Ухвала
16 листопада 2021 року
місто Київ
справа № 2-940/2011 (761/40965/18)
провадження № 61-24456св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Обслуговуючий кооператив Дачно-будівельний кооператив Горний-2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Першого заступника прокурора м. Севастополя на рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 31 жовтня 2013 року у складі колегії суддів: Лівінського С.В., Алєєвої Н.Г., Козуб О.В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2010 року прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Обслуговуючий кооператив Дачно-будівельний кооператив Горний-2 (далі - ОК ДБК Горний-2 ), просив визнати недійсним, виданий ОСОБА_1 27 квітня 2010 року, державний акт серії ЯИ № 067166 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в Севастопольській зоні ПБК № 44/70, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі (далі - Держкомзем) та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 011088301232. Витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння відповідача земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована у Севастопольській зоні ПБК № 44/70, кадастровий номер 8536300000:58:002:0591, нормативно-грошовою оцінкою 94 000,00 грн, судові витрати покласти на відповідача.
Позов обґрунтований тим, що спірний державний акт виданий відповідачу на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації (далі - Севастопольська МДА) від 29 березня 2010 року № 825-р, яка вийшла за межі своїх повноважень, оскільки до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Крім цього, зазначена земельна ділянка для дачного будівництва відноситься до складу земель рекреаційного призначення, тому проєкт землеустрою щодо її відведення підлягає обов`язковій земельній експертизі, однак зазначену земельну ділянку надано без висновку державної експертизи. Разом з тим, правом розпорядження спірною земельною ділянкою наділена Севастопольська міська рада. Розпорядження Севастопольської МДА від 29 березня 2010 року № 825-р, скасоване за протестом прокурора, внаслідок чого підстав для видачі державного акта немає, а спірна земельна ділянка підлягає витребуванню.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 20 грудня 2012 року позов задоволено. Визнано недійсним державний акт ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану у АДРЕСА_1 , виданий 27 квітня 2010 року серії ЯИ № 067166, витребувано на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8536300000:58:002:0591, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 03 квітня 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Балаклавського районного суду міста Севастополя від 20 грудня 2012 року скасоване, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 01 серпня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним виданий на ім`я ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в Севастопольській зоні ПБК № 44/70, серії ЯИ № 067166, виданий Держкомземом 27 квітня 2010 року. Витребувано на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8536300000:58:002:0591. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач отримав земельну ділянку з порушенням земельного законодавства і правова підстава набуття права власності відсутня.
Рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 31 жовтня 2013 року рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 01 серпня 2013 року скасовано, ухвалене нове рішення про відмову в позові. Проведено розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що за змістом статтей 152 і 155 ЗК України визнання недійсним державного акта на право власності на землю як правовстановлюючого документа не передбачено, оскільки вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2013 року Перший заступник прокурора м. Севастополя звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду міста Севастополя від 31 жовтня 2013 року, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Суд не звернув уваги, що відповідно до статей 12, 80, пункту 12 Розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ЗК України), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження з розпорядження землями в межах населеного пункту міста Севастополь, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюється Севастопольською міською радою.
Спірна земельна ділянка розташована в Севастопольській зоні ПБК № 44/70 на території міста Севастополя.
Суд апеляційної інстанції не встановив обставини, які з огляду на предмет спору необхідно встановити, та неправильно застосував пункт 12 Розділу Х Перехідні положення ЗК України.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги постанову Верховного Суду України від 22 травня 2013 року у справі № 6-33цс12
Суд апеляційної інстанції безпідставно взяв до уваги не обставини, встановлені у справі № 2а-2245/10/2770, а висновки суду, що не мають преюдиційного значення та не повинні враховуватися судами при розгляді інших справ.
ОСОБА_1 не звертався до Севастопольської міської ради або Севастопольської міської державної адміністрації з заявою про передачу земельної ділянки у власність. Рішення про передачу земельної ділянки приймалось за заявою ОК ДБК Горний-2 та на підставі проєкту розробленого за його заявою.
Питання законності видачі державних актів на землю членам ОК ДБК Горний-2 неодноразово досліджувалось у справах № 6-40964св13, 6-42403ск13, 6-50418ск13 та інших.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 січня 2014 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Позиція Верховного Суду
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень виключно у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 січня 2014 року про витребування матеріалів цивільної справи не виконано, оскільки справа до суду не надходила через тимчасову окупацію частини території України, що унеможливлює розгляд цієї справи судом касаційної інстанції.
Відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (далі - Закон №1207-VII), територію Автономної Республіки Крим визначено тимчасово окупованою територією.
Враховуючи те, що зазначена справа до суду касаційної інстанції не надійшла, а територія Автономної Республіки Крим законодавчо визнана тимчасово окупованою територією України, є підстави вважати, що судове провадження у зазначеній справі втрачене.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 1207-VII у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Зокрема передбачено, що розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, здійснюється місцевими загальними судами міста Києва, що визначається Апеляційним судом міста Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року копії матеріалів касаційного провадження № 61-24456ск18 у справі № 2-940/2011 за позовом прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОК ДБК Горний-2 , про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельної ділянки направлені до Апеляційного суду міста Києва для визначення суду з метою відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у справі № 2-940/2011, провадження № 61-24456ск18, визначено Шевченківському районному суду міста Києва.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року відновлено частково втрачене судове провадження у цивільній справі №2-940/2011 в частині встановлення змісту відновленого заочного рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 20 грудня 2012 року у справі № 2-940/2011, встановлення змісту відновленого рішення Апеляційного суду міста Севастополя від 31 жовтня 2013 року у справі № 22ц/797/2675/2013.
Відповідно до статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження. У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.
За змістом частини першої статті 494 ЦПК України можна зробити висновок, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втрачене у відповідній частині. Водночас, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.
Верховний Суд бере до уваги, що провадження у справі суд відновив лише частково, що унеможливлює розгляд касаційної скарги, отже, необхідно закрити касаційне провадження.
Зазначене узгоджується з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 06 лютого 2019 року у справі № 111/2150/13-ц, провадження № 61-24083сво18.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Враховуючи недостатність зібраних матеріалів для повного відновлення втраченого судового провадження у справі № 2-940/2011, Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перегляд справи за касаційною скаргою Першого заступника прокурора м. Севастополя на рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 31 жовтня 2013 року, тому касаційне провадження у справі підлягає закриттю.
Верховний Суд роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення із заявою про відновлення втраченого судового провадження за наявності необхідних документів.
Керуючись частиною другою статті 415, статтею 494 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора м. Севастополя на рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 31 жовтня 2013 року у справі за позовом прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Обслуговуючий кооператив Дачно-будівельний кооператив Горний-2 , про визнання недійсним державного акта та витребування земельної ділянки закрити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2021 |
Оприлюднено | 22.11.2021 |
Номер документу | 101240600 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Олійник Алла Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні