Постанова

від 03.05.2022 по справі 120/1726/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року

м. Київ

справа № 120/1726/21-а

адміністративне провадження № К/9901/43659/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (далі - Держекоінспекція) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.06.2021 (прийняте судом у складі судді Поліщук І.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Смілянця Е.С., суддів: Гонтарука В.М., Сапальової Т.В.) у справі №120/1726/21-а за позовом Комунального підприємства «Вінницяоблводоканал» (далі - КП «Вінницяоблводоканал») до Держекоінспекції про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року КП «Вінницяоблводоканал» звернулося в суд з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відображені в акті перевірки інформації про виявлені порушення;

- визнати дії протиправними та скасувати пунктів 1, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15 припису Держекоінспекції від 18.01.2021 (далі - Припис від 18.01.2021).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що з 11.01.2021 по 18.11.2021 посадовими особами відповідача було проведено плановий захід державного контролю щодо дотримання КП «Вінницяоблводоканал» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. За наслідками проведеного заходу відповідачем складено акт №011/ВН від 18.01.2021, а також припис для усунення порушень природоохоронного законодавства від 18.01.2021.

Разом із тим, дії відповідача щодо складання відповідного припису позивач вважає протиправними. Крім того, позивач також вважає протиправними вимоги пунктів 1, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15 даного припису, а тому, з метою їх скасування, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 30.06.2021 позов задовольнив частково.

Визнав протиправними та скасував пункти 1, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15 припису Держекоінспекції від 18.01.2021.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.11.2021 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позиції позивача щодо протиправності вимог пунктів 1, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15 Припису від 18.01.2021.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

30.11.2021 Держекоінспекція звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

У скарзі, зокрема, зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно встановлено, що надання протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів, складених на бланках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, є достатнім.

Судами не надано належної оцінки тому, що підприємством не надано результати вимірювань показників у відповідності до вимог ДСТУ 4277:2004 "Атмосфера".

Посилається також на те, що не надано належної оцінки тому, що підприємством надано результати проведення лабораторного контролю підземних вод згідно графіку з трьох спостережних свердловин, при цьому, при відборі проб не проводилися режимні спостереження, зокрема не проводилося вимірювання статичного рівня води, відкачування вод та не мірялася температура вод після їх поновлення. Таким чином, відбір проб проводився не у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005 (настанови щодо відбирання проб підземних вод Наказ №57 від 03.03.2005).

Зазначає, що суд не зрозумів специфіку проведення досліджень. Зокрема, спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції двічі - 12.01.2021 та 14.01.2021, відібрані проби вод на скиді стічних (випуск №1) вод в р. П. Буг, вище та нижче скиду. Згідно з протоколами дослідження вимірювань показників складу та властивостей проб вод №02-2021 від 16.01.2021 виявлено перевищення нормативів граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин на скиді у водний об`єкт (р. П.Буг), а саме: нітрати - 64 мг/дм куб. (№02-2021), при затвердженому нормативі - 45 мг/дм куб.

Зазначає, що на земельній ділянці, яка прилягає до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал», розташованих на земельній ділянці площею 23,4204 га з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001 та використовуються підприємством на підставі Державного акта на право постійного користування землею ІІ-ВН №002216 від 07.06.2004, виявлено розміщення виробничих відходів (мулу) у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 8995,96 кв. м, що може призвести до забруднення земельної ділянки.

Також зазначив, що відділом інструментального контролю на земельній ділянці площею 8995,96 кв. м, яка прилегла до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал», на якій виявлено розміщення виробничих відходів (мулу), відібрано проби ґрунту (акт відбору проб ґрунтів №02-2021 від 12.01.2021). Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.01.2021 за №02-2021 на земельній ділянці площею 8995,96 кв. м, виявлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій по амонію (обмінному) 67,5 мг/кг, фосфору (загальному) 290,0мг/кг, нітратах 58,0 мг/кг.

Крім того, на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:079:0001, яка перебуває в користування КП «Вінницяоблводоканал», виявлено розміщення осаду з цеху механічного зневоднення КЕК у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) на відстані біля 5 метрів від хлораторної.

Вважає, що в ході перевірки позивачем не надано підтвердження того, що КП «Вінницяоблводоканал» здійснює реалізацію мулу як органічного добрива, а тому зазначає, що посилання позивача на регламент використання осаду (мулу) стічних вод як органічного добрива, дозвіл на використання мулу (осаду) з мулових майданчиків ОСК ОКВП ВКГ «Вінницяоблводоканал» для сільського господарства та дослідження мулу на вміст важких металів не може вважатися доказом реалізації та використання як органічного добрива мулу.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2021 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 08.12.2021 відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

За наслідками проведеного планового заходу державного контролю щодо дотримання КП «Вінницяоблводоканал» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами Інспекції складено акт № 011/ВН від 18.01.2021, в якому зафіксовані виявлені в ході перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідний акт № 011/ВН від 18.01.2021 підписаний начальником КП «Вінницяоблводоканал» із зауваженнями.

18.01.2021 посадовими особами відповідача складено Припис від 18.01.2021 із вимогами усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Як слідує зі змісту Припису, останнім, окрім іншого, приписано КП «Вінницяоблводоканал»:

- надати результати вимірювань показників димності та вмісту оксиду вуглецю у відпрацьованих газах транспортних засобів (пункт 1);

- забезпечити аналіз підземних вод з усіх спостережних свердловин у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005 (настанови щодо відбирання проб підземних вод наказ №57 від 03.03.2005) (пункт 4);

- дотримуватися затверджених концентрацій нормативів ГДС забруднюючих речовин, що скидаються у водний об`єкт із зворотними водами та умов дозволу на спеціальне водокористування (пункт 5);

- ліквідувати забруднення ґрунтів на земельній ділянці площею 8995,96 кв. м, яка прилегла до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал» на території Бохоницької сільської ради та на частині земельної ділянки площею 48 м2, 3 кадастровим номером 0510100000:02:079:0001, яка перебуває в користування КП Вінницяоблводоканал на території очисних споруд, на відстані біля 5 метрів від хлораторної розташованої за адресою: вул. Черняховського в м. Вінниця (пункт 8);

- вжити заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу, які зазнали забруднення (пункт 9);

- здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів (не допускати розміщення відходів (мулу) в несанкціонованих місцях) (пункт 10);

- не допускати фактів зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах (пункт 12);

- при поданні статистичної звітності про відходи враховувати всі види відходів (пункт 13);

- забезпечити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів (пункт 14);

- отримати паспорт місця видалення відходів під муловими майданчиками (пункт 15).

Позивач вважає відповідні вимоги припису необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до статті 34 Закону України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон № 1264-ХІІ) завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України (стаття 35 Закону № 1264-ХІІ).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Приписами пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМ України від 19 квітня 2017 № 275 (далі - Положення) передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У силу пункту 7 Положення, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в частині визнання протиправними та скасування пунктів 1, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15 Припису від 18.01.2021, слід зазначити таке.

З приводу пункту 1 Припису від 18.01.2021.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначено Законом України «Про охорону атмосферного повітря».

Як встановили суди, на підтвердження відповідності транспортних засобів, які перебувають у користуванні КП «Вінницяоблводоканал», екологічним нормам, позивачем надано протоколи перевірки технічного стану транспортних засобів, складених на бланках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 137 від 30.01.2012 «Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» (далі - Порядок № 137).

Відповідно до пункту 1 Порядку №137, останній визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - ТЗ), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Порядку №137 ідентифікація транспортного засобу - процес визначення категорії, типу, моделі, марки, призначення, виробника та особливостей конструкції транспортного засобу станом на дату першої реєстрації в Україні згідно з маркуванням, реєстраційними документами, експлуатаційною документацією та інформаційними матеріалами виробника, а також звірки ідентифікаційних номерів, екологічного рівня за документацією виробника та (або) документами щодо переобладнання і номерних знаків транспортного засобу за реєстраційними документами, установлення його комплектності.

Відповідно до пункту 16 Порядку №137 обов`язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Мінінфраструктури від 15.02.2012 № 106, і Вимогами до перевірки.

Наказом Міністерства інфраструктури України 26.11.2012 № 710 затверджено Вимоги до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2012 № 2169/22481, далі - Вимоги).

Відповідно до пункту 1.2 Вимог, ці Вимоги застосовуються під час перевірки технічного стану колісних ТЗ суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю, а також автомобільними перевізниками, суб`єктами господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування, ремонту ТЗ (далі - виконавці).

При цьому, згідно із підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Вимог для ідентифікації ТЗ, визначення вимог і методів для його перевірки застосовують Національні стандарти, зокрема, ДСТУ 4276:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями».

Як зазначено судами, в даному випадку, представник відповідача, посилаючись на ДСТУ 4276:2004, вказує на необхідність надання КП «Вінницяоблводоканал» саме результатів вимірювання показників димності та вмісту оксиду вуглецю у відпрацьованих газах ТЗ.

При цьому, колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій, що надання КП «Вінницяоблводоканал» до протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів, складених на бланках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 137 від 30.01.2012, є достатнім для підтвердження відповідності ТЗ вимогам екологічних стандартів, адже, як слідує із наведених вище положень Порядку №137 та Вимог, в межах перевірки технічного стану ТЗ застосовують Національні стандарти, в тому числі ДСТУ 4276:2004, на необхідність застосування якого посилається відповідач.

Разом із тим, Закон № 1264-ХІІ не визначає обов`язку власників транспортних засобів вимагати від організації, яка надає послуги з проведення перевірки його технічного стану, результати вимірювань показників вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах автомобілів.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що саме наявність у КП «Вінницяоблводоканал» протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів, складених на бланках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30.01.2012, свідчить про придатність їх до експлуатації на території України та про їх відповідність Вимогам, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України 26.11.2012 № 710.

Отже, висновок судів щодо протиправності вимог пункту 1 Припису від 18.01.2021 є обґрунтованим.

Щодо пункту 4 Припису від 18.01.2021 слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 105 Водного кодексу України, підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Встановлено, що згідно з вимогами пункту 4 Припису від 18.01.2021 КП «Вінницяоблводоканал» приписано забезпечити аналіз підземних вод з усіх спостережних свердловин у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005 (настанови щодо відбирання проб підземних вод наказ №57 від 03.03.2005).

Водночас, в акті №011/ВН від 18.01.2021 зазначено, що в ході перевірки підприємством надано результати проведення лабораторного контролю підземних вод згідно з графіком з трьох спостережних свердловин. При цьому, відбір проб не проводився в режимі спостереження, зокрема, не проводилося вимірювання статичного рівня води, відкачування вод та не мірялася температура вод після їх поновлення. Таким чином, відбір проб проводився не у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005.

З огляду на зазначені обставини, посадові особи відповідача дійшли висновку про порушення КП «Вінницяоблводоканал» вимог частини першої статті 105 Водного кодексу України.

Разом із тим, в акті перевірки фактично встановлено, що КП «Вінницяоблводоканал» здійснює контроль за станом підземних вод, однак, як зазначає відповідач, не у відповідності до вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005.

При цьому, Національний стандарт ДСТУ ISO 5667-11:2005, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №57 від 03.03.2005 відповідно до Закону України "Про стандартизацію" від 17.05.2001 №2408-III, який втратив чинність 03.01.2015.

Законом України від 05 червня 2014 року № 1315-VII «Про стандартизацію», який набув чинності 03 січня 2015 року, в національне законодавство України, як держави-члена Світової організації торгівлі (далі СОТ), імплементовані положення Угоди СОТ про технічні бар`єри в торгівлі, зокрема, Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування стандартів та впроваджені міжнародні та європейські принципи стандартизації.

Насамперед це стосується принципу добровільного застосування національних стандартів (пункт 4 частини другої статті 4 та частині 1 статті 23 Закону України «Про стандартизацію»), за яким національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.

Також Закон України «Про стандартизацію» дає визначення терміну стандарт, а саме: стандарт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Тобто, законодавством передбачено, що після прийняття національним органом стандартизації проекту національного стандарту, який розроблено відповідно до встановлених процедур, він стає національним стандартом, який застосовується безпосередньо чи шляхом посилання на нього в інших документах.

Враховуючи зазначене, обґрунтованим є висновок про те, що в даному випадку, положення статті 105 Водного кодексу України не містять жодних приписів щодо обов`язковості застосування вимог ДСТУ ISO 5667-11:2005 під час контролю за якісним станом підземних вод, тому суди дійшли правильного висновку про те, що вимоги пункту 4 Припису від 18.01.2021 є протиправними.

Щодо пункту 5 Припису від 18.01.2021, яким зобов`язано позивача дотримуватися затверджених концентрацій нормативів гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин, що скидаються у водний об`єкт із зворотними водами та умов дозволу на спеціальне водокористування, слід зазначити таке.

Так, згідно із частиною першою статті 38 Водного кодексу України нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Як встановлено судами, згідно з дозволом №628/ВН/49д-19 від 17.05.2019 для КП «Вінницяоблводоканал» затверджено норматив ГДС по нітратам, який складає 281250 г/годину.

У той же час, спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю відібрані проби вод на скиді стічних (випуск №1) в р. П.Буг, вище та нижче скиду. Згідно з протоколами дослідження вимірювань показників складу та властивостей проб вод №02-2021 від 16.01.2021 виявлено перевищення нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин на скиді у водний об`єкт (р. П. Буг) по нітратам, а саме: 64 мг/дм. куб., при затвердженому нормативі - 45 мг/дм. куб.

Як наслідок, в описі виявлених порушень в акті перевірки №011/ВН від 18.01.2021 зазначено, що підприємство не дотримується умов дозволу на спеціальне водокористування тим, що не дотримується затверджених нормативів граничнодопустимої концентрації забруднюючих речовин на скиді у водний об`єкт.

При цьому, стаття 1 Водного кодексу України визначає, що гранично допустимий скид (гдс) речовини - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об`єкта за одиницю часу.

Гранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування.

Як зазначено судами, в ході проведення перевірки КП «Вінницяоблводоканал» посадовими особами проводилось дослідження саме з визначення ГДК (гранично допустимої концентрації речовин).

Натомість, доказів проведення перевірки дотримання КП «Вінницяоблводоканал» ГДС (гранично допустимий скид речовини), який вимірюється саме масою речовини у зворотній воді (а не концентрацією), матеріали справи не містять.

Отже, висновок судів про протиправність вимог пункту 5 Припису від 18.01.2021 є обґрунтованим.

Також судами надано належну правову оцінку протиправності пунктів 8, 9, 10, 12, 14 Припису від 18.01.2021 (які стосуються зберігання, розміщення відходів та забруднення ґрунтів), оскільки земельна ділянка, на якій виявлено розміщення виробничих відходів (мул), розташована на території Бохоницької сільської ради Вінницького району за межами населеного пункту та межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680500:01:006:0001 та 0520680500:01:006:0177 і у власність або у користування КП «Вінницяоблводоканал» не надавалась.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Так, як слідує із змісту акта перевірки, на земельній ділянці, яка прилягає до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал», розташованих на земельній ділянці площею 23,4204 га з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001 та використовуються підприємством на підставі Державного акта на право постійного користування землею ІІ-ВН №002216 від 07.06.2004 року, посадовими особами відповідача виявлено розміщення виробничих відходів (мулу) у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 8995,96 кв. м, що може призвести до забруднення земельної ділянки.

У той же час, відділом інструментального контролю на земельній ділянці площею 8995,96 кв. м, яка прилегла до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал», на якій виявлено розміщення виробничих відходів (мулу), відібрано проби ґрунту (акт відбору проб ґрунтів №02-2021 від 12.01.2021). Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.01.2021 за №02-2021 на земельній ділянці площею 8995,96 кв. м, виявлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій по амонію (обмінному) 67,5 мг/кг, фосфору (загальному) 290,0мг/кг, нітратах 58,0 мг/кг.

Крім того, на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:079:0001, яка перебуває в користуванні КП «Вінницяоблводоканал» виявлено розміщення осаду з цеху механічного зневоднення КЕК у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) на відстані біля 5 метрів від хлораторної.

Також відділом інструментального контролю на частині земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:02:079:0001 площею 48 кв. м, на якій виявлено розміщення виробничих відходів осад після цеху механічного зневоднення КЕК відібрано проби ґрунту (акт відбору проб ґрунтів №01-2021 від 12.01.2021). Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.01.2021 за №01-2021 на земельній ділянці площею 48 кв. м, виявлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій по амонію (обмінному) 56,0 мг/кг, фосфору (загальному) 37,0 мг/кг та хлоридах 58,0 мг/кг.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №02-2021 від 16.01.2021, а також №01-2021 від 16.01.2021, які, окрім іншого, містять відомості про місця відбору зразків ґрунту та результати їх дослідження на показники амонію (у перерахунку на азот), фосфору (у перерахунку на п`ятиоксид фосфору), хлориди та нітрати (у перерахунку на нітрати).

На підставі даних протоколів вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів посадовими особами відповідача встановлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій амонію, фосфору, хлоридів та нітратів.

Однак, у відповідних протоколах також наявна інформація про нормований вміст відповідних речовин, де зазначено, що ГДК (гранично допустима концентрація) не нормується, а також відображено інформацію лише про фоновий вміст відповідних речовин.

При цьому, наказом Міністерства охорони здоров`я від 17.07.2020 за №1595 затверджено гігієнічний регламент допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті для нітратів на рівні 130 мг/кг. Тобто, показники вимірювань Інспекції свідчать про відповідність нормі згаданої речовини (58,0 мг/кг), що не може слугувати доказом забруднення ґрунтів.

При цьому, у відповідному гігієнічному регламенті відсутні допустимі показники вмісту амонію, фосфору та хлориду у ґрунті.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що висновки перевірки, в частині перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій амонію, фосфору, хлоридів за відсутності встановлених законом нормативів по концентрації (ГДК) відповідних речовин у ґрунті, не знайшли свого підтвердження.

Крім того, як слідує із акта перевірки на земельній ділянці, яка прилягає до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал», розташованих на земельній ділянці площею 23,4204 га з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001, посадовими особами відповідача виявлено розміщення виробничих відходів (мулу) у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 8995,96 кв. м, що може призвести до забруднення земельної ділянки.

Поряд із цим, як встановили суди, матеріали перевірки не містять жодних доказів на підтвердження обставин того, коли виявлено, ким виявлено, внаслідок чого встановлено факт розміщення відходів саме «КП Вінницяоблводоканал».

Також, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів, які б підтверджували обставини розміщення КП «Вінницяоблводоканал» відходів на земельній ділянці, яка прилягає до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал», розташованих на земельній ділянці площею 23,4204 га з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001.

Судами обґрунтовано спростовано положення пункту 13 Припису від 18.01.2021, адже в описі виявлених порушень в акті перевірки №011/ВН від 18.01.2021 дійсно відсутні будь-які посилання на допущенні КП «Вінницяоблводоканал» порушення, пов`язані із поданням статистичної звітності про відходи.

Щодо пункту 15 Припису від 18.01.2021, яким приписано позивачу отримати паспорт місця видалення відходів під муловими майданчиками, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо його протиправності, оскільки ненадання КП «Вінницяоблводоканал» доказів реалізації мулу, як органічного добрива, жодним чином не спростовує доводів позивача про здійснення із мулом певних операції з метою його переробки у добриво та не виключає можливість використання відповідного добрива у власній господарській діяльності.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином дослідили докази у справі, правильно встановили фактичні обставини справи та надали їм належну правову оцінку.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність вимог пунктів 1, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15 Припису від 18.01.2021.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.06.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук