Постанова

від 06.11.2019 по справі 160/2387/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/2387/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,

секретарі судового засідання Сколишеві О.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 С.,

представника відповідача Олійника В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі №160/2387/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промстрой-К до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанови, припису,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 14.03.2019 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН385/251/АВ/ТД-ФС/153 від 21 лютого 2019 року;

- припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень №ДН385/251/АВ/П від 13 лютого 2019 року.

В обгрунтування позовних вимог вказано на неправомірність та хибність виявленого актом невиїзного інспектування від 28.01.2019 року порушення ч.1 ст.21 КЗпП України, ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України. Зокрема, позивач зазначив про безпідставність висновків про наявність трудових правовідносини між позивачем та переліченими в акті особами. Позивач, з посиланням на норми ст.ст.626, 901, 902 УК України, зазначив, що укладені між ТОВ Промстрой-К та 58 працівниками угоди не мають ознак трудових договорів, фактично є договорами підрядів, стосуються конкретних загально-будівельних робіт, що підтверджується додатками до цивільно-правових договорів. Факт виконання робіт підтверджується переліком прийнятих виконаних робіт. Вказані особи не були включені до штату підприємства, не мали робочого місця та не виконували роботу протягом робочого часу підприємства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року адміністративного позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН385/251/АВ/ТД-ФС/153 від 21 лютого 2019 року.

Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень №ДН385/251/АВ/П від 13 лютого 2019 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначено, що укладені 58 договорів підряду з фізичними особами не містять чіткої визначеності робіт, їх обсяг та термін виконання, як і не містять сум винагороди за виконання таких робіт. За наявності ознак, притаманних трудовим відносинам, повинен укладатися трудовий договір, а не договір цивільно-правового характеру. Зважаючи на основний вид діяльності, та виконанням роботи найманими працівниками для досягнення мети діяльності товариства, встановлено фактичний допуск до роботи 58 робітників без укладення трудового договору, що позбавляє працівників гарантованих державою прав на відпустку, додаткових соціальних відпусток, що порушує вимоги ч. 1 ст.21, ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування найманих працівників, перелічених в акті.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом встановлено та підверджується матеріалами справи, що в період з 28.01.2019 року по 29.01.2019 року інспектором праці Мельничук С.В. проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю: ТОВ Промстрой-К (код ЄДРПОУ 39934871) за адресою: 49049, місто Дніпро, провулок Добровольців, будинок 17, офіс 21. За результатами інспекційного відвідування складено акт №ДН385/251/АВ (а.с.29-37 т.1).

В ході проведення інспекційного відвідування виявлені порушення позивачем ч.1 статті 21 КЗпП України, ч.1 та ч.3 статі 24 КЗпП України (не укладення трудового договору з 58 працівниками).

На підставі вказаного акту контролюючим органом 13.02.2019 року винесено припис №ДН385/251/АВ/П про усунення виявлених порушень та 21.02.2019 року прийнято постанову №ДН385/251/АВ/ТД-ФС/153 про накладення штрафу в розмірі 7261020,00 грн. (а.с.17-23, 24-37 т.1).

Позивач не погодився з приписом та постановою про накладення штрафу та оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи та поясненнями трьої свідків підтверджено, що товариством з 58 працівниками укладались цивільно-правові угоди для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання певних результатів праці. Укладені угоди не містять обов`язку виконавців бути присутніми на підприємстві у визначені робочі години, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу. Суд зробив висновок, що доводи ГУ Держпраці у Дніпроопетровській області стосовно того, що позивачем було фактично допущено до роботи 58 працівників без оформлення трудового договору, є хибними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до абз.3 ст.1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 20 вересня 2007 року №877-V (далі по тексту - Закон №877) заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно із ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (в редакції на час спірних правовідносин, скасований 14.05.2019 року) визначалась процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку №295 (в редації на час спірних правовідноси) визначалось, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, в тому числі Держпраці та її територіальних органів.

Позивачем порядок та підстави здійснення інспекційного відвідування підприємства, як і порядок розгляду справи про накладення штрафу та розмір штрафу, не оскаржуються. Позивачем у передбачений КАС України спосіб предмет, підстави позову, розмір позовних вимог не змінювались.

Суд першої інстанції в рішенні зробив висновок, що доводи ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про те, що позивачем було фактично допущено до роботи 58 працівників без оформлення трудового договору, є хибними .

Такий висновок суду є не логічним з урахуванням того, що позивачем в адміністративному позові зазначено та в судовому засіданні, як першої, так і апеляційної інстанції заявлялось, що з 58 працівниками, які вказані в акті інспекційного відвідування, трудові договори дійсно не укладались, а укладались договори підряду (цивільно-правові договори).

Проведеним інспекційним відвідуванням встановлено, що використовуючи найману працю, ТОВ Промстрой-К укладало договори цивільно-правового характеру (підряду), які носять ознаки трудових договорів, з наступними громадянами:

ОСОБА_2 .В. договір №01/18-1 від 02.01.18, ОСОБА_3 договір №01/18-2 від 02.01.18, ОСОБА_4 договір №01/18-3 від 02.01.18, ОСОБА_5 договір №01/18-4 від 02.01.18, ОСОБА_6 договір №01/18-5 від 02.01.18, ОСОБА_7 договір №01/18-6 від 02.01.18, ОСОБА_8 договір №03/18-1 від 01.03.18, ОСОБА_9 договір №05/18-4 від 02.05.2018, ОСОБА_10 договір №07/18-1 від 02.07.18, ОСОБА_11 договір №07/18-02 від 02.07.18, ОСОБА_12 договір №07/18-4 від 02.07.18, ОСОБА_13 договір №07/18-5 від 02.07.18, ОСОБА_14 договір №07/18-6 від 02.07.18, ОСОБА_15 договір №08/18-1 від 23.08.18, ОСОБА_16 договір №09/18-1 від 03.09.18, ОСОБА_17 договір №09/18-2 від 03.09.18, ОСОБА_18 договір №09/18-03 від 03.09.18, ОСОБА_19 договір №09/18-4 від 03.09.18, ОСОБА_6 договір №09/18-4/1 від 03.09.18, ОСОБА_20 договір №09/18-5 від 17.09.18, ОСОБА_21 договір №09/18-06 від 17.09.18, ОСОБА_22 договір №09/18-7 від 24.09.18, ОСОБА_23 договір №09/18-8 від 24.09.18, ОСОБА_24 А. договір №09/18-9 від 24.09.18, ОСОБА_25 . дог. №09/18-10 від 24.09.18, ОСОБА_26 договір № 09/18-11 від 24.09.18,

ОСОБА_27 І. договір №09/18-12 від 24.09.18, ОСОБА_28 договір №09/18-13 від 24.09.18, ОСОБА_29 дог. №10/18-1 від 01.10.18, ОСОБА_30 M. договір №10/18-4 від 01.10.18, ОСОБА_31 договір №10/18-5 від 01.10.18, ОСОБА_32 договір №10/18-6 від 01.10.18, ОСОБА_33 договір №10/18-7 від 08.10.18, Свірід СВ. договір №10/18-8 від 08.10.18,

ОСОБА_34 договір №10/18-9 від 08.10.18, ОСОБА_35 договір №10/18-10 від 08.10.18,

ОСОБА_36 договір №10/18-12 від 08.10.18, ОСОБА_37 договір №10/18-14 від 17.10.18, ОСОБА_38 договір №10/18-15 від 17.10.18, ОСОБА_39 договір №10/18-16 від 17.10.18, ОСОБА_40 договір №10/18-17 від 17.10.18, ОСОБА_41 дог. №10/18-18 від 17.10.18, ОСОБА_42 договір №10/18-19 від 17.10.18, ОСОБА_43 договір №10/18-21 від 17.10.18, ОСОБА_44 договір №10/18-22 від 17.10.18, ОСОБА_45 договір № 10/18-23 від 17.10.18, ОСОБА_46 дог. №10/18-24 від 17.10.18, ОСОБА_47 дог. №10/18-25 від 17.10.18, ОСОБА_48 договір №11/18-1 від 01.11.18, ОСОБА_49 . договір №11/18-2 від 01.10.18, ОСОБА_50 договір №11/18-3 від 01.11.18, ОСОБА_51 договір №11/18-4 від 01.11.18, ОСОБА_52 договір №11/18-5 від 01.11.18, ОСОБА_53 договір №11/18-7 від 05.11.18, ОСОБА_54 договір №11/18-8 від 05.11.18, ОСОБА_55 договір №11/18-9 від 05.11.18, ОСОБА_56 договір №11/18-10 від 08.11.18, ОСОБА_57 договір №11/18-11 від 19.11.18.

Перевіркою наданих ТОВ Промстрой-К договорів підрядів, актів прийому виконаних робіт встановлено, що в цивільно-правових договорах, укладених між підприємством (замовник) та вказаними вище особами (виконавці) вбачаються ознаки трудових відносин.

Предметами вказаних договорів є загальнобудівельні роботи, що є процесом праці, при цьому в договорах не вказується кінцевий результат послуг із зазначенням кількісних та якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто не мають на меті досягнення кінцевого результату.

При цьому, вказані договори підряду не містять переліку та об`єму певних робіт, умов оплати та ціни робіт, або суми винагороди або кошторису.

Договори підряду заключались із зазначеними вище собами на певний строк, що притаманно строковому трудовому договору.

Згідно частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до частини 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору надається у статті 626 Цивільного кодексу України: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Предметом трудових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Колегія суддів звертає увагу на наступне.

Основним видом діяльності ТОВ Промстрой-К є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Згідно штатного розпису у період, що перевірявся, кількість штатних робочих одиниць (без урахування керівника будівництва, інженерів, майстра, виконроб) на будівельній дільниці складала:

- з січня 2018 року - 7 одиниць, з них: бетонщик - 4, помічник бетонщика -2, електро-гасозварник -1;

- з квітня 2018 року - 8 одиниць, з них: бетонщик - 4, помічник бетонщика -2, електро-гасозварник -1, електрик дільниці -1;

- з серпня 2018 року - 14 одиниць, з них: бетонщик - 6, помічник бетонщика -6, електро-гасозварник -1, електрик дільниці -1.

Таким чином, при основному виді діяльності будівництво житлових і нежитлових будівель, товариство мало у перевіряє мий період в середньому лише 10 працівників за двома робочими спеціальностями: бетонщик та електро-гасозварник.

Як вбачається з актів виконаних робіт за договорами підряду, переліченими в акті перевірки працівниками виконувались наступні роботи:

- демонтаж бетоних підлог під піччю, демонтаж основи підлоги, демонтаж штукатурки, демонтаж, металевих кутів, демонтаж металевого дверного полотна, демонтаж профлиста, демонтаж бордюрів, демонтаж сендвіч - панелей, демонтаж канала, демонтаж кільця, демонтаж металевих конструкцій, демонтаж віконних коробок, металевих пожарних сходів,

- монтаж профлистів, робота на відвалі, монтаж металоконструкцій,

- грунтування стін, засипка колодця, засипка траншей, котлованів та ям,

- підготовка підлоги під заливку нивелірмаси та полімерного покриття, виготовлення тяжких кладочних розчинів,

- розбирання монолітних бетонних підлог, розбирання залізобетонних фундаментів, розбирання асфальтобетонного покриття вручну, розбирання бетонних поребриків на бетонній основі, розбирання водостічних труб з листової сталі, розбирання шлакових шарів, розбирання цегляної кладки,розбирання грунту вручну в траншеях глибиною до 2 метрів без кріплення, розбирання покрівлі, розбирання перекриття, розбирання бетоних перегородок,

- планування площі вручну, погрузла будівельного сміття, влаштування підстильного шару щебенового тротуару, ущільнення грунта відсівом, розібрання грунта вручну з вантажем,

- різання бетонних конструкцій, армування композитної арматури

- протравка металевих конструкцій, устаткування гідроізоляції, ізоляція мінераловатними плитами,

- спорудження армірованих столів, спорудження стін із цегли, і таке інше.

Колегія суддів вважає, що деякі роботи пов`язані з ризиком для здоров`я та життя працівників, проте, будь-якої відповідальності позивача в договорах підряду не передбачено, а відтак при наявності нещасного випадку на виробництві, працівник не має будь-яких гарантій щодо отримання лікарняного, відшкодування шкоди, тощо.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що всі роботи, визначені в актах виконаних робіт, працівниками виконувались вручну, без використання будь-яких механізмів та устаткування.

Вказане викликає сумнів, виходячи із характеру та обсягу таких робіт.

Крім того, з договорів підрядів вбачається, що вони укладались здебільшого строком на три місяці, з деякими працівниками договори переукладались на новий строк.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що будівельні роботи носили сезонний характер, а тому підприємству не вигідно залучати у штат товариства більшу кількість працівників.

Проте, як вбачається з договорів підряду, вони укладались з січня по грудень 2018 року, та роботи, які виконувались за цими договорами не залежали від сезону. Крім того, представник позивача не зміг пояснити, чому не можливо було укладати з вказаними працівниками строкові трудові договори, що передбачено КЗпП України.

Посилання позивача, що працівники за вказаними договорами підряду виконували роботи у зручний для них час, без встановлення строку виконання таких робіт, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки від виконання робіт, зазначених у договорах підряду, залежали інші будівельні або ремонтні роботи, тобто залежав весь процес будівельних робіт на певних об`єктах.

Крім того, зі змісту договорів не вбачається результатів роботи, які повинні виконати кожна з осіб, в той же час процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату (які саме послуги повинні надаватись у розумінні їх обсягу у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню та можуть бути відображені в актах виконаних робіт).

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що зі змісту цивільно-правових договорів, укладених між позивачем та зазначеними вище п`ятдесятьма вісьмова працівниками (кожним окремо), метою їх укладання є організація процесу праці. Відповідно, предметом угоди є сам процес праці, тобто виконання певної роботи (певних трудових функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відносини, які склалися між виконавцями та замовником передбачали виконання роботи у певний проміжок часу та мали на меті саме процес праці.

Викладене свідчить про те, що директором ТОВ Промстрой-К фактично у різні періоди з січня 2018 року по грудень 2018 року було допущено 58 осіб до роботи без укладання трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч.3 ст.24 КЗпП України.

Посилання представника на ту обставину, що ним сплачувалось за вказаних працівників ПДФО, ЄСВ та військовий збір, не спростовує того факту, що товаристом було здійснено допуск працівників до роботи без оформлення трудових договорів.

За наявності факту порушення товариством вимог ч.1 ст.21, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, відповідачем правомірно складено припис про усунення виявлених порушень №ДН385/251/АВ/П від 13.02.2019 року.

З тексту адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржував зазначений припис з підстав неправомірності та хибності виявленого актом порушення ч.1 ст.21 КЗпП України, ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України. Як зазначалось вище, позивачем у передбачений КАС України спосіб предмет, підстави позову, розмір позовних вимог не змінювались.

Відповідно до ч.2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Проте, суд першої інстанції при прийнятті рішення в частині скасування припису, вийшов за межі позовних вимог без належного обґрунтування цього.

У відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У відповідності до частини 4 статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року №509 (далі по тексту - Постанова №509), порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення .

У відповідності до пункту 2 Постанови №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

У зв`язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ДН385/251/АВ від 29.01.2019 року, керуючись п.8 Постанови №509, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області 06.02.2019 року прийнято рішення про розгляд справи про накладення штрафу на позивача.

На підставі вказаного акту контролюючим органом 21.02.2019 року прийнято постанову про накладення штрафу №ДН385/251/АВ/ТД-ФС/153 на ТОВ Промстрой-К в розмірі 7261020,00 грн., тобто в межах санкції, визначеної статтею 265 КЗпП України.

Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень відповідачем норм діючого законодавства при винесенні спірних припису та постанови.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що аналізуючи повноваження Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства про працю у відповідності до Положення про ГУ Державної служби з питань праці в області, суд першої інстанції в рішенні зазначив, що відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Львівської області.

Далі, судом зазначено, що із змісту акту інспекційного відвідування, а також пояснень сторін та наданих ними інших письмових доказів, інспектор ОСОБА_58 , яка проводила інспекційне відвідування, встановила і обґрунтовувала факт порушення виключно на усних свідченнях осіб, які перелічені як в акті невиїзного інспектування, так і в приписі і постанові, отриманні останнім в телефонному режимі .

Вказане взагалі не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідач реалізує свої повноваження виключно на території Дніпропетровської області, інспекційного відвідування позивача згідно акту проводила інспектор ОСОБА_59 В ОСОБА_60 , яка і склала акт за результатами такого відвідування. Крім того, як вбачається з акту інспекційного відвідування, воно проводилось за місцем знаходження ТОВ Промстрой-К у присутності директора підприємства - ОСОБА_61 .. Зазначені факти порушення позивачем законодавства про працю встановлені інспектором в результаті перевірки документів підприємства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність прийняття постанови про накладення штрафу №ДН385/251/АВ/ТД-ФС/153 від 21 лютого 2019 року та припису про усунення виявлених порушень №ДН385/251/АВ/П від 13 лютого 2019 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі №160/2387/19 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі №160/2387/19 скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Промстрой-К до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанови, припису відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш