Рішення

від 05.10.2021 по справі 753/5310/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5310/19

провадження № 2/753/1540/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.

при секретарях Пугач Д.С., Сердюковій Г.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

інші учасники не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю Сі Пі ЕС Юрінфоком , про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрації прав і їх обтяжень,-

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ), звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), треті особи: ОСОБА_4 (далі - третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю Сі Пі ЕС Юрінфоком (далі - третя особа 2) за вимогами якого просила визнати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 26.09.2017р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., що зареєстрований у реєстрі за № 9999 недійсним та застосувати до нього наслідки недійсності шляхом повернення сторін у первісний стан; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.09.2017, вчинену приватним нотаріусом Ковальчуком С.П. та скасувати запис про державну реєстрацію права власності № 22531845 від 26.09.2017.

Позов обгрунтовано наступним.

Між ОСОБА_4 та ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком укладено Договір про надання юридичних послуг( далі - Договір) № 25-03-2016 від 31.03.2017 з метою позасудового та судового врегулювання утвореної заборгованості по ряду кредитних договорів у валюті - долари США, які укладені ним із ПАТ УкрСоцбанк . Відповідно до п. 1.1 Договору про надання юридичних послуг № 25-03-2016 від 31.03.2017 Замовник (ОСОБА_4) доручає, а Виконавець (ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком ) приймає на себе обов`язок надати юридичні послуги згідно із Технічним завданням, яке є невід`ємною частиною даного Договору. Пунктом 3.2. Договору визначено, що Виконавець має право залучати для виконання робіт за даним Договором третіх осіб, при цьому дотримуючись умов даного Договору про комерційну таємницю (конфіденційну інформацію), за згодою Замовника.

Згідно із п. 4.1. визначено, що вартість та форма оплати за виконані роботи визначаються Сторонами у Протоколі узгодження вартості робіт, який є невід`ємною частиною даного Договору. У відповідності до п. 3.1 Договору, виконання робіт здійснюється Виконавцем згідно з Технічним завданням Замовника. Так зокрема, п. 1 Технічного завдання до Договору визначено, що ціль роботи за даним Технічним завданням полягає у наданні Замовнику терміну від 1 до 2 років для акумулювання грошових коштів задля вирішення питання врегулювання заборгованості з ПАТ Укрсоцбанк , а саме: 100% збереження всього майна Замовника, ТОВ Мануфактурний двір (код ЄДРПОУ 32845272), фізичних осіб-поручителів у їх власності або у власності погодженої Замовником особи; повне виконання зобов`язань Замовника перед ПАТ УкрСоцбанк по Договору відновлювальної кредитної лінії від 30.10.2006, 08.05.2007 та 11.02.2008 за орієнтовну вартість 150 000 - 200 000 доларів США. Відповідно до додатку № 1 від 26.09.2017 до Договору № 25-03-2016 від 31.03.2016 та наданої згоди, Позивач була залучена в якості третьої особи до Договору про надання юридичної допомоги № 25-03-2016 від 31.03.2016, як особа, що сплатить частину вартості наданих робіт по Договору № 25-03-2016 від 31.03.2017 нерухомим майном, що належить їй на праві приватної власності. Пунктами 2, 3, 4 додатку № 1 від 26.09.2017 до Договору № 25-03-2016 передбачено, що в рахунок часткової оплати виконаних робіт замовник передає Виконавцю (його представнику) право власності на нежитлове приміщення, групу приміщень в літ. А № 4050, загальною площею 63,0 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (оформлене на ОСОБА_3 ), та яке оцінено сторонами на 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США виключно задля виконання умов щодо часткової оплати виконаних робіт по Договору і може не відповідати ринковій вартості об`єкту нерухомості. Пунктом 8 Додаткової угоди № 1 Сторони прийшли до згоди залучити на етапі офіційного оформлення часткового виконання зобов`язання фізичної особи, що перебуває у трудових та корпоративних відносинах із ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком , а саме відповідача ОСОБА_2 . Також, Сторони у п. 9 передбачили, що така передача права власності носить тимчасовий характер та буде повернута у разі сплати грошових коштів або на першу вимогу замовника та/або Третьої сторони. Позивач виклала умови, на які погодився ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком , щодо тимчасового характеру передачі права власності, а саме до того часу, допоки або вона, або її брат ОСОБА_4 не здійснять оплату частини утвореної заборгованості на погашення якої передається нерухоме майно та заниження оцінки нерухомого майна, а саме відображення її на рівні частини сплачуваної заборгованості за надані юридичні послуги - 15 000 доларів США . На виконання вказаних домовленостей, 26.09.2017 працівник ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком ОСОБА_2 уклав із позивачем договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., що зареєстрований у реєстрі за № 9999. На той час відповідач працював на посаді юриста у ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком з 22.02.2016, що підтверджується наказом № 1 від 22.02.2016 Про прийняття на роботу ОСОБА_2 . Крім того, відповідач входив до складу учасників ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком включно до 11.07.2018, що підтверджується заявою про вихід зі складу учасників, що є свідченням повного розуміння як дій, так і наслідків вчинення певних дій та/або прийняття рішень. Відповідач знав, що вказаний правочин не є реальним для нього, та він не буде власником такого майна, такий правочин не спрямований на реальне настання наслідків для нього з метою здійснення підприємницькою чи будь-якої іншої діяльності Таким чином, на момент укладення спірного правочину обидві Сторони спірного договору купівлі-продажу, розуміючи значення своїх дій, на основі попереднього погодження, яке відображено в пунктах Додаткової угоди № 1 до Договору про надання юридичних послуг від 31.03.2016, діяли на виконання Додаткової угоди № 1 до Договору про надання юридичних послуг № 25-03-2016 від 31.03.2016, і головною метою передачі нерухомого майна у власність була саме часткова сплата заборгованості перед ТОВ Сі ПІ ЕС Юрінфоком за надані послуги та виконані роботи, в рахунок підтвердження подальшої співпраці, оскільки іншого способу здійснення оплати ані у Позивача, ані у ОСОБА_4 не було; позивач не бажала настання реальних наслідків у вигляді передачі права власності відповідачу та позбавлення в такий спосіб свого майна, на підтвердження чого міститься посилання у п. 9 Додаткової угоди № 1, про тимчасовий характер такої передачі. Також, підтвердженням фіктивності вказаного Договору виступає факт реального розпорядження вказаним нерухомим майном позивачем. Так зокрема, на сьогоднішній день об`єкт нерухомого майна перебуває у стані ремонтних робіт, засобів комунікації, таких як електроенергія, водопостачання, тепло постачання, а жодних дій по розпорядженню, користуванню вказаним нерухомим майном, сплатою комунальних послуг з боку відповідача не здійснюється. Позивач просила позов задовольнити та вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. від 29.03.2019 заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про забезпечення позову повернуто заявнику

Ухвалою суду від 29.03.2019 вказаний позов було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13.05.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.09.2019 було забезпечено позов та накладено арешт на нежитлове приміщення, групи приміщень в літ. "А" №4050, загальною площею 63 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 до прийняття рішення у справі по суті спору; заборонено ОСОБА_2 відчужувати будь-яким способом, в тому числі продавати на електронних торгах та перереєстровувати право власності на нежитлове приміщення, групи приміщень в літ. "А" №4050, загальною площею 63 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду законної сили.

У встановлений в ухвалі строк відповідачем та третіми особами відзив на позов та письмові пояснення не подані.

02.12.2019 ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

18.03.2020 від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судове засідання позивач не з`явилася, її представник вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на доводи, що викладені в заявах по суті справи.

Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа ТОВ Сі Пі ЕС Юрінфоком явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про день, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника.

Суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши в судовому засіданні виступи представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи між ОСОБА_4 та ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком укладено договір про надання юридичних послуг № 25-03-2016 від 31.03.2017 з метою позасудового та судового врегулювання утвореної заборгованості по ряду кредитних договорів у валюті - долари США, які укладені між ОСОБА_4 та ПАТ УкрСоцбанк , зокрема за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 24-12/12 від 11.02.2008 на суму 334 300 доларів США із кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 10.02.2018; за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/261-С від 08.05.2007 на суму 237 000 доларів США із кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 07.05.2017; за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/190-С від 09.10.2006 на суму 277 000 доларів США із кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 08.10.2016, а всього на суму 848 300 доларів США.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 25-03-2016 Замовник ( ОСОБА_4 ) доручає, а Виконавець (ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком ) приймає на себе обов`язок надати юридичні послуги згідно із Технічним завданням, яке є невід`ємною частиною даного зговору.

У відповідності до п. 2.1. Замовник зобов`язаний оплатити виконані Виконавцем роботи згідно з умовами даного Договору.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що Виконавець має право залучати для виконання робіт за даним Договором третіх осіб, при цьому дотримуючись умов даного Договору про комерційну таємницю (конфіденційну інформацію), за згодою Замовника.

Згідно із п. 4.1. визначено, що вартість та форма оплати за виконані роботи визначаються Сторонами у Протоколі узгодження вартості робіт, який є невід`ємною істиною даного Договору.

У відповідності до п. 3.1 Договору, виконання робіт здійснюється Виконавцем згідно Технічним завданням Замовника.

Так зокрема, п. 1 Технічного завдання до Договору про надання юридичних послуг № 25-03-2016 від 31.03.2016 визначено, що ціль роботи за даним Технічним завданням полягає у наданні Замовнику терміну від 1 до 2 років для акумулювання грошових коштів задля вирішення питання врегулювання заборгованості з ПАТ Укрсоцбанк , а саме: 100% збереження всього майна Замовника, ТОВ Мануфактурний двір (код ЄДРПОУ 32845272), фізичних осіб-поручителів у їх власності або у власності погодженої Замовником особи; повне виконання зобов`язань Замовника перед ПАТ УкрСоцбанк по Договору відновлювальної кредитної лінії від 30.10.2006, 08.05.2007 та 11.02.2008 за орієнтовну вартість 150 000 - 200 000 доларів США.

Відповідно до Додатку № 1 від 26.09.2017 до Договору № 25-03-2016 від 31.03.2016 та наданої згоди, Позивач була залучена в якості третьої особи до Договору про надання юридичної допомоги № 25-03-2016 від 31.03.2016, як особа, що сплатить частину вартості наданих робіт по Договору № 25-03-2016 від 31.03.2017.

Так, Додаток № 1 до Договору від 26.09.2017 містить наступні узгоджені домовленості між Сторонами: пункт 1 містить положення щодо залучення Третьої сторони, а саме ОСОБА_3 як особи, що відповідатиме за часткову сплату вартості робіт відповідно до Договору, нерухомим майном, що належить їй на праві приватної власності; пунктами 2, 3, 4 передбачено, що в рахунок часткової оплати виконаних робіт Замовник передає Виконавцю (його представнику) право власності на нежитлове приміщення, групу приміщень в літ. А № 4050, загальною площею 63,0 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (оформлене на ОСОБА_3 ), та яке оцінено сторонами в 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США тільки задля виконання умов щодо часткової оплати виконаних робіт по Договору і може не відповідати ринковій вартості об`єкту нерухомості. Пунктом 8 додаткової угоди № 1 сторони прийшли до згоди залучити на етапі офіційного оформлення часткового виконання зобов`язання фізичної особи, що перебуває трудових та корпоративних відносинах із ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком , а саме Відповідача ОСОБА_2 . Також, Сторони у п. 9 передбачили, що така передача права власності носить тимчасовий характер та буде повернута у разі сплати грошових коштів або на першу вимогу Третьої сторони.

26.09.2017 між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір купівлі- продажу нежитлового приміщення, група приміщень № 4050 в літ. А, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,0 кв.м., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., що зареєстрований у реєстрі за № 9999.

Продаж нежитлового приміщення вчинено за 150 000 грн., які Покупець повністю сплатив Продавцю до підписання цього Договору. Продавець своїм підписом під цим Договором підтверджує факт повного розрахунку та відсутність будь-яких претензій до Покупця.

Незалежна оцінка нежитлового приміщення, відповідно до Звіту про оцінку майна від 26.09.2017 становить 150 000 грн., зазначену ціну продажу Продавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов`язаний зі збігом будь-яких важких обставин.

У вказаній справі, предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення з підстав, передбачених статтями 229, ч. 1 ст. 230, 234 ЦК України, застосування до нього наслідків недійсності, скасування рішення та запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.09.2017.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частина перша статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до положень статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Вказана правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року справа №201/2832/19 (провадження №61-14079св20).

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-197цс14, з якою погодився Верховний Суд у постановах: від 14 лютого 2018 року у справі № 379/1256/15-ц (провадження № 61-1300св18), від 08 лютого 2018 року у справі № 756/9955/16-ц (провадження № 61-835св17)

При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 757/12646/16, від 28 лютого 2018 року у справі №909/330/16, від 01 листопада 2018 року в справі № 910/18436/16.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) й дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Отже з викладеного вбачається, що обов`язок доказування фіктивності правочину покладений саме на позивача по справі, який повинен довести відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки обумовлені правочином. При цьому, ознака фіктивності вчинення правочину повинна бути властива діям обох сторін правочину.

Як вказує у позовних вимогах позивач, укладаючи спірний договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 , сторони Договору, розуміючи значення своїх дій, на основі попереднього погодження, яке відображено в пунктах Додаткової угоди № 1 до Договору про надання юридичних послуг від 31.03.2016, діяли на виконання додаткової угоди № 1 до Договору про надання юридичної послуг № 25-03-2016 від 31.03.2016, і головною метою передачі нерухомого майна у власність була саме часткова сплата заборгованості перед ТОВ Сі ПІ ЕС Юрінфоком за надані юридичні послуги та виконані роботи.

Заперечуючи проти позову, відповідач в судовому засіданні зазначав, що оспорюваний договір укладений з дотриманням вимог діючого законодавства, є відплатними, на виконання договору ним були сплачені грошові кошти, що виключає ознаку фіктивності договору. Крім того вказав, що власник майна не обмежений у своїх правах реалізувати своє право розпорядження ним в будь-який час.

Як зазначено у пункті 7.3 Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 26.09.2017, продавець та покупець підтвердили, що договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину.

В порушення положень статей 13, 81 ЦПК України стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 26.09.2017, укладений між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони був укладений лише для виду, без наміру сторін даного правочину створити його юридичні наслідки, що обумовлені договорами купівлі-продажу.

В обґрунтування позову позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, також на те, що спірний договір вчинено внаслідок помилки, оскільки вона не є фахівцем у галузі права, а тому не розуміється на тонкощах правового регулювання спірних відносин, зокрема, порядку та наслідків укладання договорів, способів забезпечення виконання зобов`язань. Зокрема їй ніхто не роз`яснив про можливість забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов`язань за Договором про надання юридичних послуг, зокрема застосовування способів забезпечення, як порука чи іпотека, оскільки оспорюваний Договір укладався з цією метою.

Частиною 1 статті 230 ЦК України визначено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

За правилом частини першої статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

За змістом наведеної норми обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати на момент вчинення правочину, а відтак не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією із сторін зобов`язань, які виникли з правочину і не пов`язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін також не є підставою для визнання правочину недійсним.

Зважаючи на викладене, доводи позивача про те, що вона не була обізнана про можливість забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов`язань за Договором про надання юридичних послуг, зокрема порукою чи іпотекою, суд відхиляє як необґрунтовані і такі, що не є підставою для визнання договору недійсним.

Укладаючи оспорюваний Договір купівлі-продажу сторони стверджували, що однаково розуміють значення і умови цього Договору та його правові наслідки для кожної із сторін, договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, волевиявлення сторін за Договором є вільним та відповідає внутрішній волі (п. 7 Договору).

При цьому сторона позивача не довела належними та допустимими доказами наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення.

Посилання позивача на те, що в неї не було реального наміру відчужити своє нерухоме майно, про що свідчить та обставина, що договір купівлі-продажу був укладений саме з ОСОБА_2 на виконання п. 8 Додатку № 1 від 26.09.2017, зокрема його залучення на етапі офіційного оформлення часткового виконання зобов`язання за Договором № 25-03-2016 від 31.03.2016, як особу, що перебувала у трудових та корпоративних відносинах із ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком , суд відхиляє.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 не був стороною Договору про надання юридичних послуг та Додатку № 1 до нього, а в матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази, в тому числі доручення ТОВ Сі Пі ЕС Юрінфоком , якими останнє уповноважило ОСОБА_2 діяти від імені товариства на виконання умов Договору про надання юридичних послуг та Додатку № 1 до нього.

Та обставина, що ОСОБА_2 входив у склад учасників ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком включно до 11.07.2018, а в подальшому, відповідно до Акту № 12/07/18 приймання-передачі статутного (складеного) капіталу ТОВ Сі Пі Ес Юрінфоком відповідач передав свою частку на підставі Договору купівлі-продажу частки № 12/07/18-2 від 12.07.2018 у статному (складеному) капіталу ОСОБА_7 не має правового значення для вирішення вказаної справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності встановлених цивільним законодавством умов для визнання договору нежитлового приміщення від 26.09.2017, укладених між позивачем та відповідачем недійсним та відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Оскільки вимоги про застосування наслідків недійсності договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису про державну реєстрацію права власності № 22531845 від 26.09.2017 є похідними від вимог про визнання договору недійсним, підстави для їх задоволення також відсутні.

Оцінюючи у сукупності усі інші доводи сторони позивача, суд ставиться до них критично, до уваги не бере та відхиляє, з огляду на те, що доводи позивача є необґрунтованим, безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За правилом, встановленим статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю Сі Пі ЕС Юрінфоком , про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрації прав і їх обтяжень, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ю.С.Мицик