Постанова

від 10.11.2021 по справі 160/4368/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/4368/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Рубана А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Кам`янського коледжу фізичного виховання

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року (м. Дніпро, суддя Голобутовський Р.З.) у справі №160/4368/20

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області

до Кам`янського коледжу фізичного виховання

про застосування заходів реагування, -

встановив:

16 квітня 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі навчального корпусу за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Подільська, буд. 89, будівлі гуртожитку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сергія Нігояна, буд. 17-а, Кам`янського коледжу фізичного виховання (код ЄДРПОУ 02928410), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівлі навчального корпусу за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Подільська, буд. 89, будівлі гуртожитку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сергія Нігояна, буд. 17-а, Кам`янського коледжу фізичного виховання (код ЄДРПОУ 02928410), до повного усунення порушень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідачем на момент ухвалення судового рішення були усунуті всі основні порушення, зафіксовані в акті №74 від 24.01.2020, зокрема у п. 5, 6, 8, 9 акта. Вказані обставини підтверджуються актом №103 від 21.02.2020 та актом №133 від 26.06.2020. Зафіксовані у п. 3, 4 акта №74 від 24.01.2020 порушення не відповідають дійсності, оскільки металеві протипожежні двері були встановлені з моменту забудови об`єкта та відповідають вимогам ДБН В.1.1-7:2016. До позовної заяви позивачем не долучено доказів, що підтверджують наявні порушення.

Зафіксовані позивачем у п. 1, 2, 7 акта №74 від 24.01.2020 порушення фактично не створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому не можуть бути підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, є капіталомісткими та навчальний заклад потребує додаткового фінансування з боку держави.

Такими чином, на день ухвалення оскаржуваного рішення фактично існували 3 з 9 порушень, зафіксованих в акті №74 від 24.01.2020, які не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому не можуть бути підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.11.2019 у справі №820/4971/16, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

Позивач надіслав до суду пояснення, у яких просить суд розглянути справу без участі його представника. Позивач також зазначив, що відповідачем не усунуті два порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: не всі приміщення гуртожитку та їдальні обладнані системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5- 56:2014, а саме: системою пожежної сигналізації (п. 2.1 таблиця А. 1 додаток А ДБН В.2.5-56-2014); приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме: системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (п. 15 таблиця Б.1 додаток Б ДБН В.2.5-56-2014). Ці порушення за об`єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №814/2356/17, від 07 серпня 2019 року у справі №810/1820/18.

Відповідач надіслав до суду копію акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №174 від 12.07.2021 відповідно до якого відповідачем встановлено відсутність порушення позивачем вимог законодавства.

У судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 21.01.2020 року по 24.01.2020 року відповідно до наказу від 12.12.2019 р. №32 «Про проведення перевірок» , посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.01.2020 р. №20 та на підставі Доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 р. №44205/1/1-19 інспекторами ВЗНС Кам`янського МУ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки Кам`янським коледжем фізичного виховання за адресами: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Подільська, буд. 89, вул. Сергія Нігояна, буд. 17-а.

За результатами перевірки складено акт №74 від 24.01.2020 р.

В акті перевірки встановлено низку порушень, допущених Кам`янським коледжем фізичного виховання при експлуатації будівлі навчального корпусу за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Подільська, буд. 89, та будівлі гуртожитку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сергія Нігояна, буд. 17-а, зокрема, виявлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей та зумовили необхідність звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

Зміст порушень зафіксований в акті №74 від 24.01.2020 та полягає в такому.

По гуртожитку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сергія Нігояна, буд. 17-а:

1) не всі приміщення гуртожитку та їдальні обладнані системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме: системою пожежної сигналізації (п. 2.1 таблиця А.1 додаток А ДБН В.2.5-56-2014), що є порушенням п. 1.2 глава 1 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014№ 1417 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні» (далі - ППБУ);

2) приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме: системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (п. 15 таблиця Б.1 додаток Б ДБН В.2.5-56-2014), що є порушенням п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ;

3) під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: вихід на покрівлю зі сходової клітини не виконано через протипожежні двері 2-го типу (п. 8.6, п. 6.2, п. 6.4, таблиця 3 ДБН В. 1.1-7:2016), що є порушенням п. 2.3 глави 2 розділу III ППБУ;

4) під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: не встановлені протипожежні двері з нормованою межею вогнестійкості в приміщенні електрощитової (п. 6.31. п. 6.4, таблиця 3 ДБН В. 1.1 -7:2016), що є порушенням п. 2.3 глави 2 розділу III ППБУ;

5) допускається експлуатація пошкодженого вимикача в коридорі 2-го поверху, що є порушенням п. 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ;

6) допускається використання в підвальних приміщення світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака), що є порушенням п. 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ.

По будинку навчального корпусу за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Подільська, буд. 89:

1) приміщення корпусу не дообладнано системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме: системою пожежної сигналізації, системою оповіщення людей про пожежу та управління евакуюванням (п. 7.1.1 таблиця А.1 додаток Л ДБН В.2.5-56-2014; п. 5.3 таблиця Б.1 додаток Б ДБН В.2.5-56-2014), що є порушенням п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; п. 6 розділу VI Наказу Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 №974 «Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України» ;

2) в кабінеті інформатики лінію живлення побутового кондиціонеру не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту, незалежно від наявності захисту на загальній лінії, що є порушенням п. 2.26 глави 2 розділу IV ППБУ;

3) не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту груповий електрощіток в електрощитовій, що є порушенням п. 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ.

Копію акту №74 від 24.01.2020 р. вручено заступнику директора Кам`янського коледжу фізичного виховання 24.01.2020 року.

В акті №74 від 24.01.2020 р. в розділі «Пояснення, зауваження або заперечення» зазначено, що зауваження будуть усунуті при наявності відповідного фінансування.

У зв`язку із небезпекою, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки обставини, які стали підставою для звернення до суду з позовом, не перестали існувати та порушення не усунуті у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 Класифікатор надзвичайних ситуацій , затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Згідно з п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до п. 33, 43 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Такі заходи можуть бути застосовані виключно за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу державного контролю (нагляду), в ході якого виявлено порушення, передбачені статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.

Згідно висновків Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 листопада 2020 року у справі № 826/10169/18, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Крім того, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова підстава його застосування.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем усунуто 4 з 9 порушень, встановлених в акті №74 від 24.01.2020. Не усунутими залишилися 5 порушень щодо обладнання приміщень гуртожитку, їдальні та навчального корпусу системами протипожежного захисту та щодо заниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: не встановлені протипожежні двері з нормованою межею вогнестійкості в приміщенні електрощитової, вихід на покрівлю зі сходової клітини не виконано через протипожежні двері другого типу. Вказані обставини підтверджуються актом №103 від 21.02.2020.

Разом з тим, відповідно до акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 174 від 12.07.2021 відповідачем встановлено відсутність порушення позивачем вимог законодавства.

Такими чином, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлені в акті №74 від 24.01.2020 порушення позивачем вимог техногенної та пожежної безпеки були усунуті у повному обсязі, що виключає можливість застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів за вказаних позивачем підстав.

Частиною 3, 4 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вказані обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Кам`янського коледжу фізичного виховання задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі №160/4368/20 скасувати.

У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18.11.2021 року.

Головуючий суддя О.М. Панченко

Суддя С.М. Іванов

Суддя В.Є. Чередниченко