнта та у його інтересах відповідних позовних матеріалів до суду, представництво - участь у судових засіданнях в суді першої інстанції, підготовку процесуальних документів на стадії судового розгляду в суді першої інстанції, в тому числі, але не виключно, необхідні заяви, клопотання, відповідь на відзив, та інших документів у разі їх необхідності, надання пояснень в суді тощо.

Зі змісту п. 1.3. Додатку до Договору про надання правової допомоги вбачається, що вартість послуг бюро за домовленістю сторін становить: підготовка та направлення позовних матеріалів до суду - 10000 грн 00 коп.; представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - 15000 грн 00 коп.; додаткова винагорода бюро (гонорар успіху) в розмірі 10% від ціни позову сплачується у випадку вирішення справи в суді першої інстанції на користь клієнта та підставою для сплати є відповідне судове рішення.

Таким чином, відповідно до умов додатку до договору, сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, вказаної у Договорі, у розмірі 10000 грн 00 коп. за підготовку та направлення позовних матеріалів до суду; 15000 грн 00 коп. за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції; 10% від ціни позову - гонорар успіху.

У той же час, в матеріалах справи міститься акт №27 приймання-передачі наданої правової (правничої, професійної) допомоги від 30.07.2021 (а.с. 75), з якого вбачається, що бюро надало, а клієнт прийняв наступні послуги: 1. Консультація щодо можливості звернення до суду з позовом про стягнення 1310937 грн 57 коп. з АТ Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш (кількість годин - 1,0; вартість однієї години - 2500 грн 00 коп.; загальна сума 2500 грн. 00 коп.); 2. Вивчення документів, наданих клієнтом, для підготовки і подання позову, вивчення та аналіз нормативно-правової бази (кількість годин - 1,0; вартість однієї години - 2500 грн 00 коп.; загальна сума 2500 грн. 00 коп.); 3. Складання позовної заяви від 27.07.2021 про стягнення 1310937 грн 57 коп. (кількість годин - 4,0; вартість однієї години - 2500 грн 00 коп.; загальна сума 10000 грн. 00 коп.)

Крім того, позивачем в обґрунтування здійснення витрат в цій частині надано рахунок на оплату №27 від 30.07.2021, виписку по особовому рахунку за 19.08.2021 та платіжне доручення №15065 від 19.08.2021 про сплату 15000 грн 00 коп. за послуги по договору про надання правової допомоги (а.с. 76-78).

Суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу, що на підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги.

В той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат. При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Суд дійшов висновку, що наданий позивачем Акт №27 приймання-передачі наданої правової (правничої, професійної) допомоги від 30.07.2021 (а.с. 75) лише підтверджує надання бюро послуг по складанню позовної заяви.

Тому суд досліджує співрозмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу саме в частині надання послуг по складанню позовної заяви.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи викладене, оцінюючи рівень витрат на правничу допомогу в межах даної справи за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат, суд приходить до висновку про те, що розумним та виправданим є розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги саме в межах надання послуг по складанню позовної заяви, - 3500 грн 00 коп., а заява відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Інтегратор до відповідача: Акціонерного товариства Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш про стягнення 120252 грн.04 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш (площа Привокзальна, буд. 1, м. Суми, 40011, код ЄДРПОУ 05785448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Інтегратор (вул. Костянтинівська, буд. 73, Подільський район, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 31091208) 60458 грн 42 коп. пені, 26002 грн 62 коп. інфляційних збитків, 15264 грн 63 коп. - 3% річних, 2205 грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору, 3500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У позові в частині стягнення з Акціонерного товариства Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Інтегратор 3411 грн 77 коп. пені - відмовити.

4. Клопотання відповідача - Акціонерного товариства Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш про зменшення розміру пені задовольнити та зменшити розмір пені на 20%.

5. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 64 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11500 грн 00 коп. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ІТ-Інтегратор .

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ІТ-Інтегратор з державного бюджету судовий збір у розмірі 17394 грн 66 коп., про що постановити ухвалу після набрання рішенням суду законної сили.

7. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю ІТ-Інтегратор наказ після набрання рішенням законної сили.

8. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 19.11.2021.

Суддя О.Ю. Резніченко