КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2021 року м. Київ
Унікальний номер справи № 753/21365/20
Апеляційне провадження 22-ц/824/14314/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача: Махлай Л.Д.,
суддів: Немировської О.В., Ящук Т.І.
при секретарі: Гойденко Д.В.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю
Атлас Інтернешнл Компані
Кобернюк Артем Володимирович
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 липня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Комаревцева Л.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлас Інтернешнл Компані , ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,
в с т а н о в и в :
у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Атлас Інтернешнл Компані , ОСОБА_3 , у якому просив стягнути з відповідачів різницю між фактично заподіяною шкодою та розміром страхового відшкодування в сумі 300 657,17 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що 23.03.2018 о 23 год 00 хв ОСОБА_3 керуючи автомобілем MAN , д.н.з НОМЕР_1 з напівпричепом Scwarz Mueller , д.н.з. НОМЕР_2 рухаючись по автодорозі М-05 Київ-Одеса 290 км не вибрав безпечної швидкості руху, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно не відреагував на її зміни, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем MAN TGA д.н.з НОМЕР_3 з напівпричепом Kaizer який належить на праві власності позивачу, який у свою чергу зіткнувся з автомобілем MERCEDES BENZ, д.н.з НОМЕР_4 та автомобілем MAN TGA д.н.з НОМЕР_5 з напівпричепом Miller д.н.з. НОМЕР_6 , що належать позивачу, внаслідок чого оcтанній зіткнувся з напівпричепом Krone д.н.з. НОМЕР_7 , який був у сценці з автомобілем Scania д.н.з. НОМЕР_8 .
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21.12.2018 винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_3 .
Відповідно до звіту від 26.04.2018 вартість матеріального збитку, завданому пошкодженням автомобіля MAN TGA д.н.з НОМЕР_3 становить 246 501,05 грн.
Відповідно до звіту від 04.08.2018 вартість матеріального збитку, завданому пошкодженням ТЗ Miller д.н.з. НОМЕР_6 становить 122 516,17 грн.
Відповідно до звіту від 18.05.2018 вартість матеріального збитку, завданому пошкодженням ТЗ MAN TGA д.н.з НОМЕР_5 становить 227 639,95 грн.
Відповідно до звіту від 08.07.2018 вартість матеріального збитку, завданому пошкодженням ТЗ Kaizer S380 д.н.з НОМЕР_9 становить 23 310,97 грн.
Загальний розмір збитку становить 619 968,14 грн.
Він отримав страхове відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності 99 000 грн.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 28.12.2019 з ПрАТ СК Арсенал страхування стягнуто недоплачену частину страхового відшкодування у сумі 220 310,97 грн.
Відтак з відповідачів підлягає стягненню недоплачена суму 300 657,17 грн (619 968,14-319 310,97).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13.07.2021 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 300 657,17 грн. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким стягнути, заявлену у позові суму з ТОВ Атлас Інтернешнл Компані . Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що постановою Дарницького районного суду м. Києва вставлено, що завдавач шкоди керував транспортним засобом, який належить підприємству та він є працівником цього підприємства. Суд не звернув уваги, що позовні вимоги в формі солідарного стягнення були заявлені з метою встановлення факту трудових відносин. Факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ Атлас Інтернешнл Компані встановлений постановою Дарницького районного суду м. Києва і доказуванню у цій справі не підлягає. Крім того, в матеріалах справа є договір про виконання робіт між відповідачами щодо надання послуг перевезення. Цей договір підміняє трудовий договір та дає можливість товариству не сплачувати податки. Суд не врахував, положення ч. 2 ст. 1172 ЦК України, яким встановлено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Вважає, що відповідальність за завдані збитки лежить на замовнику за дії підрядника.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Атлас Інтернешнл Компані просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін посилаючись на законність та обґрунтованість рішення. Зазначає, що у даній справі відсутні підстави для застосування ч. 1 ст. 1172 ЦК України. Станом на 23.03.2018 ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з товариством, а тому шкода завдана не при виконанні працівником трудових обов`язків. У матеріалах справи відсутнє рішення про встановлення факту трудових відносин між відповідачами. Посилання апелянта на постанову судді у адміністративній справі вважає безпідставними, оскільки в у цій постанові лише у вступній частині містяться відомості, що ОСОБА_3 є працюючим водієм, тоді як в описовій чи мотивувальній частині такі факти не встановлювалися. Основним документом який би підтверджував наявність трудових відносин між відповідачами повинен бути трудовий договір, укладений в усній чи письмовій формі, але оформлений наказом чи розпорядженням про прийняття на роботу. Договір про виконання разової роботи від 01.03.2018 не є трудовим договором. Вважає, що посилання на ч. 2 ст. 1172 ЦК України є необґрунтованими, оскільки відсутні всі спеціальні умови, які передбачені зазначеною нормою, оскільки ОСОБА_3 як підрядник не перебував у цивільно - правових відносинах з ними як замовником та не дія за завданням.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення апеляційної скарги та зазначив, що ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з ТОВ Атлас Інтернешнл Компані , а виконував перевезення вантажу на підставі цивільно - правової угоди, а саме договору про виконання разової роботи.
Представник ТОВ Атлас Інтернешнл Компані Озеран О.С. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21.12.2018 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження закрито у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Даною постановою, з урахуванням постанови суду від 15.01.2019 про виправлення описки встановлено, що 23.03.2018 о 23:00 ОСОБА_3 керуючи автомобілем MAN , д.н.з НОМЕР_1 з напівпричепом Scwarz Mueller , д.н.з. НОМЕР_2 рухаючись по автодорозі М-05 Київ-Одеса 290 км не вибрав безпечної швидкості руху, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно не відреагував її зміни і в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем MAN TGA, д.н.з НОМЕР_3 , автомобілем MERCEDES BENZ, д.н.з НОМЕР_4 та автомобілем MAN д.н.з НОМЕР_5 , що спричинило пошкодження автомобілів.
28.12.2019 рішенням Солом`янського суду м. Києва з ПАТ СК Арсенал Страхування стягнуто страхове відшкодування у сумі 220 310,97 грн.
Згідно із звітом № 06/04-41 про оцінку автомобіля MAN TGA 18400 НОМЕР_3 , складеним 26.04.2018 суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 за замовленням ПрАТ СК Арсенал Страхування вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа KAISER S380, державний номер НОМЕР_9 в результаті його пошкодження при ДТП станом на 28.03.2018 з ПДВ складає 23 310,97 грн.
Згідно зі звітом №06/04-37 про оцінку напівпричепа Meiller MHVS 46-35, н.з. НОМЕР_6 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 за замовленням ПрАТ СК Арсенал Страхування 04.08.2018, вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа Meiller MHVS 46-35, номерний знак НОМЕР_6 в результаті його пошкодження при ДТП станом на 06.04.2018 з ПДВ складає 122 516,17 грн.
Згідно із звітом № 06/04-39 про оцінку автомобіля MAN TGA 18400 номерний знак НОМЕР_5 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 за замовленням ПрАТ СК Арсенал Страхування вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП станом на 06.04.2018 складає 227 639,95 грн.
Згідно зі звітом № 28/03-36 про оцінку напівпричепа KAISER S380, н.з. НОМЕР_9 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 за замовленням ПрАТ СК Арсенал Страхування , вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа в результаті його пошкодження при ДТП станом на 28.03.2018 складає 23 310,97 грн.
Позивач отримав від ПрАТ СК Арсенал страхування страхове відшкодування у добровільному порядку 99 000 грн та за рішенням суду з ПрАТ СК Арсенал страхування на користь позивача стягнуто 220 310,97 грн.
25.08.2020 представник позивача звернувся до ТОВ Атлас Інтернешнл Компані з претензією про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП у сумі 300 657,17 грн.
При розгляді справи у суді першої інстанції ТОВ Атлас Інтернешнл Компані заперечувало наявність трудових відносин з ОСОБА_3 та зазначило, що у штатному розписі визначено 16,5 штатних одиниць. ОСОБА_3 відсутній у штатному розписі та у штатній посадовій книзі.
Відповідно до договору про виконання разової роботи від 01.03.2018 ОСОБА_3 взяв на себе зобов`язання доставити довірений йому замовником вантаж згідно з товарно-транспортною накладною на транспортному засобі д.н. НОМЕР_11 , НОМЕР_2 .
Відмовляючи у задоволенні позову до відповідача ТОВ Атлас Інтернешнл Компані суд першої інстанції виходив з того, що шкода позивачу заподіяна з вини ОСОБА_3 , який на час ДТП не перебував з ТОВ Атлас Інтернешнл Компані у трудових відносинах.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Та обставина, що шкод позивачу завдано з вини ОСОБА_3 підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21.12.2018.
Розмір шкоди, завданої позивачу в апеляційному порядку не оскаржується.
Предметом апеляційного розгляду є перевірка рішення суду першої інстанції в частині визначення належного відповідача, який має нести майнову відповідальність за завдані збитки.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За матеріалами справи встановлено, що шкода була спричинена позивачу під час виконання ОСОБА_3 перевезення вантажу на підставі договору про виконання разової роботи від 01.03.2018, укладеним між ним та ТОВ Атлас Інтернешнл Компані .
У матеріалах справи відсутні будь - які докази перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ Атлас Інтернешнл Компані . Наявність трудових відносин заперечує як ОСОБА_3 , так і ТОВ Атлас Інтернешнл Компані .
Доводи апеляційної скарги про те, що перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ Атлас Інтернешнл Компані підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21.12.2018, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, у вступній частині постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21.12.2018 вказано, що ОСОБА_3 працює водієм у ТОВ Атлас Інтернешнл Компані .
Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відтак зазначене у постанові місце роботи ОСОБА_3 не має преюдиційного значення. До того ж ці дані записані лише зі слів самого ОСОБА_3 і не містять інформації на підставі якої угоди (трудової чи цивільно-правової) ОСОБА_3 працював у ТОВ Атлас Інтернешнл Компані .
Відтак підстави для стягнення збитків з ТОВ Атлас Інтернешнл Компані за ч. 1 ст. 1172 ЦК України відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
ОСОБА_1 заявлено позов як до особи, яка завдала шкоди, так і до товариства, з тих підстав, що ОСОБА_3 є працівником товариства та шкоди завдано під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Позивач заявив позов до ОСОБА_3 як до особи, яка безпосередньо спричинила шкоду та до ТОВ Атлас Інтернешнл Компані , як до особи, з якою ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах.
Як пояснив представник позивача при апеляційному розгляді справи позивач заявив позов до обох відповідачів з метою з`ясування при розгляді справи наявності трудових відносин між відповідачами.
Проте, після отримання заперечень відповідачів щодо факту перебування у трудових відносинах та надання копії договору про виконання разової роботи від 01.03.2018, позивач позовні вимоги не змінив ні в частині відповідача, ні в частині підстав позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд мав застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 1172 ЦК України колегія суддів не може визнати обгрунтованими.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Дана норма встановлює відповідальність замовника за шкоду, завдану третій особі підрядником, якщо останній діяв за завданням замовника. Підстави притягнення замовника до відповідальності є такими самими, як і підстави відповідальності роботодавця: а) загальні: наявність у діях підрядника складу цивільного правопорушення; б) спеціальні: наявність підрядних відносин між замовником та підрядником, що підтверджується договором підряду; дія підрядника за завданням замовника. Даний випадок передбачає можливість звернення замовника з регресним позовом до підрядника, але вже не за нормами трудового законодавства, а за правилами ст. 1191 ЦК України.
Відтак, у разі, коли позов заявлено до замовника, безпосередній завдавач шкоди залучається до участі у справі як третя особи, оскільки відповідач після сплати розміру відшкодування потерпілій особі має право отримати від завдавача шкоди, повне відшкодування у порядку регресу.
Позивач не обґрунтовував позовні вимоги заявлені до ТОВ Атлас Інтернешнл Компані як до замовника та не зазначав ОСОБА_3 третьою особою. Натомість заявив позовні вимоги до останнього як до відповідача.
З огляду на положення ч. 2 ст. 1172, 1191 ЦК України позивач не позбавлений права заявити позов безпосередньо до особи, яка завдала шкоди.
Зважаючи на позовні вимоги та підстави позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з підстав, заявлених до ТОВ Атлас Інтернешнл Компані на останнього не може бути покладений обов`язок щодо відшкодування шкоди.
Суд задовольнив позовні вимоги про стягнення різниці між розміром завданої шкоди та розміром страхового відшкодування з особи, яка завдала шкоди, як про те і просив позивач у позовній заяві, а тому підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.
Відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, визначених у ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлений 18.11.2021.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді О. В. Немировська
Т. І. Ящук
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2021 |
Оприлюднено | 20.11.2021 |
Номер документу | 101211162 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Махлай Людмила Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні