Ухвала

від 24.07.2019 по справі 2-940/11

ПОЛОГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 2-940/11

Провадження № 4-с/324/1/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2019 Пологівський районний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді Іванченка М.В.

при секретарі Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи справу за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії та рішення старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Шавлукової Заіри Арсенівни,

в с т а н о в и в:

В провадженні Пологівського районного суду Запорізької області перебуває скарга ОСОБА_1 , в якій боржник зазначив, що 23.01.2012 Пологівський районний суд Запорізької області видав виконавчий лист №2/820/140/12 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини до її повноліття. На примусовому виконанні у Заводському ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження №30943295 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа. 20.03.2018 за вказаним виконавчим провадженням старшим державним виконавцем Заводського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 З. ОСОБА_4 винесено постанову відносно ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Вважає, що зазначена постанова є необґрунтованою та має бути скасована. Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Крім того, згідно ст.58 Конституції України зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України. Вважає, що постанова державного виконавця від 20.03.2018 є безпідставною та необґрунтованою. Старший державний виконавець Шавлукова ОСОБА_5 . ОСОБА_4 у постанові зазначила, що у боржника наявна заборгованість, яка сукупно перевищує суму платежів за шість місяців, що не відповідає дійсності. Законом передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, в тому числі про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Але зважаючи на той факт, що державний виконавець не довів правомірність своїх дій, а саме: обмеження стосовно заявника були встановлені на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утриманні шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів , який був прийнятий 07.12.2017 та набрав чинності 06.02.2018, дія Закону в часі не має зворотної сили, оскільки положення даного нормативного акту погіршують становище особи (боржника). Тому, період часу несплати аліментів особою до вступу в дію вказаного Закону, не має братися до уваги при обрахунку сукупного розміру аліментної заборгованості та при вирішенні питання про встановлення тимчасового обмеження боржника. Зазначає те, що з моменту набуття чинності зазначеного Закону до моменту винесення оскаржуваної постанови сукупний розмір заборгованості не перевищив суму відповідних платежів за шість місяців, тому постанова державного виконавця необґрунтована та підлягає скасуванню. У зв`язку з цим боржник просить: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Шавлукової З.А.; скасувати постанову від 20.03.2018 старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України.

В судове засідання боржник ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розглянути скаргу без його участі та задовольнити подану ним скаргу.

В судове засідання стягувач ОСОБА_6 не з`явилася, однак від неї до суду надійшла заява, в якій вона заперечує проти задоволення скарги ОСОБА_1 , просить справу розглянути без її участі.

В судове засідання старший державний виконавець Заводського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Шавлукова З.А. не з`явилася, однак до суду Заводським ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області надано заперечення на скаргу, в якому зазначено, що виконавче провадження №30943295 з виконання виконавчого листа №2/820/140/12, виданого 23.01.2012 Пологівським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до його повноліття, починаючи з 23.12.2011, перебуває на виконанні у Заводському відділі ДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області з 31.01.2012. У ході проведення виконавчих дій не виявлено жодного майна боржника, на яке згідно Закону України Про виконавче провадження можливо звернути стягнення. Згідно відповідей з баз АІС Автомобіль , НАІС ДДАІ за боржником не зареєстровано автотранспортних засобів. Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у боржника у власності відсутнє будь-яке нерухоме майно. Згідно відповідей ДФС та УПФУ відкритих розрахункових рахунків боржника або джерел отримання боржником доходу також виявлено не було. Згідно ч.2 ст.195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Станом на 20.03.2018 заборгованість зі сплати аліментів боржника перевищувала суму відповідних платежів за 6 місяців, державним виконавцем винесено постанову про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, яку було направлено поштою боржнику. Згідно повідомлення про вручення боржник отримав зазначену постанову 06.04.2018. Після закінчення строку на її оскарження постанову направлено для виконання до Державної прикордонної служби. Згідно розрахунку державного виконавця загальний розмір заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням №30943295 станом на 30.09.2018 становить 62238,72грн. Також зазначено, що з моменту набрання чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів , тобто з 06.02.2018 по теперішній час боржником до Заводського відділу ДВС м.Запоріжжя не надано жодних підтверджень оплати заборгованості зі сплати аліментів, тобто сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів за цей період перевищує суму відповідних платежів за вісім місяців. У зв`язку з вищевикладеним, просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Заводського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Шавлукової З.А. в повному обсязі, просить справу розглядати без представника Заводського відділу ДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 20.01.2012 з ОСОБА_1 здійснюється стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина по 1/4 частині зі всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 грудня 2011 року і до повноліття дитини.

Згідно постанови старшого державного виконавця Заводського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Шавлукової З.А. ВП №30943294 від 18.04.2018 про розрахунок заборгованості, станом на 01.04.2018 у ОСОБА_1 утворилася заборгованість по аліментам на суму 50153,93 грн. Зазначена постанова боржником не оскаржена.

20.03.2018 старшим держаним виконавцем Заводського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Шавлукової З.А. винесено постанову відносно ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Згідно із п.9 ч.3 ст.124 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Підпунктом 1 частини 9 статті 71 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Вбачається, що боржник ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, що також зазначено у постанові старшого держаного виконавця Заводського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 З.А. від 20.03.2018.

Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є посиленням захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів.

Посилання боржника ОСОБА_1 на те, що він має заборгованість по сплаті аліментів за період до вступу в дію вказаного Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів , а положення ст.71 Закону України Про виконавче провадження щодо обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами набрали законної сили з 06.02.2018, проте, у ч.1 ст.58 Конституції України зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, є безпідставні з огляду на таке.

За загальним правилом закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам та означає, що закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Проте, винятки з цього правила рідкісні і допускаються: за наявності вказівки в законі про надання йому (або окремим статтям) зворотної сили; у загальному правилі про неодмінне надання зворотної сили кримінальному закону, який скасовує або пом`якшує кримінальну відповідальність.

Так зокрема, у ч.4 ст.11 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частин дев`ятої, дванадцятої статті 71 цього Закону , обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 24 вересня 2018 року по справі № 154/655/18-ц, провадження № 61-39371 ск 18.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови державного виконавця щодо встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 447, 451 ЦПК України, ст. ст. 11, 71, 74 Закону України Про виконавче провадження ,

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на дії та рішення старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Шавлукової Заіри Арсенівни, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Пологівський районний суд Запорізької області.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали рішення буде виготовлений станом на 29.07.2019.

Суддя: М.В. Іванченко