Ухвала

від 15.10.2020 по справі 761/8238/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 761/8238/18

провадження № 61-14903ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Міральянс , треті особи: Київська міська рада, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції

у м. Києві, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про додержання правил добросусідства та зобов`язання вчинити дії та за позовами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Міральянс , треті особи: Київська міська рада, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ), Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, про додержання правил добросусідства та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року, позов ОСОБА_1 до ТОВ Міральянс про додержання правил добросусідства та зобов`язання вчинити дії залишено без задоволення.

Позов ОСОБА_4 до ТОВ Міральянс про додержання правил добросусідства та зобов`язання вчинити дії залишено без задоволення.

Позов ОСОБА_2 до ТОВ Міральянс про додержання правил добросусідства та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Позов ОСОБА_3 до ТОВ Міральянс про додержання правил добросусідства та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Зобов`язано ТОВ Міральянс здійснити повністю демонтаж (знесення) будинку, який збудовано на земельній ділянці на

АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у Шевченківському районі міста Києва (кадастрові номери земельних ділянок 8000000000:88:053:0020, 8000000000:88:053:0022, 8000000000:88:053:0023).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року (надійшла до суду 12 жовтня 2020 року), в якій просить частково скасувати вказані судові рішення

в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Також касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі .

Ураховуючи викладене, заявнику необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, які визначено Законом України Про судовий збір .

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року Про судовий збір , який набрав чинності

01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у березні 2018 року.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

При подачі позову до суду першої інстанції ОСОБА_1 заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, а саме: зобов`язати

ТОВ Міральянс додержуватись правил добросусідства при здійсненні будівництва багатоповерхового будинку на земельній ділянці

на АДРЕСА_1, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у Шевченківському районі міста Києва , поверховість якого перевищує рівень середньоповерхової житлової забудови, передбаченої Генеральним планом м. Києва (5 поверхів); заборонити ТОВ Міральянс здійснювати на земельній ділянці

на АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у Шевченківському районі міста Києва будівництво будинку, поверховість якого буде перевищувати рівень середньоповерхової житлової забудови, передбаченої Генеральним планом м. Києва (5 поверхів); зобов`язати ТОВ Міральянс здійснити демонтаж (знесення) поверхів у будинку, який збудовано на земельній ділянці

на АДРЕСА_1, НОМЕР_1, НОМЕР_2 у Шевченківському районі міста Києва , поверховість яких перевищує рівень середньоповерхової житлової забудови (5 поверхів), передбаченої Генеральним планом м. Києва.

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 4 228,80 грн (три позовні вимоги немайнового характеру: 3*704,80=2 114,40 грн; 2 114,40*200%=4 228,80).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК

у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 ).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Якщо особа звільнена від сплати судового збору, відповідно до Закону України Про судовий збір , то необхідно надати суду докази, які це підтверджують.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 5, 6 Закону України Про судовий збір , Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року

та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали

до 16 листопада 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів

з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць