Рішення

від 03.11.2021 по справі 333/1878/21

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/1878/21

Провадження № 2/333/2077/21

рішення

Іменем України

03 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Кулик В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кари Н.Ю.,

представника позивача - адвоката Трачук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу № 333/1878/21 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , -

В С Т А Н О В И В:

30.03.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала спадкодавцеві на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2011 року. Про смерть матері його ніхто не повідомив. У цей час він знаходився за межами міста, у період з 16.03.2018 року по 05.04.2019 року займався волонтерською діяльністю і постачав продукти до 95 бригади, а потім працював таксистом в інших містах, оскільки стабільної роботи у м. Запоріжжі не було, вдома бував рідко. При цьому постійним місцем його проживання у цей час була саме спірна квартира, з 2011 року в ній знаходилися його речі, які він перевіз після розірвання 29.11.2007 року шлюбу з ОСОБА_3 , іншого житла в нього немає. Чоловік спадкодавця ОСОБА_4 помер у 2012 році, а інший син ОСОБА_1 помер у 2017 році. Позивач є єдиним спадкоємцем померлої за законом. У грудні 2019 року він дізнався про смерть матері та отримав свідоцтво про її смерть, відновив свої документи і отримав новий паспорт, так як він був вкрадений. 20.12.2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. було заведено спадкову справу № 153/2019 на підставі його заяви про прийняття спадщини, поданої ним поштою і зареєстрованою в книзі обліку спадкових справ за № 367. Проте нотаріусом було винесено постанову від 06.02.2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав пропуску встановленого законом строку звернення з відповідною заявою. У цей час він дізнався, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2020 року по цивільній справі № 333/3723/19 було задоволено заяву керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави та територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання спадщини відумерлою, у зв`язку з чим подав апеляційну скаргу. Постановою Запорізького апеляційного суду від 07.04.2020 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2019 року по цивільній справі № 333/3723/19 скасовано, заяву прокурора про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду. До смерті матері, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 , він проживав разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , хоча і був зареєстрований на той час у квартирі колишньої дружини ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , яка в подальшому за рішенням суду зняла його з реєстрації, але він про це не знав. З огляду на викладене, позивач просить суд визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2021 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27.04.2021 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким Запорізька міська рада заперечує проти позову в повному обсязі, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Спадкодавець ОСОБА_2 , мати позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Така причина, як необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця, яку позивач вважає поважною, не передбачена нормами цивільного законодавства, відповідно і відсутні правові висновки, висловлені Верховним Судом України щодо визнання поважності причини пропуску строку прийняття спадщини у разі необізнаності спадкоємця про смерть спадкодавця. Відповідно до ст. 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Позивач довгий час не спілкувався з матір`ю, не турбувався про неї. Труп померлої пролежав у квартирі багато часу та мав гнилісні зміни. Про це свідчить інформація Комунальної установи Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи Запорізької обласної ради від 24.06.2018 року про те, що 24.04.2018 року до даної установи з адреси: АДРЕСА_1 , надійшов труп ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Труп довгий час рідними не затребуваний, смерть зареєстрована Комунальною установою Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи Запорізької обласної ради в міському відділі ДРАЦС м. Запоріжжя (актовий запис № 2869 від 03.05.2018 року). Труп похований СКП Запорізька ритуальна служба 19.10.2018 року. Цей факт встановлено в постанові Запорізького апеляційного суду від 07.04.2020 року по справі № 333/3723/19. Як зазначено в актовому записі про смерть ОСОБА_2 № 2869 від 03.05.2018 року, причина смерті не встановлена через гнилісні зміни. Також, перебуваючи на території України, позивач не був обмежений у пересуванні, користуванні засобом зв`язку, а відтак міг зателефонувати матері або знайомим та дізнатися про неї. Твердження позивача про те, що у період часу з 16.03.2018 року по 05.04.2019 року він займався волонтерською діяльністю не підтверджено належними доказами. Так, довідка ТОВ Оскар 2000 від 03.03.2020 року про перебування ОСОБА_1 у відрядженні як волонтера у період з 16.03.2018 року по 05.04.2019 року є неналежним доказом, оскільки юридична особа, яка видала відповідну довідку - ТОВ Оскар 2000 , припинена ще 16.04.2019 року (інформація про припинення юридичної особи підтверджена інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань). Відповідно до діючого законодавства України перебування позивача-спадкоємця в іншому регіоні України у зв`язку із відрядженням, службовою необхідністю не можуть підтверджуватись лише показаннями свідків. При цьому письмову заяву про прийняття спадщини може бути надіслано також і поштою. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що позивач у своєму позові не довів поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Свої інтереси довірив представляти адвокату Трачук Н.І., яка в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, на підтвердження продовження позивачем волонтерської діяльності надала суду довідку релігійної організації Релігійна громада Харизматична церква християн віри євангельської Джерело життя від 01.02.2020 року про те, що ОСОБА_1 в період з 01.03.2019 року по 01.02.2020 року на волонтерських засадах виконував перевезення капеланів до зони АТО. Також, надала додаткові пояснення, згідно з якими, позивач, займаючись волонтерською діяльністю та не мешкаючи разом із матір`ю, постійно підтримував з нею телефонний зв`язок, але у 2018 році він обірвався. Позивач не міг в той час приїхати до міста, та лише у грудні 2019 року, повернувшись додому, дізнався про смерть матері від знайомої. Він хотів подати заяву про прийняття спадщини, але спочатку займався відновленням паспорту, який у нього було вкрадено, вирішував питання щодо реєстрації, оскільки за заочним рішенням суду його було знято з реєстрації за адресою його колишньої дружини, отримував свідоцтво про смерть ОСОБА_2 . Після того, як він отримав свідоцтво про смерть, він звернувся до нотаріуса, але через відсутність ще на той час у нього паспорта, йому було рекомендовано направити заяву на прийняття спадщини поштою. Отримавши паспорт у грудні 2019 року позивач звернувся до нотаріуса з заявою.

Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, посилаючись на недоведеність позивачем поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В судовому засіданні, що відбулося 17.08.2021 року представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити, з підстав, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши представника позивача, взявши до уваги пояснення, надані представником відповідача, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого повторно 19.12.2019 року Олександрівським районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_2 (спадкодавець) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

За змістом наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 07.09.1989 року, ОСОБА_1 (позивач у цій справі) є сином ОСОБА_2 (а.с. 5).

20.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Хамули Н.Г. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на підставі якої нотаріусом було заведено спадкову справу № 153/2019 (а.с. 42-61).

06.02.2020 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Хамулою Н.Г. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Із змісту вказаної вище постанови вбачається, що підставою для відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було неподання останнім заяви про прийняття спадщини в строк, встановлений ст.1270 Цивільного кодексу України (а.с. 7).

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою, окрім ОСОБА_2 , ніхто зареєстрований не був.

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_3 , яка належала їй на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 09.12.2011 року.

Згідно з інформацією Комунальної установи Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи Запорізької обласної ради від 24.06.2018 року, 24.04.2018 року до даної установи з адреси: АДРЕСА_1 , надійшов труп ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (лікарське свідоцтво про смерть № 1496, розтин 21.04.2018 року). Труп довгий час рідними не затребуваний, смерть зареєстрована Комунальною установою Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи Запорізької обласної ради в міському відділі ДРАЦС м. Запоріжжя (актовий запис № 2869 від 03.05.2018 року). Труп похований СКП Запорізька ритуальна служба 19.10.2018 року.

ОСОБА_1 з 20.12.2019 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 4 зворотна сторона).

Позивач у позовній заяві зазначив, що у період з 16.03.2018 року по 05.04.2019 року він займався волонтерською діяльністю, на підтвердження чого надав довідку ТОВ Оскар 2000 від 03.03.2020 року про перебування його у відрядженні як волонтера (а.с. 8).

Однак, юридична особа, яка видала відповідну довідку - ТОВ Оскар 2000 , припинена ще 16.04.2019 року, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона була знайома з померлою ОСОБА_2 , останній раз спілкувалася з нею у 2017 році. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що її син - позивач по справі, мешкає у м. Києві, займається волонтерською діяльністю. Про смерть останньої їй стало відомо взимку 2018 року, від позивача. Також, зі слів останнього їй відомо, що ОСОБА_1 намагався зв`язатися с матір`ю по телефону, але вона не відповідала. Тривалий час його не було в м. Запоріжжі, тому він не міг дізнатися про її смерть, потрапити до квартири. Після того, як він про це дізнався, хотів подати документи на спадщину, але через відсутність реєстрації та паспорту, не міг цього зробити. Потім позивач зробив тимчасову реєстрацію, відновив паспорт та подав документи нотаріусу на отримання спадщини.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він був знайомий з померлою ОСОБА_2 , остання раніше мешкала разом із сином ОСОБА_1 . Зі слів останньої йому було відомо, що деякий час вона мешкає одна та позивач перебуває у зоні АТО. Він також був присутній в той день, коли відмикали квартиру померлої, щоб потрапити усередину, позивача під час здійснення цієї процедури не було. Він бачив ОСОБА_1 вже після смерті його матері, але особливо з ним не спілкувався. Зі слів останнього йому лише відомо, що на похованні ОСОБА_2 його не було, у зв`язку з тим, що він був відсутній у місті.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховний Суд від таких висновків не відступав, про що свідчить практика застосування норм права у подібних правовідносинах, викладена у постановах від 18 січня 2018 року у справі № 198/476/16 (провадження № 61-1750св18); від 01 лютого 2018 року у справі № 712/656/15 (провадження № 61-23947св18), від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц (провадження № 61-200св18), від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 25 квітня 2019 року у справі № 761/794/15-ц, від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилається на те, що про смерть матері дізнався лише у грудні 2019 року, так як знаходився за межами міста: у період з 16.03.2018 року по 05.04.2019 року займався волонтерською діяльністю, а потім працював таксистом в інших містах, оскільки стабільної роботи у м. Запоріжжі не було, вдома бував рідко, що не дало йому фізичної змоги вчасно подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини та оформити належним чином документи у встановлений законом для прийняття спадщини шестимісячний строк.

Зазначене не свідчить про те, що у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви. Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Суд не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , оскільки як фактично вбачається з їх пояснень, безпосередніми свідками даних подій вони не були, причини пропуску позивачем строку на прийняття спадщини їм відомі лише зі слів ОСОБА_1 .

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак строк на прийняття спадщини після її смерті сплив 11.10.2018 року. ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Хамули Н.Г. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері лише 20.12.2019 року. При цьому позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку про прийняття спадщини після смерті матері.

Крім того, суд зважає на те, що у період перебування за межами міста Запоріжжя позивач мав можливість вчинити дії щодо прийняття спадщини шляхом надіслання заяви поштовою кореспонденцією до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 не знав і не міг знати про смерть спадкодавця - рідної матері, а факт тривалого перебування його за межами м. Запоріжжя не підтверджено належними доказами, тобто зазначені позивачем для визначення додаткового строку для прийняття спадщини обставини не доведені належним чином та не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами у розумінні положень статті 1272 ЦК України, які перешкоджали позивачу у встановлений законом строк звернутися із заявою про прийняття спадщини, зокрема за допомогою поштового зв`язку.

Таким чином, суд, встановивши, що причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини позивачем є неповажними, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 81, 82, 89, 130, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити у повному обсязі .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 12.11.2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик