Рішення

від 11.11.2021 по справі 905/1306/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.2021 Справа № 905/1306/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Мальованій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод " (86065, Донецька область, місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1; код ЄДРПОУ: 00191075)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРЕ ТЕПЛО" (87516, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Волгодонська, будинок 2; код ЄДРПОУ: 39354373)

про стягнення 15 786 076,64 грн., з яких сума попередньої оплати в 12 321 10,64 грн., неустойка в розмірі 1 064 044,80 грн., 15% річних в розмірі 2 400 221,20 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРЕ ТЕПЛО" про стягнення 15 786 076,64 грн., з яких сума попередньої оплати в 12 321 810,64 грн., неустойка в розмірі 1 064 044,80 грн., 15% річних в розмірі 2 400 221,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №УПр15/01 від 27.02.2015, а саме не поставлення вугілля у кількості 7919 тон, за яке позивачем було здійснено попередню оплату в розмірі 12 321 810,64 грн., внаслідок чого позивачем було нараховано неустойку в розмірі 1 064 044,80 грн. та 15% річних за користування грошовими коштами в розмірі 2 400 221,20 грн.

Представник позивача під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У запереченнях на відзив позивач зазначив, що ПрАТ АКХЗ не отримувало будь-які інші поставки вугілля від відповідача в рахунок постачання вугілля згідно специфікації №49 від 07.02.2020 до договору № УПр15/01 від 27.02.2015, окрім поставок за актами приймання-передачі № 1 від 24.04.2020 на суму 1 411 707,70 грн. та акту № 2 від 14.05.2020 на суму 1 448 363,45 грн. Також позивач зазначив, що від відповідача на адресу підприємства не надходило жодних актів звірки розрахунків за вказаним договором.

Представник відповідача під час розгляду даної справи проти задоволення позовних вимог заперечував. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що у зв`язку з незгодою із фактичною кількістю поставленого вугілля за договором № УПр15/01 про постачання рядового вугілля марки Ж 0-200 ТОВ "ДОБРЕ ТЕПЛО" на адресу ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" направлено акт звірки, який разом із підписом обох сторін та відповідних доказів та розрахунків будуть надані суду.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд, -

В С Т А Н О В И В

27.02.2015 між приватним акціонерним товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДОБРЕ ТЕПЛО" (далі - постачальник) був укладений договір №УПр15/01 (далі - договір) відповідно п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти і оплатити вугільну продукцію (далі - ресурси) на умовах, передбачених даним договором.

Кількість, номенклатура ресурсів вказується у специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною (далі - специфікації) ( п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.2. договору покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від придбання усіх або частини ресурсів шляхом направлення постачальнику відповідного повідомлення з переліком ресурсів, від постачання яких він відмовляється, не пізніше 15 днів до дати постачання ресурсів, вказаних в повідомленні.

З моменту відправлення покупцем постачальнику повідомлення про відмову від придбання всіх або частини ресурсів, даний договір втрачає чинність в частині, що стосується ресурсів, вказаних в повідомленні, проте зберігає чинність в частині, що стосується ресурсів, не вказаних в повідомленні.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка ресурсів здійснюється видами транспорту вказаними у специфікаціях.

Постачальник зобов`язується поставити ресурси на умовах поставки, які вказані у специфікаціях у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року.

Згідно п. 3.2. договору строки поставки ресурсів вказується в специфікаціях. У випадках поставки ресурсів відповідно до графіку - графік оформлюється відповідно до додатку до даного договору, який є невід`ємною його частиною.

Відповідно до п. 4.1. договору поставка здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, вказані у специфікаціях і включають в себе усі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов`язані з поставкою ресурсів.

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість ресурсів, поставка яких здійснюється згідно доданих до нього специфікацій (п. 4.3 договору).

Згідно п. 5.1. договору оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі.

Відповідно до п. 5.2 договору оплата за поставлені ресурси буде здійснюватись протягом 30 банківських днів з моменту поставки ресурсів та надання документів, вказаних в п. 6.4 даного договору.

Датою оплати ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.3 договору).

Згідно п. 5.4 договору покупець має право здійснити оплату ресурсів до настання строків оплати.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку порушення строків або обсягів поставок ресурсів, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості не поставлених в строк ресурсів.

У випадку порушення строків поставки більше ніж на 10 календарних днів покупець має право відмовитись від подальшого прийому та оплати ресурсів, а також вимагати повернення раніше сплачених за ресурси сум, які постачальник зобов`язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення покупця, яке вважається отриманим постачальником після закінчення трьох робочих днів з моменту його відправлення покупцем на адресу постачальника, вказану в даному договорі.

Відповідно до п.7.10 договору у випадку порушення строків постачання ресурсів, передбачених даним договором, за яке покупцем внесено повну або часткову попередню оплату, постачальник за користування грошовими коштами покупця зобов`язаний сплатити 15 % річних, від суми грошових коштів, сплачених покупцем, за період з дня його оплати та до дня фактичної поставки ресурсів або дня повернення грошових коштів.

Згідно п. 10.5. договору (в редакції додаткової угоди № 37 від 27.12.20219 до договору №УПр15/01 від 27.02.2015) даний договір діє до 31.12.2020. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за даним договором.

Згідно специфікації № 49 від 07.02.2020 до договору №УПр15/01 від 27.02.2015 (а.с. 15) постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити ресурси згідно переліку на загальну суму 15 120 000,00 грн. з ПДВ. наступним чином:

- у березні 2020 - на суму 3 780 000,00 грн. з ПДВ;

- у квітні 2020 - на суму 3 780 000,00 грн. з ПДВ;

- у травні 2020 - на суму 3 780 000,00 грн. з ПДВ;

- у червні 2020 - на суму 3 780 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3 вказаної специфікації строк поставки: березень-червень 2020. У випадку недопоставки обсягу, вказаного у таблиці п. 1 в узгоджені строки покупець застосовує штрафні санкції згідно даного договору.

Згідно п. 4 даної специфікації оплата за ресурси, поставлені за даною специфікацією здійснюється наступним чином:

- 80 % передоплати протягом 3-х робочих днів з дати підписання специфікації та виставлення рахунку;

- 20 % за фактом реєстрації податкової накладної на суму здійсненої передоплати.

Відповідно до п. 7 вищезазначеної специфікації датою поставки вважається дата, вказана у графі № 56 залізничної накладної, яка свідчить про приймання вантажу до перевезення.

Вищезазначений договір, додаткові угоди до нього та специфікація № 49 від 07.02.2020 підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №УПр15/01 від 27.02.2015 та специфікації № 49 від 07.02.2020 до нього відповідачем було виставлено позивачу було виставлено рахунок на оплату № 2 від 07.02.2020 на суму 15 120 000,00 грн. з ПДВ. Позивачем вказаний рахунок був сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 4500008680 від 17.02.2010 на суму 12 096 000,00 грн. та платіжним дорученням № 4500009430 від 21.02.2020 на суму 3 024 000,00 грн.

Разом із тим, відповідачем було здійснено лише часткову поставку товару згідно специфікації № 49 від 07.02.2020 до вказаного договору на суму 2 798 189,36 грн. з ПДВ що підтверджується актом приймання-передачі вугілля № 1 від 24.04.2020 на суму 1 411 707,70 грн. з ПДВ, актом приймання-передачі вугілля № 2 від 14.05.2020 на суму 1 448 363,45 грн. з ПДВ, які підписані представниками обох сторін без зауважень, а також рахунком № 1 від 24.04.2020 на суму 1 411 707,70 грн. з ПДВ, корегувальним рахунком на вугілля № 1 від 04.05.2020 до рахунку № 1 від 24.04.2020 (сторно - 45 643,92 грн. з ПДВ ), рахунком № 2 від 14.05.2020 на суму 1 448 363,45 грн. з ПДВ та корегувальним рахунком на вугілля № 2 від 25.05.2020 до рахунку № 2 від 14.05.2020 (сторно -16 237,87 грн. ).

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із претензією №04-5/14/264-174 від 13.01.2021 (а.с. 37), в якій у зв`язку з відсутністю фактичної поставки рядового вугілля марки Ж на суму залишку здійсненої попередньої оплати в установлений специфікацією № 49 до договору №УПр15/01 від 27.02.2015 строк просив повернути попередню оплату в розмірі 12 321 810,64 грн.

Оскільки вищезазначена вимога залишена без відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань за укладеним договором.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України, постачальник зобов`язувався передати у власність покупця продукцію, на умовах, викладених в даному рахунку.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір №УПр15/01 від 27.02.2015 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Специфікацією № 49 від 07.02.2020 до договору №УПр15/01 від 27.02.2015 сторони погодили термін поставки товару, вказаного в даній специфікації, протягом березня - червня 2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Отже, позивач реалізував своє право у порядку, встановленому ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, шляхом виставлення відповідачу вимоги щодо повернення суми попередньої оплати у розмірі 12 321 810,64 грн.

Як встановлено судом, відповідачем було здійснено лише часткову поставку товару згідно специфікації № 49 від 07.02.2020 до вказаного договору на суму 2 798 189,36 грн. з ПДВ що підтверджується актом приймання-передачі вугілля № 1 від 24.04.2020 на суму 1 411 707,70 грн. з ПДВ, актом приймання-передачі вугілля № 2 від 14.05.2020 на суму 1 448 363,45 грн. з ПДВ, які підписані представниками обох сторін без зауважень, а також рахунком № 1 від 1 від 24.04.2020 на суму 1 411 707,70 грн. з ПДВ, корегувальним рахунком на вугілля № 1 від 04.05.2020 до рахунку № 1 від 24.04.2020 (сторно - 45 643,92 грн. з ПДВ ), рахунком № 2 від 14.05.2020 на суму 1 448 363,45 грн. з ПДВ та корегувальним рахунком на вугілля № 2 від 25.05.2020 до рахунку № 2 від 14.05.2020 (сторно -16 237,87 грн. ). Жодних доказів на підтвердження постачання товару на суму попередньої оплати в сумі 12 321 810,64 грн. відповідачем під час розгляду даної справи не надано.

Враховуючи те, що відповідачем у встановлений у специфікації № 49 від 07.02.2020 до договору №УПр15/01 від 27.02.2015 строк (протягом березня - червня 2020) позивачу не поставлено товар на суму 12 321 810,64 грн. та не повернуто вказані грошові кошти позивачу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача попередньої оплати за договором в розмірі 12 321 810,64 грн.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Як вже зазначалося, згідно п. 7.3 договору у випадку порушення строків або обсягів поставок ресурсів, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості не поставлених в строк ресурсів.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" наданий позивачем розрахунок позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 8% від суми непоставленого товару на суму 13 330 560,00 грн., суд дійшов висновку, що останній є арифметично та методологічно вірним, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги в частині стягнення неустойки в розмірі 1 064 044,80 грн. в повному обсязі.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 21.02.2020 по 10.06.2021 нараховано 15 % річних в сумі 2 400 221,20 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).

Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов`язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.

Згідно ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Як вже зазначалося, згідно п.7.10 договору у випадку порушення строків постачання ресурсів, передбачених даним договором, за яке покупцем внесено повну або часткову попередню оплату, постачальник за користування грошовими коштами покупця зобов`язаний сплатити 15 % річних, від суми грошових коштів, сплачених покупцем, за період з дня його оплати та до дня фактичної поставки ресурсів або дня повернення грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №УПр15/01 від 27.02.2015 та специфікації № 49 від 07.02.2020 до нього відповідачем було виставлено позивачу було виставлено рахунок на оплату № 2 від 07.02.2020 на суму 15 120 000,00 грн. з ПДВ. Позивачем вказаний рахунок був сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 4500008680 від 17.02.2010 на суму 12 096 000,00 грн. та платіжним дорученням № 4500009430 від 21.02.2020 на суму 3 024 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем у встановлений у специфікації № 49 від 07.02.2020 до договору №УПр15/01 від 27.02.2015 строк (протягом березня - червня 2020) позивачу не поставлено товар на суму 12 321 810,64 грн. та не повернуто вказані грошові кошти позивачу.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 15% річних за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично невірним. Так, згідно здійсненого судом власного розрахунку, сума 15 % річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 2 405 990,56 грн. Разом із тим, враховуючи, що згідно приписів ст. 237 Господарського процесуального кодексу при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 15% річних у межах заявленої суми 2 400 221,20 грн.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРЕ ТЕПЛО" про стягнення 15 786 076,64 грн., з яких сума попередньої оплати в 12 321 810,64 грн., неустойка в розмірі 1 064 044,80 грн., 15% річних в розмірі 2 400 221,20 грн., задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРЕ ТЕПЛО" (87516, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Волгодонська, будинок 2; код ЄДРПОУ: 39354373) на користь приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1; код ЄДРПОУ: 00191075) попередню оплату за договором в розмірі 12 321 810,64 грн., неустойку в сумі 1064 044,80 грн., 15% річних в сумі 2 400 221,20 грн., судовий збір в розмірі 236 791,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 11.11.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2021.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова