Постанова

від 16.11.2021 по справі 904/2703/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2021 р. Справа№ 904/2703/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Безрадна А.Л.

За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 16.11.2021 року

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс Стар" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі № 904/2703/19 (суддя Кудрельчук І.Д., м. Київ, повний текст рішення складемо 27.04.2021)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс Стар", м. Дніпро,

до: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Валсем", м. Дніпро,

2. Державної інспекції архітектури та містобудування України, як правонаступника Державної сервісної служби містобудування України і Державної архітектурно-будівельної інспекції України, м. Київ,

про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніс-Стар" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Валсем" (далі - Фірма) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІУ) про:

- скасування реєстрації декларації Фірми про готовність об`єкта до експлуатації від 23.12.2014 за №ДП143143570108 (далі - Декларація);

- виключення запису про таку реєстрацію з Реєстру дозвільних документів ДАБІУ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.01.2018 на адресу позивача надійшов лист від Фірми, до якого було долучено копію позовної заяви, зі змісту якої стало відомо, що 24.12.2014 ДАБІУ в особі її територіального органу - департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області було зареєстровано Декларацію. Позивач вважає, що зазначена декларація підлягає скасуванню, враховуючи, що вона містить недостовірні дані, які суперечать статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції станом на грудень 2014 року), а також частині п`ятої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (в редакції чинній на час спірних правовідносин). Товариство наголошує, що аналіз вищевказаних положень законодавства свідчить, що підставою для скасування декларації визначені такі випадки, зокрема, як виявлення недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, тому, враховуючи, що Декларація містить, на думку позивача, недостовірні дані, просить суд скасувати реєстрацію Декларації.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі №904/2703/19 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що законодавством у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, якими чітко передбачено обов`язкове введення закінчених будівництвом об`єктів в експлуатацію та заборонено їх експлуатацію без такого введення, а також те, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації не підтверджує право власності, а надає право експлуатації не прийнятого в експлуатацію об`єкта будівництва, у Департаменту по суті не було підстав для відмови у реєстрації Декларації. Крім того, суд зазначив, що правомірність реєстрації Департаментом Декларації вже було досліджено під час винесення Дніпропетровським окружним адміністративним судом постанови від 09.04.2015 у справі № 804/529/15.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніс Стар" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справ №904/2703/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс Стар" обґрунтована тим, що в декларації ТОВ фірма Валсем про готовність об`єкта до експлуатації від 23.12.2014 за ДП143143570108 були внесені недостовірні дані стосовно як власника нерухомого майна, так і орендаря земельної ділянки, а також і про виконання будь-яких будівельних робіт. Так, матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ фірма Валсем отримувало у встановленому законом порядку дозволів на проведення будівельних робіт, не подавало декларацію про початок будівельних робіт, про що свідчить відсутність відповідної інформації в Реєстрі дозвільних документів ДАБІ. Крім того, відповідачем не надано доказів укладання договорів на виконання будівельних робіт.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

30.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив апеляційну скаргу позивача задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та позов задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача 2 до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач 2 не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що відповідач 2 у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подав відзив на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання останнім відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс Стар" у справі №904/2703/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №904/2703/19 та призначено до розгляду апеляційну скаргу на 06.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 розгляд справи №904/2703/19 відкладено на 27.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 розгляд справи №904/2703/19 відкладено на 14.09.2021.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. (головуючий суддя (суддя - доповідач)) у відпустці, судове засідання, призначене на 14.09.2021, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 розгляд апеляційної скарги призначено на 19.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс Стар" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі №904/2703/19 відкладено на 16.11.2021.

Явка представників сторін

У судове засідання 16.11.2021 з`явився представник відповідача 2.

Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання 16.11.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від сторін через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від сторін клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів та третьої особи.

Позиція представників сторін у справі

У судовому засіданні представник відповідача 2 заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі №904/2703/19.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01 грудня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу торговельного комплексу та споруд, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шрамко О.Ю. за № 10567, позивач набув від відповідача-1 право власності на торговельний комплекс та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, будинок № 7к, у складі літ. А-2 - торговельний комплекс; надбудова над літ. А-2; ґанок під літерою а; сходи під літ. а1; № 1-2 - споруди, загальною площею 1 148 кв.м.

05.12.2008 право власності було зареєстровано в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом № 21158623.

01.09.2011 позивачем та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди землі по фактичному розміщенню нерухомого майна, та отримано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:063:0195 площею 0,0918 га, строком на 15 років, та зазначений договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. за № 1579.

04.12.2013 Товариством зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно (витяг № 13999986).

17.01.2018 на адресу позивача надійшов лист від Фірми разом із копією позовної заяви та відзивом на позовну заяву по справі № 604/10260/17 за позовом Дніпровської міської ради до Фірми, третя особа - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про визнання договору укладеним в редакції позивача, де зазначено, що Товариство залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Також, позивачу стало відомо про те, що 24.12.2014 ДАБІУ було зареєстровано Декларацію.

Як зазначає позивач, Декларація була зареєстрована неправомірно, оскільки відповідачем-2 не було перевірено достовірність даних наведених у ній, зокрема щодо замовника будівництва.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача-2, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" від 13.04.2011 № 461 (далі - Постанова) визначено процедуру прийняття в експлуатації закінчених будівництвом об`єктів.

Відповідно до пункту 2 Постанови (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до І - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Згідно з пунктами 11, 12 Постанови датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

За змістом пункту 19 Постанови та приписів частини десятої статті 39 Закону саме замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації.

Пунктом 20 Постанови встановлено, що інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

Таким чином, об`єкти будівництва І - III категорій складності приймаються в експлуатацію на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації; реєстрація вказаної декларації є обов`язком інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, а відмова у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації можлива лише у разі її подання чи оформлення з порушенням встановлених вимог.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю при прийнятті рішення про реєстрацію декларації керується лише даними, що зазначені у декларації, та проводить перевірку лише правильності заповнення декларації.

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зокрема, у розділі 1 зазначено, що ТОВ фірма Валсем є замовником будівництва. Так, у замовника в наявності був договір оренди земельної ділянки від 05.12.2002 року, зареєстрований у ДМВ ДРФ ДП Центр ДЗК 22.02.2008 року за №040610400435.

Як вірно зазначив місцевий господарський, чинним законодавством не передбачено жодних вимог до того, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації має подаватися саме власником нерухомого майна. Крім того, реєстрація декларації не тягне за собою жодних правових наслідків щодо права власності, тобто не може порушити права позивача як власника майна.

При цьому, судом встановлено, що 13.01.2015 ТОВ "Юніс-Стар" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням позовної заяви в редакції від 04.02.2015 року просило визнати дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області щодо реєстрації декларації №ДП 143143570108 від 23.12.2014 року протиправними, та скасувати реєстрацію зазначеної декларації.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року у справі № 804/529/15 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Юніс Стар відмовлено.

Вказане судове рішення є преюдиційним і обставини встановленим ним враховано в порядку ст.75 ГПК України.

Зокрема, адміністративним судом при розгляді справи №804/529/15 встановлено, що відповідно до положень Закону України "Про архітектурну діяльність", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та постанови КМУ № 461, на момент подання ТОВ "Валсем" до Департаменту ДАБІ у Дніпропетровській області декларації про готовність об`єкта до експлуатації, останнє мало усі ознаки замовника будівництва, а тому у відповідача (читай - ДАБІ) не було підстав для відмови в реєстрації вказаної декларації.

Так, суд також вказав, що на момент початку виконання будівельних робіт, замовником яких була Фірма, у відповідача-1 був договір оренди земельної ділянки від 05.12.2002, зареєстрований 22.02.2008 за № 040610400435, залучена з метою виконання будівельних робіт підрядна організація ДП "Ланка" ВАТ "Житлобудмеханізація-2", а також вся необхідна технічна документація, в тому числі, технічний висновок ТОВ "Промтехстальпроект" від 02.10.2008.

Таким чином, враховуючи положення Закону України "Про архітектурну діяльність", Закону та Постанови, на момент подання Фірмою до Департаменту декларації про готовність об`єкта до експлуатації, відповідач-1 мав усі ознаки замовника будівництва, а тому у Департаменту не було підстав для відмови в реєстрації Декларації.

Оскільки законодавством у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, якими чітко передбачено обов`язкове введення закінчених будівництвом об`єктів в експлуатацію та заборонено їх експлуатацію без такого введення, а також те, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації не підтверджує право власності, а надає право експлуатації не прийнятого в експлуатацію об`єкта будівництва, у Департаменту по суті не було підстав для відмови у реєстрації Декларації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для скасування реєстрації Декларації, а також про виключення такого запису. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову, у зв`язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021, та, відповідно, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс Стар" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі №904/2703/19 покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс Стар" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі №904/2703/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №904/2703/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 30.11.2021.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова