Постанова

від 10.11.2021 по справі 917/105/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 917/105/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Вовк С.П. (адвокат),

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Карат"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 (судді: Чернота Л.Ф. Медуниця О.Є., Радіонова О.О.)

та рішення Господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 (суддя Кльопов І.Г.)

за позовом Фермерського господарства "Карат"

до Ялосовецької сільської рада Хорольського району Полтавської області

про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Фермерське господарство "Карат" (далі - ФГ "Карат", Позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області (далі - Сільрада, Відповідач) про визнання укладеною між ФГ "Карат" та Сільрадою додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007, зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 19.05.2008 за № 040856300009, на той самий строк (десять років) та на тих самих умовах, що передбачені договором, в редакції, викладеній у прохальній частині позову.

2.2. Правовою підставою для поновлення договору оренди землі Позивач визначив наявність фактичного складу, передбаченого частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі".

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.12.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі № 917/105/20, відмовлено у задоволенні позову.

2.2. Суди виходили з того, що сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними в частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі", не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі за наявності вже застосованого Позивачем поновлення договору оренди на підставі частин першої - п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та наявності заперечень з боку орендодавця (Відповідача) у його поновленні.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі ФГ "Карат" просить скасувати рішення попередніх судових інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (щодо засад добросовісності учасників цивільних правовідносин) та постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/327/19, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 04.06.2019 у справі № 910/9044/18, від 16.05.2019 у справі № 912/1982/17, 15.05.2019 у справі № 912/1984/17 та від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 (щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі").

4. Обставини встановлені судами

4.1. 01.11.2007 між Сільрадою (орендодавець) та Селянським фермерським господарством "Карат" (орендар), яке у подальшому перейменоване на ФГ "Карат", укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 13,36 га ріллі, яка знаходиться у с. Червоне на території Ялосовецької сільської ради.

4.2. Згідно з пунктом 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 154 540,85 грн.

4.3. Земельна ділянка передається за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 15, 16 договору).

4.4. Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 173,50 грн за 1 га, що становить 2 317,96 грн у рік та становить 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки.

4.5. Договір укладено на 10 років (пункт 8 договору).

4.6. Відповідно до пункту 43 договору, останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

4.7. 11.05.2007 сторони склали акт з визначенням меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 5324888209:09:004:0004.

4.8. 19.05.2008 договір був зареєстрований Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040856300009.

4.9. 12.08.2010 сторони підписали угоду про внесення змін до договору № 040856300009 від 19.05.2008 щодо збільшення розміру орендної плати до 423,36 гривень за 1 га, що становить 5 656,09 грн у рік та відповідає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки

4.10. Листом-повідомленням № 461/02-27 від 30.11.2017 Сільрада повідомила ФГ "Карат" про відсутність правових підстав на автоматичне поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої нормою статті 33 Закону України "Про оренду землі" процедури та наявності волевиявлення сторін.

4.11. 06.12.2017 ФГ "Карат" звернулося до Сільради з листом-повідомленням № 31 про поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 13,36 га кадастровий номер 5324888209:09:004:0004, додавши проект додаткової угоди, який ФГ "Карат" просило розглянути протягом місяця і за результатами розгляду укласти з ФГ "Карат" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. До зазначеного листа також додано витяг з Державного земельного кадастру, кадастровий план земельної ділянки, чинний договір оренди землі, статутні документи "Карат" та довідка про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати.

4.12. Суди зазначили, що у додатковій угоді до договору оренди пропонувалося збільшення розміру орендної плати з 3 % до 10 % від нормативної грошової оцінки, що складає 3 815,29 грн за 1 га, становить 50 981,92 грн за рік.

4.13. У подальшому Позивач повторно надав Відповідачеві додаткову угоду з повним посиланням на договір оренди землі зі зменшеним строком оренди з десяти до семи років.

4.14. Сільрадою було підготовлено проект рішення двадцять п`ятої сесії сьомого скликання від 27.12.2017 "Про поновлення договору оренди", згідно з яким продовжувався строк дії договору оренди земельної ділянки строком на 7 років з орендною платою у 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проект рішення підписано сільським головою Турчаніновим С.С. та скріплено печаткою.

Однак, вказане рішення Сільрадою не прийнято.

4.15. Листом № 02-28/06 від 03.01.2018 сільським головою Турчаніновим С.С. повідомлено про припинення переважного права ФГ "Карат" на поновлення договору оренди з посиланням на те, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки слід вважати 01.11.2007, а не дату його державної реєстрації 19.05.2008.

4.16. Судами також встановлено, що у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 917/108/18 за позовом ФГ "Карат" до Сільради про поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", зроблено висновок про те, що чинність договору оренди землі від 01.11.2007, набувається, а перебіг строку починається, з моменту державної реєстрації договору, тобто з 19.05.2008.

4.17. У подальшому, 14.01.2020 Позивач направив Відповідачу заяву про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", додавши додаткову угоду, яка була підписана зі сторони ФГ "Карат".

4.18. Наведені обставини стали підставою для звернення Позивача до господарського суду з даним позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). При цьому, Законом України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

5.3. Частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 зазначеного Закону).

5.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 за позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки визначила алгоритм дій для орендаря та орендодавця, які відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" мають намір поновити договір оренди землі.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, щодо порядку поновлення договору оренди землі. Касаційний суд визначив, що для виникнення підстави для поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", якщо орендарем не дотримано процедури, встановленої, зокрема, частиною третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме не надано до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди.

5.5. У постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, до розгляду якої було зупинено провадження у цій справі, Велика Палата Верховного Суду не відступила від своїх висновків, викладених у постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18, щодо порядку поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції Закону № 161-XIV). При цьому, суд касаційної інстанції уточнив свої висновки, а саме "стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX мала назву "Поновлення договору оренди землі", тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою статті 33 Закону № 161-XIV й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону). Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар ".

Поміж тим у вищезазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що "незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі ".

5.6. Колегія суддів також вважає обґрунтованими посилання скаржника на висновки щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладені у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 910/9044/18 (пункт 35), від 20.05.2020 у справі № 905/650/19 у подібних правовідносинах.

У справі № 910/9044/18, на яку посилається скаржник, предметом позову є вимоги орендаря до орендодавця про визнання договору оренди земельної ділянки на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" поновленим. Позов обґрунтований тим, що позивач після закінчення строку дії договору продовжив користуватись земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки орендаря, і відповідні заперечення з боку відповідача упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору відсутні. Верховний Суд у постанові від 04.06.2019 у справі № 910/9044/18 (пункт 35) визнав обґрунтованими висновки апеляційного суду про те, що лист міської ради "не може бути визнаний саме відмовою орендодавця у поновленні договору або його запереченнями щодо поновлення договору оренди, оскільки лист не містить таких заперечень, а лише містить посилання на те, що лист-повідомлення позивача не підлягає розгляду по суті, тобто звернення позивача не було розглянуто по суті взагалі, що не відповідає положенням чинного законодавства, зокрема частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

5.7. У справі № 905/650/19, на яку посилається скаржник, предметом позову є вимоги орендаря до орендодавця, зокрема про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором з протоколом розбіжностей, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк, на тих самих умовах, в редакції, викладеній в позовній заяві. Позов обґрунтований тим, що позивач звертався до відповідача в терміни, передбачені умовами договору із заявою про намір подовжити дію договору із наданням проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, проте відповідач не вчинив заходів щодо узгодження умов договору та не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення дії договору оренди землі. Постановою Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19 залишено без змін судові рішення з посиланням на те, що "як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, Позивачем належно виконано обов`язок за договором оренди землі від 27.03.2014 щодо своєчасного звернення до Відповідача з відповідним листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі з наданням проекту додаткової угоди про поновлення строку дії цього договору, проте, вирішення Відповідачем питання про припинення договору оренди землі відбулося шляхом прийняття рішення від 22.02.2019 про припинення договору оренди землі до закінчення строку дії договору у спосіб, який не передбачений Законом України "Про оренду землі", а саме, рішення не містить належного обґрунтування його прийняття (пункти 28, 35, 36 договору), чим порушується право Позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення вимоги Позивача про скасування рішення Відповідача № 50/VІІ-92 від 22.02.2019" .

5.8. У справах № 905/650/19, № 912/1984/17, № 912/3810/16, на які посилається скаржник, предметом позовів є вимоги орендаря до орендодавця про визнання поновленим договору оренди землі відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі". У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин. Суд зауважував, що оскільки відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому, добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у даних спірних правовідносинах є орендар. Тому у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

5.9. Наведені у пунктах 5.4 - 5.6 цієї постанови висновки, на які послався скаржник, не були враховані судами попередніх інстанцій під час вирішення цього спору, а тому доводи скаржника, які стали підставою для відкриття касаційного провадження підтвердилися, з огляду на таке.

Суди констатували, що строк дії договору оренди встановлено до 19.05.2018, ФГ "Карат" звернулося 06.12.2017 до Сільради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди, тобто своєчасно до закінчення строку дії договору оренди, надавши проект додаткової угоди. Проте, рішення з питання поновлення чи не поновлення договору оренди 27.12.2017 сесією Сільради прийнято не було.

Натомість, сільський голова Турчанінов С.С. у листі від 03.01.2018 № 02-28/06 повідомив, чому не прийнято рішення з питання поновлення договору оренди, зокрема, зазначив, що оскільки моментом укладання договору оренди є 01.11.2007, а не дата його державної реєстрації - 19.05.2008, то ФГ "Карат" втратило переважне право на поновлення договору оренди.

5.10. Таким чином, наявність проекту рішення Сільради від 27.12.2017 "Про поновлення договору оренди" без подальшого його прийняття на пленарному засіданні та лист сільського голови від 03.01.2018 свідчили про відсутність підстав для поновлення договору оренди в порядку, передбаченому частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (на змінених умовах). Подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 917/1549/18.

5.11. Водночас за висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення має самостійне правове значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", якщо орендар дотримався процедури, встановленої, зокрема, частиною третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме надав до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди.

5.12. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, до якої зупинявся розгляд цієї справи, сформовано такий правовий висновок:

"Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше ".

Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі підтвердила раніше висловлені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній до 15.07.2020), зокрема щодо виникнення у орендаря права на поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) у випадку порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі у відповідь на лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди.

5.13. У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26, статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами першою, другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

У цій справі суди встановили, що будь-якого рішення щодо звернення Позивача з заявою про поновлення договору оренди Сільрадою у встановленому законом порядку не приймалося.

5.14. Крім того, як установили суди Позивач після закінчення строку дії договору (19.05.2018) заперечень протягом місяця у поновленні договору оренди від Відповідача не отримував, продовжує належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою та виконує обов`язки землекористувача за спірним договором, у тому числі сплачує орендну плату.

Ураховуючи обставини своєчасного звернення Позивача до Відповідача з заявою про поновлення договору оренди, надання ним проекту додаткової угоди, відсутність рішення Відповідача з питання щодо поновлення чи відмови у поновленні договору оренди після закінчення строку його дії, продовження користування земельною ділянкою зі сплатою орендної плати та добросовісність орендаря, а також відсутність заперечення орендодавця протягом місяця після закінчення строку дії договору, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій невірно застосували частину шосту статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки за наведених обставин наявні підстави для задоволення вимог Позивача про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. За змістом частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

У разі, коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з`ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим, висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

6.3. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 311 Господарського процесуального кодексу України).

6.4. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у контексті спірних правовідносин та з урахуванням системного аналізу змісту положень статті 19 Конституції України, статті 3 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", статей 10, 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 12 Земельного кодексу України суди дійшли неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій необхідно скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

7.2. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

7.3. Зважаючи на висновок колегії суддів касаційної інстанції про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову, судові витрати, понесені Позивачем зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Карат" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 у справі № 917/105/20 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. Позов задовольнити.

5. Визнати укладеною між Фермерським господарством "Карат" та Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007, зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 19.05.2008 № 040856300009, на той самий строк (десять років) та на тих самих умовах, що передбачені договором, у такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007р.

(зареєстрований 19.05.2009р. № 040856300009)

с.Ялосовецьке Хорольського району Полтавської області "__"

---

2020 року

Ялосовецька сільська рада Хорольського району Полтавської області, в особі сільського голови, іменована в подальшому "ОРЕНДОДАВЕЦЬ", з однієї сторони, та Фермерське господарство "Карат", в особі голови Крата Олександра Миколайовича, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому "ОРЕНДАР", з другої сторони згідно зі статтями 30, 33 Закону України "Про оренду землі", пункт 8 договору оренди землі, за домовленістю сторін, уклали додаткову угоду про таке:

1. Поновити (продовжити) строк дії договору оренди землі від 01.11.2007, зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 19.05.2008 № 040856300009, укладеного між Фермерським господарством "Карат" та Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області, відносно земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 13,36 га ріллі (кадастровий номер 5324888209:09:004:0004), розташованої у с.Лагодівка на території Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області, строком на 10 (десять) років.

2. Всі інші умови договору оренди землі від 01.11.2007, зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 19.05.2008 № 040856300009, не обумовлені цією угодою, залишаються без змін.

3. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту укладення.

4. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі, складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в Орендодавця, другий зберігається в Орендаря.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

Ялосовецька сільська рада Фермерське господарство "Карат"

Хорольського району Ідентифікаційний код 31004309

Полтавської області п/р НОМЕР_1

Ідентифікаційний код 22535612 Полтавське ГРУ АТ КБ "Приватбанк",

вул.Центральна, буд.2, МФО 331401

с.Ялосовецьке, Хорольський район, вул.Центральна, буд.133,

Полтавська область, 37862 с.Ялосовецьке, Хорольський район,

тел.(0536) 296-342 Полтавська область, 37862

Тел. (050) 695-58-11

Сільський голова

---

Голова ФГ "Карат"

---

О.М. Крат

6. Стягнути з Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області на користь Фермерського господарства "Карат" 9 459,00 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

7. Наказ доручити видати Господарському суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв Судді І. С. Берднік І. С. Міщенко