Постанова

від 15.02.2022 по справі 593/1108/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 593/1108/20Головуючий у 1-й інстанції Німко Н.П. Провадження № 22-ц/817/246/22 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

з участю секретаря - Мендрик І.В.

сторін:

представника апелянта Люпи П.В.,

представника позивача Дармоніс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №593/1108/20 за апеляційною скаргою Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2021 року (ухвалене суддею Німко Н.П. , повний текст якого складено 10 листопада 2021 року) в справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» (надалі- ВП НУБіП України «БАТІ») про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення на посаді.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликалася на те, що наказ відповідача про зміну істотних умов праці від 03 серпня 2020 року є незаконним, оскільки для зміни найменування посади керівника бібліотеки з «завідувача бібліотеки» на «директора бібліотеки» й похідних, внаслідок цього, змін умов праці конкурсного відбору на таку посаду та контрактної форми трудового договору, не було визначених ні законом, ні фактичними обставинами підстав. Інші умови праці, вказані у згаданому наказі, як істотно змінені, фактично зміненими не були, оскільки існували у тому виді, формі і інших істотних показниках, як до прийняття згаданого наказу, так і після, а саме:

- надбавка згідно штатного розпису по вищому тарифному розряду у граничному розмірі 50% посадового окладу за особливі умови роботи в межах фонду плати праці і додаткова відпустка до 7 календарних днів;

- проведення науково-методичної, організаційної, консультативної роботи з вдосконалення всіх напрямків діяльності бібліотеки;

- ведення самостійної та спільної з іншими організаціями і установами науково-дослідної, навчальної та організаційно-методичної роботи з питань інформатики, бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства;

- створення електронної бази даних наукової та навчально-методичної літератури НПП інституту.

Однак, за такими, визначеними оскаржуваним наказом відповідача №-271-к від 03 серпня 2020 року, новими істотними умовами праці позивачка не відмовлялася продовжувати працювати, а тому її звільнення на підставі п.6 ст.36 КЗпП України є незаконним. Докази протилежного у сторони відповідача відсутні.

У зв`язку з наведеним та згідно уточнених вимог просила суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» від 03 серпня 2020 року № 271-к «Про зміну істотних умов праці завідувача бібліотеки»;

- визнати незаконним та скасувати наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» від 06 жовтня 2020 року № 337-к «Про припинення трудового договору» ОСОБА_2 ;

- поновити ОСОБА_2 умови праці завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» із поновленням на посаді завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» з 07 жовтня 2020 року.

Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2021 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» від 03 серпня 2020 року № 271-к «Про зміну істотних умов праці завідувача бібліотеки».

Визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» від 06 жовтня 2020 року № 337-к про припинення трудового договору ОСОБА_2 .

Поновлено ОСОБА_2 на посаді завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» з 07 жовтня 2020 року із поновленням умов праці завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут».

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ВП НУБіП України «БАТІ» подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 була попереджена про зміну істотних умов праці, які полягали у збільшенні обсягу роботи, ступеня самостійності, функцій директора бібліотеки, що підтверджується посадовими інструкціями «завідувача бібліотеки» та «директора бібліотеки» при збереженні основної трудової функції керівника бібліотеки. Саме про зміну вказаних істотних умов йшлося в наказі № 271-к від 03 серпня 2020 року.

Крім того, позивачка ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовилася від надання письмової згоди щодо змін істотних умов праці та відмовилася від надання письмових пояснень стосовно причин такої відмови.

Звертає увагу на те, що фактично скорочення посади не відбулось, оскільки трудова функція керівника бібліотеки збережена із перейменуванням посади та зміненими істотними вимогами до посади та трудових обов`язків у відповідності до вимог Закону України «Про вищу освіту», що в свою чергу є зміною в організації виробництва.

Зазначає, що оскаржуваним рішенням позивачка поновлена на роботі на посаді, якої вона не займала та яка відсутня в штатному розписі, а тому судом допущено втручання в господарську діяльність ВП НУБіП України «БАТІ».

У зв`язку з наведеним просить рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

14 січня 2022 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_2 адвоката Дармоніс О.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивований тим, що відповідачем, як роботодавцем, не надавалась та не надсилалась позивачці пропозиція ознайомитися та підписати акт фіксації відмови в наданні письмової згоди щодо змін істотних умов праці та відмови у наданні письмових пояснень з даного приводу до прийняття ВП НУБіП України «БАТІ» рішення про звільнення. Отже, відомостей, що позивачка відмовилася від такої пропозиції, як і про доведення до її відома змісту вказаного документа іншим чином, відповідачем не надано.

Зазначає, що фактично відбулася заміна посади «завідувача бібліотекою», на якій працювала позивачка, на посаду «директора бібліотеки» і такі зміни не є проведеними відповідачем у зв`язку із дійсними та реальними змінами в організації виробництва та праці у вказаному навчальному закладі.

У зв`язку з викладеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Представник позивача адвокат Дармоніс О.С. проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивачка ОСОБА_2 , розпочала свою трудову діяльність у Бережанському агротехнічному технікумі механізації та сільського господарства з 21 листопада 1983 року і з 01 липня 1992 року працювала на посаді бібліотекара Бережанського технікуму сільського господарства.

14 липня 1992 року Бережанський технікум сільського господарства реорганізовано в Бережанський агротехнічний коледж.

09 червня 2000 року на базі Бережанського агротехнічного коледжу створено Бережанський агротехнічний інститут.

27 жовтня 2003 року позивачку ОСОБА_2 переведено на посаду завідувача бібліотекою вказаного навчального закладу.

12 лютого 2004 року позивачка переведена на посаду директора бібліотеки.

У подальшому, 02 січня 2007 року позивачка звільнена з роботи в порядку переведення у Відокремлений структурний підрозділ Національного аграрного Університету «Бережанський агротехнічний інститут» згідно п.5 ст.36 КЗпПУ.

03 січня 2007 року позивачка прийнята по переводу на посаду завідувача бібліотеки Відокремленого структурного підрозділу Національного аграрного університету «Бережанський агротехнічний інститут».

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №945 та наказом Національного університету біоресурсів і природокористування України від 15 грудня 2008 року № 827 Відокремлений підрозділ Національного аграрного Університету «Бережанський агротехнічний інститут» перейменовано у Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» ( а.с.14-18).

03 серпня 2020 року в.о. керівника директора ВП НУБіП України «БАТІ» Степанією Білик видано наказ № 271-к «Про зміну істотних умов праці завідувача бібліотеки» (а.с. 20).

Як зазначено у наказі №-271-к від 03 серпня 2020 року, прийнятий він у зв`язку із приведенням професійних назв у відповідність до Національного класифікатора України «Класифікатор професій» ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2020 № 327, що супроводжується зміною істотних умов праці «завідувача бібліотеки», відповідно до ст.55 Закону України «Про вищу освіту», наказу від 01 липня 2020 року №-26 та на підставі Положення про інститут.

Пунктом 1 такого наказу визначено з 06 жовтня 2020 року провести зміни істотних умов праці завідувача бібліотеки щодо:

1. конкурсного відбору на зайняття посади; контрактної форми праці;

2. встановлення надбавки згідно штатного розпису по вищому тарифному розряду у граничному розмірі 50% посадового окладу за особливі умови роботи в межах фонду оплати праці;

3. щорічної відпустки 24 календарних дні, а додаткової за ненормований робочий день - до 7 календарних днів;

4. проведення науково-методичної, аналітичної, організаційної, консультативної роботи з вдосконалення всіх напрямків діяльності бібліотеки;

5. ведення самостійної і з іншими організаціями і установами науково-дослідної, навчальної та організаційно-методичної роботи з питань інформатики, бібліотекознавства та книгознавства;

6. створення електронної бази даних наукової та навчально-методичної літератури НПП інституту.

Пунктом 2 наказу визначено провідній фахівчині з кадрів Д.П. Фльонц ознайомити під підпис із наказом і попередженням про зміну істотних умов праці бібліотеки ОСОБА_2 в термін до 13 серпня 2020 року.

У подальшому, 03 серпня 2020 року, в.о. директора Степанією Білик, вручено позивачці ОСОБА_2 письмове Попередження «Про наступні зміни істотних умов праці» (а.с.19).

У цьому документі зазначено, що в.о. директора інституту ОСОБА_6 , на підставі наказу від 01 липня 2020 року №-26 «Про внесення змін до штатного розпису», яким відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор професій» ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2020 року №-2020 №-327, професійна назва «завідувач бібліотеки» змінена на професійну назву «директор бібліотеки», попереджує позивачку, як завідувача наукової бібліотеки ВП НУБіП України «БАТІ», про наступні зміни істотних умов праці по закінченні не менше двох місяців з моменту вручення їй цього попередження:

1. щодо проходження конкурсу на зайняття посади та контрактної форми праці;

2. надбавки згідно штатного розпису по вищому тарифному розряду у граничному розмірі 50% посадового окладу за особливі умови роботи в межах фонду оплати праці;

3. щорічної відпустки 24 календарних дні, а додаткової за ненормований робочий день - до 7 календарних днів;

4. проведення науково-методичної, аналітичної, організаційної, консультативної роботи з вдосконалення всіх напрямків діяльності бібліотеки;

5. ведення самостійної і з іншими організаціями і установами науково-дослідної, навчальної та організаційно-методичної роботи з питань інформатики, бібліотекознавства та книгознавства;

6. створення електронної бази даних наукової та навчально-методичної літератури НПП інституту.

У попередженні також вказано, що згідно ст.32 КЗпП України ОСОБА_2 має право на свій розсуд погодитися зі змінами істотних умов праці або відмовитися від продовження роботи в нових умовах. Роз`яснено, що у разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір (контракт) з ОСОБА_7 буде припинено за п.6 ст.36 КЗпП України з виплатою згідно із ст. 44 КЗпП України вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку.

Вказані факти й обставини учасники процесу не оспорили.

Із показів допитаних у судовому засіданні в суді першої інстанції свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та із дослідженого наданого стороною позивача аудіозапису вбачається, що 05 жовтня 2020 року в приміщенні ВП НУБіП України «БАТІ» позивачці ОСОБА_2 юрисконсультом вказаного навчального закладу ОСОБА_3 , в присутності працівників відповідача - провідної фахівчині з кадрів ОСОБА_4 , працівниці з кадрів ОСОБА_8 , начальниці навчальної частини Христенко Г.М., оголошено зміст наказу №-271-к від 03 серпня 2020 року. При цьому ОСОБА_3 неодноразово запитував позивачку, чи погоджується вона продовжувати працювати в нових, істотно змінених умовах праці, визначених згаданим наказом і чи подає відповідну заяву, на що позивачка кожен раз усно відповідала, що вона не відмовляється продовжувати роботу в таких нових змінених згаданим наказом умовах й запитувала, який документ з цього приводу їй треба підписати. На це ні юрисконсульт ОСОБА_3 , ні інші присутні особи, не надали позивачці з цього приводу для підпису відповідної заяви чи будь-якого іншого документа. Таким чином нічого не підписавши, позивачка покинула приміщення (а.с.48 оптичний диск з аудіозаписом).

Одразу після цього юрисконсультом ОСОБА_3 рукописним текстом було заповнено графи попередньо виготовленого (надрукованого) «бланка» документу під назвою «Акт фіксації відмови в наданні письмової згоди щодо змін істотних умов праці та відмови у наданні письмових пояснень стосовно причини відмови» (а.с.85).

У даному документі вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Бережани ОСОБА_3 юрисконсульт, ОСОБА_4 пров. фахівець з кадрів, ОСОБА_5 зав.навч. відділу, склали цей акт фіксації відмови ОСОБА_2 в наданні письмової згоди щодо змін істотних умов праці та відмови у наданні письмових пояснень стосовно причин відмови.

У цьому ж акті вказано, що 05 жовтня 2020 року юрисконсульт ОСОБА_3 у присутності вказаних осіб, запропонував ОСОБА_2 , після попереднього ознайомлення її з наказом №-271-к від 03 серпня 2020 року, попередженням про наступні зміни істотних умов праці, посадовою інструкцією директора наукової бібліотеки (код КП 01237.2), надати письмову згоду щодо змін істотних умов праці на посаду директора наукової бібліотеки. Також в акті вказано, що ОСОБА_2 у присутності вказаних осіб відмовилася від надання письмової згоди щодо змін істотних умов праці та відмовилася від надання письмових пояснень стосовно причин такої відмови.

При цьому сторона позивача заперечила факт поінформованості про такий документ до прийняття відповідачем рішення про її звільнення і повідомила, що дізналася про нього лише коли отримала наказ про звільнення з роботи, оскільки він став підставою для її звільнення й був зазначений у цьому наказі.

Про пропозицію стороною відповідача, як роботодавця, позивачці ОСОБА_2 ознайомитись та підписати такий акт і відомостей, що вона відмовилася від такої пропозиції, як і про доведення до відома позивачки змісту цього документа іншим чином (прочитання вголос, надіслання за місце проживання тощо), суду не надано.

05 жовтня 2020 року відповідач прийняв наказ №-337-к «Про припинення трудового договору», яким звільнив позивачку з посади завідувачки бібліотеки у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України ( а.с.21).

У вказаному наказі зазначено: «звільнити 06 жовтня 2020 року ОСОБА_2 завідувачку бібліотеки у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України». Також у наказі вказано, що підставою його прийняття є вищезгаданий акт фіксації відмови від 05 жовтня 2020 року в наданні письмової згоди щодо змін істотних умов праці та відмови у наданні пояснень стосовно причин відмови.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Пунктами третім та четвертим статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.

Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

У тому ж разі, коли такі зміни в організації виробництва і праці супроводжуються скороченням чисельності або штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями може мати місце звільнення працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Під час звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації праці, у тому числі скорочення штату працівників, необхідно дотримуватись гарантій, передбачених статтею 49-2 КЗпП України.

Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і впровадження передових методів, тощо (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Зміна істотних умов праці передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку із зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВСУ від 23 березня 2016 року у справі №6-2748цс15.

При зміні істотних умов праці, посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору - система та розмір оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад без зміни трудової функції, тощо, тобто змін, які ведуть до звуження чи розширення трудової функції працівника за укладеним з ним трудовим договором, дія якого продовжується.

Зміна істотних умов праці не передбачає ліквідації трудової функції працівника та виведення посади зі штату. Водночас, зміна в організації виробництва і праці, наслідком яких є скорочення штату або чисельності працівників, означає, що посада, яку раніше обіймав працівник, виводиться із штатного розпису.

Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 601/1513/18.

Припинення трудового договору за п.6 ст.36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці, які не супроводжуються скороченням чисельності чи штату працівників.

Відповідно до вимог ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_2 , як на підставу своїх вимог, посилалася на те, що наказ про зміну істотних умов праці №-271-к від 03 серпня 2020 року є незаконним, оскільки для зміни найменування посади керівника бібліотеки з «завідувача бібліотеки» на «директора бібліотеки» й похідних, внаслідок цього, змін умов праці, не було визначено ні законом, ні фактичними обставинами підстав. Інші умови праці, вказані у згаданому наказі, як істотно змінені, фактично зміненими не були, оскільки існували у тому виді, формі інших істотних показниках, як до прийняття згаданого наказу, так і після.

Судом вірно встановлено, що у наказі №-271-к від 03 серпня 2020 року не зазначено на підставі яких змін в організації виробництва і праці навчального закладу відбулися вказані у ньому «істотні зміни умов праці» посади завідувача бібліотеки, на якій на той час працювала позивачка. При цьому у вказаному наказі серед переліку змінених істотних умов праці відомостей про зміну професійної назви «завідувач бібліотеки» на професійну назву «директор бібліотеки» не зазначено, а лише вказано, що такі зміни стосуються існуючої посади «завідувача бібліотекою».

З матеріалів справи слідує, що оскаржуваним наказом №-337-к від 05 жовтня 2020 року директора ВП НУБіП України «БАТІ» Мирона Жибака звільнено ОСОБА_2 , завідувачку бібліотеки вказаного навчального закладу, у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

Однак, судом встановлено, що такому звільненню позивачки передувало фактичне скорочення (виведення із штату) посади, на якій працювала позивачка - завідувачки бібліотекою ВП НУБіП України «БАТІ» і введення натомість посади «директора бібліотеки».

Вказані обставини підтверджено представником ВП НУБіП України «БАТІ», а також відомостями, вказаними у змінах до штатного розпису вказаного навчального закладу на 2020 рік (а.с.45).

Трудова функція являє собою одне з основних умов трудового договору і визначається шляхом встановлення сторонами трудового договору професії, спеціальності, кваліфікації та посади, за якою буде працювати даний працівник на конкретному підприємстві, в установі, організації.

При цьому коло обов`язків завідувача бібліотекою та директора бібліотеки є різним, як і кваліфікаційні вимоги до цих посад.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для звільнення ОСОБА_2 з посади за п.6 ч.1 ст.36 КЗпП були відсутні, оскільки фактично відбулося скорочення посади позивачки, що може слугувати лише підставою для звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з обов`язковим дотриманням гарантій, передбачених статтею 252 КЗпП України.

Разом з тим, як на єдину підставу для зміни істотних умов праці «завідувача бібліотеки» у оскаржуваному наказі сторона відповідача вказала лише: «приведення професійних назв у відповідальність до національного класифікатора України «Класифікатор професій» ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2020 року №-327.

Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем не надано наказу про внесення змін в організацію виробництва і праці ВП НУБіП України «БАТІ», в якому б розкривався їх зміст із зазначенням конкретних працівників, істотні умови праці яких у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці підлягають зміні та з зазначенням конкретної дати, з якою настануть ці зміни.

Отже, фактично відбулася заміна посади «завідувача бібліотекою», на якій працювала позивачка на посаду «директора бібліотеки» і такі зміни не є проведеними відповідачем у зв`язку із дійсними та реальними змінами в організації виробництва та праці у вказаному навчальному закладі.

При цьому, нові істотні умови праці у згаданому наказі зазначені, як змінені для посади «завідувач бібліотеки», однак фактично стосуються посади «директор бібліотеки» і суперечать посадовій інструкції завідувача бібліотеки (а.с. 34-36, 38-40).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що 05 жовтня 2020 року відповідач прийняв наказ №-337-к «Про припинення трудового договору», яким звільнив позивачку з посади завідувачки бібліотеки у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України, підставою його прийняття є акт фіксації відмови від 05 жовтня 2020 року в наданні письмової згоди щодо змін істотних умов праці та відмови у наданні пояснень стосовно причин відмови. Однак, докази про пропозицію стороною відповідача, як роботодавця, позивачці ОСОБА_2 ознайомитись та підписати такий акт і відомостей, що вона відмовилася від такої пропозиції, як і про доведення до відома позивачки змісту цього документа іншим чином (прочитання вголос, надіслання за місце проживання тощо), суду не надано.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 була попереджена про зміну істотних умов праці при збереженні основної трудової функції, колегія суддів відхиляє, оскільки дослідивши посадову інструкцію завідувача бібліотекою та посадову інструкцію директора бібліотеки очевидним є те, що перейменування посади позивачки мало наслідком зміну її трудової функції.

Твердження апелянта про те, що фактично скорочення посади не відбулось, оскільки трудова функція керівника бібліотеки збережена, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки посада, яку займала позивач, виведена із штатного розпису.

Посилання апелянта про те, що оскаржуваним рішенням позивач поновлена на роботі на посаді якої вона не займала та яка відсутня в штатному розписі, апеляційний суд не приймає, оскільки працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення. При цьому відповідач прийняв наказ, яким звільнив позивачку з посади завідувачки бібліотеки, а тому суд першої інстанції правильно поновив позивача на посаді завідувача бібліотеки.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи позов, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» залишити без задоволення.

Рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 28 лютого 2022 року.

Головуючий

Судді