Постанова

від 19.10.2021 по справі 904/2703/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2021 р. Справа№ 904/2703/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Безрадна А.Л.

За участю представників учасників процесу: згідно проколу судового засідання від 19.10.2021 р.

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 у справі №904/2703/19 (суддя Курдельчук І.Д. м. Київ)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс Стар",

м. Дніпро,

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Валсем", м. Дніпро,

2. Державної інспекції архітектури та містобудування України, як правонаступника Державної сервісної служби містобудування України і Державної архітектурно-будівельної інспекції України, м. Київ,

про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніс-Стар" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Валсем" та Державної сервісної служби містобудування України про:

- скасування реєстрації декларації Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Валсем" про готовність об`єкта до експлуатації від 23.12.2014 за №ДП143143570108;

- виключення запису про таку реєстрацію з Реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 17.01.2018 на адресу позивача надійшов лист від Фірми, до якого було долучено копію позовної заяви, зі змісту якої стало відомо, що 24.12.2014 ДАБІУ в особі її територіального органу - департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області було зареєстровано Декларацію. Позивач вважає, що зазначена декларація підлягає скасуванню, враховуючи, що вона містить недостовірні дані, які суперечать статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції станом на грудень 2014 року), а також частині п`ятої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (в редакції чинній на час спірних правовідносин). Товариство наголошує, що аналіз вищевказаних положень законодавства свідчить, що підставою для скасування декларації визначені такі випадки, зокрема, як виявлення недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, тому, враховуючи, що Декларація містить, на думку позивача, недостовірні дані, просить суд скасувати реєстрацію Декларації.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 у справі №904/2703/19 замінено Державну сервісну службу містобудування (43660527, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26) архітектурно-будівельну інспекцію України правонаступником Державною інспекцією архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26), в зв`язку з тим, що Державна інспекція архітектури та містобудування України утворена Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 на заміну Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування, що були утворені 13 березня 2020 замість Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням Державна інспекція архітектури та містобудування України звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 у справі №904/27036/19.

Апеляційна скарга Державної інспекції архітектури та містобудування України обґрунтована тим, що ДІАМ не є правонаступником Державної інспекції містобудування та Державної сервісної служби містобудування та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, а є новоутвореним органом.

Скаржник зазначає, що згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 №303 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України щодо вдосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду встановлено, що ДАБІ продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення ДІАМ.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу від позивача та відповідача 1 до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходило.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач та відповідач 2 не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що позивач та відповідач 2 у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзивів на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання останніми відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових документів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 28.07.2021 апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Разіна Т.І., суддів: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.06.2021 у справі №904/27036/19 залишено без руху.

Однак з 28.07.2021 по 28.08.2021 суддя Тарасенко К.В. перебувала у відпустці; з 09.08.2021 до 28.08.2021 суддя Разіна Т.І. (головуючий суддя) перебувала у відпустці; 09.08.2021 по 28.08.2021 суддя Іоннікова І.А. перебувала у відпустці; з 31.08.2021 по 06.09.2021 суддя Разіна Т.І. (головуючий суддя) перебувала на лікарняному та з 08.09.2021 по 17.09.2021 суддя Разіна Т.І. (головуючий суддя) перебувала у відпустці.

16.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшло клопотання, зокрема, із доказами сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №904/27036/19; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 19.10.2021.

Явка учасників процесу

У судове засідання 19.10.2021 з`явився представник відповідача 2.

Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання 19.10.2021 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від сторін через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від сторін клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача 2.

Позиція представників сторін у справі

У судовому засіданні представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 у справі №904/27036/19 скасувати.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про залишення позову (заяви) без розгляду.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку скаржника справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Державної інспекції архітектури та містобудування України не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав з огляду на наступне.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про заміну Державної сервісної служби містобудування (43660527, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26) архітектурно-будівельну інспекцію України правонаступником Державною інспекцією архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26), суд першої інстанції виходив з того, що Державна інспекція архітектури та містобудування України утворена Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 на заміну Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування, що були утворені 13 березня 2020 замість Державної архітектурно-будівельної інспекції України, і в її завдання входить розгляд в порядку нагляду рішення про скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, та, зокрема, скасування або анулювання зазначених документів.

Відповідно до статті 52 ГПК України у разі припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (ч.1). Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив (ч.2). Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу (ч.3).

Особливим видом правонаступництва державних органів є публічне правонаступництво (до якого також можливо віднести періодичні реорганізації або ліквідації вказаних органів), за якими права та обов`язки одного суб`єкта права переходять до іншого у випадках та у порядку встановлених законом та підзаконними актами. Відповідно на правонаступника (як органу, наділеного законодавством переданою повною або частковою адміністративною компетенцією) покладається обов`язок відновити права особи, які було порушено його попередником.

Публічне адміністративне правонаступництво можна розподілити на групи: фактичне (або компетенційне) - можливе у разі передачі фактичних повноважень від одного до іншого державного органу, який набуває певні компетентні повноваження внаслідок ліквідації органу чи його посад; процесуальне - можливе у разі заміни судом сторони (державного органу) чи третьої особи іншим органом, коли права та обов`язки від однієї сторони (державного органу - учасника справи) перейшли до іншого органу, а також можливість вступу нового державного органу (правонаступника) в судовий процес у якості сторони або третьої особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 "Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" постановлено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду" утворено Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Установлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна архітектурно-будівельна інспекція України з 20.03.2020 перебуває в стані припинення (запис №10701100016047267).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду та затверджено Положення про ДІАМ. Ліквідовано Державну сервісну службу містобудування.

Пунктом 8 Постанови визначено взяти до відома, що Державну інспекцію архітектури та містобудування буде розміщено за адресою: бульв. Лесі Українки, 26, у м. Києві.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, ДІАМ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пп.6 п.4 Положення ДІАМ відповідно до покладених на неї завдань розглядає в порядку нагляду рішення про скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Таким чином, ДІАМ утворена Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 на заміну Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування, що були утворені 13 березня 2020 замість Державної архітектурно-будівельної інспекції України і в її завдання входить розгляд в порядку нагляду рішення про скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, та, зокрема, скасування або анулювання зазначених документів.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 303 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду" установлено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної інспекції архітектури та містобудування.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна інспекція архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840) створена як юридична особа, дата запису: 20.05.2021, номер запису: 1000701020000092252.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 960 "Питання Державної інспекції архітектури та містобудування" Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. У пункті 3 цієї Постанови зазначено, що ця постанова набирає чинності з 15.09.2021.

Цією ж постановою визнано такими, що втратили чинність, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України".

Враховуючи вищевикладене, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як юридична особа, не ліквідована, проте, її функціональні обов`язки передані до Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником апеляційній скарзі

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про процесуальне правонаступництво на підставі ст. 52 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 у справі №904/2703/19, та, відповідно, апеляційна скарга Державної інспекції архітектури та містобудування України є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює ухвалу та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 у справі №904/2703/19 покладаються на скаржника.

Так, суддя Тарасенко К.В. з 22.10.2021 по 05.11.2021 перебувала у відпустці; суддя - Іоннікова І.А., з 23.10.2021 по 01.11.2021 перебувала у відпустці, головуючий суддя - Разіна Т.І. з 08.11.2021 по 12.11.2021 перебувала у відпустці.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 52, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 у справі №904/2703/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддями - 23.11.2021.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова