Ухвала
19 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 671/253/21
провадження № 61-18165ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Юрінформ , про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просили визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 листопада 2008 року серії ЯЖ № 192242, виданий на ім`я ОСОБА_1 , площею 2 га, кадастровий номер 6820983500:04:023:0043, та державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 листопада 2008 року серії ЯЖ № 192243, виданий на ім`я ОСОБА_2 , площею 2 га, кадастровий номер 6820983500:04:023:0042; скасувати державну реєстрацію вказаних земельних ділянок.
Волочиський районний суд Хмельницької області рішенням від 17 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, в задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
02 листопада 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року (повний текст якої складено 04 жовтня 2021 року) у вищевказаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявниками у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 узагальнено посилаються на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначають конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження
Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявникам необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору як учасника бойових дій, на підтвердження чого надав копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 08 червня 2015 року.
В задоволенні клопотання необхідно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .
У статті 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій.
Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, а тому йому необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Позовну заяву подано у лютому 2021 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 270 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі).
У цій справі пред`явлено позов двома позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо чотирьох немайнового характеру (визнання недійсними двох державних актів на право власності на земельну ділянку; скасування двох записів про державну реєстрацію права власності), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 7 264 грн (908 грн х 4 х 200 %).
Згідно з наданою квитанцією від 29 жовтня 2021 року № 0.0.2321297224.1 ОСОБА_2 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 816 грн.
Враховуючи наведене, ОСОБА_2 слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 816 грн, а ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 3 632 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення) або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявникам можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2021 |
Оприлюднено | 20.11.2021 |
Номер документу | 101211458 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Зайцев Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні