Ухвала

від 23.11.2021 по справі 382/274/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 382 /274/21

Провадження № 2-ві/824/92/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Київської області, служби у справах дітей Березанської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 серпня 2021 року про відмову у задоволенні позовних вимог у зазначеній вище цивільній справі.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 7 жовтня 2021 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Рейнарт І.М., судді: Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у складі судді-доповідача Рейнарт І.М. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 серпня 2021 року залишено без руху із наданням строку для усунення її недоліків, а саме: подання належним чином оформленої редакції апеляційної скарги з копією скарги та доданих до неї матеріалів для інших учасників справи.

На виконання вимог зазначеної ухвали 21 жовтня 2021 року на електронну адресу апеляційного суду надійшла заява позивача, підписана її електронно-цифровим підписом, про усунення недоліків, до якої додано редакцію апеляційної скарги в електронній формі, а також клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року у складі судді-доповідача Рейнарт І.М. продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

29 жовтня 2021 року на електронну адресу апеляційного суду надійшла заява позивача, підписана її електронно-цифровим підписом, про усунення недоліків, до якої додано виправлену редакцію апеляційної скарги з додатками в електронній формі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 3 листопада 2021 року у складі судді-доповідача Рейнарт І.М., суддів: Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А., відкрито апеляційне провадження у справі та роз`яснено відповідачам право подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений строк, а також висловлення думки стосовного заявленого клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року у складі судді-доповідача Рейнарт І.М., суддів: Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А., закінчено проведення підготовчих дій по справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21 грудня 2021 року о 12 год. 30 хв.

18 листопада 2021 року на електронну адресу апеляційного суду надійшла заява позивача, підписана її електронно-цифровим підписом, про відвід колегії суддів у складі: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А., з підстав наявності обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості цього складу суду, оскільки ухвалою апеляційного суду від 15 листопада 2021 року закінчено підготовчі дії за апеляційної скаргою та призначено справу до судового розгляду, проте не було вирішено питання щодо заявленого клопотання про витребування доказів на стадії підготовки справи до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А., визнано необґрунтованим, а заяву позивача передано для вирішення відводу іншому судді, який не входить до складу суду.

Після проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями на виконання вимог статті 33 ЦПК України питання про відвід вирішується Київським апеляційним судом у складі судді Ігнатченко Н.В. без повідомлення учасників справи згідно положень частини восьмої статті 40 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та обставини заявленого відводу, апеляційний суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно із пунктами 3 і 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У частині четвертій статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду .

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного . У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі Білуха проти України ( Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

Як вбачається зі змісту заявленого відводу колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду у складі: судді-доповідача Рейнарт І.М., суддів: Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А., позивачем фактично висловлено незгоду із процесуальними рішеннями суду щодо визначення порядку розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме вирішення клопотання про витребування доказів в судовому засіданні, а не на стадії підготовки справи до судового розгляду, що не свідчить про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності колегії суддів.

Дії апеляційного суду щодо призначення справи до судового розгляду за наявності вищевказаного клопотання узгоджуються з положеннями статей 13, 84, 89, 365-368 ЦПК України і підстави вважати, що колегія суддів прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду цієї справи відсутні.

При цьому статтею 11 ЦПК України встановлено, що саме суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Апеляційний суд вважає, що незгода позивача з процесуальними рішеннями суду, що прийняті в межах його повноважень, реалізованих згідно з вимогами процесуального закону, не може слугувати підставою для його відводу та свідчити про наявність сумнівів в неупередженості його складу.

При аналізі поданої заяви про відвід та матеріалів справи також не встановлено, що в очах розумного спостерігача може виникнути сумнів в неупередженості або об`єктивності колегії суддів під час проведення підготовчих дій по цивільній справі № 382/274/21 та її подальшого розгляду по суті спору, а аргументи ОСОБА_1 фактично зводиться до її незгоди з тлумаченням процесуального законодавства, зокрема вимог статті 365 ЦПК України, та власному розумінні обставин справи, що в силу вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України не може слугувати належною і достатньою підставою для відводу.

За таких обставин посилання ОСОБА_1 не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу колегії суддів у складі: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А., від розгляду даної справи про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, тому у задоволенні її заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Київської області, служби у справах дітей Березанської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Н.В. Ігнатченко