ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/3176/21 Справа № 182/7386/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041340000436 щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Джанкой АР Крим,
який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від
29 жовтня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та
ОСОБА_8 до 24 грудня 2021 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 190 320 грн. та покладено обов`язки, передбачені ст.194 КПК України. В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовлено.
Мотивуючи ухвалене рішення суд посилався на те, що на данийчас залишаєтьсядостатньо підставвважати,що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з оглядуна тяжкістьпокарання,що загрожуєїм вразі визнанняїх винуватимив інкримінованихкримінальних правопорушеннях,зможуть ухилитисявід судута невиконувати йогопроцесуальні рішення. Такожіснує ризикнезаконного впливуобвинувачених напотерпілих тасвідків вданому кримінальномупровадженні,які щене допитанів судовомузасіданні.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду відносно ОСОБА_7 та обрати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Вказує на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні прямі докази причетності ОСОБА_7 до обставин, які мали місце 17 червня 2021 року в приміщенні відділенні поштового зв`язку Капулівка АТ Укрпошта. Вказує на те, що суд не взяв до уваги, що ОСОБА_7 офіційно працює, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки зі своєю сім`єю малолітнім сином та його матір`ю.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор, захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, клопотань про їх особисту участь в судовому засіданні до суду не подавали, а отже, враховуючи те, що відповідно до вимог ч.4 ст.422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний суд здійснює розгляд без участі сторін.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених
ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах провадження №182/7386/21,29жовтня 2021року всудовому засіданніНікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст.331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечному для життя особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаному з проникненням у інше приміщення та у незаконному придбанні і зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 та доводи обвинуваченого і захисника щодо зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу на більш м`який.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Так, ОСОБА_7 має постійне місце проживання, родину, однак офіційне не працевлаштований, законних джерел доходів не має, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносять до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а отже, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що він може здійснити спроби переховування від суду.
Також, обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати напотерпілих та свідківв даному кримінальному провадженні, оскільки вони ще не допитані в судовому засіданні.
Матеріали провадженняне містятьінших переконливихданих прозастереження,які бунеможливлювали перебуванняобвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
На підставі наведеного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченої перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.
Щодо посилання захисника на відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_7 , та встановлена наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст.194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стороною захисту в апеляційній скарзі не наведено.
Щодо посилання захисника на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні прямі докази причетності ОСОБА_7 до обставин, які мали місце
17 червня 2021 року в приміщенні відділенні поштового зв`язку Капулівка АТ Укрпошта, апеляційний суд зазначає, що питання кваліфікації дій, доведеності або недоведеності висунутого обвинувачення надається судом при ухваленні судового рішення по суті справи.
Твердження захисника, що суд не взяв до уваги, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки зі своєю сім`єю малолітнім сином та його матір`ю, не відповідають дійсності, оскільки судом було враховано дані обставини, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі.
Щодо посилання захисника на те, що ОСОБА_7 офіційно працює, слід зазначити, що на підтвердження зазначених обставин захисником не надано жодних підтверджуючих документів.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, апеляційним переглядом не встановлено.
Приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від
29 жовтня 2021 року в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2021 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 101301882 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Інші справи та матеріали |
Кримінальне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Ступак Т. С.
Кримінальне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Ступак Т. С.
Кримінальне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Ступак Т. С.
Кримінальне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Ступак Т. С.
Кримінальне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Ступак Т. С.
Кримінальне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Ступак Т. С.
Кримінальне
Дніпровський апеляційний суд
Крот С. І.
Кримінальне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Ступак Т. С.
Кримінальне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Ступак Т. С.
Кримінальне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Ступак Т. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні