Постанова від 19.11.2021 по справі 120/1878/21-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1878/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

19 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Металіст" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Металіст" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач в березні 2021 року звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив:

- стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Металіст" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених за віком на пільгових умовах по Списку № 1 в сумі 27 836,00 грн.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.05.2021 позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що чинними законодавчими нормами визначено обов`язок підприємств своєчасно відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. При цьому, підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1.

Оскільки, відповідно до матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по Списку № 1 в сумі 27 836,00 грн за період з березня 2020 року по лютий 2021 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що пенсія ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах призначена рішенням ПФУ, яке, прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Зокрема при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Разом з цим, слід зазначити, що пенсії за сумісними роботами та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених спискам, призначають за Списком № 2, якщо одна із виконуваних робіт, професій та посад передбачена в Списках № 1, а інша в Списках № 2.

Так, ОСОБА_1 згідно наданої пільгової довідки підприємства № 12 від 23.01.2019 працював на підприємстві з 01.03.1991 за професією ливарника металів та сплавів (1110100а-13392 Сп. № 1) та з 11.07.1991 одночасно за суміщенням по професії пресувальника виробів із пластмас (23200000-17008 по Сп № 2) до 01.12.1992, а тому весь пільговий стаж роботи на підприємстві міг бути зарахований лише за Списком № 2 згідно законодавства.

Також вказано, що суд першої інстанції не врахував, що заборгованість відповідача по відшкодовуванню органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пенсій виникла під час введених картинних заходів на території України спричинених коронавірусною інфекцією COVID-19.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача зазначивши, що зустрічною перевіркою, проведеною на підприємстві (за результатами якої складено акт № 1825 від 04.09.2019, посвідчений підписом керівника підприємства) підтверджено роботу ОСОБА_1 повний робочий день в період з 01.01.1991 по 30.11.1992 ливарником металів та сплавів. В акті також зазначено, що за суміщенням в даний період особа не працювала.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.09.2021 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 04.11.2021.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Металіст" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

За відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій по Списку № 1 в сумі 27836,00 грн. за період з березня 2020 року по лютий (включно) 2021 року. У зв`язку з тим, що відповідач самостійно не сплачує відповідні витрати, позивач звертається до суду щодо стягнення вказаної заборгованості.

Заявлена сума заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості в сумі 27836,00 грн. за період з березня 2020 року по лютий (включно) 2021 року по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною другою 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), Законом № 1058-ІV та Інструкцією №21-1.

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- пункт "а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- пункти "б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1788-ХІІ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).

Окрім цього, законодавство зобов`язує органи Пенсійного фонду повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання підприємству розрахунку.

Згідно з матеріалів справи відповідач будучи платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, не виконує свої зобов`язання в частині відшкодування витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пенсій призначених за віком на пільгових умовах по Списку № 1 в сумі 27 836,00 грн за період з березня 2020 року по лютий 2021 року.

При цьому на виконання вимог пункту 6.4 Інструкції №21-2 позивачем на адресу відповідача направлялись відповідні розрахунки, зокрема повідомлення від 03.03.2020 № 0200-0502-8246, від 15.07.2020 № 0200-0502-8/31931, від 21.05.2020 № 0200-0502-8/22083, від 20.01.01.2021 № 0200-0502-8/3889, від 04.02.2021 № 0200-0502-8/6912.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вищезазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були направлені на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримані останнім, про що свідчать рекомендовані повідомлення з відмітками про вручення.

Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в сумі 27 836,00 грн за період з березня 2020 року по лютий 2021 року.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що незгода апелянта з направленими на його адресу розрахунками до уваги судом не приймаються, оскільки розрахунки органів Управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обов`язковими для виконання.

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до управління заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив їх.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 у справі № 60/3113/18, від 20.12.2019 у справі № 812/1922/17, та від 13.05.2020 у справі №812/957/17.

При цьому помилковими є твердження апелянта, що пенсія ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах призначена рішенням УПФУ, яке на думку відповідача, прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з огляду на таке.

Так, колегія суддів зазначає, що даній адміністративній справі № 120/1878/21-а питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах не вирішується, а перевірка зазначених обставин знаходиться поза предметом доказування у зазначеній справі.

Крім того, як уже зазначалось вище у випадку незгоди підприємства з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідач не позбавлений права оскаржити такі розрахунки до суду звернувшись з відповідним позовом.

Стосовно тверджень відповідача щодо введених картинних заходів на території України спричинених коронавірусною інфекцією COVID-19, то апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що введення таких заходів не звільняє відповідача від виконання покладених зобов`язань щодо сплати заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Так, відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, то підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод "Металіст" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.