Постанова

від 24.05.2023 по справі 645/6549/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 645/6549/20 Номер провадження 22-ц/814/910/23Головуючий у 1-й інстанції Іващенко С.О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну спрву за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотакс» на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17 листопада 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотакс», ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотакс» та ОСОБА_2 , яким просить стягнути з ТРОВ «Інфотакс» на с вою користь завдану моральну шкоду в розмірі 7500,00 грн., стягнути з ОСОБА_2 на свою користь моральну шкоду в розмірі 7500,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначила, що 08.08.2020 року о 10 год. 48 хв. вона викликала таксі, зателефонувавши у службу «Таксі 3040» (замовлення №43186376; автомобіль - DaciaLogan НОМЕР_1 білого кольору; водій - ОСОБА_2 ). Послуги Call-центру надавались ТОВ «Інфотакс». Після прибуття автомобіля на замовлення, водій одразу поводив себе неадекватно, грубо спілкувався та агресивно вів себе з іншими водіями на дорозі. Сівши в автомобіль таксі, ОСОБА_1 помітила фізичну ваду водія - протез на правій нозі. На запитання ОСОБА_1 чи має водій статус підприємця та відповідну ліцензію на провадження послуг перевезення, водій усіляко ображав Позивача. Внаслідок того, що Позивач зробила водію зауваження, він досить агресивно відреагував та висадив її не в пункті призначення, тобто не надав замовлені нею послуги в необхідному обсязі. Після того, як водій висадив ОСОБА_1 зателефонували зі служби таксі та принесли свої вибачення щодо ситуації, яка склалась.

У свою чергу, листом ТОВ «Інфотакс» від 23.10.2020 року №50 повідомлено, що відповідно до пояснень водія, у нього виник конфлікт з клієнткою, що мало наслідком відмову від замовлення. В листі від 23.10.2020 року зазначається, що Позивачу принесені вибачення від імені диспетчерсько-інформаційної служби «30-40». З цього вбачається, що у ОСОБА_2 відсутня ліцензія на провадження діяльності із надання послуг з перевезення пасажирів, у зв`язку із чим у якості водія неналежного суб`єкта. Крім того, ОСОБА_2 , прийнявши замовлення за відсутності на те правових підстав, видаючи себе за належного перевізника, відмовившись в подальшому від замовлення та висадивши Позивача на дорозі, завдав їй сильної образи як споживачу послуг та хворій людині, яка має складнощі у самостійному пересуванні.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфотакс» було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-ТОВ «Інфотакс» просить відмовити у задоволені позовних вимог, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотакс» моральної шкоди в розмірі 7500 грн., вважаючи їх необґрунтованими, не підтвердженими відповідними доказами та такими, що протирічать нормам матеріального права. В обґрунтування заперечень зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфотакс» є юридичною особою за законодавством України та здійснює господарську діяльність на території України. На виконання статутних цілей та у відповідності до реєстраційних документів, Відповідач здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі електронним та телекомунікаційним устаткованням та наданням послуг у сфері інформаційних і комп`ютерних технологій. У своєму відзиві зауважує, що у Відповідача не має такого виду діяльності, як перевезення пасажирів автомобільним транспортом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, не має власних чи орендованих транспортних засобів, та відповідно, не має у штаті водіїв і супутнього персоналу з технічного обслуговування транспортних засобів. Товариство взагалі не здійснює такого виду діяльності.

Крім того, ТОВ «Інфотакс» в дійсності надає інформаційні послуги з цілодобового прийому, обробки заявок Замовників, для забезпечення їх послугами третіх осіб - Водіїв. Для провадження власної господарської діяльності товариство має в наявності відповідну інформаційну базу, за допомогою якої і надає послуги відповідним суб`єктам. Водночас, порядок надання інформаційних послуг як Замовнику так і Водієві врегульовані нормами цивільного законодавства та договором публічної оферти, розміщеного на офіційному сайті ( https://3040.com.ua/). Укладаючи договір публічної оферти (розміщеного на офіційному сайті), Замовник і Водій автоматично приймають його умови та погоджуються на їх додержання та виконання, товариство при цьому не зобов`язане перевіряти відповідність та додержання таких умов третіми сторонами (Водієм та Замовником).

Представником позивача було подано відповідь на відзив, мотивуючи його тим, що згідно п.1.1 договору публічної оферти, розміщеного на веб-сайті https://3040.com.ua, цей документ є публічною офертою та публічним договором і згідно ст.633, 641 та гл. 63 ЦК України її умови однакові для всіх споживачів та адресована будь-якій особі, є офіційною Cаll-центру замовлення послуг ТОВ «Інфотакс», і містить всі істотні умови надання інформаційних послуг, спрямованих на забезпечення Замовника послугами третіх осіб з транспортного обслуговування, а також додаткових послуг, що вказуються на офіційному сайті. Посилаючись на відповідні пункти Договору позивач зазначає, що водій у будь-якому разі має бути підприємцем, що покладає на нього додаткові обов`язки з отримання ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів. В свою чергу, Cаll-центр забезпечує надання інформаційних послуг, спрямованих на забезпечення Замовника послугами третіх осіб з транспортного обслуговування, яке виходячи зі змісту поняття «замовлення» передбачає надання послуг з перевезення. Виходячи з цього, споживач (замовник) за договором публічної оферти, погоджуючись з його змістом, може розраховувати на надання ТОВ «Інфотакс» інформаційних послуг, наслідком яких має бути здійснення перевезення пасажиру водієм, який є підприємцем.

21.04.2021 року представником відповідача-ТОВ «Інфотакс» було подано додаткові пояснення в яких посилався на те, що товариство не може відповідати про наявність у водія ліцензії на здійснення пасажирських перевезень та свідоцтва про реєстрацію як фізичної особи-підприємця, оскільки укладаючи договір, замовник послуг (в тому числі водій) самостійно несуть відповідальність за наявність тих чи інших документів. Разом з тим, товариство жодним чином не несе відповідальності за дії (бездіяльність) третіх осіб, включаючи Замовника та Водія (пункт 8.5 Договору публічної оферти).

09.06.2021 року Відповідачем - ОСОБА_2 були надані відповідні письмові пояснення, в яких останній просив відмовити в задоволені позову в частині стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 7500 грн. Свої пояснення та відмову в задоволенні позовних вимог мотивує тим, що ініціатором конфліктної ситуації котра мала місце 08.08.2020 року, була саме ОСОБА_1 .. Окремо зазначає, що прибувши за адресою, котра була вказана у такому замовленні, одразу ж після того як Позивач сіла в салон автомобілю, остання почала вести себе агресивно, здійснюючи в сторону ОСОБА_2 незрозумілі нарікання, проявляючи явну агресію та знервованість, та крім всього цього, запитувала зовсім некоректні запитання, що стосуються його стану здоров`я. З наданих пояснень вбачається, що відповідач- ОСОБА_2 намагався максимально уникати конфліктної ситуації та здійснювати реалізацію замовлення, тоді як усі його наміри виявились марними. Відповідач- ОСОБА_2 зазначає, що усі твердження, які наведені Позивачем у позовній заяві є надуманими, яких взагалі не існувало. Зважаючи на стан здоров`я справу просить розглядати без його участі.

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2021 року позовну ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотакс», ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотакс» (ЄДРПОУ 37575827) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотакс» (ЄДРПОУ 37575827) на користь держави, судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Непогодившись із таким судовим рішенням його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «Інфотакс» . Скарга мотивована тим, що відповідач не має такого виду діяльності, як перевезення пасажирів автомобільним транспортом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб , фізичних осіб та громадських формувань, не має власних чи орендованих транспортних засобів, та відповідно , не має у штаті водіїв і супутнього персоналу з технічного обслуговування транспортних засобів.

Укладаючи договір публічної оферти ( що розміщений на сайті товариства) , Замовник і Водій автоматично приймають його умови та погоджуються на їх додержання та виконання , товариство при цьму не зобов`язане перевіряти відповідність та додержання таких умов третіми сторонами (Водієм та Замовником).

Товариство не може відповідати за достовірність інформації , зокрема про наявність у водія ліцензії на здійснення пасажирських перевезень та свідоцтва про реєстрацію як фізичної-особи підприємця , оскільки укладаючи договір замовник послуг( у тому числі і водій) самостійно несуть відповідальність за наявність тих чи інших документів.

Разом з тим, товариство жодним чином не несе відповідальність за дії (бездіяльність) третіх осіб , включаючи Замовника та Водія ( пункт 8.5 Договору публічної оферти).

Апелянт вказує, що прозивачем не обґрунтовано та не доведено наявність складу цивільного правопорушення зі сторони ТОВ «Інфотакс`та не доведено підстав для застосування відповідальності у вигляді компенсації моральної шкоди.

Скаржник просить скасувати рішення Фрунзенськго районного суду м.Харкова від 17 листопада 2021 року, та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу , у якому ОСОБА_1 просить рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 лдистопада 2021 року залишити без змін.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що 08.08.2020 року о 10 год. 48 хв. Позивачем ОСОБА_1 здійснений виклик таксі, за номером телефону служби «Таксі 3040» (замовлення № НОМЕР_2 ; автомобіль - DaciaLogan НОМЕР_1 білого кольору; водій - ОСОБА_2 ).

Послуги Call-центру надавались ТОВ «Інфотакс».

Під час здійснення замовлення та безпосереднього перевезення пасажира, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація, наслідком якої стало припинення здійснення замовлення.

Після припинення замовлення ОСОБА_1 зателефонувала за номером телефону «3050» (телефон для скарг ТОВ «Інфотакс») та залишила скаргу щодо ситуації, що склалася між нею та водієм.

Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу апелянт вказує , що ТОВ «Інфотакс» надає інформаційні послуги, відтак , в їх обов`язки не входить перевіряти наявність у водія відповідної ліцензії.

Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції зазначав , що ТОВ «Інфотакс» порушило права Позивача, що полягало у наданні неналежної інформаційної послуги, представивши у якості водія неналежного суб`єкта, чим ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди.

За вимогами ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно Постанови КМУ від 18 лютого 1997 р. N 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», суб`єкт господарювання, що надає інформаційно-диспетчерські послуги, зобов`язаний забезпечити: 1) регулювання руху таксі у транспортній мережі міста; 2) прийняття та оформлення замовлень на надання послуг таксі та послуг з перевезення на замовлення; 3) оформлення з автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником договору у разі надання послуг з перевезення на замовлення; 4) інформування про послуги, що надаються автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, наявний рухомий склад, ціну та/або тариф на послуги таксі; 5) диспетчерське управління транспортними засобами автомобільних перевізників, автомобільних самозайнятих перевізників, які надають послуги таксі, згідно з укладеними договорами; 6) рекламу послуг таксі та послуг з перевезення на замовлення.

За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з частинами першою, другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно п. 1.1 договору публічної оферти, розміщеного на веб-сайті https://3040.com.ua, цей документ є публічною офертою та публічним договором і згідно ст. 633, 641 та гл. 63 ЦК України її умови однакові для всіх споживачів та адресована будь-якій особі, є офіційною пропозицією Call - центру замовлення послуг ТОВ «Інфотакс» (ЄДРПОУ 37575827) (далі також за текстом - Call - центр), і містить всі істотні умови надання інформаційних послуг, спрямованих на забезпечення Замовника послугами третіх осіб з транспортного обслуговування, а також додаткових послуг, що вказуються на офіційному сайті.

Відповідно до п. 1.3.7 договору публічної оферти визначення «водій» передбачає, що це фізична особа, що займається підприємницькою діяльністю або юридична особа, що є виконавцями транспортних послуг, здійснюють безпосереднє перевезення Замовників (з/без ручної поклажі).

Так, з наданих суду доказів вбачається , що ОСОБА_2 відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , не є фізичною особою-підприємцем. А отже у водія ОСОБА_2 відсутня ліцензія на провадження діяльності із надання послуг з превезення пасажирів, у зв`язку із чим районий суд прийшов висновку, про те , що ТОВ «Інфотакс» надало Позивачу неналежні інформаційні послуги, представивши у якості водія неналежного суб`єкта.

Сам факт надання послуги з перевезення Замовника - ОСОБА_1 , Водієм - ОСОБА_2 сторонами не заперечується.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Позивачем при зверненні із позовом було вказано , що в межах спору ОСОБА_1 надавалось дві послуги - інформаційна послуга та послуга перевезення.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Відтак, судом першої інстанції вірно зазначено, що в даній справі встановлено порушення ТОВ «Інфотакс» законодавства України , що полягало у неналежному наданні інформаційної послуги.

Відповідно до ст 23 ЗУ «Про інформацію» Інформаційна продукція - матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб`єктів інформаційних відносин. Інформаційною послугою є діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб. Інформаційна продукція та інформаційні послуги є об`єктами цивільно-правових відносин, що регулюються цивільним законодавством України.

Відповідно до ч.1,3 ст.14 цього Закону Інформація про товар (роботу, послугу) - відомості та/або дані, які розкривають кількісні, якісні та інші характеристики товару (роботи, послуги). Правовий режим інформації про товар (роботу, послугу) визначається законами України про захист прав споживачів, про рекламу, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Колегія суддів вважає, що Товариством було порушено п.1.3.7 Договору публічної оферти, згідно якого Водій - фізична особа, що займається підприємницькою діяльністю або юридична особа , що є виконавцями транспортних послуг, здійснюють безпосереднє перевезення Замовників.

Відповідно до ст. 27 , 31 Закону порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України. У разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 9, п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи.

Відповідно до ст.23 ЦК України Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Дослідивши матеріали справи та рішення суду першої інстанції в межах своїх повноважень , колегія суддів приходить до висновку , що завдання моральної шкоди наданням ТОВ «Інфотакс» неналежної інформаційної послуги ОСОБА_1 є доведеним. А отже вимога про стягнення на користь Позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотакс» моральної шкоди підлягає задоволенню.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотакс»- залишити без задоволення.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов