Рішення

від 16.11.2021 по справі 925/937/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року Справа № 925/937/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,

за участі представників сторін:

від Золотоніської окружної прокуратури - Хиля А.С. - прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від першого позивача - Калінченков Д.М. - представник за посадою,

від другого позивача - представник за довіреністю,

від третього позивача - Сторчоус О.В. - адвокат,

від четвертого позивача - представник не з`явився,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури, м. Золотоноша,

Черкаської області, в інтересах держави в особі:

1. Черкаської обласної державної адміністрації, м. Черкаси;

2. Черкаського обласного управління лісового та мисливського

господарства, м. Черкаси;

3. державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» ,

с. Вільхи, Золотоніського району, Черкаської області;

4. Золотоніської міської ради, м. Золотоноша, Черкаської області

до приватного підприємства «Масив-Л» , м. Черкаси

про розірвання договору та стягнення 2 680 грн. 85 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» та Золотоніської міської ради до приватного підприємства «Масив-Л» про:

- стягнення з приватного підприємства «Масив-Л» на користь Золотоніської міської ради 2 680 грн. 85 коп. заборгованості, а саме: 2 460 грн. 00 коп. основного боргу, 95 грн. 45 коп. інфляційних втрат та 125 грн. 40 коп. - 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 23 березня 2010 року;

- розірвання договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 23 березня 2010 року укладеного між державним підприємством «Золотоніське лісове господарство» та приватним підприємством «Масив-Л» , відповідно до якого у користування строком на 49 років надана лісова ділянка загальною площею 2,40 га, яка розташована в адміністративних межах Золотоніської міської ради Черкаської області за межами населеного пункту, для використання її в культурно-оздоровчих цілях (договір зареєстровано у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісами вчинено запис від 24 березня 2010 року за № 21).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21 вересня 2021 року.

Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 21 жовтня 2021 року

В судовому засіданні, яке відбулося 21 жовтня 2021 року суд оголосив перерву до 10 год. 00 хв. 16 листопада 2021 року.

Прокурор та представники першого та третього позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Другий та четвертий позивачі, а також відповідач в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується реєстром поштових відправлень Господарського суду Черкаської області.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, а також необхідні докази, що обґрунтовують заперечення по суті позовних вимог, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 16 листопада 2021 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/937/21.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 18 березня 2010 року за №59 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки ПП «Масив - Л» виділено приватному підприємству «Масив-Л» у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) лісову ділянку площею 2,4 га (інші ліси, що мають важливе значення для захисту природного середовища), що знаходиться в постійному користуванні державною підприємства «Золотоніське лісове господарство» в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради Золотоніського району, за межами населеного пункту, для використання в культурно-оздоровчих цілях терміном на 49 років.

23 березня 2010 року між державним підприємством «Золотоніське лісове господарство» (постійний лісокористувач) та приватним підприємством «Масив -Л» (тимчасовий лісокористувач) було укладено договір на право довгострокового тимчасового користування лісами.

Згідно п. 1 вищевказаного договору постійний лісокористувач, на підставі розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 18 березня 2010 року за №59 зобов`язався виділити, а тимчасовий лісокористувач - прийняти в стокове користування лісову ділянку, яка розташована в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради Золотоніського району, Черкаської області, за межами населеного пункту, для використання в культурно-оздоровчих цілях, в кварталі 108, виділ 15,17, Деньгівського лісництва.

В тимчасове користування виділяється лісова ділянка загальною площею 2,40 га строком на 49 років, (п. 2, 6 договору).

Згідно п. 7 договору плата за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою становить 984 грн. 00 коп. на рік і вноситься тимчасовим лісокористувачем у грошовій формі на рахунок Чапаєвської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Обчислення розміру плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 8 договору).

Плата вноситься за півріччя не пізніше 20 числа наступного календарного місяця (п. 9 договору).

Пунктом 24 договору передбачені обов`язки тимчасового лісокористувача, зокрема, своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів.

Водночас відповідач свого обов`язку щодо своєчасної плати за використання лісової ділянки не виконує.

Вказане підтверджується листами фінансового управління Золотоніської районної державної адміністрації від 02 червня 2021 року №132/03-05, виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 25 травня 2021 року №1095 та державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» від 26 квітня 2021 року №247/03.

Враховуючи дані Золотоніської міської ради, заборгованість виникла починаючи з 2018 року, а саме:

- станом на 20 грудня 2018 року борг складає 492 грн.,

- станом на 20 липня 2019 року борг складає 984 грн.;

- станом на 20 лютого 2020 року борг складає 1 476 грн.;

- станом на 20 вересня 2020 року борг складає 1 968 грн.;

- станом на 21 квітня 2021 року борг складає 2 460 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору розрахунку за користування лісовою ділянкою.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, умовами договору передбачено обов`язок відповідача сплачувати орендну плату на рахунок Чапаєвської сільської ради Золотоніського району, Черкаської області.

Водночас, рішенням Черкаської обласної ради від 12 жовтня 2016 року №9-23/VІІ Чапаєвську сільську раду Золотоніського району Черкаської області перейменовано на Благодатнівську сільську раду Золотоніського району Черкаської області.

У подальшому рішенням Золотоніської міської ради від 26 листопада 2020 року №1-14/VІІІ розпочато процедуру реорганізації сільських рад, зокрема, Благодатнівської сільської ради, шляхом приєднання до Золотоніської міської ради.

Пунктом 4 вказаного рішення визначено, що Золотоніська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Благодатнівської сільської ради.

Згідно з ч. 2 ст. 636 ЦК України визначено, що виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання , якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Таким чином, з урахуванням умов договору та вказаних рішень органу місцевого самоврядування плата за користування лісовою ділянкою повинна надходити до бюджету Золотоніської міської ради.

Отже, з відповідача на користь Золотоніської міської ради підлягає стягненню 2 460 грн. 00 коп.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України прокурором заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 95 грн. 45 коп. інфляційних втрат та 125 грн. 40 коп. 3% річних нарахованих за період з 21 травня 2018 року по 21 квітня 2021 року на суму боргу.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, що інфляційні та річні нараховані прокурором в меншому розмірі.

Однак прокурор самостійно визначив зміст своїх позовних вимог, а тому заявлені вимоги про стягнення інфляційних в сумі 95 грн. 45 коп. та 125 грн. 40 коп. 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно ч. 7 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним .

Отже, з урахуванням вищенаведеного та положень ч. 2 ст. 636 ЦК України суд дійшов висновку, що позов прокурора заявлений в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради в частині вимог про стягнення боргу є обґрунтований.

Щодо решти вимог судом враховано наступне:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах положень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року у справі №4-рп/2008).

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, п.3 ч.1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави у суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. ч.3, 5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону України «Про прокуратуру» .

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань (ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» ).

Вказаним законом прямо заборонено здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Згідно з ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Нормами абз.2 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року зі справи №911/2169/20 зазначила, що питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон).

Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на положення ч.2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступала від висновку щодо застосування ч.3 ст. 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

Водночас, в порушення прямої заборони наведеної в абз.3 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» даний позов заявлений прокурором також в інтересах державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» , яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень.

Навпаки, визначений прокурором третій позивач - державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є державним підприємством, самостійною юридичною особою, з відповідною процесуальною дієздатністю, яка дозволяє самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №906/853/17.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» , прокурором порушено приписи абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , відповідно до яких не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

При цьому, відповідно до положень Лісового кодексу України, зокрема ст.17, спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам надаються у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку. Однак, норми вказаного кодексу не наділяють такі підприємства повноваженнями органу державної влади.

Таким чином, невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з ч.4 ст.53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Водночас якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень п.2 ч.1 ст.226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 48, 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року справі №912/2385/18.

Згідно п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.4 ст.226 ГПК України).

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі державного підприємства, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Позов про розірвання договору у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» та Золотоніської міської ради з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Проте, згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначалося вище, сторонами договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 23 березня 2010 року є державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» та приватне підприємство «Масив-Л» .

Тобто з урахуванням положень ч. 2 ст. 651 ЦК України позовні вимоги прокурора про розірвання договору, що заявлені в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, а також Золотоніської міської ради є безпідставними та не підлягають задоволенню.

В даному випадку саме державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» , як сторона договору має право на звернення до суду для захисту своїх прав з вимогами про його розірвання.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 636 ЦК України безпідставним є також позов прокурора заявлений в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства в частині вимог про стягнення з відповідача боргу на користь Золотоніської міської ради, оскільки їх право не є порушеним.

Інші доводи прокурора та позивачів судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищенаведених обставин та не мають значення для вирішення даного спору.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, п. 2. ч. 1 ст. 226, ст. ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Масив-Л» , просп. Хіміків, 59, м. Черкаси, ідентифікаційний код 36994875 - 2 460 грн. 00 коп. боргу, 95 грн. 45 коп. інфляційних втрат та 125 грн. 40 коп. 3% річних на розрахунковий рахунок Золотоніської міської ради Черкаської області (вул. Садовий проїзд, 8, м. Золотоноша, Черкаська область, ідентифікаційний код 26536152): отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м. Золотон/13010200, Код отримувача: 37930566, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) номер рахунку UA428999980314050502000023737, призначення платежу: рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування), код платежу: 13010200.

3. Стягнути з приватного підприємства «Масив-Л» , просп. Хіміків, 59, м. Черкаси, ідентифікаційний код 36994875 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, розрахунковий рахунок UА138201720343160001000003751, в ДКСУ у м. Київ (МФО 820172) за кодом класифікації видатків бюджету - 2800 - судовий збір у розмірі 2 270 гри. 00 коп.

4. Позов керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» залишити без розгляду.

5. В решті вимог керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, Золотоніської міської ради - в позові відмовити.

Видати відповідні накази після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 22 листопада 2021 року.

Суддя А.В. Васянович