Ухвала

від 02.02.2023 по справі 2-940/11

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження № 6/712/10/23

Справа № 2-940/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі НАГАЄВСЬКІЙ В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за поданням Державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зацікавлена особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділення частки майна боржника,

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до суду із поданням про виділення частки майна боржника.

В обґрунтування подання зазначив, що відповідно до постанови державного виконавця від 29.10.2012 про відкриття виконавчого провадження № 34970485 державним виконавцем Чепурною І.В. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.02.2011 року №2-940 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі частини всіх видів заробітку на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше 30% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 01.11.2010 року.

Станом на 01.10.2022 боржник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішення суду не виконує, виклики та вимоги державного виконавця ігнорує.

Державним виконавцем здійснено неодноразові виходи за місцем проживання боржника та складено акти про те, що боржник був відсутнім вдома.

Боржник не здійснює будь-яких дій з 01.11.2010 року щодо сплати аліментів за виконавчим документом.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником ОСОБА_3 , будь-якого нерухомого майна належного на праві приватної власності не зареєстровано.

При цьому, згідно свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 28.09.1998 року виданого Придніпровським райвиконкомом м. Черкаси, посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_6 та членам його сім`ї ОСОБА_7 , ОСОБА_3 . Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 20.08.1998 року за №262.

Згідно відповіді на запит від 11.09.2019 року за вих..№461, згідно матеріалів інвентаризаційної справи станом на 01.01.2013 року, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано у Черкаському об`єднаному бюро технічної інвентаризації за: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва на право власності на житло,виданого органом приватизації Придніпровського районного комітету 28.09.1998 року.

Згідно ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» для звернення стягнення на належне боржнику майно наявна необхідність у визначенні частки у праві спільної власності на вказану квартиру.

У зв`язку з цим просить визначити частку майна боржника ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини у праві спільної власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Державний виконавець в судовому засіданні подання підтримала та просила його задовольнити.

Зацікавлені особи до судового засідання не з`явилися, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконанні в Придніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 34970485 по виконанню виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.02.2011 року №2-940 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі частини всіх видів заробітку на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше 30% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 01.11.2010 року.

Станом на 01.10.2022 боржник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішення суду не виконує, виклики та вимоги державного виконавця ігнорує.

Державним виконавцем здійснено неодноразові виходи за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 та складено акти від 15.11.2022 та 22.12.2022 про те, що боржник за даною адресою не перебуває.

Державний виконавець зазначає, що боржник не здійснює будь-яких дій з 01.11.2010 року щодо сплати аліментів за виконавчим документом. Згідно довідки-розрахунку заборгованість боржника по сплаті аліментів станом на 01.10.2022 року становить 125595 грн. 39 коп.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником ОСОБА_3 , будь-якого нерухомого майна належного на праві приватної власності не зареєстровано.

При цьому, згідно свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 28.09.1998 року виданого Придніпровським райвиконкомом м. Черкаси, посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_6 та членам його сім`ї ОСОБА_7 , ОСОБА_3 . Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 20.08.1998 року за №262.

Згідно відповіді КП ЧООБТІ на запит державного виконавця від 11.09.2019 року за вих..№461, згідно матеріалів інвентаризаційної справи станом на 01.01.2013 року, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано у Черкаському об`єднаному бюро технічної інвентаризації за: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва на право власності на житло,виданого органом приватизації Придніпровського районного комітету 28.09.1998 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається у розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно ч.1 ст.443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Вказана норма процесуального права встановлює порядок, в якому має бути здійснене звернення до суду, для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а також порядок розгляду даного питання.

Частка боржника у спільній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності. Такі подання мають розглядатися з додержанням вимог процесуального закону щодо допустимості засобів доказування.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 року у справі № 464/2227/17 зазначив, що задовольняючи подання державного виконавця про визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно із іншими особами, суд першої інстанції правомірно виходив із того, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності є необхідним для здійснення виконавчого провадження і визначення частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло, оскільки предметом розгляду подання не є звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Боржник у добровільному порядку рішення суду не виконує, при примусовому виконанні судового рішення, грошових коштів які б були виявлені для погашення заборгованості та майна у нього не має. Отже, наявні в матеріалах подання докази свідчать про умисне ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на боржника.

Судом враховано, що згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, а саме рішенням від 17.05.2005 року по справі «Чіжов проти України» визначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система (виконання рішень) була ефективною як в теорії, так і на практиці. А виконання рішень має відбуватись таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, встановленої параграфом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Велика Палата Верховного Суду 15 січня 2020 року по справі № 367/6231 /16-ц зазначила, що Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шостастатті 48 Закону України «Про виконавче провадження»в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена. Таким чином, з урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Враховуючи вказане вище, суд приходить до переконання, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з боргу із боржника, який немає іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.

Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло чи на інше майно, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Таким чином, суд вважає, що частка боржника ОСОБА_3 у праві спільної власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складає 1/3 частки. У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що подання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 13, 258-260, 268, 443 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Подання задовольнити.

Визначити, що частка майна боржника ОСОБА_3 у праві спільної власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складає 1/3 частки.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: