Рішення

від 18.11.2021 по справі 741/120/21

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/260/21

Єдиний унікальний номер 741/120/21

РІШЕННЯ

іменем України

18 листопада 2021 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Сокирки Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договорами купівлі-продажу будинку та земельних ділянок,

УСТАНОВИВ:

У січні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 про стягнення на його користь боргу за договором купівлі-продажу від 15 березня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 173, будинку АДРЕСА_1 у сумі 28000 грн., боргу за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 15 березня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 175 за продаж земельної ділянки, кадастровий номер 7423884500:01:001:0049 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в сумі 22000 грн., боргу за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 15 березня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 177 за продаж земельної ділянки, кадастровий номер 7423884500:01:001:0051 площею 0,5998 га для ведення особистого селянського господарства у сумі 50000 грн., а всього просив стягнути з відповідача загальну суму 100000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Носівка Чернігівської області він, ОСОБА_1 , діючи як від свого імені, так і за довіреностями в інтересах ОСОБА_3 , являючись власниками вищевказаних будинку та земельних ділянок в порядку спадкування, уклав договори купівлі-продажу, за якими продав ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 7423884500:01:001:0049 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 74238845:00:01:001:0051 площею 0,5998 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 .

Вказані вище договори були посвідчені приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М. та нотаріусом зареєстровані у відповідних реєстрах.

Однак, покупець ОСОБА_2 умов договорів не виконала та в установлені договорами строки, тобто до 01 липня 2019 року, обумовлені договорами суми решти коштів за купівлю будинку та земельних ділянок від 15 березня 2019 року на користь продавців ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не сплатила.

Позивач у жовтні 2020 року звертався до відповідача з листом-вимогою про повернення боргу, вимагаючи у термін до 15 листопада 2020 року виконати свої договірні зобов`язання та провести розрахунок за придбане нерухоме майно, однак такий лист залишився без реагування, з огляду на що позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Носівського районного суду від 22 березня 2021 року було відкрито провадження у даній цивільній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження (а. с. 47).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2021 року визначено головуючого суддю та 12 травня 2021 року вищезазначена справа передана до провадження судді Носівського районного суду Крупини А.О. (а. с. 66).

Ухвалою Носівського районного суду від 17 травня 2021 року суддею Крупиною А.О. було прийнято справу до свого провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження (а. с. 67).

08 липня 2021 року ухвалою Носівського районного суду підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 18 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 , будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились, представник позивача подав письмову заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а. с. 86).

Відповідач ОСОБА_2 , яка була повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, у судові засідання 16 вересня 2021 року та повторно 18 листопада 2021 року не з`явилась, про поважність причин неявки суд не повідомила, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду не подала.

Третя особа ОСОБА_3 до суду не з`явилась, подавши 11 травня 2021 року заяву про підтримання позовних вимог та проведення розгляду справи без її участі (а. с. 63).

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд не постановляє заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відсутня згода позивача на таке вирішення справи.

Суд, об`єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.

За ст. 4 ЦПК України до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як установлено судом 15 березня 2019 року в м. Носівка Чернігівської області ОСОБА_1 , діючи від свого імені та за довіреностями в інтересах ОСОБА_3 , уклав договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М., за яким продав покупцю ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 . За умовами пункту 4 договору продаж вчинено за 28900 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот) гривень 00 коп., з яких 900 (дев`ятсот) гривень 00 коп. були сплачені покупцем до підписання даного договору, решту в сумі 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень покупець зобов`язується сплатити в строк до першого липня 2019 року (а. с. 9, 10).

Одночасно 15 березня 2019 року приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М. як державним реєстратором та спеціальним суб`єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, було прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить інформаційна довідка від 15 березня 2019 року (індексний номер витягу 159740920) (а. с. 11).

Як вбачається з копії договору від 15 березня 2019 року купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 177, ОСОБА_1 , діючи від свого імені та за довіреностями в інтересах ОСОБА_3 , уклав договір купівлі-продажу за яким передав ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 74238845:00:01:001:0051 площею 0,5998 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 . У п. 2.1. договору купівлі-продажу земельної ділянки зазначено, що продаж вчинено за 54500 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 коп., з яких 4500 (чотири тисячі п`ятсот) були сплачені покупцем до підписання цього договору, решту суми в розмірі 50000 (п`ятдесят) тисяч гривень 00 коп. покупець зобов`язується сплатити продавцям до першого липня 2019 року (а. с. 12, 13).

Також 15 березня 2019 року приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М. було сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у відповідності до якого власником земельної ділянки з кадастровим номер 74238845:00:01:001:0051 площею 0,5998 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 , зазначено ОСОБА_2 (а. с. 14).

З наявного у матеріалах справи копії договору від 15 березня 2019 року купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 175, випливає, що ОСОБА_1 , діючи від свого імені та за довіреностями в інтересах ОСОБА_3 , уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 74238845:00:01:001:0049 площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Продаж вчинено за погоджену сторонами суму 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок, 700 (сімсот) грн. 00 коп. були сплачені покупцем до підписання договору, решту суми в розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) 00 гривень покупець зобов`язується сплатити продавцям до першого липня 2019 року (а. с. 15, 16).

Водночас 15 березня 2019 року приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М. було сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у відповідності до якого власником земельної ділянки з кадастровим номер 74238845:00:01:001:0049 площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 , у відповідності до якого власником земельної ділянки зазначено ОСОБА_2 (а. с. 17).

Позивач зазначає, що 23 жовтня 2020 року звертався до ОСОБА_2 з листом-вимогою про необхідність виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань до 15 листопада 2020 року та проведення розрахунку за придбане нерухоме майно (а. с. 19). Однак, до цього часу борг не сплачений, причину невиконання ОСОБА_2 договірних відносин відповідачка ніяк не пояснює.

Так, згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із таких засобів захисту є суд.

Статтею 3 ЦК України передбачено, що засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору та судовий захист цивільного права та інтересу.

Виходячи із положень п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

Частина перша статті 692 Цивільного кодексу України містить нормативне правило відносно того, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У свою чергу частиною третьою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, фактичний аналіз приписів статей 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України свідчить про те, що обов`язком продавця є передача товару у власність покупцеві, який, у свою чергу, зобов`язується оплатити товар.

Правовідносини купівлі-продажу передбачають перехід права власності на товар від продавця до покупця у момент передачі товару покупцеві; при цьому законодавець дозволяє зберігати товар за продавцем до оплати товару покупцем або до настання інших обставин, про які сторони домовилися при укладенні договору купівлі-продажу.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 15 березня 2021 року у встановленому порядку набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами, земельні ділянки, кадастровий номер 74238845:00:01:001:0051 площею 0,5998 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 74238845:00:01:001:0049 площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані по АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності.

Разом з цим, ОСОБА_2 як покупець, сплативши частину коштів до підписання договорів купівлі-продажу, зобов`язувалась сплатити продавцям до першого липня 2019 року суму 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень 00 коп. за житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами; 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп. за земельну ділянку, кадастровий номер 74238845:00:01:001:0051 площею 0,5998 га, для ведення особистого селянського господарства; 22000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 коп. за земельну ділянку, кадастровий номер 74238845:00:01:001:0049 площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Отже, сторони у справі добровільно узгодили перехід права власності на майно до відповідача - покупця ОСОБА_2 у момент підписання договорів купівлі-продажу від 15 березня 2019 року.

У свою чергу, перехід права власності вимагав від відповідача подальших дій: вона зобов`язувалась у строк до першого липня 2019 року сплатити продавцям решту сум за передане майно.

Обов`язок відповідача-покупця оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає через закон (статті 655, 692 Цивільного кодексу України).

Фактичні обставини по справі свідчать про невиконання відповідачем умов договорів купівлі-продажу від 15 березня 2019 року щодо своєчасної оплати решти грошових сум за передане майно, адже будь-яких належних та допустимих доказів у підтвердження факту повної оплати за передане позивачем майно суду стороною відповідача не надано, а тому у ОСОБА_1 виникло право вимоги до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконала взяті на себе зобов`язання з оплати решти грошових сум в розмірі 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень 00 коп., 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп. та 22000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 коп., то слід констатувати обставини щодо підставності позовних вимог ОСОБА_1 та наявності всіх правових підстав для стягнення з відповідача суми за предметом позову.

Відповідно до ст. ст. 77, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп. за подання позовної заяви, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 (а. с. 4) на його користь.

У відповідності до ст. ст. 2, 11, 509, 526, 270, 610, 611, 612, 657, 662, 692 ЦК України, та керуючись ст. ст. 12, 13, 16, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договорами купівлі-продажу будинку та земельних ділянок задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

- 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень 00 коп. за договором купівлі-продажу від 15 березня 2019 року житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за номером 173;

- 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп. за договором купівлі-продажу від 15 березня 2019 року земельної ділянки, кадастровий номер 74238845:00:01:001:0051 площею 0,5998 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 177;

- 22000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок за договором від 15 березня 2019 року, купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 74238845:00:01:001:0049 площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої в АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Дмитренко В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 175;

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень 00 коп. за подання позовної заяви.

Позивач: ОСОБА_1 : адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 : адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 18 листопада 2021 року.

Суддя А.О. Крупина