Рішення

від 17.11.2021 по справі 645/6549/20

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/6549/20

Провадження № 2/645/518/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Іващенко С.О.

секретар судового засідання - Костенко Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інфотакс , ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інфотакс та ОСОБА_2 , яким просить стягнути з ТРОВ Інфотакс на с вою користь завдану моральну шкоду в розмірі 7500,00 грн., стягнути з ОСОБА_2 на свою користь моральну шкоду в розмірі 7500,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначила, що 08.08.2020 року о 10 год. 48 хв. вона викликала таксі, зателефонувавши у службу Таксі 3040 (замовлення №43186376; автомобіль - DaciaLoganНОМЕР_2 білого кольору; водій - ОСОБА_2 ). Послуги Call-центру надавались ТОВ Інфотакс . Після прибуття автомобіля на замовлення, водій одразу поводив себе неадекватно, грубо спілкувався та агресивно вів себе з іншими водіями на дорозі. Сівши в автомобіль таксі, ОСОБА_1 помітила фізичну ваду водія - протез на правій нозі. На запитання ОСОБА_1 чи має водій статус підприємця та відповідну ліцензію на провадження послуг перевезення, водій усіляко ображав Позивача. Внаслідок того, що Позивач зробила водію зауваження, він досить агресивно відреагував та висадив її не в пункті призначення, тобто не надав замовлені нею послуги в необхідному обсязі. Після того, як водій висадив ОСОБА_1 зателефонували зі служби таксі та принесли свої вибачення щодо ситуації, яка склалась.

У свою чергу, листом ТОВ Інфотакс від 23.10.2020 року №50 повідомлено, що відповідно до пояснень водія, у нього виник конфлікт з клієнткою, що мало наслідком відмову від замовлення. В листі від 23.10.2020 року зазначається, що Позивачу принесені вибачення від імені диспетчерсько-інформаційної служби 30-40 . З цього вбачається, що у ОСОБА_2 відсутня ліцензія на провадження діяльності із надання послуг з перевезення пасажирів, у зв`язку із чим у якості водія неналежного суб`єкта. Крім того, ОСОБА_2 , прийнявши замовлення за відсутності на те правових підстав, видаючи себе за належного перевізника, відмовившись в подальшому від замовлення та висадивши Позивача на дорозі, завдав їй сильної образи як споживачу послуг та хворій людині, яка має складнощі у самостійному пересуванні.

Представником Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Інфотакс було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-ТОВ Інфотакс просить відмовити у задоволені позовних вимог, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інфотакс моральної шкоди в розмірі 7500 грн., вважаючи їх необґрунтованими, не підтвердженими відповідними доказами та такими, що протирічать нормам матеріального права. В обґрунтування заперечень зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОТАКС є юридичною особою за законодавством України та здійснює господарську діяльність на території України. На виконання статутних цілей та у відповідності до реєстраційних документів, Відповідач здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі електронним та телекомунікаційним устаткованням та наданням послуг у сфері інформаційних і комп`ютерних технологій. У своєму відзиві зауважує, що у Відповідача не має такого виду діяльності, як перевезення пасажирів автомобільним транспортом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, не має власних чи орендованих транспортних засобів, та відповідно, не має у штаті водіїв і супутнього персоналу з технічного обслуговування транспортних засобів. Товариство взагалі не здійснює такого виду діяльності.

Крім того, ТОВ Інфотакс в дійсності надає інформаційні послуги з цілодобового прийому, обробки заявок Замовників, для забезпечення їх послугами третіх осіб - Водіїв. Для провадження власної господарської діяльності товариство має в наявності відповідну інформаційну базу, за допомогою якої і надає послуги відповідним суб`єктам. Водночас, порядок надання інформаційних послуг як Замовнику так і Водієві врегульовані нормами цивільного законодавства та договором публічної оферти, розміщеного на офіційному сайті ( https://3040.com.ua/). Укладаючи договір публічної оферти (розміщеного на офіційному сайті), Замовник і Водій автоматично приймають його умови та погоджуються на їх додержання та виконання, товариство при цьому не зобов`язане перевіряти відповідність та додержання таких умов третіми сторонами (Водієм та Замовником).

Разом з тим, відповідно до пункту 3.3. Договору публічної оферти, усі інформаційні матеріали, представлені на офіційному інтернет-сайті, носять довідковий характер і не можуть повною мірою передавати достовірну інформацію про певні характеристики інформаційних послуг Cаll-центру. Відповідач зазначив, що у товариства немає обов`язку перевіряти у замовників інформаційних послуг право на здійснення пасажирських перевезень, оскільки відповідальність за наявність такого права лежить безпосередньо на замовникові таких послуг. Тобто, товариство не може відповідати за достовірність інформації, зокрема про наявність у водія ліцензії на здійснення пасажирських перевезень та свідоцтва про реєстрацію як фізичної особи-підприємця, оскільки укладаючи договір, замовник послуг (в тому числі водій) самостійно несуть відповідальність за наявність тих чи інших документів. Разом з тим, товариство жодним чином не несе відповідальності за дії (бездіяльність) третіх осіб, включаючи Замовника та Водія (пункт 8.5 Договору публічної оферти).

Додатково зазначає, що Позивач ніяким чином не обґрунтовує причинний зв`язок між діями ТОВ Інфотакс в частині надання інформаційних послуг, та наслідком у виді заподіяння ОСОБА_1 психічних або фізичних страждань. Позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність складу цивільного правопорушення зі сторони ТОВ ІНФОТАКС та не доведено підстав для застосування відповідальності у вигляді компенсації моральної шкоди, а тому в позові необхідно відмовити.

Представником позивача було подано відповідь на відзив, мотивуючи його тим, що згідно п.1.1 договору публічної оферти, розміщеного на веб-сайті https://3040.com.ua, цей документ є публічною офертою та публічним договором і згідно ст.633, 641 та гл. 63 ЦК України її умови однакові для всіх споживачів та адресована будь-якій особі, є офіційною Cаll-центрузамовлення послуг ТОВ Інфотакс , і містить всі істотні умови надання інформаційних послуг, спрямованих на забезпечення Замовника послугами третіх осіб з транспортного обслуговування, а також додаткових послуг, що вказуються на офіційному сайті. Посилаючись на відповідні пункти Договору позивач зазначає, що водій у будь-якому разі має бути підприємцем, що покладає на нього додаткові обов`язки з отримання ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів. В свою чергу, Cаll-центр забезпечує надання інформаційних послуг, спрямованих на забезпечення Замовника послугами третіх осіб з транспортного обслуговування, яке виходячи зі змісту поняття замовлення передбачає надання послуг з перевезення. Виходячи з цього, споживач (замовник) за договором публічної оферти, погоджуючись з його змістом, може розраховувати на надання ТОВ Інфотакс інформаційних послуг, наслідком яких має бути здійснення перевезення пасажиру водієм, який є підприємцем.

21.04.2021 року представником відповідача-ТОВ Інфотакс було подано додаткові пояснення в яких посилався на те, що товариство не може відповідати про наявність у водія ліцензії на здійснення пасажирських перевезень та свідоцтва про реєстрацію як фізичної особи-підприємця, оскільки укладаючи договір, замовник послуг (в тому числі водій) самостійно несуть відповідальність за наявність тих чи інших документів. Разом з тим, товариство жодним чином не несе відповідальності за дії (бездіяльність) третіх осіб, включаючи Замовника та Водія (пункт 8.5 Договору публічної оферти).

На думку Відповідача-ТОВ Інфотакс позивач ніяким чином не обґрунтовує причинний зв`язок між діями ТОВ Інфотакс в частині надання інформаційних послуг, та наслідком у виді заподіяння ОСОБА_1 психічних або фізичних страждань. Для того щоб притягнути особу до відповідальності слід встановити саме прямий зв`язок між дією та наслідком, а посилання Позивача на те, що за результатом начебто ведення в оману щодо особи водія, між Позивачем та водієм і стався конфлікт. Таке твердження йде в розріз нормам цивільного законодавства, оскільки важливим елементом доказування є наявність прямого причинного зв`язку, варто зазначити, що конфлікт стався саме між громадянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто слід вказати, що можливі психічні страждання були спричинені саме діями ОСОБА_2 , який надавав послуги з перевезення.

Позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність складу цивільного правопорушення зі сторони ТОВ ІНФОТАКС та не доведено підстав для застосування відповідальності у вигляді компенсації моральної шкоди.

Додатково відповідач-ТОВ Інфотакс зазначає, що належних та допустимих доказів які б підтверджували, що позивачу спричинена моральна шкода суду не надано. В матеріалах справи міститься лише виписка з медичної карти стаціонарного хворого 3326 від 06.05.2016 року, що жодним чином не підтверджує факт завдання будь-якої моральної шкоди. Окремо Відповідач звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, котрі підтверджували факт завдання Позивачеві відповідних фізичних чи моральних страждань, а також, Позивачем взагалі не наведено обґрунтування заявленої суми моральної шкоди в розмірі 7500 грн., звідки взялась дана сума та чим вона обґрунтовується.

09.06.2021 року Відповідачем- ОСОБА_2 були надані відповідні письмові пояснення, в яких останній просив відмовити в задоволені позову в частині стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 7500 грн. Свої пояснення та відмову в задоволенні позовних вимог мотивує тим, що ініціатором конфліктної ситуації котра мала місце 08.08.2020 року, була саме ОСОБА_1 . Окремо зазначає, що прибувши за адресою, котра була вказана у такому замовленні, одразу ж після того як Позивач сіла в салон автомобілю, остання почала вести себе агресивно, здійснюючи в сторону ОСОБА_2 незрозумілі нарікання, проявляючи явну агресію та знервованість, та крім всього цього, запитувала зовсім некоректні запитання, що стосуються його стану здоров`я. З наданих пояснень вбачається, що відповідач- ОСОБА_2 намагався максимально уникати конфліктної ситуації та здійснювати реалізацію замовлення, тоді як усі його наміри виявились марними. Відповідач- ОСОБА_2 зазначає, що усі твердження, які наведені Позивачем у позовній заяві є надуманими, яких взагалі не існувало. Зважаючи на стан здоров`я справу просить розглядати без його участі.

До судового засідання Позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала заяву, якою просила продовжити розгляд справи за її відсутності, підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

До судового засідання представник відповідача-ТОВ Інфотакс - Матвєєв С.І., який діє на підставі довіреності не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач- ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. В наданих письмових поясненнях вказав на можливість розгляду справи без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положеньч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення своїх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.08.2020 року о 10 год. 48 хв. Позивачем ОСОБА_1 здійснений виклик таксі, за номером телефону служби Таксі 3040 (замовлення № 43186376 ; автомобіль - DaciaLogan НОМЕР_2 білого кольору; водій - ОСОБА_2 ).

Послуги Call-центру надавались ТОВ Інфотакс .

Під час здійснення замовлення та безпосереднього перевезення пасажира, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація, наслідком якого стало припинення здійснення замовлення.

Після припинення замовлення ОСОБА_1 зателефонувала за номером телефону 3050 (телефон для скарг ТОВ Інфотакс ) та залишила скаргу щодо ситуації, що склалася між нею та водієм.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За вимогами ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з частинами першою, другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

Згідно зі статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно Постанови КМУ від 18 лютого 1997 р. N 176 Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту , суб`єкт господарювання, що надає інформаційно-диспетчерські послуги, зобов`язаний забезпечити: 1) регулювання руху таксі у транспортній мережі міста; 2) прийняття та оформлення замовлень на надання послуг таксі та послуг з перевезення на замовлення; 3) оформлення з автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником договору у разі надання послуг з перевезення на замовлення; 4) інформування про послуги, що надаються автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, наявний рухомий склад, ціну та/або тариф на послуги таксі; 5) диспетчерське управління транспортними засобами автомобільних перевізників, автомобільних самозайнятих перевізників, які надають послуги таксі, згідно з укладеними договорами; 6) рекламу послуг таксі та послуг з перевезення на замовлення.

Суб`єктам господарювання забороняється: укладати договори з автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, які не мають відповідних ліцензій.

Згідно п. 1.1 договору публічної оферти, розміщеного на веб-сайті https://3040.com.ua, цей документ є публічною офертою та публічним договором і згідно ст. 633, 641 та гл. 63 ЦК України її умови однакові для всіх споживачів та адресована будь-якій особі, є офіційною пропозицією Call - центру замовлення послуг ТОВ Інфотакс (ЄДРПОУ 37575827) (далі також за текстом - Call - центр), і містить всі істотні умови надання інформаційних послуг, спрямованих на забезпечення Замовника послугами третіх осіб з транспортного обслуговування, а також додаткових послуг, що вказуються на офіційному сайті.

Відповідно до п. 1.3.7 договору публічної оферти визначення водій передбачає, що це фізична особа, що займається підприємницькою діяльністю або юридична особа, що є виконавцями транспортних послуг, здійснюють безпосереднє перевезення Замовників (з/без ручної поклажі).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 фізичною особою-підприємцем не значиться.

Пунктом 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 02.12.2015 № 1001 визначено, що дія таких умов поширюється на суб`єктів господарювання юридичних та фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Тобто законодавцем визначені особливі умови за яких особа може надавати послуги з перевезення пасажирів, та на дотримання яких виправдано може очікувати споживач послуг.

Таким чином, не маючи статусу фізичної особи-підприємця, особа, яка має намір надавати послуги перевезення, не може отримати відповідну ліцензію, а отже і не може надавати такі послуги.

Отже, у водія ОСОБА_2 відсутня ліцензія на провадження діяльності із надання послуг з перевезення пасажирів, у зв`язку із чим ТОВ Інфотакс надало Позивачу неналежні інформаційні послуги, представивши у якості водія неналежного суб`єкта.

Відповідно до преамбули Закону України Про захист прав споживачів він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 року Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем , які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Проаналізувавши зазначені обставини, перевіривши докази на які посилається Позивач, суд вважає, встановленим порушення ТОВ Інфотакс прав Позивача, які полягали у неналежній інформаційній послузі, представивши у якості водія неналежного суб`єкта.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною другою п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9, п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Частиною 3 стаття 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статті 77 та 78 ЦПК України вказують на те, що докази повинні бути належними та допустимими.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування заподіяння діями відповідача моральної шкоди, Позивач посилалась на те, що для Позивача було вкрай принизливим перебувати у ситуації, коли водій автомобіля таксі висаджує її посеред дороги, не доїхавши у пункт призначення, знаючи про її хворобливий стан, таким чином знущаючись над нею як над людиною.Приниження честі та гідності в даному випадку завдало Позивачу значних душевних страждань, а також тривалого почуття тривоги. Оскільки саме за наслідком протиправних дій ТОВ Інфотакс , яким було введено Позивача в оману щодо особи водія, а саме щодо відповідності водія умовам публічного Договору та вимогам діючого законодавства, стався конфлікт, наслідком якого була низка образ, агресивна поведінка з боку останнього.

Необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи.

Нормативно-правовими документами не встановлено розмір морального відшкодування. Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, це право залишено за судом і визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином, враховуючи причинно-наслідковий зв`язок, суд задовольняє позовну вимогу в частитні стягнення з відповідача ТОВ Інфотакс спричиненої моральної шкоди.

Згідно зі ст. 133 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Дана правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки позивачем не надано опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, суд відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.17 Законом України Про захист прав споживачів та Правилами надання послуг пасажирського транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, ст. 37, 42 Закону України Про автомобільний транспорт , ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інфотакс , ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інфотакс (ЄДРПОУ 37575827) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду в розмірі 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інфотакс (ЄДРПОУ 37575827) на користь держави, судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю Інфотакс , ЄДРПОУ 37575827, місцезнаходження: 61001 м. Харків, провулок Нікітінський, 28/1;

Відповідач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , зазначене фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 22.11.2021.

Суддя -