Постанова

від 21.12.2021 по справі 382/274/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №382/274/21

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/15308/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

при секретарі Баллі Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 серпня 2021 року (суддя Кисіль О.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Київської області, служби у справах дітей Березанської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,

встановив:

у березні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом, та з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати протиправним підготування та подання органом опіки та піклування Баришівської РДА до суду позовної заяви про позбавлення її батьківських прав; визнати протиправним підготування та подання органом опіки та піклування Баришівської РДА до суду висновку про доцільність позбавлення її батьківських прав; визнати протиправним підготування та подання службою у справах дітей та сім`ї Яготинської РДА до суду висновку про доцільність позбавлення її батьківських прав; стягнути зі служби у справах дітей та сім`ї Березанської міської ради 3 000 000грн моральної шкоди; стягнути з служби у справах дітей Яготинської міської ради Київської області 1 000 000грн моральної шкоди.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що у червні 2017 року органом опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації був поданий позов про позбавлення її батьківських прав стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року на підставі висновку органу опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації та висновку служби у справах дітей Яготинської районної державної адміністрації позов було задоволено. Передано малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під опіку органу опіки та піклування Баришівської райдержадміністрації. Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_7 на її користь на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Постановою Київського апеляційного суду від 18

грудня 2018 року вказане рішення суду було скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Позивач зазначала, що підготовка документів та подання у червні 2017 року органом опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації позовної заяви до суду про позбавлення її батьківських прав, та подання у квітні 2018 року службою у справах дітей Яготинської районної державної адміністрації висновку про доцільність позбавлення її батьківських прав є протиправними та порушує вимоги закону.

Позивач посилалася на те, що орган опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації припинив свою діяльність, а Березанська міська рада Київської області набула своїх повноважень, як орган місцевого самоврядування та стала правонаступником прав та обов`язків Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області, тому їй були передані всі документи стосовно дітей, які позбавлені батьківського піклування та проживають на території Недрянської сільської ради, а тому вказаний відповідач є належним за її позовними вимогами.

Позивач стверджувала, що у зв`язку з протиправними діями відповідачів вона була вимушена відстоювати свої батьківські права, відстоювати права на отримання державної допомоги при народженні шостої дитини, що вимагало від неї значних матеріальних та моральних зусиль та часу, вона відчула приниження та осуд, зазнала великих моральних страждань, на тривалий час втратила душевний спокій, в неї порушено звичний образ життя, вона пережила душевний стрес, постійно нервує, нею опанувало відчуття страху, спустошеності, тривога, незахищеність.

Крім того, протиправні дії відповідачів викликали у її дітей душевний біль та почуття розгубленості і незахищеності, що в свою чергу вплинуло на психічний розвиток дітей.

Позивач вважала, що моральні страждання завдані і тим, що відповідачі ніяким чином навіть не прагнули за весь час розгляду справи про позбавлення її батьківських прав виправити ситуацію, яка склалася, посадові особи не попросили пробачення за подання позову про позбавлення її батьківських прав. Відтак, у неї порушився сон, виникла стійка втома, стурбованість, негативні нав`язливі думки, а тому враховуючи обставини справи, характер та обсяг душевних страждань, їх тривалість, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, сума моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідачів повинна становити 4 000 000грн.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 26 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на доводи позовної заяви та зазначаючи про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що відповідачі є неналежними учасниками у даній справі.

Позивач стверджує, що до повноважень служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Київської області перейшли повноваження, права та обов`язки служби у справах дітей Яготинської районної державної адміністрації, а до служби у справах дітей та сім`ї виконкому Березанської міської ради Київської області перейшли повноваження, права та обов`язки служби органу опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації.

У відзиві на апеляційну скаргу служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Київської області просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що вказана служба не є правонаступником служби у справах дітей Яготинської районної державної адміністрації.

У відзиві на апеляційну скаргу служба у справах дітей Березанської міської ради просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що ні служба у справах дітей

Березанської міської ради, ні орган опіки та піклування Березанської міської ради не є правонаступником органу опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з`явилися, направивши до апеляційного суду заяви про розгляд справи у їх відсутність (с.с.22, 46-49, 50-52 т.3).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, позивач є матір`ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В червні 2016 року орган опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області звернувся до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що вона більше двох років ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своїх дітей, а саме життям та вихованням дітей не цікавиться, не здійснює за ними догляду, не відвідує заклади місця навчання дітей та не надає їм матеріальну допомогу.

Баришівською РДА Київської області надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 з тих підстав, що остання ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей.

24 квітня 2018 року Яготинською районною державною адміністрацією надано висновок №07-60/423 про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року позов задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Передано дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_2 під опіку органу опіки та піклування Баришівської РДА.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав скасовано. В задоволенні позову органу опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що діти: ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та позивач зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, позовні вимоги заявлені до неналежних відповідачів, так як служба у справах дітей та

сім`ї виконавчого комітету Березанської міської ради та служба у справах дітей Яготинської міської ради не є правонаступниками ліквідованих органу опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області та служби у справах дітей Яготинської районної державної адміністрації Київської області відповідно, а позивачем не надано належних та достатніх доказів у підтвердження заподіяння відповідачами моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає обставинам справи, наданим учасниками справи доказам та ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо

яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою

особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У частині другій статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).

Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 статті передбачає наявність інших випадків передбачених законом.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Тлумачення статей 2, 11, 172, 1167, 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов:

наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто боржником є відповідний орган місцевого самоврядування, яка бере участь у справі як відповідач.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 459/274/17.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначала, що моральна шкода їй заподіяна неправомірним, на її думку, пред`явленням органом опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області позову про позбавлення її батьківських прав та надання висновку про доцільність позбавлення її батьківських прав, а також надання незаконного висновку про доцільність позбавлення її батьківських прав службою у справах дітей Яготинської районної державної адміністрації Київської області.

Позивач стверджувала, що служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Березанської міської ради є правонаступником органу опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області, оскільки рішенням Березанської міської ради від 9 жовтня 2018 року № 578-56-VII Про добровільне приєднання до територіальної громади міста обласного значення Березань , вирішено добровільно приєднати Недрянську сільську територіальну громаду села Недра Баришівського району Київської області до Березанської міської територіальної громади міста Березань Київської області, а відтак зазначена служба отримала повноваження органу опіки та піклування щодо захисту прав дітей, які походять з ОТГ або перебувають на її території, у тому числі Недрянського старостинського округу, так як службою у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації передано особові справи дітей, позбавлених батьківського піклування для подальшої роботи дослужби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Березанської міської ради.

Також позивач вважала, що служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради є правонаступником служби у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області, так як до повноважень служби Яготинської міської ради перейшли повноваження, права та обов`язки служби у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Правонасту?пництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Воно може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. Це має місце у разі спадкування, об`єднання в одне кількох підприємств, установ, організацій. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

17 липня 2020 року Верховною Радою України прийнято постанову Про утворення та ліквідацію районів .

У пункті 10 постанови зазначено, що у Київській області утворено Бориспільський район (з адміністративним центром у місті Бориспіль) у складі територій Бориспільської міської, Вороньківської сільської, Гірської сільської, Дівичківської сільської, Золочівської сільської, Переяславської міської, Пристоличної сільської, Студениківської сільської, Ташанської сільської, Циблівської сільської, Яготинської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Також вказаною постановою ліквідовано у Київській області Баришівський та

Яготинський райони.

16 грудня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1635-р Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій .

Згідно Додатку № 1 до вказаного розпорядження Яготинська райдержадміністрація реорганізовується шляхом приєднання до Бориспільської райдержадміністрації.

Баришівська районна державна адміністрація Київської області реорганізовується шляхом приєднання до Броварської районної державної адміністрації.

Згідно запису у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21 травня 2021 року Баришівську районну державну адміністрацію припинено.

Служба у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації була структурним самостійним підрозділом із статусом юридичної особи (код ЄДРПОУ 35577673).

Згідно запису у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань служба у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації, як юридична особа, припинена 17 травня 2021 року у зв`язку із реорганізацією. Правонаступником вказаної юридичної особи зазначено Броварську районну державну адміністрацію.

Позивачем суду не надано належних та достатніх доказів, що Березанська міська рада та служба у справах дітей Березанської міської ради є правонаступником Баришівської районної державної адміністрації, зокрема, служби у справах дітей Баришівської районної державної адміністрації Київської області, а відтак суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що Березанська міська рада та її служба у справах дітей не є належним відповідачем за даним позовом.

До такого ж висновку прийшли суди, розглядаючи справу за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Березанської міської Ради про визнання протиправною бездіяльність (справа № 320/3082/19).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вищезазначені обставини не підлягали доказуванню у даній справі.

Доводи апеляційної скарги, що служба у справах дітей Березанської міської ради Київської області опікується дітьми, позбавленими батьківського піклування, які проживають на її території, у тому числі і Недрянського старостинського округу, не є правовою підставою для висновку, що Березанська міська рада є належним відповідачем за дії, які були вчинені органом опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області.

Згідно запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Яготинська районна державна адміністрація перебуває у стані припинення з 14 січня 2021 року, отже на час розгляду судом даної справи не є припиненою.

Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації, як окрема юридична особа, була припинена 20 січня 2020 року без правонаступництва.

Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради була створена рішенням Яготинської міської ради від 24 грудня 2020 року та зареєстрована, як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 6 січня 2021 року.

Будь-яких доказів, що служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради є правонаступником служби у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної

адміністрації позивачем суду не надано та під час судового розгляду не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради не є належним відповідачем за даним позовом ОСОБА_1 та не повинна відповідати за дії служби у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області.

Доводи апеляційної скарги, що до служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Київської області перейшли повноваження, права та обов`язки служби у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області, а відтак вона є належним відповідачем у даній справі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ведення обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не є правовою підставою для висновку про притягнення служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Київської області до матеріальної відповідальності за дії, які були вчинені службою у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

З матеріалів справи та апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що вона була обізнана про вищезазначені обставини під час розгляду справи судом першої інстанції, однак клопотання про заміну первісних відповідачів належними відповідачами не заявляла.

Як зазначала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року, справа № 523/9076/16-ц, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений правомірний висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, заявлених до служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Київської області та служби у справах дітей Березанської міської ради, оскільки зазначені позивачем юридичні особи не є належними відповідачами у даній справі.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 серпня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 січня 2022 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.А. Семенюк