Рішення

від 11.11.2021 по справі 629/3813/20

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/3813/20

Номер провадження 2/629/99/21

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 року року Лозівський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Цендри Н.В.

за участю секретаря - Капустян М.Є.,

Позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 .

Відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача - адвоката Коваленко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лозова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, з посиланням на ті обставини, що вона з відповідачем у справі перебувала у зареєстрованому шлюбі з 20.09.1980 року, а шлюб між ними було розірвано 13.08.2019 року. Під час шлюбу сторони придбали майно, яке складається з: автомобіля ВАЗ 21099, 2006 року випуску, сірого кольору, тип кузова-хечбек, газ/бензин, реєстраційний номер НОМЕР_1 , мотоблок КЕНТАВР МБ 2070Б-3, двигун НОМЕР_2 , зварювальний апарат, шліфмашини, бетонозмішувальної машини 2016, генератора бензинового Vitals ERS 2.0b, оригінальної мотокоси Goodluck GL-4300 BC, бензопили Helfer CS-225; автомобільного причепа 2007 року, телевізора 2016 року, пральної машини 2015 року, майнове право на членство у Гаражно-будівельному кооперативі №15 (код 22719128), відповідно до якого закріплено право користування гаражним боксом № НОМЕР_3 , який знаходить за адресою: АДРЕСА_4. Позивач вважає, що вказане майно являється спільним майном подружжя, тому звернулася до суду з позовом про поділ спільно нажитого майна.

07 вересня 2020 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

23 вересня 2020 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків та клопотання про витребування доказів.

28 вересня червня 2020 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано час учасникам для подання відзиву та письмових пояснень. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

21 квітня 2021 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог та заява про забезпечення позову.

06 травня 2021 року ухвалою суду задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

06 травня 2021 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області у зв`язку зі збільшенням позовних вимог, позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

02 червня 2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

03 червня 2021 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області було постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

23 червня 2021 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 у відставку, справа про поділ майна подружжя прийняття в провадження судді Цендри Н.В.

09 вересня 2021 ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Разом з тим відповідача не заперечував, що все майно яке зазначене в уточненій позовній заяві є спільним сумісним майном, яке було придбане в період шлюбу з позивачкою.

Заслухавши пояснення, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, судом були встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

20 вересня 1980 року сторони уклали шлюб, який зареєстровано Краснопавлівською селищною радою Лозівського району Харківської області, про що зроблений актовий запис №73. (том. 1 а.с. 36)

13 серпня 2019 року, шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданого Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що зроблений актовий запис №74. (том. 1 а.с. 37)

Згідно звіту про оцінку майна №VS08-0015 вартість мотоблоку Кентавр МБ 2070 Б-3 двигун НОМЕР_2 , складає 8900 грн. (а.с. 110-121).

Згідно звіту про ринкову вартість транспортного засобу, вартість транспортного засобу ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1 , складає 77570грн. (а.с. 122-131).

Згідно звіту про оцінку майна №VS08-0012, вартість житлової трьохкімнатної квартири загальною площею 48,7 м.кв. житловою площею 34,9 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 , складає 727600 грн. (а.с. 132-146).

Згідно звіту про оцінку майна №VS08-0013, вартість гаражного боксу № НОМЕР_3 , загальною площею 18,0 м.кв., за адресою: АДРЕСА_2 , гаражний кооператив ГБК-15, складає 22550грн. (а.с. 147-159).

Згідно звіту про оцінку майна №VS08-0016, вартість причепа автомобільного 2007 року, складає 8900грн. (а.с. 159-169).

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині першій статті 61СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 СК України).

У пунктах 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя судам роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року № 6-486цс16.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що майно, яке є предметом розгляду даної цивільної справи, а саме квартира, за адресою: АДРЕСА_3 , автомобіль ВАЗ 21099, 2006 року випуску, автомобільний причепа ПГА -1 2007 року випуску, мотоблок КЕНТАВР МБ 2070 Б-3, двигун НОМЕР_2 , гаражний бокс № НОМЕР_3 , у ГСК -15, придбане за час шлюбу за спільні кошти подружжя, а отже є спільною сумісною власністю подружжя.

Дана обставина в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказування, оскільки не заперечується та визнана сторонами по справі.

Таким чином автомобіль ВАЗ 21099, 2006 року випуску придбано за час шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , за спільні грошові кошти. Проте відповідач ОСОБА_3 02.10.2020 року продав автомобіль ВАЗ 21099, 2006 року, на підставі Договору купівлі-продажу Торгівельної фірми Автолюбитель № 352/20/016732, у зв`язку з чим вказаний автомобіль був перереєстрований на нового власника, що підтверджується довідкою начальника Територіального сервісного центру МВС № 6348 від 28.09.2020 р. (а.с. 59-60). Тобто спірний автомобіль був відчужений ОСОБА_3 без згоди іншого співвласника, подружжя - ОСОБА_1 , у зв`язку з чим остання має право на відшкодування їй 1/2 частки його вартості. Ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1 , складає 77570грн. Ѕ частка вартості автомобіля становить 38 785 грн. 00 коп.

Крім того, враховуючи викладенні обставини, зважаючи на презумпцію рівності часток подружжя у спільному майні, відсутність домовленості між ними щодо поділу спільно нажитого під час шлюбу майна, суд приходить висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме слід зобов`язати ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_1 Ѕ частину вартості автомобільного причепу ПГА -1 2007 року випуску, мотоблоку КЕНТАВР МБ 2070 Б-3, двигун НОМЕР_2 та визнати за позивачем та відповідачем право власності на 1/2 частину квартири, за адресою: АДРЕСА_3 .

Також, у суду відсутні істотні обставини, які б могли послужити підставою для відступу від рівності часток чоловіка чи жінки у праві спільної сумісної власності.

Щодо позовних вимог про зобов`язання переоформити на позивача членство у ГСК-15, АДРЕСА_2 та передати у особисте користування позивача гаражний бокс № НОМЕР_3 , то судом встановлене наступне.

Відповідно до довідки голови ГСК -15, ОСОБА_3 є членом ГСК - 15, та з 1993 року за ним закріплений гаражний бокс за № НОМЕР_3 ( а.с. 39)

Пленум Верховного Суду України у пункті 8 Постанови від 28 червня 1991 року № 5 Про практику розгляду судами цивільних справ, пов`язаних з діяльність гаражно-будівельних кооперативів роз`яснив, що член гаражно-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом (стаття 15 Закону України Про власність ).

Внесені подружжям в період шлюбу пайові внески, а після повного внесення паю - наданий в користування гараж є спільною сумісною власністю подружжя. Оскільки гараж є неподільним майном, у разі спору між подружжям питання про залишення гаража одному з них і присудження грошової компенсації за частку в майні іншому розв`язується з урахуванням правил шлюбно-сімейного законодавства.

З огляду на те, що гараж є неподільним спільним майном та знаходиться у володінні і користуванні відповідача, беручи до уваги, що за відповідачем залишаються автомобільний причепа ПГА -1 2007 року випуску, мотоблок КЕНТАВР МБ 2070 Б-3, двигун НОМЕР_2 , а також те, що оцінка гаражного боксу проведена не була і позивач не зазначала, яку саме грошову компенсацію за частку гаражу вона зобов`язується сплатити відповідачу, суд вважає за необхідне залишити гаражний бокс № НОМЕР_3 в ГСК -15 за відповідачем, таким чином відмовляючи позивачу в задоволенні даної позовної вимоги.

На підставі з`ясованих обставин викладених у позовній заяві, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про часткове задоволення уточнених позов них вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 89, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири, що є спільною сумісною власністю подружжя, за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири, що є спільною сумісною власністю подружжя, за адресою: АДРЕСА_3 .

Зобов`язати ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_1 Ѕ частину вартості автомобіля ВАЗ 21099, 2006 року випуску, що становить 38 785 (тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят п`ять ) грн. 00 коп.

Зобов`язати ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_1 Ѕ частину вартості автомобільного причепа ПГА -1 2007 року випуску, що становить 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят )грн. 00коп.

Зобов`язати ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_1 Ѕ частину вартості обладнання - Мотоблок КЕНТАВР МБ 2070 Б-3, двигун НОМЕР_2 , що становить 4 450(чотири тисячі чотириста п`ятдесят )грн. 00 коп..

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 8164,96 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 19.11.2021 р.

Суддя Наталія ЦЕНДРА