Постанова

від 10.11.2021 по справі 761/8238/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа 761/8238/18

провадження № 61-14903св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Міральянс ,

треті особи: Київська міська рада, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

особа, яка не була залучена до участі у розгляді справи, однак подала апеляційну та касаційну скарги, - Товариство з обмеженою відповідальністю Домобудівельна компанія Фундамент ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Міральянс , Товариства з обмеженою відповідальністю Домобудівельна компанія Фундамент на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня

2019 року, ухвалене у складі судді Кондратенко О. О., та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Міральянс (далі - ТОВ Міральянс ) про додержання правил добросусідства та зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву мотивував тим, що він є власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , яка межує із земельними ділянками, на яких ТОВ Міральянс здійснює будівництво

14-ти поверхового житлового будинку. Будівництво цього будинку порушує його права та вимоги правил добросусідства, оскільки така кількість поверхів не відповідає Генеральному плану розвитку міста та проекту планування його приміської зони. Станом на 2008 рік земельні ділянки

АДРЕСА_2 , на яких будується багатоповерховий будинок, за функціональним призначенням відносилася до території середньоповерхової житлової забудови, яка має складати 4-5 поверхів. Незважаючи на це, Департаментом містобудування та архітектури 13 червня 2014 року розроблена проектна документація, а відповідачем одержані дозвільні документи для можливості будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення та підземним паркінгом. Однак 04 жовтня 2017 року рішенням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві дозвільні документи, видані ТОВ Міральянс , скасовані.

Наказом від 31 жовтня 2017 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві анулював дозвіл на виконання будівельних робіт, однак ТОВ Міральянс , незважаючи на скасування дозвільної документації, не демонтував поверхи, що перевищують середньоповерхову житлову забудову.

Позивач стверджував, що кількість збудованих відповідачем поверхів будинку призводить до створення зони вітрового підпору і взагалі унеможливлює функціонування систем вентиляції та димовидалення в його житловому будинку, призводить до збирання надмірної кількості дощової води, яка відводитиметься з території забудови, вітрової тіні від висотного будинку, а також створює підвищений рівень шуму від автомобілів та діяльності закладів громадського обслуговування на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку, які знаходяться вище рівня його землі ділянки тощо.

ОСОБА_1 просив суд:

- зобов`язати ТОВ Міральянс додержуватись правил добросусідства при здійсненні будівництва;

- заборонити ТОВ Міральянс здійснювати на земельній ділянці будівництво будинку, поверховість якого буде перевищувати 5 поверхів;

- зобов`язати ТОВ Міральянс здійснити демонтаж (знесення) поверхів

у будинку, поверховість яких перевищує 5 поверхів.

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до

ТОВ Міральянс про додержання правил добросусідства та зобов`язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки

АДРЕСА_1 , на якій побудований приватний житловий будинок, що межує із земельними ділянками, на яких здійснюється будівництво відповідачами. Вказує про порушення його прав, аналогічні порушенню прав, викладених у позові ОСОБА_1 . При цьому доповнив, що відстань від фундаменту будівництва до межі його ділянки складає лише 121 см, а рівень побудованого фундаменту вищий за рівень його ділянки на 1,2 метри. Як наслідок, дощові води зі всієї площі забудови стікають на його город і повністю його заливають. Надземно-підземний паркінг будинків та рівень тротуару подвір`я буде розміщений впритул до межі його земельної ділянки і планується бути вищим на 2 метри за рівень землі на його ділянці. За таких умов його земельна ділянка опинилася в низині та потерпає від надмірної кількості дощової води.

ОСОБА_2 просив суд:

- зобов`язати ТОВ Міральянс додержуватись правил добросусідства при здійсненні будівництва;

- зобов`язати ТОВ Міральянс здійснити демонтаж (знесення) будинку повністю.

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва

від 31 травня 2018 року ОСОБА_2 залучено до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 як третю особу із самостійними вимогами, прийнято до спільного розгляду позовну заяву.

У вересні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ Міральянс про додержання правил добросусідства та зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву мотивував тим, що він є власником земельної ділянки

АДРЕСА_1 , на якій побудований приватний житловий будинок, що межує із земельними ділянками відповідача. Посилався на порушення правил добросусідства з боку відповідача, оскільки наявність на суміжній земельній ділянці 14-ти поверхового будинку матиме своїм наслідком повну деградацію його земельної ділянки та середовища, звичного для його проживання. Зокрема вказував: виїзд із запроектованого відповідачем підземного паркінгу безпосередньо виходить на проїзд до вже збудованого гаража на його земельній ділянці, що унеможливлює під`їзд до його гаража та виїзд з нього; погіршення інсоляції - його земельна ділянка буде затінена протягом усієї другої половини світового дня; на недотримання мінімальної відстані будівлі, що будується, до його вже існуючого будинку; на потерпання його земельної ділянки від надмірної кількості дощової води, яка відводитиметься з території забудови, та на підвищений рівень шуму від автомобілів та діяльності закладів громадського обслуговування на першому поверсі, які знаходитимуться вище рівня його земельної ділянки, що унеможливить ефективний шумозахист; на небезпеку для його життя і здоров`я від падіння предметів з вікон житлових поверхів та елементів фасаду багатоповерхового житлового будинку.

ОСОБА_3 просив суд:

- зобов`язати ТОВ Міральянс додержуватись правил добросусідства при здійсненні будівництва, поверховість якого перевищує рівень середньоповерхової житлової забудови,

- зобов`язати ТОВ Міральянс здійснити демонтаж (знесення) будинку повністю.

У вересні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до

ТОВ Міральянс про додержання правил добросусідства та зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву мотивувала тим, що вона є співвласником земельної ділянки АДРЕСА_1 , на якій збудований приватний житловий будинок, частина якого належить їй на праві спільної сумісної власності та яка межує із земельними ділянками відповідача. Зазначала про порушення правил добросусідства та наслідки будівництва на сусідній земельній ділянці висотного будинку з підстав, аналогічним позову ОСОБА_1

ОСОБА_4 просила суд:

- зобов`язати ТОВ Міральянс додержуватись правил добросусідства при здійсненні будівництва;

- заборонити ТОВ Міральянс здійснювати на земельній ділянці будівництво будинку, поверховість якого буде перевищувати 5 поверхів;

- зобов`язати ТОВ Міральянс здійснити демонтаж (знесення) поверхів у будинку, поверховість яких перевищує 5 поверхів.

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва

від 24 вересня 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залучено до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 як третіх осіб із самостійними вимогами, прийнято до спільного розгляду їхні позовні заяви.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня

2019 року позови ОСОБА_1 , ОСОБА_4 залишено без задоволення. Позови ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов`язано ТОВ Міральянс здійснити повністю демонтаж (знесення) будинку, який збудовано на цих ділянках по АДРЕСА_3 ,

АДРЕСА_4 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Міральянс на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Стягнуто з ТОВ Міральянс на користь ОСОБА_3 судовий збір

у розмірі 704,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині зобов`язання ТОВ Міральянс здійснити повністю демонтаж (знесення) спірного будинку, суд першої інстанції встановив, що намір забудовника земельної ділянки збудувати спірний житловий будинок 14-ти поверховим не відповідає Містобудівним умовам та Генеральному плану міста Києва на період до 2020 року щодо забудови цієї території поверховістю не більше

5 поверхів, а дозвіл на виконання будівельних робіт від 13 жовтня 2015 року, виданий ТОВ Міральянс , анульовано наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 31 жовтня 2017 року, який не оскаржено в судовому порядку. При цьому на час розгляду судової справи новий дозвіл на виконання будівельних робіт на земельних ділянках по спірному будинку відповідач не отримував .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та

ОСОБА_4 , суд першої інстанції вказав, що ці вимоги є взаємовиключними із задоволеними судами позовними вимогами

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року апеляційні скарги ТОВ Міральянс , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Домобудівельна компанія Фундамент залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що дозвіл на будівництво, виданий ТОВ Міральянс , недійсним не визнавався, а його скасування обумовлює заборону проведення будівельних робіт лише після такого скасування, однак само по собі не встановлює незаконність будівельних робіт, при цьому погодився з висновками суду першої інстанції в тій частині, що саме проведення будівництва не відповідає чинним в Україні нормам, правилам та Генеральному плану розвитку міста Києва, проекту планування його приміської зони до 2020 року.

Окрім наведеного, суд апеляційної інстанції послався на пункт 6.1.22 ДБН Б.2.2.-12:2019 Планування і забудова міських і сільських поселень Державні будівельні норми України , згідно з яким у будь-якому разі, незалежно від поверховості новобудови, відстань від неї до межі сусідньої земельної ділянки не може бути меншою 10 м, та встановив, що відстань від спірної будівлі до межі земельної ділянки ОСОБА_2 не відповідає мінімальним граничним нормам, встановленим ДБН Б.2.2.-12:2019, що в свою чергу призводить до неможливості визнання такої споруди законною. При цьому враховував обставини справи, зважив на характер такого порушення та вказав, що воно не може бути усунуте в інший спосіб, ніж той, що застосував суд першої інстанції.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції вказав, що позивачі не довели порушень добросусідства з боку забудовника, які виразилися насамперед у порушенні вітровідпірних, шумових, водовивідних та інших вимог, які висуваються до багатоповерхової забудови, в той час як такі посилання не були підтверджені належними доказами, а суд першої інстанції дійшов висновку про знесення будівлі з інших підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва

від 10 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду

від 10 вересня 2020 року в частині відмови в задоволенні його позову, задовольнити позов.

У листопаді 2020 року ТОВ Міральянс подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва

від 10 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду

від 10 вересня 2020 року в частині задоволення позовних вимог

ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та відмовити в задоволенні цих позовів.

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Домобудівельна компанія Фундамент (далі - ТОВ Домобудівельна компанія Фундамент ) подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та відмовити в задоволенні цих позовів.

Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 жовтня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коломієць Г. В. касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано час для усунення недоліків.

06 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано справу із Шевченківського районного суду міста Києва.

09 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Міральянс .

09 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Будівельна компанія Фундамент .

У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

27 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., задоволено клопотання ТОВ Домобудівельна компанія Фундамент та

ТОВ Міральянс , зупинено дію рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи. Заявник стверджує, що його вимоги до відповідача лише відрізняються обсягом позовних вимог з позовом ОСОБА_2 та доведені ним у суді.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду

від 06 березня 2018 року у справі № 607/15489/15-ц (провадження

№ 61-1703св18), від 04 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17 (провадження № К/9901/59758/18), та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/25099/15 (провадження № 11-1138апп18).

Касаційна скарга ТОВ Міральянс мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема вимоги статті 11 ЦПК України, та розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження; вимоги статті 52 ЦПК України, оскільки суд прийняв до спільного розгляду позови третіх осіб із самостійними вимогами:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,. після початку першого судового засідання, а суд апеляційної інстанції цим порушенням не надав оцінку.

Крім того, суди надали неправильну оцінку зібраним доказам, зокрема щодо застережень в Генеральному плані міста Києва щодо кількості поверхів на територіях середньої, малоповерхової забудови, що привело до ухвалення помилкових та необґрунтованих судових рішень у частині задоволення надуманих позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 522/5487/17 (провадження № 11-373апп18), від 11 квітня 2018 року у справі

№ 161/14920/16-а (провадження № 11-251апп18).

Касаційна скарга ТОВ Домобудівельна компанія Фундамент мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції грубо порушено його право, надане статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки суд першої інстанції прийняв рішення про його права, свободи, інтереси та обов`язки, не зважаючи на те, що воно не було залучене до участі у справі, а суд апеляційної інстанції не надав відповідної оцінки цим порушенням.

Заявник вказує, що сторонами не надано, а судами попередніх інстанцій не встановлено порушення прав третіх осіб, однак суд застосував крайню міру як демонтаж (знесення) будинку.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 522/5487/17 (провадження № 11-373апп18), від 11 квітня 2018 року у справі

№ 161/14920/16-а (провадження № 11-251апп18).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_3 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу

ТОВ Домобудівельна компанія Фундамент , у якому вказували, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_3 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу

ТОВ Міральянс , у якому вказували, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, рішення Шевченківського районного суду міста Києва

від 10 жовтня 2019 року та постановау Київського апеляційного суду

від 10 вересня 2020 року ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 та треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_3 , є власниками та користувачами земельних ділянок НОМЕР_1 ,

НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , що межують з ділянками АДРЕСА_2 , де знаходиться спірний недобудований будинок.

13 червня 2014 року Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_3 ,

АДРЕСА_4 .

13 жовтня 2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано дозвіл на виконання будівельних робіт, замовником яких є ТОВ Міральянс , на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

04 жовтня 2017 року Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації прийняв рішення, яким скасував містобудівні умови та обмеження забудови вищевказаної земельної ділянки.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 31 жовтня 2017 року № 353 замовнику будівництва ТОВ Міральянс анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

З висновку експерта Черніна Я.О., складеного 10 листопада 2017 року за зверненням ОСОБА_1 , за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження в„– 39 /48-17 встановлено, що намір забудови земельної ділянки 14-ти поверховим житловим будинком по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , що відображений у пункті 10 Основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва розділу Загальні дані Містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки № 44/14/12-3/009-14 від 13 червня 2014 року, підготовлених Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), не відповідає пункту 1 розділу Містобудівні умови та обмеження цих містобудівних умов та Генеральному плану міста Києва на період до 2020 року, затвердженому рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804, щодо забудови цієї території поверховістю не більше 5 поверхів як для середньоповерхової забудови.

Із відповіді Державного підприємства Інститут Генерального плану міста Києва , наданої позивачу 26 квітня 2017 року, встановлено, що згідно з рішення чинного Генерального плану міста Києва на період до 2020 року (затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804) земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_2 (кадастрові номери земельних ділянок 8000000000:88:053:0020, 8000000000:88:053:0022, 8000000000:88:053:0023), розташовані на території, яка за функціональними призначеннями визначена як територія середньо-малоповерхової житлової забудови.

Відповідно до ДБН Б.1.1.-14:2012 показник середньо поверхової житлової забудови складає 4-5 поверхів.

З акта обстежень встановлено, що відстань від межі земельної ділянки ОСОБА_2 , розташованої по АДРЕСА_5 , до спірної збудованої конструкції складає 1,2 м.

Встановлено, що керівник ТОВ Міральянс у письмових відзивах, наданих суду, стверджує, що відстань від будівлі до межі земельної ділянки

ОСОБА_2 складає 2,5 м.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегією суддів встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Згідно з положеннями статей 386, 391, 396 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною першою статті 78 та частиною другою статті 90 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У пункті 33 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз`яснено, що, застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити з наступного.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Відповідно до примітки до пункту 3.13 ДБН 360-92** Містобудування Планування і забудова міських і сільських поселень (аналогічна норма викладена у пункті 6.1.22 ДБН Б.2.2.-12:2019 Державні будівельні норми Планування та забудова територій ) у великих містах при розміщенні 9-16 та більше поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоповерхового будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків приймається не менш 20 м, а до стіни найближчого садибного будинку - не менше висоти будинку, що зводиться; при розміщенні багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 4 поверхів до 8 поверхів суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоквартирного будинку, що зводиться до меж земельних ділянок садибних будинків, слід приймати не менше 15 м, а до стіни найближчого садибного будинку - не менше висоти будинку, що зводиться; для багатоквартирних будинків

до 3 поверхів - відстань від фасадів до меж земельних ділянок не менше 10 м для забезпечення проїзду пожежних машин. З наведеної норми вбачається, що у будь-якому разі, незалежно від поверховості новобудови, відстань від неї до межі сусідньої земельної ділянки не може бути меншою 10 м.

Встановлено, що згідно з Генеральним планом розвитку міста Києва та Проєкту планування його приміської зони до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року, земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , за функціональним призначенням відносяться до території середньоповерхової житлової забудови, а відстань від межі земельної ділянки ОСОБА_2 (

АДРЕСА_5 ) до збудованої конструкції становить не більше 2,5 м.

Чинними Державними будівельними нормами визначено, що середньоповерхова забудова в містах передбачає забудову від 4 до 5 поверхів включно, однак факт перевищення вже збудованої конструкції 5-ти поверхового рівня встановлено належними та допустимими доказами в судовому засіданні.

Крім того, відстань від межі земельної ділянки ОСОБА_2 до збудованої конструкції не відповідає мінімальним граничним нормам, встановленим пунктом 6.1.22 ДБН Б.2.2.-12:2019 Державні будівельні норми Планування та забудова територій , тобто є меншою 10 метрів, що призводить до неможливості визнання такої споруди законною.

За таких обставин є обґрунтованими висновки суду першої інстанції, які уточнив суд апеляційної інстанції, про те, що недобудована споруда створює

ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном, а зважаючи на обставини справи та характер порушення, це порушення не може бути усунуте в інший спосіб, ніж повний демонтаж (знесення) будівлі.

Отже, доводи касаційної скарги ТОВ Міральянс про те, що суди надали неправильну оцінку зібраним доказам, зокрема щодо застережень в Генеральному плані міста Києва щодо кількості поверхів на територіях середньої, малоповерхової забудови, що привело до ухвалення помилкових та необґрунтованих судових рішень у частині задоволення надуманих позовних вимог, на увагу не заслуговують, оскільки ці доводи спростовані зібраними матеріалами справи.

Зокрема, Генеральним планом розвитку міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року встановлено, що ці земельні ділянки розташовані на території, яка за функціональним призначенням визначена як територія середньо та малоповерхової житлової забудови , що згідно з ДБН, 1.1-14:2012 не пробачає будівництва будинків вище п`яти поверхів (том 1, а.с. 57, 58).

Крім того, згідно з пунктом 9 Функціональне призначення земельної ділянки містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , виготовлених на замовлення ТОВ Міральянс 13 червня 2014 року, територія житлової середньоповерхової забудови - відповідно до Генерального плану , затвердженого рішенням Київської міської ради

від 28 березня 2002 року (том 1, а. с. 114-117).

Ці містобудівні умови були скасовані рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким С. І. 04 жовтня 2017 року (том 1, а.с. 213).

Підставою їх скасування у рішенні вказано невизначеність забудовником ТОВ Міральянс у містобудівному розрахунку з техніко-економічних показників, доданого до заяви для отримання містобудівних умов та обмежень забудови, техніко-економічних показників об`єкта. Крім того, заява містить висновки щодо можливості їх корегування відповідно до будівельних норм, що є порушенням Порядку надання містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109.

Таким чином, звертаючись до компетентних органів із заявою про отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ,

ТОВ Міральянс розуміло, що вказані земельні ділянки не передбачали об`єктів будівництва , які б перевищували п`ять поверхів , а отже правильними є висновки судів про те, що, збудована ТОВ Міральянс на спірних земельних ділянках 6-ти поверхова конструкція не може бути законною, оскільки перевищує 5-ти поверховий рівень, допустимий на земельній ділянці з функціональним призначенням - середньо та малоповерхові житлові забудови.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що його позовні вимоги лише відрізняються обсягом від позовних вимог ОСОБА_2 та доведені ним у суді, що не виключає задоволення його позовних вимог, колегія суддів спростовує з огляду на те, що ОСОБА_2 у порушення вимог статей 77 - 79 ЦПК України не підтвердив, що відповідач допустив порушення вітровідпірних, шумових, водовідвідних та інших вимог, які висуваються до багатоповерхової забудови.

При цьому, частково задовольняючи позов третіх осіб із самостійними вимогами, суди виходили не з порушень правил добросусідства, а з порушень, зокрема, Державних будівельних норм, унаслідок яких недобудована споруда створює позивачу ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном, і зважаючи на обставини справи, характер порушення, таке не може бути усунуте в інший спосіб, ніж повний демонтаж (знесення) будівлі.

Посилання ТОВ Міральянс , ТОВ Домобудівельна компанія Фундамент як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі

№ 826/13852/17 (провадження № К/9901/59758/18) та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 826/25099/15 (провадження № 11-1138апп18), від 16 травня 2018 року

у справі № 522/5487/17 (провадження № 11-373апп18), від 11 квітня

2018 року у справі № 161/14920/16-а (провадження № 11-251апп18), не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справах, на які посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.

Так у справах № 161/14920/16-а, № 522/5487/17 оскаржувалися рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо зобов`язання знести самочинне будівництво, а предметом позову у цій справі є порушення Державних будівельних норм та Генерального плану забудови міста Києва при незавершеному будівництві житлового будинку (а не самочинне будівництво).

Посилання ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 607/15489/15-ц (провадження № 61-1703св18) як на підставу касаційного оскарження та застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах на увагу не заслуговують, оскільки у справі № 607/15489/15-ц встановлено порушення правил добросусідства, однак у справі, яка є предметом касаційного перегляду, позивач не надав належних та допустимих доказів порушення добросусідства. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду

від 06 березня 2018 року у справі № 607/15489/15-ц (провадження

№ 61-1703св18).

Саме по собі посилання на неоднакове застосування положень ЦК України у різних справах, хоч і у подібних правовідносинах, але з різними встановленими обставинами , не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм матеріального права.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Інші доводи касаційних скарг, зокрема касаційної скарги

ТОВ Домобудівельна компанія Фундамент щодо порушень норм процесуального права та доступу до правосуддя, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішень судів першої та апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Доводи касаційної скарги ТОВ Міральянс про порушення норм процесуального права з тих підстав, що суд першої інстанції провів розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, а суд апеляційної інстанції цих порушень не усунув, колегія суддів спростовує з огляду на таке.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня

2018 року відкрито провадження у цій справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Однак суд апеляційної інстанції відкрив апеляційні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ТОВ Міральянс , ТОВ Домобудівельна компанія Фундамент та призначив справу до розгляду в суді апеляційної інстанції з викликом сторін.

Отже, суд апеляційної інстанції, врахувавши доводи апеляційної скарги ТОВ Міральянс та вимоги статей 11, 12, 43 ЦПК України, надав сторонам у справі та іншій особі, яка не приймали участі у розгляді справи, однак звернулася з апеляційною скаргою, право мати можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством та належним чином користуватися своїми правами, передбаченими статтею 43 ЦПК України.

Таким чином, порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Отже, суди попередніх інстанцій виконали вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідили і оцінили докази та встановили обставини у справі.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 27 листопада 2020 року зупинено виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судових рішень, тому виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня

2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 10 вересня

2020 року підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Міральянс , Товариства з обмеженою відповідальністю Домобудівельна компанія Фундамент залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня

2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня

2020 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду

від 10 вересня 2020 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець