Постанова

від 17.11.2021 по справі 120/1726/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1726/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук І.М.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

17 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Гонтарука В. М. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Григорук В.С.,

представника позивача: Король Л.Б.,

представника відповідача: Мукомела А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2021 року комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у відображені в акті перевірки інформації про виявлені порушення, а також визнання дій протиправними та скасування пунктів 1, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15 припису Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 18.01.2021.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 30.06.2021 позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасувати пункти 1, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15 припису Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 18.01.2021. В задоволені решти вимог, - відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки, що підприємством не надано результати вимірювань показників у відповідності до вимог ДСТУ 4277:2004 "Атмосфера".

Також, не надано належної оцінки, що підприємством надано результати проведення лабораторного контролю підземних вод згідно графіку з трьох спостережних свердловин. При цьому, відбір проб не проводилися режимні спостереження, зокрема не проводилося вимірювання статичного рівня води, відкачування вод та не мірялася температура вод після їх поновлення. Таким чином, відбір проб проводився не у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005 (настанови щодо відбирання проб підземних вод Наказ №57 від 03.03.2005).

Також вважає, що суд не зрозумів специфіку проведення досліджень. Зокрема, спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції двічі - 12.01.2021 та 14.01.2021, відібрані проби вод на скиді стічних (випуск №1) вод в р. П. Буг, вище та нижче скиду. Згідно протоколів дослідження вимірювань показників складу та властивостей проб вод №02-2021 від 16.01.2021 виявлено перевищення нормативів граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин на скиді у водний об`єкт (р. П.Буг), а саме: нітрати - 64 мг/дм куб. (№02-2021), при затвердженому нормативі - 45 мг/дм куб.

Зазначає, що на земельній ділянці, яка прилягає до мулових майданчиків КП Вінницяоблводоканал , розташованих на земельній ділянці площею 23,4204 га з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001 та використовуються підприємством на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ВН №002216 від 07.06.2004, виявлено розміщення виробничих відходів (мулу) у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 8995,96 м. кв., що може призвести до забруднення земельної ділянки.

Також зазначив, що відділом інструментального контролю на земельній ділянці площею 8995,96 м. кв., яка прилегла до мулових майданчиків КП Вінницяоблводоканал , на якій виявлено розміщення виробничих відходів (мулу), відібрано проби ґрунту (акт відбору проб ґрунтів №02-2021 від 12.01.2021). Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.01.2021 за №02-2021 на земельній ділянці площею 8995,96 м2, виявлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій по амонію (обмінному) 67,5 мг/кг, фосфору (загальному) 290,0мг/кг, нітратах 58,0 мг/кг.

Крім того, на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:079:0001, яка перебуває в користування КП Вінницяоблводоканал , виявлено розміщення осаду з цеху механічного зневоднення КЕК у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) на відстані біля 5 метрів від хлораторної.

Вважає, що в ході перевірки позивачем не надано підтвердження того, що КП Вінницяоблводоканал здійснює реалізацію мулу як органічного добрива, а тому зазначає, що посилання позивача на регламент використання осаду (мулу) стічних вод як органічного добрива, дозвіл на використання мулу (осаду) з мулових майданчиків ОСК ОКВП ВКГ Вінницяоблводоканал для сільського господарства та дослідження мулу на вміст важких металів не може вважатися доказом реалізації та використання як органічного добрива мулу.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за наслідками проведеного планового заходу державного контролю щодо дотримання КП "Вінницяоблводоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами Інспекції складено акт №011/ВН від 18.01.2021, в якому зафіксовані виявлені в ході перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідний акт №011/ВН від 18.01.2021 підписаний начальником КП "Вінницяоблводоканал" із зауваженнями.

18.01.2021 посадовими особами відповідача складено Припис від 18.01.2021 із вимогами усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Як слідує зі змісту Припису, останнім, окрім іншого, приписано КП "Вінницяоблводоканал":

- надати результати вимірювань показників димності та вмісту оксиду вуглецю у відпрацьованих газах транспортних засобів (пункт 1);

- забезпечити аналіз підземних вод з усіх спостережних свердловин у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005 (настанови щодо відбирання проб підземних вод Наказ №57 від 03.03.2005р.) (пункт 4);

- дотримуватися затверджених концентрацій нормативів ГДС забруднюючих речовин, що скидаються у водний об`єкт із зворотними водами та умов дозволу на спеціальне водокористування (пункт 5);

- ліквідувати забруднення ґрунтів на земельній ділянці площею 8995,96 м2, яка прилегла до мулових майданчиків КП Вінницяоблводоканал на території Бохоницької сільської ради та на частині земельної ділянки площею 48 м2, 3 кадастровим номером 0510100000:02:079:0001, яка перебуває в користування КП Вінницяоблводоканал на території очисних споруд, на відстані біля 5 метрів від хлораторної розташованої за адресою: вул. Черняховського в м. Вінниця (пункт 8);

- вжити заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу, які зазнали забруднення (пункт 9);

- здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів (не допускати розміщення відходів (мулу) в несанкціонованих місцях) (пункт 10);

- не допускати фактів зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах (пункт 12);

- при поданні статистичної звітності про відходи враховувати всі види відходів (пункт 13);

- забезпечити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів (пункт 14);

- отримати паспорт місця видалення відходів під муловими майданчиками (пункт 15).

Разом із тим, на думку позивача, відповідні вимоги припису є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення КП Вінницяоблводоканал до суду з даним адміністративним позовом.

В судовому засіданні 08.06.2021 в якості свідків були допитані інженер з охорони навколишнього середовища виробничо-технічного відділу КП "Вінницяоблводоканал" ОСОБА_1 та начальник хіміко-бактеріологічної лабораторії КП "Вінницяоблводоканал" ОСОБА_2 .

Так, ОСОБА_1 зазначила, що КП "Вінницяоблводоканал" не надало показників димності транспортних засобів, оскільки затверджена форма протоколу, який був наданий до перевірки, не передбачає такого показника. Крім того, КП "Вінницяоблводоканал" не може самостійно обирати підприємства, які будуть здійснювати технічних огляд транспортних засобів. Також зазначила, що перевірка проводилась за 2020 рік. При цьому, перевіряючі керувались звітами за 2019 рік, в який відсутні деякі види відходів. Також зазначила, що КП "Вінницяоблводоканал" не зберігає мул, а переробляє його на добриво. Вказала, що про усі ці обставини відповідач був повідомлений під час проведення перевірки.

ОСОБА_2 зазначила, що на мулових майданчиках КП "Вінницяоблводоканал" розташовані 13 свердловин для здійснення контролю стану підводних вод. Воду досліджують щокварталу, однак, останні три роки вода є лише в трьох свердловинах, а тому відповідач некоректно зазначив інформацію в акті перевірки. Зазначила, що наявні підстави застосовувати саме Закону України Про стандартизацію , а не ДСТУ. Свідок також зазначила, що в споруді біологічного очищення усе чиститься за допомогою мікроелементів. Зазначила, що показник концентрації нітратів в пробі стічної води (64 мг/дм. куб.) не відповідає дійсності, адже існування такого показника є фізично неможливим.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до статті 34 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України. (ст. 35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Приписами пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМ України від 19 квітня 2017 № 275 (далі - Положення) передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В силу пункту 7 Положення, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування пунктів №1, №4, №5, №8, №9, №10, №12, №13, №14, №15 Припису від 18.01.2021, колегія суддів виходить з наступного.

З приводу пункту 1 Припису від 18.01.2021 слід зазначити наступне.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначено Законом України Про охорону атмосферного повітря .

Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження відповідності транспортних засобів, які перебувають у користуванні КП "Вінницяоблводоканал", екологічним нормам, позивачем надано протоколи перевірки технічного стану транспортних засобів, складених на бланках, затверджених постановою КМ України №137 від 30.01.2012.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою КМ України №137 від 30.01.2012 (далі - Порядок №137), останній визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації.

Згідно п.п. 4 п. 1 Порядку №137, ідентифікація транспортного засобу - процес визначення категорії, типу, моделі, марки, призначення, виробника та особливостей конструкції транспортного засобу станом на дату першої реєстрації в Україні згідно з маркуванням, реєстраційними документами, експлуатаційною документацією та інформаційними матеріалами виробника, а також звірки ідентифікаційних номерів, екологічного рівня за документацією виробника та (або) документами щодо переобладнання і номерних знаків транспортного засобу за реєстраційними документами, установлення його комплектності.

Відповідно до п. 16 Порядку №137, обов`язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Мінінфраструктури від 15 лютого 2012 р. № 106, і Вимогами до перевірки.

Наказом Міністерства інфраструктури України 26.11.2012 № 710 затверджено Вимоги до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки.

Відповідно до п. 1.2 Вимог, ці Вимоги застосовуються під час перевірки технічного стану колісних транспортних засобів (далі - ТЗ) суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю, а також автомобільними перевізниками, суб`єктами господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування, ремонту ТЗ (далі - виконавці).

При цьому, згідно із п.п. 1.3.1 п. 1.3 Вимог, для ідентифікації ТЗ, визначення вимог і методів для його перевірки застосовують Національні стандарти, зокрема, ДСТУ 4276:2004 "Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями".

Як зазначено судом першої інстанції, в даному ж випадку, представник відповідача, посилаючись на ДСТУ 4276:2004, вказує на необхідність надання КП "Вінницяоблводоканал" саме результатів вимірювання показників димності та вмісту оксиду вуглецю у відпрацьованих газах транспортних засобів.

При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надання КП "Вінницяоблводоканал" до перевірки протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів, складених на бланках, затверджених постановою КМ України №137 від 30.01.2012, є достатнім для підтвердження відповідності транспортних засобів вимогам екологічних стандартів, адже, як слідує із наведених вище положень Порядку №137 та Вимог, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 26.11.2012 № 710, в межах перевірки технічного стану транспортних засобів застосовують Національні стандарти, в тому числі ДСТУ 4276:2004, на необхідність застосування якого посилається відповідач.

Разом з тим, Закон України Про охорону атмосферного повітря не визначає обов`язку власників транспортних засобів вимагати від організації, яка надає послуги з проведення перевірки його технічного стану, результати вимірювань показників вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах автомобілів.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, саме наявність у КП "Вінницяоблводоканал" протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів, складених на бланках, затверджених постановою КМ України №137 від 30.01.2012, свідчить про придатність їх до експлуатації на території України та про їх відповідність Вимогам, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 26.11.2012 № 710.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо протиправності вимог п. 1 Припису від 18.01.2021.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо пункту 4 Припису від 18.01.2021, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 Водного кодексу України, підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Встановлено, що згідно вимог пункту 4 Припису, КП "Вінницяоблводоканал" приписано забезпечити аналіз підземних вод з усіх спостережних свердловин у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005 (настанови щодо відбирання проб підземних вод Наказ №57 від 03.03.2005р.).

Водночас, в акті №011/ВН від 18.01.2021 зазначено, що в ході перевірки підприємством надано результати проведення лабораторного контролю підземних вод згідно графіку з трьох спостережних свердловин. При цьому, відбір проб не проводився в режимі спостереження зокрема не проводилося вимірювання статичного рівня води, відкачування вод та не мірялася температура вод після їх поновлення. Таким чином, відбір проб проводився не у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005.

З огляду на зазначені обставини, посадові особи відповідача дійшли до висновку про порушення КП "Вінницяоблводоканал" вимог ч. 1 ст. 105 Водного кодексу України.

Разом з тим, в акті перевірки фактично встановлено, що КП "Вінницяоблводоканал" здійснює контроль за станом підземних вод, однак, як зазначає відповідач, не у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005.

При цьому, Національний стандарт ДСТУ ISO 5667-11:2005, затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №57 від 03.03.2005 відповідно до Закону України "Про стандартизацію" від 17 травня 2001 р. №2408-III, який втратив чинність 03.01.2015.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, Законом України Про стандартизацію від 05 червня 2014 року № 1315-VII, який набув чинності 03 січня 2015 року, в національне законодавство України, як держави-члена Світової організації торгівлі (далі СОТ), імплементовані положення Угоди СОТ про технічні бар`єри в торгівлі, зокрема, Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування стандартів та впроваджені міжнародні та європейські принципи стандартизації.

Насамперед це стосується принципу добровільного застосування національних стандартів (пункт 4 частини другої статті 4 та частині 1 статті 23 Закону України Про стандартизацію ), за яким національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Закону України Про стандартизацію , національні стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.

Також слід звернути увагу на визначення, яке дає Закон України Про стандартизацію терміну стандарт , а саме: стандарт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Тобто, законодавством передбачено, що після прийняття національним органом стандартизації проекту національного стандарту, який розроблено відповідно до встановлених процедур, він стає національним стандартом, який застосовується безпосередньо чи шляхом посилання на нього в інших документах.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в даному випадку, положення ст. 105 Водного кодексу України не містять жодних приписів щодо обов`язковості застосування вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005 під час контролю за якісним станом підземних вод, тому твердження представника позивача щодо протиправності вимог п. 4 Припису від 18.01.2021 є вірними.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо пункту 5 Припису від 18.01.2021, яким зобов`язано позивача дотримуватися затверджених концентрацій нормативів ГДС забруднюючих речовин, що скидаються у водний об`єкт із зворотними водами та умов дозволу на спеціальне водокористування, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно із ч. 1 ст. 38 Водного кодексу України, нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно дозволу №628/ВН/49д-19 від 17.05.2019, для КП "Вінницяоблводоканал" затверджено норматив ГДС по нітратам, який складає 281250 г/годину.

В той же час, спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю відібрані проби вод на скиді стічних (випуск №1) в р. П.Буг, вище та нижче скиду. Згідно протоколів дослідження вимірювань показників складу та властивостей проб вод №02-2021 від 16.01.2021 виявлено перевищення нормативів граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин на скиді у водний об`єкт (р. П.Буг) по нітратам, а саме: 64 мг/дм.куб., при затвердженому нормативі - 45 мг/дм.куб.

Як наслідок, в описі виявлених порушень в акті перевірки №011/ВН від 18.01.2021 зазначено, що підприємство не дотримується умов дозволу на спеціальне водокористування тим, що не дотримується затверджених нормативів граничнодопустимої концентрації забруднюючих речовин на скиді у водний об`єкт.

При цьому, ст. 1 Водного кодексу України визначає, що гранично допустимий скид (гдс) речовини - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об`єкта за одиницю часу;

Гранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що в ході проведення перевірки КП "Вінницяоблводоканал" посадовими особами проводилось дослідження саме з визначення ГДК (гранично допустимої концентрації речовин).

Натомість, доказів проведення перевірки дотримання КП "Вінницяоблводоканал" ГДС (гранично допустимий скид речовини), який вимірюється саме масою речовини у зворотній воді (а не концентрацією), матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо протиправності вимог п. 5 Припису від 18.01.2021.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано належну правову оцінку протиправності пунктів 8, 9, 10, 12, 14 Припису від 18.01.2021 (які стосуються зберігання, розміщення відходів та забруднення ґрунтів), оскільки земельна ділянка, на якій виявлено розміщення виробничих відходів (мул), розташована на території Бохоницької сільської ради Вінницького району за межами населеного пункту та межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680500:01:006:0001 та 0520680500:01:006:0177 і у власність або у користування КП Вінницяоблводоканал не надавалась.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про охорону земель власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Так, як слідує із змісту акту перевірки, на земельній ділянці, яка прилягає до мулових майданчиків КП Вінницяоблводоканал , розташованих на земельній ділянці площею 23,4204 га з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001 та використовуються підприємством на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ВН №002216 від 07.06.2004 року, посадовими особами відповідача виявлено розміщення виробничих відходів (мулу) у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 8995,96 м.кв., що може призвести до забруднення земельної ділянки.

В той же час, відділом інструментального контролю на земельній ділянці площею 8995,96 м. кв., яка прилегла до мулових майданчиків КП Вінницяоблводоканал , на якій виявлено розміщення виробничих відходів (мулу), відібрано проби ґрунту (акт відбору проб ґрунтів №02-2021 від 12.01.2021). Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.01.2021 за №02-2021 на земельній ділянці площею 8995,96 м.кв., виявлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій по амонію (обмінному) 67,5 мг/кг, фосфору (загальному) 290,0мг/кг, нітратах 58,0 мг/кг.

Крім того, на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:079:0001, яка перебуває в користування КП Вінницяоблводоканал виявлено розміщення осаду з цеху механічного зневоднення КЕК у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) на відстані біля 5 метрів від хлораторної.

Також відділом інструментального контролю на частині земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:02:079:0001 площею 48 м.кв., на якій виявлено розміщення виробничих відходів осад після цеху механічного зневоднення КЕК відібрано проби ґрунту (акт відбору проб ґрунтів №01-2021 від 12.01.2021). Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.01.2021 за №01-2021 на земельній ділянці площею 48 м.кв., виявлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій по амонію (обмінному) 56,0 мг/кг, фосфору (загальному) 37,0 мг/кг та хлоридах 58,0 мг/кг.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №02-2021 від 16.01.2021, а також №01-2021 від 16.01.2021, які, окрім іншого, містять відомості про місця відбору зразків ґрунту та результати їх дослідження на показники амонію (у перерахунку на азот), фосфору (у перерахунку на п`ятиоксид фосфору), хлориди та нітрати (у перерахунку на нітрати).

На підставі даних протоколів вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів посадовими особами відповідача встановлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій амонію, фосфору, хлоридів та нітратів.

Однак, у відповідних протоколах також наявна інформація про нормований вміст відповідних речовин, де зазначено, що ГДК (гранично допустима концентрація) не нормується, а також відображено інформацію лише про фоновий вміст відповідних речовин.

При цьому, наказом Міністерства охорони здоров`я від 17.07.2020 за №1595 затверджено гігієнічний регламент допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті для нітратів на рівні 130 мг/кг. Тобто, показники вимірювань Інспекції свідчать про відповідність нормі згаданої речовини (58,0 мг/кг), що не може слугувати доказом забруднення ґрунтів.

В той же час, у відповідному гігієнічному регламентів відсутні допустимі показники вмісту амонію, фосфору та хлориду у ґрунті.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що висновки перевірки, в частині перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій амонію, фосфору, хлоридів за відсутності встановлених законом нормативів по концентрації (ГДК) відповідних речовин у ґрунті, не знайшли свого підтвердження.

Крім того, як слідує із акту перевірки на земельній ділянці, яка прилягає до мулових майданчиків КП Вінницяоблводоканал , розташованих на земельній ділянці площею 23,4204 га з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001, посадовими особами відповідача виявлено розміщення виробничих відходів (мулу) у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 8995,96 м.кв., що може призвести до забруднення земельної ділянки.

Поряд із цим, матеріали перевірки не містять жодних доказів на підтвердження обставин того, коли виявлено, ким виявлено, внаслідок чого встановлено факт розміщення відходів саме КП Вінницяоблводоканал .

Також, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів, які б підтверджували обставини розміщення КП Вінницяоблводоканал відходів на земельній ділянці, яка прилягає до мулових майданчиків КП Вінницяоблводоканал , розташованих на земельній ділянці площею 23,4204 га з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001.

Слід також зазначити, що судом першої інстанції обґрунтовано спростовано положення п. 13 Припису від 18.01.2021, адже в описі виявлених порушень в акті перевірки №011/ВН від 18.01.2021 дійсно відсутні будь-які посилання на допущенні КП Вінницяоблводоканал порушення, пов`язані із поданням статистичної звітності про відходи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції пункту 15 Припису від 18.01.2021, яким приписано позивачу - отримати паспорт місця видалення відходів під муловими майданчиками, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо його протиправності, оскільки крім іншого зазначеного судом першої інстанції, ненадання КП Вінницяоблводоканал доказів реалізації мулу, як органічного добрива, жодним чином не спростовує доводів представника позивача про здійснення із мулом певних операції з метою його переробки у добриво та не виключає можливість використання відповідного добрива у власній господарській діяльності.

Таким чином, доводи відповідача не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Тобто, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо обґрунтованості позиції позивача щодо протиправності вимог пунктів №1, №4, №5, №8, №9, №10, №12, №13, №14, №15 Припису від 18.01.2021.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 листопада 2021 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Гонтарук В. М. Сапальова Т.В.