Постанова

від 18.11.2021 по справі 160/2387/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року

м. Київ

справа №160/2387/19

провадження № К/9901/34435/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Коваленко Н.В., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстрой-К"

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року (головуючий суддя Юрко І.В., судді Білак С.В., Малиш Н.І.)

у справі № 160/2387/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстрой-К"

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування постанови, припису.

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промстрой-К" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило суд протиправними та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 21 лютого 2019 року №ДН385/251/АВ/ТД-ФС/153; припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень від 13 лютого 2019 року №ДН385/251/АВ/П.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позов задоволено повністю.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року і залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року.

5. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 28 січня 2019 року по 29 січня 2019 року інспектором праці Мельничук С.В. проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Промстрой-К . За результатами інспекційного відвідування складено акт №ДН385/251/АВ.

7. В ході проведення інспекційного відвідування виявлені порушення позивачем ч.1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), ч.1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України (не укладення трудового договору з 58 працівниками).

8. На підставі вказаного акту контролюючим органом 13 лютого 2019 року винесено припис №ДН385/251/АВ/П про усунення виявлених порушень та 21 лютого 2019 року прийнято постанову №ДН385/251/АВ/ТД-ФС/153 про накладення штрафу в розмірі 7261020,00 грн.

9. Позивач не погодився з приписом та постановою про накладення штрафу та оскаржив їх до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що матеріалами справи та поясненнями трьох свідків підтверджено, що товариством з 58 працівниками укладалися цивільно-правові угоди для виконання роботи, що спрямована на одержання певних результатів праці. Укладені угоди не містять обов`язку виконавців бути присутніми на підприємстві у визначені робочі години, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу. Суд зробив висновок, що доводи ГУ Держпраці у Дніпропетровській області стосовно того, що позивачем було фактично допущено до роботи 58 працівників без оформлення трудового договору, є хибними.

11. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і зазначив, що перевіркою наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Промстрой-К договорів підрядів, актів прийому виконаних робіт встановлено, що в цивільно-правових договорах, укладених між підприємством (замовник) та вказаними вище особами (виконавці) вбачаються ознаки трудових відносин. Предметами вказаних договорів є загальнобудівельні роботи, що є процесом праці, при цьому в договорах не вказується кінцевий результат послуг із зазначенням кількісних та якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто не мають на меті досягнення кінцевого результату. При цьому, вказані договори підряду не містять переліку та обсягу певних робіт, умов оплати та ціни робіт, або суми винагороди або кошторису. Договори підряду укладалися із зазначеними особами на певний строк, що притаманно строковому трудовому договору. Колегія суддів вважала, що деякі роботи пов`язані з ризиком для здоров`я та життя працівників, проте, будь-якої відповідальності позивача в договорах підряду не передбачено, а відтак за наявності нещасного випадку на виробництві, працівник не має будь-яких гарантій щодо отримання лікарняного, відшкодування шкоди тощо.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

12. Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

13. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що підстави проведеного інспекційного відвідування визначалися Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 Деякі питання реалізації ст. 259 Кодексу законів про працю України та ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Порядок №295) і не узгоджувалися з вимогами Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).

14. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку договорам підряду, не врахував, зокрема, того, що за договорами підряду підрядник здійснює роботи особисто і несе ризики нещасного випадку на виробництві самостійно. При цьому законодавством не передбачений обов`язок замовника оплачувати підряднику лікарняні. Відносно відшкодування шкоди у випадку її спричинення підряднику з вини замовника, то таке право та обов`язок встановлені діючим законодавством України, незважаючи на те, чи включена така умова до договору підряду чи ні. Крім зазначеного, залежність всього процесу будівельних робіт на певних об`єктах від виконаних робіт підрядниками за договорами підряду, не є безумовним підтвердженням того, що підрядники здійснювали роботи як працівники за трудовими договорами.

15. Щодо припису, який був винесений відповідачем за наслідками інспекційного відвідування, то позивач вважає такий акт також є незаконним, виходячи з незаконності та безпідставності висновків відповідача, що буди зроблені в акті інспекційного відвідування.

16. У відзиві на касаційну скаргу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, зокрема, зазначає, що договір підряду не містить суму винагороди за виконання робіт за договором. Робота, яку працівники виконують за договорами виконується відповідно до вказівок і під контролем іншої сторони (згідно усних пояснень бухгалтера товариства); передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру діяльності, яку здійснює товариство; виконується особисто працівником; виконується відповідно до певного графіку та має певну тривалість.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

18. За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

19. Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

20. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП України).

21. Згідно зі ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

22. Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

23. За змістом ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

24. У відповідності до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

25. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

26. При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

27. У цій справі у ході проведення інспекційного відвідування виявлені порушення позивачем ч.1 ст. 21 КЗпП України, ч.1 та ч.3 статі 24 КЗпП України (не укладення трудового договору з 58 працівниками).

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Промстрой-К було укладено договори цивільно-правового характеру (підряду) з наступними громадянами: ОСОБА_1 договір №01/18-1 від 02.01.18, ОСОБА_2 договір №01/18-2 від 02.01.18, ОСОБА_3 договір №01/18-3 від 02.01.18, ОСОБА_4 договір №01/18-4 від 02.01.18, ОСОБА_5 договір №01/18-5 від 02.01.18, ОСОБА_6 договір №01/18-6 від 02.01.18, ОСОБА_7 договір №03/18-1 від 01.03.18, ОСОБА_8 договір №05/18-4 від 02.05.2018, ОСОБА_9 договір №07/18-1 від 02.07.18, ОСОБА_10 договір №07/18-02 від 02.07.18, ОСОБА_11 договір №07/18-4 від 02.07.18, ОСОБА_12 договір №07/18-5 від 02.07.18, ОСОБА_13 договір №07/18-6 від 02.07.18, ОСОБА_14 договір №08/18-1 від 23.08.18, ОСОБА_15 договір №09/18-1 від 03.09.18, ОСОБА_16 договір №09/18-2 від 03.09.18, ОСОБА_17 договір №09/18-03 від 03.09.18, ОСОБА_18 договір №09/18-4 від 03.09.18, ОСОБА_5 договір №09/18-4/1 від 03.09.18, ОСОБА_19 договір №09/18-5 від 17.09.18, ОСОБА_20 договір №09/18-06 від 17.09.18, ОСОБА_21 договір №09/18-7 від 24.09.18, ОСОБА_22 договір №09/18-8 від 24.09.18, ОСОБА_23 договір №09/18-9 від 24.09.18, ОСОБА_24 дог. №09/18-10 від 24.09.18, ОСОБА_25 договір № 09/18-11 від 24.09.18, ОСОБА_26 договір №09/18-12 від 24.09.18, ОСОБА_27 договір №09/18-13 від 24.09.18, ОСОБА_28 дог. №10/18-1 від 01.10.18, ОСОБА_29 договір №10/18-4 від 01.10.18, ОСОБА_30 договір №10/18-5 від 01.10.18, ОСОБА_31 договір №10/18-6 від 01.10.18, ОСОБА_32 договір №10/18-7 від 08.10.18, Свірід СВ. договір №10/18-8 від 08.10.18, ОСОБА_33 договір №10/18-9 від 08.10.18, ОСОБА_34 договір №10/18-10 від 08.10.18, ОСОБА_35 договір №10/18-12 від 08.10.18, ОСОБА_36 договір №10/18-14 від 17.10.18, ОСОБА_37 договір №10/18-15 від 17.10.18, ОСОБА_38 договір №10/18-16 від 17.10.18, ОСОБА_39 договір №10/18-17 від 17.10.18, ОСОБА_40 дог. №10/18-18 від 17.10.18, ОСОБА_41 договір №10/18-19 від 17.10.18, ОСОБА_42 договір №10/18-21 від 17.10.18, ОСОБА_43 договір №10/18-22 від 17.10.18, ОСОБА_44 договір № 10/18-23 від 17.10.18, ОСОБА_45 дог. №10/18-24 від 17.10.18, ОСОБА_46 дог. №10/18-25 від 17.10.18, ОСОБА_47 договір №11/18-1 від 01.11.18, ОСОБА_48 договір №11/18-2 від 01.10.18, ОСОБА_49 договір №11/18-3 від 01.11.18, ОСОБА_50 договір №11/18-4 від 01.11.18, ОСОБА_51 договір №11/18-5 від 01.11.18, ОСОБА_52 договір №11/18-7 від 05.11.18, ОСОБА_53 договір №11/18-8 від 05.11.18, ОСОБА_54 договір №11/18-9 від 05.11.18, ОСОБА_55 договір №11/18-10 від 08.11.18, ОСОБА_56 договір №11/18-11 від 19.11.18.

29. Суд апеляційної інстанції, дослідивши наведені вище договори, зробив висновок про те, що предметами вказаних договорів є загальнобудівельні роботи, що є процесом праці, при цьому в договорах не вказується кінцевий результат послуг із зазначенням кількісних та якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто зазначені договори не мають на меті досягнення кінцевого результату. Вказані договори підряду не містять переліку та об`єму певних робіт, умов оплати та ціни робіт, або суми винагороди або кошторису.

30. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що зазначені вище угоди не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.

31. Суд має наголосити на тому, що дії позивача щодо надання трудовим договорам форми цивільно-правового договору перешкоджає реалізації правам фізичних осіб на працю, гарантованого Конституцією України та Кодексом законів про працю України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічно оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки тощо.

32. Доводи касаційної скарги вказаного не спростовують.

33. Посилання скаржником на відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування також не знайшли свого підтвердження, оскільки інспекційне відвідування проведено на підставі та в порядку, передбаченому Порядком №295 і позивач не довів недотримання відповідачем норм чинного законодавства.

34. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

35. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

36. За приписами ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

37. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

38. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції.

39. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного адміністративного суду - без змін.

41. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстрой-К" - залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 160/2387/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб