Постанова

від 22.11.2021 по справі 910/4531/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2021 р. Справа№ 910/4531/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Гарник Л.Л.

Полякова Б.М.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від позивача - Шевель І.П. витяг;

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Халяпіна Володимира Вікторовича

на рішення господарського суду м.Києва від 30.07.2021р.

(повний текст складено 09.08.2021р.)

у справі №910/4531/21 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Державного підприємства (далі - ДП) "Національний центр Олександра Довженка"

до ФОП Халяпіна Володимира Вікторовича

про дострокове розірвання субліцензійного договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 30.07.2021р. у справі №910/4531/21 позовні вимоги ДП "Національний центр Олександра Довженка" задоволено повністю; розірвано достроково Субліцензійний договір №1812-1 від 28.12.2018р. між ДП "Національний центр Олександра Довженка" та ФОП Халяпіним Володимиром Вікторовичем; cтягнуто з ФОП Халяпіна Володимира Вікторовича на користь ДП "Національний центр Олександра Довженка" витрати зі справи судового збору в розмірі 2 270 грн.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ФОП Халяпін В.В. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить рішення господарського суду м.Києва від 30.07.2021р. по справі №910/4531/21 скасувати та прийняти нове рішення, в якому у позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП "Національний центр Олександра Довженка" просить відмовити ФОП Халяпіну В.В. у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва від 30.07.2021р. у справі №910/4531/21 залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Халяпіна В.В. на рішення господарського суду м.Києва від 30.07.2021р. у справі №910/4531/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.10.2021р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021р. задоволено клопотання ФОП Халяпіна В.В. про відкладення розгляду справи №910/4531/21; відкладено розгляд справи №910/4531/21 за апеляційною скаргою ФОП Халяпіна В.В. на рішення господарського суду м.Києва від 30.07.2021р. на 16.11.2021р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021р. апеляційну скаргу ФОП Халяпіна В.В. на рішення господарського суду м.Києва від 30.07.2021р. у справі №910/4531/21прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суддів та призначено її розгляд на 22.11.2021р.

Колегія суддів відхиляє клопотання представника ФОП Халяпіна В.В. про відкладення розгляду справу як необґрунтоване, оскільки вважає, що справа має розглядатися у розумні строки, а відсутність представника ФОП Халяпіна В.В. не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги. Поважності причин своєї неявки в судове засідання представник скаржника апеляційному суду не надав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До господарського суду м.Києва з позовною заявою звернулось ДП "Національний центр Олександра Довженка" до Фізичної особи-підприємця Халяпіна Володимира Вікторовича про дострокове розірвання Субліцензійного договору №1812-1 від 28.12.2018р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у зв`язку з невиконанням умов договору субліцензіаром, зокрема п.п. 2.2, 5.3.3, ст. 4 та п. 11.1 договору, позивач в порядку п. 10.3. вирішив достроково розірвати договір в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2018р. між Державним підприємством "Українська кіностудія анімаційних Фільмів" (наразі Державне підприємство "Національний центр Олександра Довженка") (далі - дистриб`ютор) та ФОП Халяпіним Володимиром Вікторовичем (далі також - субліцензіар) було укладено Субліцензійний договір №1812-1 (далі - договір) за умовами якого дистриб`ютор надає субліцензіару дозвіл (ліцензію) на використання виключних майнових авторських прав на Фільми, а саме право використовувати Фільми та/або дозволяти використання Фільмів третім особам способами (видавати субліцензії), зазначеними у статті 3 цього договору (Права на Фільми), на строк і територію, зазначені у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.1. договору, Фільми - це Анімаційні фільми, що вказані у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.

Згідно з п. 2.2. договору, субліцензіар зобов`язується виплачувати дистриб`ютору дохід від комерційного використання всіх прав на Фільми у розмірі та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Субліцензіар сплачує дистриб`ютору дохід від комерційного використання всіх прав на Фільми за мінусом комісійної винагороди субліцензіара, вказаної у п. 1.5. договору (п. 4.1. договору).

Сплата доходу дистриб`ютору від комерційного використання всіх прав на Фільми здійснюється субліцензіаром щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, наступного після закінчення кварталу. Субліцензіар складає звіти з реалізації прав та перераховує кошти на розрахунковий рахунок дистриб`ютора протягом 15 календарних днів після закінчення кожного кварталу. У разі відсутності доходу від використання прав за розрахунковий період субліцензіар інформує про такий факт дистриб`ютора. Сплата доходу від комерційного використання всіх прав на Фільми здійснюється субліцензіаром шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок дистриб`ютора, зазначений у цьому договорі (п.п. 4.4., 4.5. договору).

Крім того, у підпунктах 5.3.3. та 5.3.4. договору сторони погодили, що субліцензіар зобов`язується своєчасно здійснювати розрахунки із дистриб`ютором та надавати до 15-го числа першого місяця кожного кварталу звіт про перебіг виконання реалізації Фільмів. На вимогу надавати для перевірки первинні документи, які свідчать про отримані доходи чи понесені збитки щодо Фільмів.

Договір набуває чинності від дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2023р., але у будь-якому разі до повного виконання дистриб`ютором своїх зобов`язань. Термін дії цього договору може бути продовжений за згодою сторін (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 10.3. договору, цей договір може бути розірваний достроково, за ініціативою дистриб`ютора в разі невиконання субліцензіаром умов будь-якого з пунктів 2.2., 5.3.3, 5.3.4 та статті 4 цього договору.

Згідно з п. 11.1. договору, додатково до своїх зобов`язань, передбачених цим договором, субліцензіар зобов`язується передати дистриб`ютору за актом прийому-передачі запис оцифрованого зображення і синхронізованих з ним роздільних оцифрованих російськомовної та музично-шумових фонограм Фільмів з Додатка № 2 до цього договору на відео носіях HDD в термін до 30.06.2019р.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 3 та 4 ст. 426 ЦК України визначено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Так, за своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено ліцензійний договір та при цьому сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638 , 1109 , 1100 ЦК України та ст. ст. 179 , 180 ГК України , він вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173 , 174 , 175 ГК України (ст. ст. 11 , 202 , 509 ЦК України ) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 1110 ЦК України , ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності.

Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об`єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору.

У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п`ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п`ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як зазначено вище, у п. 10.3. договору сторони погодили, що договір може бути розірваний достроково за ініціативою дистриб`ютора в разі невиконання субліцензіаром умов будь-якого з пунктів 2.2., 5.3.3, 5.3.4 та статті 4 цього договору.

Місцевий суд правильно визнав безпідставним посилання позивача на пункт 11.1. Субліцензійного договору №1812-1 від 28.12.2018р. як на одну з підстав для дострокового розірвання (не передання дистриб`ютору запису оцифрованого зображення і синхронізованих з ним роздільних оцифрованих російськомовної та музично-шумових фонограм Фільмів з Додатка № 2 до цього договору на відео носіях HDD в термін до 30.06.2019р.), оскільки не виконання даного пункту договору не є підставою для дострокового розірвання в порядку, передбаченому п. 10.3.

Заперечуючи проти заявленого позову і рішення місцевого суду відповідач стверджував наступне:

- Звітом № 1 від 15.07.2019р. повідомлено позивача, що ФОП Халяпін В.В. за ІІ квартал 2019 року отримав 41 560, 38 грн. разом з комісійною винагородою та перерахував позивачу 39 482, 36 грн;

- інформаційним листом від 08.10.2019р. повідомлено позивача, що за ІІІ квартал 2019 року доходи від використання прав відсутні;

- інформаційним листом від 04.01.2020 року повідомлено позивача, що за ІV квартал 2019 року доходи від використання прав відсутні;

- інформаційним листом від 02.04.2020 року повідомлено позивача, що за І квартал 2020 року доходи від використання прав відсутні;

- Звітом № 2 від 24.07.2020р. повідомлено позивача, що ФОП Халяпін В.В. за ІІ квартал 2020 року отримав 14 665,01 грн. разом з комісійною винагородою та перерахував позивачу 14 146, 60 грн. Кошти за ІІ квартал 2020 року були отримані лише 14.07.2020р., оскільки конвертація валюти зайняла додатковий час;

- інформаційним листом від 06.10.2020р. повідомлено позивача, що за ІІІ квартал 2020 року доходи від використання прав відсутні;

- інформаційним листом від 12.01.2021р. повідомлено позивача, що за ІV квартал 2020 року доходи від використання прав відсутні;

- інформаційним листом від 02.04.2021р. повідомлено позивача, що за І квартал 2021 року доходи від використання відсутні.

Місцевим судом правильно було встановлено, що Звіт № 1 від 15.07.2019р. надіслано позивачу 16.07.2019р., а Звіт № 2 від 24.07.2020р. надіслано 24.07.2020р., тобто з порушенням строків, передбачених п. 5.3.3. договору.

Суд першої інстанції законно і обґрунтовано повністю задовольнив позовні вимоги ДП "Національний центр Олександра Довженка" про дострокове розірвання Субліцензійного договору №1812-1 від 28.12.2018р. зважаючи на порушення відповідачем умов п. 5.3.3. договору.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Халяпіна Володимира Вікторовича

залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 30.07.2021р. по справі №910/4531/21 - без змін.

Справу №910/4531/21 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 23.11.2021р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Л.Л. Гарник

Б.М. Поляков