Ухвала

від 22.11.2021 по справі 755/15969/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/15969/16-ц

Провадження №: 6/755/1554/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Назара Васильовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Альфа-Банк про примусове проникнення до житла,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Назара Васильовича про примусове проникнення до володіння ОСОБА_1 , яке розташоване за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , оскільки приватним виконавцем заходи не призвели до виконання рішення суду, боржник ухиляється від виконання рішення, враховуючи тривале невиконання боржником рішення суду, примусове проникнення до володіння боржника з метою опису та арешту нерухомого майна боржника.

За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до вимог ст. 439 Цивільного процесуального кодексу України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Оцінивши зібрані у справі докази, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів . Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3цього Закону, крім рішень та обмежень, визначених у ч. 2-4 ст. 5 цього Закону.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження визначені заходи примусового виконання рішень. Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що 26 квітня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким позов Публічного Акціонерного Товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк заборгованість за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії №10-29/4076 на загальну 412670,85 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 11028342,10 грн. та судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 198689,78 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

21 листопада 2018 року Київським апеляційним судом м. Києва винесено постанову, якою апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року скасувань та постановлено нове.

Позов Публічного Акціонерного Товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк ( м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4076 від 29 серпня 2007 року заборгованість у розмірі 412670,85 долари США (чотириста дванадцять тисяч шістсот сімдесят тисяч доларів США вісімдесят п`ять центів) з яких: 257573,71 дол. США - заборгованість за кредитом; 155097,14 дол. США - заборгованості за відсотками, та 2217643, 03 грн. (два мільйони двісті сімнадцять тисяч шістсот сорок три грн. три копійки) з яких 735819,41 грн. ( сімсот тридцять п`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень сорок одна копійка) пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1481823,62 (один мільйон гривень чотириста вісімдесят одна гривня вісімсот двадцять три гривні шістдесят дві копійки) пені за несвоєчасне повернення відсотків.

12 квітня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва, постановлено ухвалу, якою в задоволені подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України , відмовити .

19 червня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва, постановлено ухвалу, якою відмовлено в задоволенні поданні приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

23 жовтня 2019 року Київським апеляційним судом м. Києва винесено постанову, якою апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельової Віталіни Володимирівни задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року скасовано, постановлено нову ухвалу, якою про задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельової Віталіни Володимирівни про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України задоволено.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ). ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання зобов`язань за виконавчим листом № 755/15969/16, виданим 05 грудня 2018 р. Київським апеляційним судом про стягнення з ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" ( м. Київ, вул. Ковпака 29, ЄДРПОУ 00039019) заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4076 від 29 серпня 2007 р. у розмірі 412 670 (чотириста дванадцять тисяч шістсот сімдесят тисяч) доларі США вісімдесят п`ять центів, що за курсом НБУ станом на 14.12.2018 р., складає 11 497 009,88 грн.(Одинадцять мільйонів чотириста дев`яносто сім тисяч дев`ять гривень вісімдесят вісім копійок.

В провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича перебуває виконавче провадження № 59617291 щодо примусового виконання виконавчого листа №755/15969/16-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк сплачений судовий збір в розмірі 496724,45 грн.

22 липня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Назаром Васильовичем, винесено постанова про відкриття виконавчого провадження.

22 липня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Назаром Васильовичем, винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, боржнику на праві власності належать: земельна ділянка, площею 0,0585 та будинок загальною площею 280,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

15 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Назаром Васильовичем, винесено виклик боржника для надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа

08 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Назаром Васильовичем, винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

27 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Назаром Васильовичем, складено Акт, яким встановлено, що виході за адресою: АДРЕСА_2 , вхідні двері до будинку приватному виконавцю не відкрито. Таким чином боржника та його майна не виявлено.

27 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Назаром Васильовичем, складено Акт, яким встановлено, що виході за адресою: м. Київ, вул. Новоросійська, буд. 7, вхідні двері до будинку приватному виконавцю не відкрито. Таким чином боржника та його майна не виявлено.

В порядку ст. 76 Закону України Про виконавче провадження передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону, а саме за невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи та майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.

У разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Відповідно до пунктів 4, 13, ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Отже, Закон України Про виконавче провадження передбачає право державного виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України)

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року)

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Аналіз положень Закону України Про виконавче провадження та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Отже, як вбачається з аналізу ст. 48 Закону України Про виконавче провадження та ст. 439 ЦПК України, умовами примусового проникнення до житла боржника для арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.

Таким чином подання приватного виконавця не містить докази того, що боржник повідомлений належним чином про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір приватного виконавця вчинити виконавчі дії, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до володіння у відведений для нього час вчинення виконавчих дій, уникає викликів державного виконавця та перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Відповідно до чинного законодавства України приватний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та повно.

Отже, за змістом наведених норм слід дійти висновку, що станом на час порушення питання про необхідність входження у житлове приміщення боржника на підставі рішення суду, уповноважена особа приватний виконавець зобов`язаний дотриматись встановленого законодавством порядку проведення виконавчих дій від часу відкриття провадження, як це визначено нормами Закону України Про виконавче провадження , що має місце вданому випадку.

Крім того матеріали подання містять акт про вихід виконавця за адресою боржника від 27 листопада 2019 року, аналогічного змісту, однак матеріали подання не містять жодного доказу фактичного здійснення приватним виконавцем таких виконавчих дій, з огляду, зокрема, на відсутність доказів опитування сусідів боржника тощо, тому такі акти носять формальний характер та не можуть бути доказом здійснення виконавцем виконавчих дій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Назара Васильовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Укрсоцбанк , про примусове проникнення до володіння, не підлягає задоволенню, оскільки приватним виконавцями не вжито повний обсяг заходів, визначених законодавством про виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення, невикористанні всі права надані приватним виконавцям, спрямованих на своєчасне та повне вчинення виконавчих дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 18, 36, 71 Закону України Про виконавче провадження , ст. 439 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Відмовити у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Назара Васильовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Укрсоцбанк , про примусове проникнення до володіння.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя