Постанова

від 19.11.2021 по справі 160/568/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 160/568/20

касаційне провадження № К/9901/28105/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача - Гончарової І .А.,

суддів - Олендера І .Я., Ханової Р .Ф .

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аском Сервіс

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чабаненко С.В.; судді - Чумак С.Ю., Юрко І.В.)

у справі № 160/568/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аском Сервіс

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Аском Сервіс (далі - ТОВ Аском Сервіс ; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2019 року № 0001011411.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 04 вересня 2020 року позовну заяву задовольнив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 10 червня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні адміністративного позову, дійшовши висновку про безтоварний характер здійснених господарських операцій.

ТОВ Аском Сервіс звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року та залишити без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наголошує на реальності оспорюваних поставок.

Верховний Суд ухвалою від 07 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Аском Сервіс .

08 жовтня 2021 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Аском Сервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Сентол за період з 01 травня 2018 року по 31 травня 2018 року та з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Міра Люкс за період з 01 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Омліс за період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Захід Бест за період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Балор Трейд за період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Авераж Захід за період з 01 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Кайрус Прайм за період з 01 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року, за результатами якої складено акт від 13 серпня 2019 року № 45049/04-36-14-11/34561966.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю Сентол (стрічки шліфувальної, щитка захисного, ножівки столярної, рулетки з фіксатором, драбини, диска шліфувального, викруток, ножиць, ножів тощо), Товариства з обмеженою відповідальністю Міра Люкс (рукавиць трикотажних покритих пластмасою робочих), Товариства з обмеженою відповідальністю Омліс (товарів широкого вжитку), Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Бест (миючих засобів), Товариства з обмеженою відповідальністю Балор Трейд (товарів широкого вжитку), Товариства з обмеженою відповідальністю Авераж Захід (паливно-мастильних матеріалів), Товариства з обмеженою відповідальністю Кайрус Прайм (миючих засобів) з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначав про відсутність у постачальників позивача в достатній кількості трудових ресурсів, основних, виробничих та транспортних засобів, необхідних для здійснення оспорюваних поставок, а також звертав увагу на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Кайрус Прайм , Товариство з обмеженою відповідальністю Захід Бест , Товариство з обмеженою відповідальністю Омліс , Товариство з обмеженою відповідальністю Міра Люкс , Товариство з обмеженою відповідальністю Авераж Захід є фігурантами в кримінальних провадженнях.

На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області 17 вересня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001011411, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2929678,00 грн за основним платежем та 1464839,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд першої інстанції встановив, що вони є реальними та підтверджуються долученими ТОВ Аском Сервіс до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено об`єктивних обґрунтувань про здійснення ТОВ Аском Сервіс розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість.

Посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Кайрус Прайм , Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Бест , Товариства з обмеженою відповідальністю Омліс , Товариства з обмеженою відповідальністю Міра Люкс , Товариства з обмеженою відповідальністю Авераж Захід об`єктивно не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність кримінальних проваджень не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15.

Твердження відповідача про те, що контрагенти ТОВ Аском Сервіс не мали необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності, також обґрунтовано відхилено Дніпропетровським окружним адміністративним судом, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальників позивача та дослідження первинних документів.

Більш того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про необ`єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Судом апеляційної інстанції, у свою чергу, не встановлено інших обставин та не досліджено будь-яких нових доказів. Зі змісту постанови суду апеляційної інстанції не вбачаються мотиви, що давали йому законні підстави для іншої оцінки фактичних обставин у справі, в тому числі і щодо висновку про безтоварний характер спірних операцій.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року, яке відповідає закону.

Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України cуд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аском Сервіс задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року скасувати.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року залишити в силі.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аском Сервіс витрати зі сплати судового збору в розмірі 42040,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова