Рішення

від 01.11.2021 по справі 593/1108/20

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/593/55/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Бережанський районний суд Тернопільської області

"01" листопада 2021 р.

В складі:

Головуючої судді Німко Н.П.

При секретарі судового засідання Олексів О.Б.

З участю:

Позивачки ОСОБА_1

Представника позивачки Дарморіс О.М.

Представника відповідача ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут про скасування наказів відповідача та поновлення позивачки на посаді із поновленими умовами праці, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача - Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут і, згідно уточнених вимог просила суд постановити рішення, яким:

- визнати незаконним та скасувати наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут від 03.08.2020 року № 271-к Про зміну істотних умов праці завідувача бібліотеки ;

-визнати незаконним та скасувати наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут від 06 жовтня 2020 року № 337-к Про припинення трудового договору ОСОБА_1 ;

-поновити ОСОБА_1 умови праці завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут із поновленням на посаді завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут з 07 жовтня 2020 року.

Рішення суду в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

У судовому засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Дарморіс О.М. позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог сторона позивача послалася на те, що наказ відповідача про зміну істотних умов праці від 03 серпня 2020 року є незаконним, оскільки для зміни найменування посади керівника бібліотеки - з завідувача бібліотеки на директора бібліотеки й похідних, внаслідок цього, змін умов праці - конкурсного відбору на таку посаду та контрактної форми трудового договору, не було визначених ні законом, ні фактичними обставинами підстав. Інші ж умови праці, вказані у згаданому наказі, як істотно змінені, фактично зміненими не були, оскільки існували у тому ж виді, формі й інших істотних показниках, як до прийняття згаданого наказу, так і після, а саме - надбавка згідно штатного розпису по вищому тарифному розряду у граничному розмірі 50% посадового окладу за особливі умови роботи в межах фонду плати праці і додаткова відпустка до 7 календарних днів; проведення науково-методичної, організаційної, консультативної роботи з вдосконалення всіх напрямків діяльності бібліотеки; ведення самостійної та спільної з іншими організаціями і установами науково-дослідної, навчальної та організаційно-методичної роботи з питань інформатики, бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства; створення електронної бази даних наукової та навчально-методичної літератури НПП інституту. Однак і за такими, визначеними оскаржуваним наказом відповідача №-271-к від 03 серпня 2020 року, новими істотними умовами праці позивачка не відмовлялася продовжувати працювати, а тому її звільнення на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України не є законним; у сторони відповідача відсутні докази протилежного. В решті, сторона позивача просила суд прийняти до уваги ті обґрунтування заявлених вимог, які є викладеними у позовній заяві та у відповіді на відзив відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив; вважає, що звільнення позивачки відбулося на законних підставах, оскільки після 03 серпня 2020 року, будучи повідомленою про зміну істотних умов праці, визначених у наказі відповідача від 03 серпня 2020 року, позивачка впродовж двох місяців не надала відповідачу ні усної, ні письмової заяви про свою згоду продовжувати роботу за такими зміненими умовами праці. Щодо оспорення позивачем наказу про зміну істотних умов праці від 03 серпня 2020 року також заперечив, вважає, що зміна найменування посади керівника бібліотеки із завідувача на директора відбулася законно, оскільки згідно Класифікатора професій , професійна назва роботи директор бібліотеки має код 1237.2 і належить до підкласу 1237.2: начальники (завідувачі) науково-дослідних підрозділів та підрозділів з науково-технічної підготовки виробництва та інші керівники і директор бібліотеки відноситься саме до визначення …інші керівники . Із вказаних підстав вважає необґрунтованими посилання позивача, що Класифікатор професій містить лише професійну назву роботи завідувач бібліотеки із кодом 1229.6, а назви директора бібліотеки із кодом 1237.2 у класифікаторі немає. Відповідно законними є й похідні істотні умови праці від такого перейменування: порядок конкурсного добору на посаду, контрактна форма праці, вимоги щодо освіти особи, яка має право займати таку посаду, зміна тарифного розряду та доплата за особливі умови праці. Щодо зміни умов праці - 50% надбавка та додаткової оплачуваної відпустки до 7 днів - не заперечив, що вони існували й до прийняття оспорюваного наказу, окрім умов, визначених останнім пунктом щодо характеру роботи, яка б мала проводитися з метою вдосконалення всіх напрямків діяльності бібліотеки, де новою й істотною умовою в цій частині згідно оспорюваного наказу є проведення наукової роботи бібліотеки. Вважає, що надані стороною позивача статистичні показники роботи бібліотеки за 2017, 2018 та 2019р.р., вказані в Основних відомостях про наукову бібліотеку навчального закладу, не є належними доказами до предмету позову в частині відсутності зміни істотних умов праці. У цій частині, як вважає представник відповідача, можливість надання бібліотеці статусу наукової не є залежною від кількості користувачів та книговидач й ці статистичні показники не передбачені відповідними нормативними документами. В решті просив суд прийняти до уваги ті обґрунтування заявлених вимог, які є викладеними у відзиві на позов, підтвердив, що вони залишилися незмінними.

30 листопада 2020 року судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що Відокремлений підрозділ Національного університету біоресу рсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут не визнає та заперечує в повному обсязі позовну заяву ОСОБА_1 та просить суд відмовити у її задоволенні в повному об`ємі за безпідставністю, надуманістю та недоведеністю заявлених позовних вимог. Вважає, що позовна заява не ґрунтується на вимогах Закону, не містить жодних підстав та належних і допустимих доказів для задоволення цього позову. В обґрунтування своєї позиції вказав, що про наступні зміни істотних умов праці позивачка була повідомлена належними чином 03 серпня 2020 року; 30 вересня 2020 року позивачці вручено посадову інструкцію директора наукової бібліотеки. До 05 жовтня 2020 року, позивачка не подала письмової заяви про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці та про відмову працювати в таких умовах. У зв`язку з чим, вона була запрошена юрисконсультом ( ОСОБА_3 ) для з`ясування її позиції з приводу вказаного питання, наслідком чого було складення акту фіксації відмови позивачки та прийняття 06 жовтня 2020 року наказу №337-к Про припинення трудового договору з позивачкою. Як вважає сторона відповідача. у даному випадку зміна істотних умов праці позивача має місце і це пов`язано з наступним: назва професії директор наукової бібліотеки приведена у відповідність до чинного законодавства - державного класифікатора професій і Закону України Про вищу освіту . Ця професія, відповідно до ч.5 ст.55 Закону України Про вищу освіту відноситься до науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів і тому призначення на цю посаду здійснюється за конкурсним відбором та при укладанні контракту на визначений термін. Посадова інструкція директора наукової бібліотеки розроблена відповідно до Примірного положення про бібліотеку вищого навчального закладу 3-4 рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.08.2004 року №641, Типового положення про бібліотеку вищого закладу освіти Міністерства освіти України , затвердженого наказом МОН України №155 від 30.04.1998 року, Закону України Про вищу освіту від 01.07.2014 року №1556-7 та Положення про наукову бібліотеку ВП НУБіП України БАТІ , затвердженого Вченою Радою 30.06.2020 року, протокол №8. Згідно із таким Положенням відбуваються зміни в організації виробництва, збільшуються функціональні обов`язки, додаються додаткові функції, змінюється механізм прийняття та звільнення з посади - п.п.1.2, 2.8, 2.9, 2.10, 3.4.1, 3.6, 3.7, 3.8, 3.10,4.1, змінюється посадова інструкція працівника. Пунктом 6 Кваліфікаційна вимога , підпунктом 6.1. посадової інструкції директора наукової бібліотеки передбачена вимога наявності для такої посади повної вищої освіти відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст), яка у позивачки відсутня. Окрім цього змінюється тарифний розряд і відповідно заробітна плата, передбачена доплата за особливі умови праці (Копія положення про наукову бібліотеку додається). Також представник відповідача вважає помилковим твердження позивача, що Національний класифікатор України Класифікатор професій ДК 003:2010 не містить професійної назви роботи директор бібліотеки із кодом 1237.2, а містить професійну назву роботи завідувач бібліотеки із кодом 1229.6. Так, назва директор бібліотеки із кодом 1237.2 належить до підкласу 1237.2: начальники (завідувачі) науково-дослідних підрозділів та підрозділів з науково-технічної підготовки виробництва та інші керівники, тоді як назва підкласу 1229.6 Керівники підрозділів у сфері культури, відпочинку та спорту охоплює лише керівників чисто визначених сфер діяльності, а саме культури, відпочинку та спорту, а освітньої галузі не містить.

Окрім цього, представник відповідача вважає неналежними доказами, подані стороною позивачки звіти про роботу бібліотеки, завідувачем якої була позивач за 2017, 2018 та 2019 роки, які містять статистичні показники роботи бібліотеки щодо кількості користувачів виданих документів, оскільки жодними нормативними документами не регламентовано прив`язку визначення назви наукової бібліотеки до кількості її користувачів та здійснених книговидач. Вважає, що в залежності від кількості користувачів бібліотечним фондом визначається лише штат працівників наукової бібліотеки, але не посада керівника чи назва бібліотеки; оскільки директор наукової бібліотеки є науково-педагогічним працівником, то відповідно до Положення про наукову бібліотеку позивач повинен займатись науковою, навчально-методичної, виховною та організаційної роботою, а не лише видачею книг, виставок літератури тощо.

Також вказав, що відповідно до п. 3.2 Положення про ВП НУБіП України Бережанський агротехнічний інститут , затвердженого 24 листопада 2015 року ректором університету (далі - Положення про інститут), структурним підрозділом Інституту є наукова бібліотека.

Пунктом 4.5.2, підпункт 6 Положення про інститут визначено, що до компетенції Вченої ради входить вибори за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів кафедр, професорів і доцентів, директора наукової бібліотеки.

Абзацом 3 пункту 6.3 Положення про інститут визначено, що науково-педагогічні працівники Інституту працюють на контрактній основі та обираються на конкурсних засадах відповідно до Закону України Про вищу освіту й кожні п`ять років повинні проходити підвищення кваліфікації.

Пунктом 6.4 Положення про інститут визначено, що права і обов`язки науково-педагогічних працівників Інституту визначаються відповідно до Закону України Про вищу освіту , Статуту НУБіП України та цього положення(а.с.53-56).

11 грудня 2020 року судом отримано відповідь сторони позивача на відзив на позовну заяву, у якій представник позивачки не погоджується із наведеними у відзиві мотивами та запереченнями щодо позову й вважає їх такими, що не спростовують заявлених позовних вимог. Так, посилання відповідача, як на законну підставу звільнення позивачки - акт фіксації відмови в наданні письмової згоди щодо зміни істотних умов праці та відмови у наданні письмових пояснень сторона позивача вважає безпідставним, оскільки такий акт жодним чином не підтверджує, що позивачка відмовилася від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці. В цій частині представник позивачки зазначає, що у присутності позивачки жоден акт з приводу спірних правовідносин не складався; у наданому стороною відповідача акті відсутній підпис позивачки про відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, а також відсутня відмітка що їй запропоновано й вона відмовилася підписати цей акт; вказані у акті особи із його змістом позивачку не ознайомили; за адресою місця проживання позивачки акт не надсилався. Про існування такого акту позивачка дізналася лише отримавши наказ про звільнення з роботи, оскільки він став підставою для її звільнення. Як вказує сторона позивача, цей акт є недостовірним та недопустимим доказом, спрямованим на фальсифікацію дійсних обставин справи і уникнення відповідальності за грубе порушення трудового законодавства, а саме: незаконного звільнення позивачки; а тому, не може бути покладений в основу обґрунтувань сторони відповідача щодо правомірності своїх дій по звільненню позивачки.

Також, як вважає представник позивачки, необґрунтованими є посилання сторони відповідача, що зміна істотних умов праці полягала у приведенні посади директор наукової бібліотеки відповідно до вимог чинного законодавства - Державного класифікатора професій, Закону України Про вищу освіту , Примірного положення про бібліотеку вищого навчального закладу 3-4 рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.04.2004 № 641, Типового положення про бібліотеку вищого навчального закладу освіти Міністерства освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 30.04.1998 № 155.

У цій частині, як вказує сторона позивача, Національний класифікатор України Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327 (у редакції наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 259 від 15 лютого 2019 року) не містить професійної назви роботи директор бібліотеки із кодом 1237.2, натомість у ньому зазначено професійну назву роботи завідувач бібліотеки із кодом 1229.6 (код ЗКППТР 21332).

Типовим положенням про бібліотеку вищого навчального закладу освіти Міністерства освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 30.04.1998 № 155 (підпункт 4.1 пункту 4), Примірним положенням про бібліотеку вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.08.2004 № 641 (підпункт 4.1 пункту 4), передбачено посади, як директора , так і завідувача бібліотеки.

Також вважає необґрунтованими твердження сторони відповідача, що зміна істотних умов праці позивачки мала місце, оскільки згідно оскаржуваного наказу про зміну істотних умов праці, змінився тарифний розряд та доплата за особливі умови праці.

Як аргумент своєї позиції, представник позивачки зазначає, що зміна тарифного розряду в оскаржуваному наказі проведена у межах тарифного розряду, визначеного для посади завідувач бібліотеки , а тому не є фактично зміненою умовою праці. Доплата за особливі умови праці у розмірі 50 % була передбачена, як для посади завідувач бібліотеки , так і в подальшому для посади директор бібліотеки , що підтверджується змінами до штатного розпису ВП НУБіП України Бережанський агротехнічний інститут на 2020 рік (зміни з 01 липня 2020 року).

Також вважає помилковим твердження сторони відповідача про неналежність як доказу до предмету доказування заявлених й поданих стороною позивача статистичних показників роботи бібліотеки за 2017, 2018 та 2019 роки, які є частиною Основних відомостей про наукову бібліотеку. В обґрунтування своєї позиції представник позивачки вказує, що Типова структура та Типові штатні нормативи бібліотек вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.09.2012 № 1058. Показники для віднесення до груп за оплатою праці керівних працівників бібліотек та централізованих бібліотечних систем (Додаток 7), затверджені наказом Міністерства культури України від 18.10.2005 № 745 Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки (вказано показники й для бібліотек вищих навчальних закладів ІІЇ-ІУ рівнів акредитації) .

Окрім цього, запроваджений листами Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України від 06.11.2014 № 685, від 07 листопада 2014 року № 690/7 моніторинг та опрацювання інформації щодо мережі аграрних бібліотек Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою Національної академії аграрних наук, що є головним координаційним та науково-методичним центром для вказаних бібліотек (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 219-р Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України ), проводиться на підставі Основних відомостей про бібліотеку та паспорту бібліотеки, що є додатками до вказаних листів. У таких Основних відомостях відображаються, зокрема, й статистичні показники наукової інформаційно-бібліографічної, науково-методичної, науково-дослідної та видавничої діяльності бібліотеки.

Щодо заперечень відповідача, які ґрунтуються на визначеній пунктом 6 пункту 4.5.2 Положення про інститут, компетенції Вченої ради щодо проведення виборів за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів кафедр, професорів і доцентів, директора наукової бібліотеки, сторона позивача зазначає таке. Законом України від 18.12.2019 № 392-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти виключено пункт 7 ч. 2 ст. 36 Закону України Про вищу освіту , який передбачав, що Вчена рада закладу вищої освіти обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій. Частиною 11 ст. 55 Закону України Про вищу освіту визначено вичерпний перелік посад науково-педагогічних працівників, посади яких підлягають заміщенню на підставі проведення конкурсного відбору та з якими укладається трудовий договір-контракт. Це - завідувачі (начальники) кафедр, професори, доценти, старші викладачі, викладачі. Крім того, відповідно до абзацу 3 пп. 4.5.1 п. 4.5 розділу 4 Управління інститутом згаданого Положення інституту до складу Вченої ради Інституту за посадою входить, зокрема, - завідувач бібліотекою .

Враховуючи вищенаведене, представник позивачки вважає обґрунтування заперечень відповідача проти позову безпідставними, а позов ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів відповідача від 03.08.2020 № 271-к Про зміну істотних умов праці завідувача бібліотеки , від 06 жовтня 2020 року № 337-к про припинення трудового договору ОСОБА_1 та поновлення ОСОБА_1 умов праці завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут із поновленням на посаді завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут з 06 жовтня 2020 року, таким, що підлягає задоволенню (а.с.105-109).

Заслухав вступні слова позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Дарморіс О.М., представника відповідача ОСОБА_3. , здійснивши допит свідків сторони позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши надані сторонами письмові докази; а також дослідивши, шляхом відтворення технічними засобами аудіо запис на оптичному диску, наданого стороною позивача й надавши оцінку таким доказам на предмет належності, допустимості та достатності у їх логічному взаємозв`язку, з врахування встановлених фактичних обставин суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати такі норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до статті 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Із аналізу ч. 3 ст. 32 КЗпП України слідує, що у разі, коли роботодавець лише за умов зміни в організації виробництва та праці планує змінити систему та розмір оплати праці, пільг, режиму роботи, встановити або скасувати неповний робочий час, суміщення професій, зміну розрядів або найменування посад він має попередити працівника про це не пізніше, ніж за два місяці. Попереджаючи працівника про таку зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попереджені дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем.

Частиною 4 статті 32 КЗпП України передбачено, що у випадку, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу .

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці, які не супроводжуються скороченням чисельності чи штату працівників.

Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

У тому ж разі, коли такі зміни в організації виробництва і праці супроводжуються скороченням чисельності або штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями може мати місце звільнення працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України .

Під час звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації праці, у тому числі скорочення штату працівників, необхідно дотримуватись гарантій, передбачених статтею 49-2 КЗпП України .

Викладене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15.

При зміні істотних умов праці, посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору - система та розмір оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад без зміни трудової функції, тощо, тобто змін, які ведуть до звуження чи розширення трудової функції працівника за укладеним з ним трудовим договором, дія якого продовжується.

Зміна істотних умов праці не передбачає ліквідації трудової функції працівника та виведення посади зі штату. Водночас, зміна в організації виробництва і праці, наслідком яких є скорочення штату або чисельності працівників, означає, що посада, яку раніше обіймав працівник, виводиться із штатного розпису.

Вищенаведене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 у справі № 641/397/17.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 у справі №582/1001/15-ц висловила позицію, що зміна істотних умов праці за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці. Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Як роз`яснено у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів (далі Постанова ПВСУ №-9) , при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність закону.

Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України , за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною організації виробництва та праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП , оскільки передбачає продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Судом встановлено такі факти й обставини.

Позивачка ОСОБА_1 , розпочала свою трудову діяльність у Бережанському агротехнічному технікумі механізації та сільського господарства з 21 листопада 1983 року і з 01 липня 1992 року працювала на посаді бібліотекаря Бережанського технікуму сільського господарства. 14 липня 1992 року Бережанський технікум сільського господарства реорганізовано в Бережанський агротехнічний коледж. 09 червня 2000 року на базі Бережанського агротехнічного коледжу створено Бережанський агротехнічний інститут. 27 жовтня 2003 року позивачку ОСОБА_1 переведено на посаду завідувача бібліотекою вказаного навчального закладу. 12 лютого 2004 року позивачка переведена на посаду директора бібліотеки. У подальшому, 02 січня 2007 року позивачка звільнена з роботи в порядку переведення у Відокремлений структурний підрозділ Національного аграрного Університету Бережанський агротехнічний інститут згідно п.5 ст. 36 КЗпПУ. 03 січня 2007 року позивачка прийнята по переводу на посаду завідувача бібліотеки Відокремленого структурного підрозділу Національного аграрного університету Бережанський агротехнічний інститут . Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 945 та наказом Національного університету біоресурсів і природокористування України від 15.12.2008 № 827 Відокремлений підрозділ Національного аграрного Університету Бережанський агротехнічний інститут перейменовано у Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України Бережанський агротехнічний інститут (далі - ВП НУБіП України БАТІ ) ( а.с. 14-18 - відомості з трудової книжки позивачки).

03 серпня 2020 року в.о. керівника директора ВП НУБіП України БАТІ Степанією Білик видано оскаржуваний стороною позивача наказ № 271-к Про зміну істотних умов праці завідувача бібліотеки (далі - наказ №-271-к від 03 серпня 2020 року) ( а.с. 20) .

Як зазначено у наказі №-271-к від 03 серпня 2020 року, прийнятий він у зв`язку із приведенням професійних назв у відповідність до Національного класифікатора України Класифікатор професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2020 № 327, що супроводжується зміною істотних умов праці завідувача бібліотеки , відповідно до ст. 55 Закону України Про вищу освіту , наказу від 01 липня 2020 року №-26 та на підставі Положення про інститут.

Пунктом 1 такого наказу визначено з 06 жовтня 2020 року провести зміни істотних умов праці завідувача бібліотеки щодо:

1.конкурсного відбору на зайняття посади; контрактної форми праці;

2.встановлення надбавки згідно штатного розпису по вищому тарифному розряду у граничному розмірі 50% посадового окладу за особливі умови роботи в межах фонду оплати праці;

3.щорічної відпустки 24 календарних дні, а додаткової за ненормований робочий день - до 7 календарних днів;

4.проведення науково-методичної, аналітичної, організаційної, консультативної роботи з вдосконалення всіх напрямків діяльності бібліотеки;

5.ведення самостійної і з іншими організаціями і установами науково-дослідної, навчальної та організаційно-методичної роботи з питань інформатики, бібліотекознавства та книгознавства;

6.створення електронної бази даних наукової та навчально-методичної літератури НПП інституту.

Пунктом 2 наказу визначено провідній фахівчині з кадрів Д.П. Фльонц ознайомити під підпис із наказом і попередженням про зміну істотних умов праці бібліотеки ОСОБА_1 в термін до 13 серпня 2020 року.

У цій частині суд констатує, що у наказі не зазначено на підставі яких змін в організації виробництва і праці навчального закладу відбулися вказані у ньому істотні зміни умов праці посади завідувача бібліотеки, на якій на той час працювала позивачка.

Суд також звертає увагу, що у вказаному наказі серед переліку змінених істотних умов праці відомостей про зміну професійної назви завідувач бібліотеки на професійну назву директор бібліотеки не зазначено, а лише вказано, що такі зміни стосуються існуючої посади завідувача бібліотекою .

У подальшому, 03 серпня 2002 року, в.о. директора Степанією Білик , вручено позивачці ОСОБА_1 письмове Попередження Про наступні зміни істотних умов праці (а.с. 19). У цьому документі зазначено, що в.о. директора інституту ОСОБА_7 , на підставі наказу від 01 липня 2020 року №-26 Про внесення змін до штатного розпису , яким відповідно до Національного класифікатора України Класифікатор професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2020 року №-2020 №-327, професійна назва завідувач бібліотеки змінена на професійну назву директор бібліотеки , попереджує позивачку, як завідувача наукової бібліотеки ВП НУБіП України БАТІ , про наступні зміни істотних умов праці по закінченні не менше двох місяців з моменту вручення їй цього попередження:

1. щодо проходження конкурсу на зайняття посади та контрактної форми праці;

2.надбавки згідно штатного розпису по вищому тарифному розряду у граничному розмірі 50% посадового окладу за особливі умови роботи в межах фонду оплати праці;

3.щорічної відпустки 24 календарних дні, а додаткової за ненормований робочий день - до 7 календарних днів;

4.проведення науково-методичної, аналітичної, організаційної, консультативної роботи з вдосконалення всіх напрямків діяльності бібліотеки;

5.ведення самостійної і з іншими організаціями і установами науково-дослідної, навчальної та організаційно-методичної роботи з питань інформатики, бібліотекознавства та книгознавства;

6.створення електронної бази даних наукової та навчально-методичної літератури НПП інституту.

У попередженні також вказано, що згідно ст. 32 КЗпП України ОСОБА_1 має право на свій розсуд погодитися зі змінами істотних умов праці або відмовитися від продовження роботи в нових умовах. Роз`яснено, що у разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір (контракт) з ОСОБА_1 буде припинено за п.6 ст. 36 КЗпП України з виплатою згідно із ст. 44 КЗпП України вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку.

Вказані факти й обставини учасники процесу не оспорили.

Як вбачається із показів допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та із дослідженого у судовому засіданні наданого стороною позивача аудіозапису (який містився на оптичному диску), 05 жовтня 2020 року, у приміщенні ВП НУБіП України БАТІ позивачці ОСОБА_1 , юрисконсультом вказаного навчального закладу ОСОБА_3 , в присутності працівників відповідача провідної фахівчині з кадрів ОСОБА_4 , працівниці з кадрів ОСОБА_5 , начальниці навчальної частини Христенко Г.М., оголошено зміст наказу №-271-к від 03 серпня 2020 року. При цьому ОСОБА_3 неодноразово запитував позивачку, чи погоджується вона продовжувати працювати в нових, істотно змінених умовах праці, визначених згаданим наказом і чи подає відповідну заяву. На що позивачка кожен раз усно відповідала, що вона не відмовляється продовжувати роботу в таких нових змінених згаданим наказом умовах й запитувала, який документ з цього приводу їй треба підписати. На це, ні юрисконсульт ОСОБА_3 , ні інші присутні особи, не надали позивачці з цього приводу для підпису відповідної заяви чи будь-якого іншого документа. Таким чином нічого не підписавши, позивачка покинула приміщення (а.с.48 - оптичний диск з аудіозаписом ).

Одразу після цього юрисконсультом ОСОБА_3 рукописним текстом було заповнено графи попередньо виготовленого (надрукованого) бланка документу під назвою Акт фіксації відмови в наданні письмової згоди щодо змін істотних умов праці та відмови у наданні письмових пояснень стосовно причини відмови (а.с. 85).

У змісті цього документу вказано, що 05 жовтня 2020 року, у м.Бережани, ОСОБА_3 - юрисконсульт, ОСОБА_4 - пров. фахівець з кадрів, ОСОБА_6 - зав.навч. відділу, склали цей акт фіксації відмови ОСОБА_1 в наданні письмової згоди щодо змін істотних умов праці та відмови у наданні письмових пояснень стосовно причин відмови. У цьому ж акті вказано, що 05 жовтня 2020 року юрисконсульт ОСОБА_3 у присутності вказаних осіб, запропонував ОСОБА_1 , після попереднього ознайомлення її з наказом №-271-к від 03 серпня 2020 року, попередженням про наступні зміни істотних умов праці, посадовою інструкцією директора наукової бібліотеки (код КП 01237.2), надати письмову згоду щодо змін істотних умов праці на посаду директора наукової бібліотеки. Також в акті вказано, що ОСОБА_1 у присутності вказаних осіб відмовилася від надання письмової згоди щодо змін істотних умов праці та відмовилася від надання письмових пояснень стосовно причин такої відмови.

Сторона позивача заперечила факт поінформованості про такий документ до прийняття відповідачем рішення про її звільнення і повідомила, що дізналася про нього лише коли отримала наказ про звільнення з роботи, оскільки він став підставою для її звільнення й був зазначений у цьому наказі.

Про пропозицію стороною відповідача, як роботодавця, позивачці ОСОБА_1 ознайомитись та підписати такий акт і відомостей, що вона відмовилася від такої пропозиції, як і про доведення до відома позивачки змісту цього документа іншим чином (прочитання вголос, надіслання за місце проживання тощо), суду не надано.

05 жовтня 2020 року відповідач прийняв наказ №-337-к Про припинення трудового договору , яким звільнив позивачку з посади завідувачки бібліотеки у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України ( а.с. 21). У вказаному наказі зазначено: звільнити 06 жовтня 2020 року ОСОБА_1 завідувачку бібліотеки у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України . Також у наказі вказано, що підставою його прийняття є вищезгаданий акт фіксації відмови від 05 жовтня 2020 року в наданні письмової згоди щодо змін істотних умов праці та відмови у наданні пояснень стосовно причин відмови.

У цій частині суд констатує, що згаданий акт містить інформацію про відмову позивачки ОСОБА_1 від надання письмової згоди щодо змін істотних умов праці, але не містить жодних відомостей про відмову позивачки від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, визначених наказом №-271-к від 03 серпня 2020 року.

За таких обставин суд критично оцінює такий доказ, як підтвердження доводів сторони відповідача, щодо законності звільнення позивачки на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України.

Зважаючи на доводи сторони позивача, а також те, що обов`язок доказування правомірності своїх дій у цій категорії справ лежить на стороні відповідача, як на роботодавцю, суд констатує, що будь-яких інших доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт відмови позивачки продовжувати роботу в нових, змінених істотних умовах праці, визначених згаданим вище наказом №-271-к від 03 серпня 2020 року, стороною відповідача суду не надано.

Отже, підстава, визначена п.6 ст. 36 КЗпПУ, вказана у наказі про звільнення позивачки №-337-к від 05 жовтня 2020 року - у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці , на час прийняття такого наказу не була належним чином підтвердженою, вказаний у наказі акт фіксації відомостей про факт відмови позивачки від продовження роботи в змінених умовах праці, такої відмови позивачки фактично не містив.

Щодо інших порушень трудового законодавства при звільненні позивачки суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким актом національного законодавства України є, зокрема, Конвенція Міжнародної Організації Праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3933- XII (далі - Конвенція).

Згідно зі ст. 4 вказаної Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом пункту 2 ст. 9 вказаної Конвенції, щоб тягар доведення необґрунтованого звільнення не лягав лише на працівника, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в ст. 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно із пунктом 31 постанови Постанова ПВСУ №-9 згідно з частиною 3 ст. 32 КЗпП в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та щоб про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше, ніж за 2 місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці.

Отже, зі змісту зазначених норм вбачається, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 4 липня 2012 року у справі № 6-59цс12 і відповідно до ч.4 ст.363 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як вже зазначено вище, оскаржуваним наказом №-337-к від 05 жовтня 2020 року директора ВП НУБіП України БАТІ Мирона Жибака звільнено ОСОБА_1 , завідувачку бібліотеки вказаного навчального закладу, у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України .

Водночас, як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, такому звільненню позивачки передувало фактичне скорочення (виведення із штату) посади, на якій працювала позивачка - завідувачки бібліотекою ВП НУБіП України БАТІ і введення натомість посади директора бібліотеки .

Такий факт не заперечено представником відповідача, а також підтверджено відомостями, вказаними у змінах до штатного розпису вказаного навчального закладу на 2020 рік (а.с.45), затвердженого заступником міністра Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В.

Так, у вказаному документі зазначено, що з 01 липня 2020 року виводиться із загального фонду завідувач бібліотеки та вводиться з 01 липня 2020 року директор бібліотеки (із різницею в доплаті за особливі умови праці - завідувач бібліотеки - 1913,00 грн., а директор бібліотеки - 2228,00 грн.).

Твердження представника відповідача про те, що у даному випадку мало місце лише перейменування посади суд відхиляє, оскільки, вивчивши посадову інструкцію завідувача бібліотекою та посадову інструкцію директора бібліотеки, очевидним є те, що таке перейменування посади позивачки мало наслідком зміну її трудової функції.

Більш того, сам представник відповідача у своєму відзиві і у судовому засіданні неодноразово наголошував на тому, що у зв`язку із таким приведенням у відповідність назви професії шляхом зміни її назви - з завідувача бібліотекою на директора бібліотеки , змінився механізм прийняття та звільнення із посади з такою зміненою назвою - за конкурсним відбором та з укладенням контракту на визначений термін; до особи, яка займатиме таку посаду з`явилися нові кваліфікаційні вимоги - наявність повної вищої освіти відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст). І, як ствердив представник відповідач, освіта позивачки не відповідає таким вимогам, а відтак, вона не змогла б бути призначена на таку, змінену за назвою посаду, оскільки не відповідала б вимогам конкурсу.

У цій частині суд зазначає, що трудова функція являє собою одну з основних умов трудового договору і визначається шляхом встановлення сторонами трудового договору професії, спеціальності, кваліфікації та посади, за якою буде працювати даний працівник на конкретному підприємстві, в установі, організації. Без визначення трудової функції трудовий договір не може бути укладений, а отже, і не можуть виникнути трудові відносини.

Коло обов`язків завідувача бібліотекою та директора бібліотеки є різним, як і кваліфікаційні вимоги до цих посад, а відтак, суд вважає, що підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади за п.6 ч. 1 ст.36 КЗпП відсутні.

Фактично відбулося скорочення посади позивачки, що може слугувати лише підставою для звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з обов`язковим дотриманням гарантій, передбачених статтею 252 КЗпП України .

Однак, і у цьому випадку, таке звільнення можна було б вважати законним лише за умови, що у вказаному навчальному закладі відбулися зміни в організації виробництва і праці.

Виходячи із вказаного вище системного аналізу положень ст. 32 КЗпП України, при змінах в організації виробництва і праці власник повинен видати наказ про внесення змін в організацію виробництва і праці, у якому розкривається зміст цих змін, даються відповідні доручення посадовим особам для здійснення таких змін.

У свою чергу, під змінами в організації виробництва і праці в п.1 ст. 40 КЗпП України, мається на увазі, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно висновків, висловлених в постанові Верховного Суду від 31.01.18 №824/3229/14а - зміни в організації виробництва і праці не можуть бути підставою зловживань та незаконного звільнення працівників, а незначні розширення в діяльності відповідача не є змінами в організації виробництва та праці. Скорочення чисельності або штату працівників, безумовно, є правом роботодавця, однак це не має бути підставою для зловживань та незаконного звільнення працівника.

Як на єдину підставу для зміни істотних умов праці завідувача бібліотеки у оскаржуваному наказі сторона відповідача вказала лише : приведення професійних назв у відповідальність до національного класифікатора України Класифікатор професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2020 року №-327.

Представником відповідача суду не надано наказу про внесення змін в організацію виробництва і праці ВП НУБіП України БАТІ , в якому б розкривався їх зміст із зазначенням конкретних працівників, істотні умови праці яких у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці підлягають зміні та з зазначенням конкретної дати, з якою настануть ці зміни.

А тому, суд констатує, що внаслідок вказаних у оскаржуваному наказі №-372-к від 03 серпня 2020 року змін істотних умов праці завідувача бібліотекою, проведеної відповідачем у зв`язку із приведення професійних назв у відповідність до Національного класифікатора України , фактично відбулася заміна посади завідувача бібліотекою , на якій працювала позивачка на посаду директора бібліотеки і такі зміни не є проведеними відповідачем у зв`язку із дійсними та реальними змінами в організації виробництва та праці у вказаному навчальному закладі.

Окрім цього, суд констатує, що нові істотні умови праці у згаданому наказі зазначені, як змінені для посади завідувач бібліотеки , однак фактично стосуються посади директор бібліотеки і суперечать посадовій інструкції завідувача бібліотеки (вказане вбачається із посадових інструкцій згаданих посад а.с. 34-36 (завідувача) а.с. 38-40 (директора).

Такий факт не заперечено й стороною відповідача, оскільки, як вже зазначено вище, його представник у судовому засіданні та у своїх заявах по суті справи, неодноразово наголошував на тому, що такі змінені істотні умови праці є умовами праці саме директора бібліотеки, а не завідувача бібліотекою й позивачці пропонувалося залишитися на посаді директора бібліотеки, як виконувача його обов`язків і потім взяти участь в конкурсі на таку посаду, який, за твердженням представника відповідача, вона очевидно б не пройшла, оскільки у неї відсутній відповідний освітній рівень для такої посади, визначений новими зміненими умовами праці, що зазначені у оскаржуваному наказі.

Вищевказані встановлені фактичні обставини, привели суд до висновку, про явну незаконність наказу №-371-к від 03 серпня 2020 року, який фактично мав на меті не зміну істотних умови праці позивачки на посаді завідувача бібліотеки й не був виданим на виконання змін в умовах організації виробництва та праці вказаного навчального закладу, а лише з метою звільнення позивачки із вказаної посади, не зважаючи на те, чи надала б вона згоду чи б відмовилася продовжувати працювати за такими новими умовами праці.

Верховний Суд у Постанові від 23 січня 2018 року №273/212/16ц вказав на те, що саме відповідач повинен довести той факт, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Виходячи із вищевикладеного, суд у цілому не приймає до уваги твердження представника відповідача про обґрунтованість оскаржуваних наказів відповідача та законності звільнення позивачки згідно п.6 ст. 36 КЗпПУ та вважає його заперечення проти позову не обґрунтованими й такими що повністю спростовані дослідженими у судовому засіданні належними, допустимими й достатніми у своїй сукупності доказами.

Таким чином, суд констатує, що відповідач не довів, що звільнення позивачки відбулося без порушення законодавства про працю.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що встановлені по справі фактичні обставини виключають можливість вважати законним, як прийняття відповідачем наказу від 03 серпня 2020 року №-372-к Про зміну істотних умов праці завідувача бібліотеки , так і наказу №- 337-к від 05 жовтня про звільнення з 06 жовтня 2020 року позивачки ОСОБА_1 з посади завідувачки бібліотеки ВП НУБіП України БАТІ у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України.

За таких обставин трудові права позивачки є порушені і підлягають відновленню шляхом визнання незаконними та скасування наказу відповідача від 03 серпня 2020 року №-372-к Про зміну істотних умов праці завідувача бібліотеки та наказу відповідача від 05 жовтня 2020 року №-337-к про звільнення з 06 жовтня 2020 року позивачки й поновлення її на посаді завідувача бібліотеки вказаного навчального закладу з 07 жовтня 2020 року із поновленням їй умов праці завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут .

Отже, позовні вимоги в цілому є обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі; а рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі слід допустити до негайного виконання.

На підставі вищевикладеного, керуючись. ст.ст. 2, 4, 12, 14, 76-78, 200, 206, 258, 263-265, 268, 282, 284 ЦПК України, ст. ст. 32, 36 Кодексу законів про працю України , Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 6 листопада 1992 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут від 03 серпня 2020 року № 271-к Про зміну істотних умов праці завідувача бібліотеки .

Визнати незаконним та скасувати наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут від 06 жовтня 2020 року № 337-к про припинення трудового договору ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут з 07 жовтня 2020 року із поновленням умов праці завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут .

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допустити до негайного виконання.

Сторони по справі:

Позивачка: ОСОБА_1 : місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів та природокористування України Бережанський агротехнічний інститут , 47501, Тернопільська область, м.Бережани, вул. Академічна, 20, код ЄДРПОУ 34492201.

У зв`язку із складністю даної справи, у відповідності до ч.6 ст. 259 ЦПК України, повне рішення суду складено 10 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається суду апеляційної інстанції - Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко