Рішення

від 16.11.2021 по справі 914/2278/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2021 Справа № 914/2278/21

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву: ОСОБА_1 від 05.11.2021р. вих. №05-11/21-01 (вх. №4512/21 від 08.11.2021)

про: ухвалення рішення про витрати

у справі №914/2278/21 за позовом: ОСОБА_1 , Львівська область, м.Дрогобич;

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп", Львівська область, м.Дрогобич;

про: стягнення заборгованості

ціна позову: 837694,09грн

Представники:

Позивача: Луців О.М. - представник, адвокат (ордер від 16.09.2021р. серії ВС №1097585);

Відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

26.07.2021р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 від 23.07.2021р. б/н (вх. №2468) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" про стягнення заборгованості; ціна позову: 856602,79грн.

Підставами позовних вимог Заявник зазначає неналежне виконання Відповідачем зобов`язань з виплати вартості частки у зв`язку з виходом Позивача із Товариства.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.07.2021р. у цій справі суд постановив заяву ОСОБА_1 від 23.07.2021р. б/н (вх. №3062/21 від 26.07.2021р.) про забезпечення позову відхилити; в забезпеченні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у цій справі від 02.08.2021р. судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 31.08.2021р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.08.2021р. у цій справі суд постановив відкласти підготовче судове засідання на 28.09.2021р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою суду у цій справі від 20.09.2021р. судом постановлено заяву ОСОБА_1 від 16.09.2021р. вих. №16-09/21-01 (вх. №3721/21 від 16.09.2021р.) про забезпечення позову у справі №914/2778/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" про стягнення заборгованості; ціна позову: 856602,79грн. задоволити; вжити заходів забезпечення позову шляхом: заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" (82100, Україна, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Війтівська гора, буд.85; ідентифікаційний код: 37504146) вчиняти юридично значимі дії щодо відчуження автомобіля марки VOLKSWAGEN модель LT46, 2006 рік випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вчиняти дії, які можуть призвести до відчуження транспортного засобу в майбутньому, а також вчиняти дії, що можуть вплинути на цілісність, схоронність транспортного засобу чи зниження його вартості; накладення арешту на інше рухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" (82100, Україна, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Війтівська гора, буд.85; ідентифікаційний код: 37504146), у межах суми в розмірі 297001,40грн.; накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" (82100, Україна, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Війтівська гора, буд.85; ідентифікаційний код: 37504146) і перебувають у касах, на рахунках у банках та інших фінансових установах (крім коштів на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), у межах суми в розмірі 297001,39грн.

В судовому засіданні 28.09.2021р. у цій справі судом оголошено перерву до 13.10.2021р. о 12:15год., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.10.2021р. у цій справі суд постановив викладене у відзиві б/д б/н (від 11.10.2021р. вх. №23704/21) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" про поновлення строку на подання відзиву задоволити; продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" строк на подання відзиву по 11.10.2021р.

Також, ухвалою суду у цій справі від 13.10.2021р. судом постановлено: заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог від 13.10.2021р. прийняти; подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 02.11.2021 р. о 11:00 год.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті спору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2021р. у цій справі суд ухвалив позов задоволити частково; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Війтівська гора, буд.85; ідентифікаційний код: 37504146) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) 736900грн. основного боргу, 23263,96грн. 3% річних, 71530,13грн. інфляційних втрат та 12475,41грн. судового збору; в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Війтівська гора, буд.85; ідентифікаційний код: 37504146) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) 6000грн. основного боргу провадження у справі закрити; призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат у справі на 16.11.2021р. о 11:15год.; встановити ОСОБА_1 п`ятиденний строк з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат.

Окрім того, про дату, час та місце проведення призначеного рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2021р. у справі №914/2278/21 судового засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат у справі представник Відповідача був повідомлений Телефонограмою від 10.11.2021р. вих. №914/2278/21/1/21.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердив представник Позивача в судовому засіданні, йому відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання з`явився, в судовому засіданні надав усні пояснення.

08.11.2021р. за вх. №4512/21 від Позивача засобами поштового зв`язку надійшла заява про ухвалення рішення про судові витрати від 05.11.2021р. вих. №05-11/21-01, у якій просить суд ухвалити додаткове рішення у цій справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Авіаль груп на користь ОСОБА_1 33250грн. витрат на професійну правничу допомогу. Вказану заяву оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2021р. у цій справі суд ухвалив позов задоволити частково; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Війтівська гора, буд.85; ідентифікаційний код: 37504146) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) 736900грн. основного боргу, 23263,96грн. 3% річних, 71530,13грн. інфляційних втрат та 12475,41грн. судового збору; в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Війтівська гора, буд.85; ідентифікаційний код: 37504146) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) 6000грн. основного боргу провадження у справі закрити; призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат у справі на 16.11.2021р. о 11:15год.; встановити ОСОБА_1 п`ятиденний строк з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат.

Вказаним рішенням встановлено, що в судовому засіданні 02.11.2021р. представником Позивача зроблено усну заяву про подання доказів в обґрунтування розміру понесених Позивачем судових витрат у справі протягом пяти днів після ухвалення рішення суду в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

08.11.2021р. за вх. №4512/21 від Позивача до суду засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява Позивача від 05.11.2021р. вих. №05-11/21-01, у якій просить суд ухвалити додаткове рішення у цій справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Авіаль груп на користь ОСОБА_1 33250грн. витрат на професійну правничу допомогу.

До поданої заяви Позивачем долучено остаточний розрахунок суми судових витрат, у якому зазначає про понесення Позивачем судових витрат на сплату судового збору в розмірі 15119,10грн., документи в підтвердження яких долучено Позивачем до матеріалів справи. Крім того, Позивач зазначає про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 33250грн.

В обґрунтування понесення судових витрат Позивач долучає копію укладеного 09.06.2021р. між ОСОБА_1 (за Договором Клієнт) та Адвокатським бюро Тараса Равлюка (за Договором Виконавець) Договору про надання правової допомоги №09-06 (надалі - Договір 1), за умовами якого (п.1.1. Договору 1) Виконавець бере на себе зобов`язання по наданню Клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги у відповідності з умовами цього Договору, а Клієнт зобов`язується здійснювати оплату правової допомоги та фактичних витрат, понесених безпосередньо при виконанні цього Договору.

Відповідно до п.1.2.7. Договору 1 Правова допомога, що надається за цим Договором, полягає в наступному: підготовка та подання позовної заяви до господарського суду Львівської області про стягнення з ТзОВ АВІАЛЬ ГРУП заборгованості, підготовка та подання до господарського суду Львівської області заяви про забезпечення позову у справі про стягнення з ТзОВ АВІАЛЬ ГРУП заборгованості.

Згідно п.2.1. Договору 1 Сторони погодили, що порядок, розмір та строк виплати винагороди (гонорару) Клієнтом Виконавцю за правову допомогу, надану останнім на виконання цього Договору, визначаються у додатковій угоді до цього Договору, рахунках або безпосередньо в Акті про надану правову допомогу.

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п.8.1. Договору 1).

Актом приймання-передачі послуг по Договору про надання правової допомоги №09-06 від 30.08.2021р. б/н Клієнт підтвердив, що Виконавцем надано Послуги, а саме підготовлено та подано позовну заяву до господарського суду Львівської області про стягнення з ТзОВ АВІАЛЬ ГРУП заборгованості, підготовано і а подано до господарського суду Львівської області заяву про забезпечення позову у справі про стягнення з ТзОВ АВІАЛЬ ГРУП заборгованості. Послуги надані Виконавцем належним чином, в погоджених Сторонами обсягах, порядку і строки. Вартість послуг становить 25000грн.Підписанням цього Акту Клієнт засвідчує відсутність будь-яких претензій щодо вказаних в п.1. цього Акту послуг, наданих Виконавцем.

Вказаний Договір 1 та Акт підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору 1.

Квитанцією від 30.08.2021р. №57889302 Клієнтом перераховано на користь Виконавця 25000грн. Призначення платежу: Оплата адвокатських послуг .

Окрім того, 31.08.2021р. між ОСОБА_1 (за Договором Клієнт) та Адвокатським об`єднанням Аксело (за Договором Адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правової допомоги №31-08/21-01 (надалі - Договір 2), предметом якого (п.1.1. Договору 2) є надання Адвокатським об`єднанням професійної правової допомоги Клієнту усіма законними методами та способами в справі № 914/2278/21 за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІАЛЬ ГРУП про стягнення заборгованості.

Відповідно до п.1.2. Договору 2 Адвокатське об`єднання визначає (в тому числі може змінювати) адвоката (адвокатів) з урахуванням його (їх) спеціалізації, зайнятості, який (які) безпосередньо працюватиме (працюватимуть) над дорученням Клієнта. Адвокатське об`єднання вправі залучати до виконання доручення Клієнта третіх осіб, залишаючись відповідальним перед Клієнтом за їх дії.

Адвокатському об`єднанню, а саме адвокату, який визначений Адвокатським об`єднанням для безпосереднього надання професійної правової допомоги, в ході представництва інтересів Клієнта у всіх судових установах будь-якої юрисдикції (в тому числі - у Конституційному Суді та Верховному Суді), у відносинах з органами державної влади і органами місцевого самоврядування, адміністративними, правоохоронними, контролюючими, антимонопольними, профспілковими, реєстраційними, органами нотаріату та іншими органами, будь-якими юридичними та фізичними особами (в тому числі - з фізичними особами-підприємцями) надаються всі права особи, яка бере участь у справі, передбачені чинним законодавством України. Представництво інтересів Клієнта у справі здійснюється без будь-яких процесуальних обмежень (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору під час надання професійної правової допомоги Адвокатське о б 'єднання має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання Договору.

Згідно п.4.1. Договору розмір та порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначаються за погодженням Сторін шляхом підписання Додаткової угоди, що є Додатком до цього Договору і його невід`ємною частиною.

Пунктом 4.2. Договору Сторонами передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката та інші істотні обставини.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2022 року включно, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п.6.1. Договору).

Додатковою угодою про встановлення розміру гонорару від 31.08.2021р. б/н до Договору Сторонами погоджено такий розмір та порядок сплати гонорару: a) вартість однієї години роботи адвоката - 1000 гривень; b) складення позовної заяви, відзиву на позовну заяву - по 5000 гривень; c) складення інших заяв по суті справи - по 2500 гривень; d) складення заяв про забезпечення доказів або позову - по 2500 гривень; е) складення заяв, клопотань з процесуальних питань - по 500 гривень; f) представництво інтересів у суді: - в межах міста Львова - 1000 гривень за одне судове засідання; - в межах Львівської області - 2000 гривень за одне судове засідання; - за межами Львівської області - 4000 гривень за одне судове засідання.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди у випадку якщо надані послуги з правової допомоги прямо не передбачені п.1 цієї Додаткової угоди, то в такому разі такі послуги розраховуються погодинно, пропорційно витраченому адвокатом часу, який оплачується відповідно до пп. а) п. 1 цієї Додаткової угоди.

Згідно п.3. Додаткової угоди оплата послуг з надання правової допомоги здійснюється на підставі рахунка протягом 5 банківських днів з дня отримання такого рахунка та підписання акта приймання-передачі наданих юридичних послуг (правової допомоги).

Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та є невід`ємною частиною Договору (п.6. Додаткової угоди).

Вказаний Договір та Додаткову угоду до нього підписано повноважними представниками, підпис представника Адвокатського об`єднання завірено відтиском печатки Адвокатського об`єднання.

Актом приймання-передачі наданих юридичних послуг (правової допомоги) від 05.11.2021р. №01 до Договору 2 Сторонами встановлено, що Адвокатське об`єднання за період з 31.08.2021р. по 02.11.2021р. надало, а Клієнт прийняв наступні юридичні послуги (правову допомогу), пов`язані з представництвом інтересів Клієнта в Господарському суді Львівської області по справі №914/2278/21 за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіаль груп про стягнення грошової заборгованості в розмірі 837694,09грн., підготовкою до розгляду цієї справи та збором відповідних доказів: а) вивчення матеріалів справи, 2 години роботи адвоката - 2000грн.; б) складення заяви про забезпечення позову та її подання разом із доданими до неї документами в Господарський суд Львівської області - 2500грн.; в) складення заяви про зменшення розміру позовних вимог та її подання разом з доданими до неї документами в Господарський суд Львівської області - 500грн.; г) підготовка до участі та участь в судових засіданнях 28.09.2021р., 13.10.2021р., 02.11.2021р. - 3000грн.

Загальна вартість наданих юридичних послуг (правової допомоги) становить 8000грн. без ПДВ. Гонорар сплачується в порядку, встановленому п.3 Додатка №1 до Договору.

Вказаний Акт приймання-передачі наданих юридичних послуг (правової допомоги) від 05.11.2021р. №01 підписано повноважними представниками, підпис представника Адвокатського об`єднання завірено відтиском печатки Адвокатського об`єднання.

05.11.2021р. Адвокатським об`єднанням виставлено Клієнту Рахунок №0511-21/01 на оплату юридичних послуг (правової допомоги) в розмірі 8000грн.

Луців Олег Михайлович є адвокатом та представником Позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.05.2016р. серії ЛВ №000385 та Ордера від 16.09.2021р. серії ВС №1097585.

Окрім того, Позивачем до заяви долучено копію квитанції від 30.08.2021р. №57889303 про сплату 250грн. комісії за прийнятий платіж.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).

17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей") для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007р. суд застосовує "баланс ймовірностей". У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016р. суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017р. у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позові про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів, які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов.

Аналогічний підхід продемонстрував і Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.11.2019р. у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).

Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 ГПК України).

У відповідності до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.п.6, 9 ст.1 Закону).

Згідно ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно п.28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017р.) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно правової позиції, викладеної, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018р. у справі №904/8308/17 та від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, розмір судових витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, а суд повинен оцінити рівень адвокатських витрат, що були присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично і чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною чи її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2018р. у справі №910/23210/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

При цьому суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16, що на підтвердження факту понесення судових витрат та їх розміру суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Також судом враховано позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постановах від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 та від 18.12.2019р. у справі №910/13731/18, відповідно до якої, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019р. у справі №922/902/19, від 12.12.2019р. у справі №922/1897/18 та від 20.12.2019р. у справі №903/125/19.

При цьому суд зазначає, що згідно ч.5 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц та у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Як вказує Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України.

Зокрема відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Приписами ч.2 ст.128 ГПК України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція підтримана та застосована у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2019р. у справі №905/1795/18.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.221 ГПК України у випадку, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог; у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З врахуванням вищенаведеного, оцінивши подані Позивачем докази в підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що подані Позивачем в обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу докази в своїй сукупності підтверджують дійсність, необхідність та розумність витрат в розмірі 33000грн. для забезпечення належного захисту прав Позивача під час розгляду справи №914/2278/20 Господарським судом Львівської області.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Позивач у п.5 поданого Остаточного розрахунку суми судових витрат зазначає про відсутність витрат, пов`язаних з вчиненням дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду, а відтак, необґрунтованим є включення Позивачем до складу судових витрат вартості сплаченої згідно Квитанції від 31.08.2021р. №57889303 комісії за здійснення платежу в розмірі 250грн.

Окрім того суд звертає увагу на те, що Відповідачем не подано жодних доказів в спростування обставин дійсності, необхідності та розумності понесених Позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, а також не доведено в порядку ч.5 ст.126 ГПК України неспівмірності здійснених Позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, зокрема викладені в мотивувальній частині рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2021р. у цій справі висновки суду щодо розподілу судових витрат в частині витрат Позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду з врахуванням результату вирішення спору, часткове задоволення позову, погашення Відповідачем суми 6000грн. суми заборгованості, стягнення якої є предметом спору у цій справі, після відкриття провадження у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив доведеність понесення Позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 33000грн., беручи до уваги недоведеність Відповідачем неспівмірності здійснених Позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, а відтак, заяву ОСОБА_1 від 05.11.2021р. вих. №05-11/21-01 (вх. №4512/21 від 08.11.2021) про ухвалення рішення про витрати слід задоволити частково, стягнути з Відповідача на користь Позивача 33000грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги. В решті понесені Позивачем судові витрати залишити за Позивачем.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.9, п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76-79, 80, 81, 86, 120, 121, 123, 124, 126, 128, 129, 202, 216, 221, 222, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 05.11.2021р. вих. №05-11/21-01 (вх. №4512/21 від 08.11.2021) про ухвалення рішення про витрати у справі №914/2278/21 задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль Груп" (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Війтівська гора, буд.85; ідентифікаційний код: 37504146) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) 33000грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

3. В решті доводів заяву відхилити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили

5. Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

6. Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст додаткового рішення складено 22.11.2021р.

Головуючий суддя Фартушок Т.Б.