Постанова

від 21.10.2021 по справі 431/5583/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 431/5583/19

Провадження № 22-ц/810/93/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Стахової Н. В.,

суддів: Кострицького В. В., Лозко Ю. П.,

за участю секретаря

судового засідання: Залюшного О. Г.,

учасники справи:

позивач - керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Старобільської районної державної адміністрації Луганської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 03 серпня 2020 року, ухвалене у складі судді Колядова В. Ю. в приміщенні того ж суду

у цивільній справі за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Старобільської районної державної адміністрації Луганської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, визнання недійсним договору суборенди та повернення земельної ділянки площею 42,3960 га,

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року Керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Луганській області, Старобільської районної державної адміністрації Луганської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, визнання недійсним договору суборенди та повернення земельної ділянки площею 42,3960 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2010 між Старобільською районною державною адміністрацією (орендодавець) з одного боку та ОСОБА_1 (орендар) з другого боку, було укладено договір оренди землі б/н, який зареєстровано у Старобільському районному відділі при Луганській філії ДП Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.10.2010 № 041042600049. За умовами договору орендодавець на підставі розпорядження голови Старобільської райдержадміністрації від 09.09.2010 № 466 надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 42,3960 га із земель державної власності, що розташована за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Підгорівській сільській раді Старобільського району Луганської області. Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Земельні ділянка передається в оренду для організації та ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення. Пунктом 30 Договору (Інші права та обов`язки сторін) передбачено, що орендар має право передавати земельну ділянку або його частину у суборенду без змін цільового призначення за попередньою і у випадках, передбачених статтею 8 Закону України Про оренду землі (Договір суборенди підлягає державній реєстрації, термін дії договору суборенди не може перевищувати терміну дії цього договору). Факт передачі Старобільською районною державною адміністрацією на користь ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки, підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, підписаним сторонами. Вказана земельна ділянка з кадастровим номером 4425184000:04:003:0055, загальною площею 42,3960 га ріллі, відноситься до земель держаної власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.06.2019. Експертна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 1259200 грн. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 05.12.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки, який зареєстровано державним реєстратором Старобільської районної державної адміністрації 29.11.2016. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 не є засновником чи учасником фермерського господарства. До 01.01.2013 право розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності мали районні державні адміністрації, після 01.01.2013 - центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин. Відповідно до інформації, наданої Старобільською районною державною адміністрацією від 27.12.2018 № 01-16/2912, ОСОБА_1 до 01.01.2013 до Старобільської РДА з питання погодження суборенди не звертався. Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 11.02.2019 № 10-12-0.10- 1124/2-19 за період з 01.01.2013 по теперішній час ОСОБА_1 не звертався щодо узгодження передачі в суборенду вищевказаної земельної ділянки, яку він орендує. У зв`язку з наведеним, відповідач порушив умови договору оренди, положення частини 6 статті 93 Земельного кодексу України, частини 1 статті 8 Закону України Про оренду землі , передавши її в суборендне користування ОСОБА_2 без згоди власника. Вказане свідчить, що за відсутності згоди орендодавця ОСОБА_1 не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, та, як наслідок, не міг виступати орендодавцем вказаного майна.

Щодо розірвання діючого договору оренди, укладеного між Старобільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , то відповідно до інформації від 11.02.2019 № 1305/9/12-32-55-06, наданої Головним управлінням Державної фіскальної служби у Луганській області, за ОСОБА_1 рахується заборгованість, яка виникла у 2018 році та становить 37958,50 грн. Вказане свідчить про порушення орендарем договору у відповідності до статті 24 Закону України Про оренду землі . У зв`язку з цим вбачаються порушення інтересів держави щодо забезпечення надходження коштів до бюджету. Невиконання відповідачем обов`язку сплати орендної плати у строк, визначений договором є підставою для розірвання договору. Перекладання обов`язку сплати орендної плати на третіх осіб ( ОСОБА_2 ) ні за законом, ні за договором не передбачено. В даному випадку державний інтерес переважає над приватним інтересом, оскільки ОСОБА_1 земельна ділянка фактично не використовується, мета, з якою передана земельна ділянка в користування, не досягнута, орендарем фермерське господарство не створене.

Звернення з позовом в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Луганській області викликано необхідністю захисту інтересів держави й превалюванням публічного інтересу перед особистим та тим, що Управління, будучи наділеним повноваженнями для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, протягом тривалого часу будь-які заходи з метою витребування земельної ділянки не вжило, обидва відповідачі не є засновниками чи учасниками фермерського господарства.

Тому просив розірвати договір оренди земельної ділянки б/н, укладений 01.10.2010 між Старобільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрований у Старобільському районному відділі при Луганській регіональній філії ДП Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.10.2010 за №041042600049.

Визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки б/н, укладений 05.12.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований державним реєстратором Старобільської районної державної адміністрації Луганської області 28.11.2016, індексний номер 32586601. Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 42,3960 га кадастровий номер 4425184000:04:003:0055, що відповідно до даних державного

земельного кадастру враховується в Підгорівській сільській раді Старобільського району, Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 03 серпня 2020 року позов керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах

держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Старобільської районної державної адміністрації Луганської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, визнання недійсним договору суборенди та повернення земельної ділянки площею 42,3960 га задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки б/н, укладений 01.10.2010 між Старобільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрований у Старобільському районному відділ при Луганській регіональній філії ДП Центру ДЗК , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.10.2010 за № 041042600049. Визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки б/н, укладений 05.12.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований державним реєстратором Старобільської районної державної адміністрації Луганської області 28.11.2016 індексний номер 32586601. Зобов`язано відповідача ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 42,3960 га кадастровий номер 4425184000:04:003:0055, що відповідно до даних державного земельного кадастру враховується в Підгорівській сільській раді Старобільського району, Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Луганської області судові витрати у розмірі 7684 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Старобільського районного суду Луганської області від 03 серпня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводами апеляційної скарги є те, що прокурор може представляти інтереси держави у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Прокурором при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку; не наведено доказів того, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом до відповідачів про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Головне управління Держгеокадастру у Луганській області наділено повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного органу (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства наділяють Головне управління Держгеокадастру у Луганській області правом самостійного звернення до суду із позовом.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що прокурором пропущений строк позовної давності, оскільки спірні договори були укладені у 2010 році та відповідно у 2013 році, отже про їх існування вже було відомо особам, яким за законом надано право звертатися до суду за захистом своїх порушених прав. Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. На віндикаційні позови держави та територіальних громад поширюється загальна позовна давність.

У відзиві на апеляційну скаргу керівник Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Луганській області зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Підстави для представництва в частині не здійснення або неналежним чином здійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави прокурором встановлюються на підставі отриманої інформації. Відповідно до листів Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 11.02.2019 № 10-12-0.10-1124/2-19 та від 10.06.2019 № 10-12-0.63-4635/2-19, Головне управління до суду з позовною заявою не зверталося, що є доказом невжиття уповноваженим органом заходів щодо повернення земельної ділянки як на момент звернення прокурора із позовною заявою, так і на майбутнє. Вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурором дотримано, зокрема долучено до позову лист -повідомлення прокурора позивачу про вжиття заходів прокурорського реагування, а також копії документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва. Внаслідок противоправних дій відповідачі до теперішнього часу незаконно утримують та використовують спірну земельну ділянку державної власності, чим позбавляють український народ в цілому володіти, розпоряджатися та отримувати належний дохід від використання цієї землі. Таким чином звернення прокурора з позовом суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельної ділянки, що перебуває під особливою охороною держави і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства, що становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Головне управління Держгеокадастру у Луганській області наділено повноваженнями для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, однак протягом тривалого часу будь-які заходи з метою витребування земельної ділянки не вжило. Старобільська місцева прокуратура неодноразово зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо стану додержання вимог земельного законодавства під час використання зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 , однак Головне управління, незважаючи на те, що загальний строк позовної давності спливає у листопаді 2019, до суду з позовною заявою не зверталося. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір суборенди 05.12.2013, який було зареєстровано державним реєстратором Старобільської районної державної адміністрації 28.11.2016, отже з цієї дати слід обраховувати строк позовної давності. Окрім того, в судовому засіданні приймав участь представник відповідача, яким ні усно, ні письмово не заявлялися клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 13 липня 2021 року залучено до участі у справі ОСОБА_3 у якості правонаступника ОСОБА_2 .

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Прокурор у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах

верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звернення прокурора до суду з позовом є обґрунтованим, оскільки відсутність претензійно-позовної роботи з боку Головного управління Держгеокадастру у Луганській області свідчить про нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів у сфері раціонального використання земель. Оскільки відповідачем ОСОБА_1 протягом 2018 року не сплачувалася орендна плата, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки б/н, укладений 01.10.2010 року між Старобільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 . Визнаючи договір суборенди б/н від 05.12.2013, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, та, як наслідок, не міг виступати орендодавцем вказаного майна, до Старобільської районної державної адміністрації Луганської області щодо погодження суборенди по договору земельної ділянки № 041042600049 від 01.10.2010 не звертався.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на вимогах закону та відповідає фактичним обставинам справи.

Судом під час розгляду встановлено, що 01.10.2010 року між Старобільською районною державною адміністрацією (орендодавець) з одного боку та громадянином ОСОБА_1 (орендар) з другого боку, укладено договір оренди землі б/н, який зареєстровано у Старобільському районному відділі при Луганській філії ДП Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.10.2010 № 041042600049.

Згідно копії акту приймання-передачі об`єкта оренди орендодавець Старобільська райдержадміністрація передала орендарю ОСОБА_1 , земельну ділянку загальною площею 42,3960 га ріллі для ведення фермерського господарства із земель державної власності.

Відповідно до інформації від 11.02.2019 № 1305/9/12-32-55-06 Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, за ОСОБА_1 рахується заборгованість, яка виникла станом на 07.02.2019 р. у сумі 38018,56 грн.

Відповідно до інформації від 03.07.2019 № 6145/9/12-32-55-07 Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, за ОСОБА_1 рахується заборгованість, яка виникла станом на 01.07.2019 р. у сумі 86354,61 грн.

Відповідно до копії договору суборенди земельної ділянки від 05.12.2013 ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у суборенду в довгострокове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 42,3960 га, в тому числі ріллі 42,3960 га з кадастровим номером 4425185500:02:001:0230.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.06.2019 за № 170184421 земельна ділянка кадастровий номер 4425184000:04:003:0055 загальною площею 42,396 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства належить на праві державної власності Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області, на підставі договору суборенди земельної ділянки б/н, виданого 05.12.2013, суборендодавець - ОСОБА_1 , суборендар - ОСОБА_2 , строк дії договору 40 років.

З наданої відповіді Старобільською РДА Луганської області від 27.12.2018. за № 01-16/2912 вбачається, що вказаного органу ОСОБА_1 не звертався стосовно погодження суборенди по договору земельної ділянки № 041042600049 від 01.10.2010 укладеного на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності, загальною площею 42,3960 га.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, посилався на необхідність захисту інтересів держави й превалювання публічного інтересу перед особистим та тим, що Управління, будучи наділеним повноваженнями для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, протягом тривалого часу будь-які заходи з метою витребування земельної ділянки не вжило, обидва відповідачі не є засновниками чи учасниками фермерського господарства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст .2 Закону України Про прокуратуру на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 2 та 5 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до частини 3, 4 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України , у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу .

Аналіз положень частин 3-4 статті 56 ЦПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Таким чином, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.02.2019 у справі № 905/803/18.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6 , 1 , 13 та 143 Конституції України , може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Пунктом 1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 , передбачено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області , затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 17.11.2016 року за № 308, визначено, що ГУ ДГК у Луганській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з наведеним ГУ Держгеокадастру у Луганській області наділене повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення у межах, визначених Земельним Кодексом , та здійснює державний нагляд у сфері землеустрою.

Таким чином, уповноваженим державою здійснювати захист порушених інтересів держави є Головне управління Держгеокадастру у Луганській області.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 10.06.2019 № 10-12-0.63-4635/2-19 останнє не зверталося до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.10.2010, визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 05.12.2013 та повернення земельної ділянки площею 42,3960 га кадастровий номер 4425184000:04:003:0055.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області наділено повноваженнями для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, однак протягом тривалого часу будь-які заходи з метою витребування земельної ділянки не вжило.

Відповідно до запитів №114/7799 від 28.12.2018, №114/2448 від 05.06.2019 Старобільська місцева прокуратура неодноразово зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо стану додержання вимог земельного законодавства під час використання зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 , однак Головне Управління, до суду з позовною заявою не зверталось, що підтверджується інформаціями від 11.02.2019 №10-12-0.10-1124/2-19, від 10.06.2019 №10-12-0.63-4635/2-19.

Відсутність претензійно-позовної роботи з боку Головного управління Держгеокадастру у Луганській області свідчить про нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів у сфері раціонального використання земель.

Доводи скаржника про те, що прокурором при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку та не наведено доказів того, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом до відповідачів про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки підставою звернення прокурора з позовною заявою став саме факт нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку щодо державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

З огляду на те, що прокурором у цій справі вірно зазначено орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних орендних правовідносинах, який набув статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та охоронюваного законом інтересу, а також нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтоване звернення прокурора до суду з вказаним позовом.

У відповідності до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В статті 257 Цивільного кодексу України зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судового рішення.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Як вбачається з протоколів судового засідання (а.с. 191, 192, 196, 203,204, 209-212) у судовому засіданні під час розгляду справи приймав участь представник відповідача ОСОБА_4 , але ні усно, ні письмово не заявляв про застосування строку позовної давності, а отже посилання скаржника на пропущення строку позовної давності колегія суддів не приймає до уваги.

Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін є ухвалення судом рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення судом першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та залишення без змін рішення Старобільського районного суду Луганської області від 03 серпня 2020 року.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 03 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Дата складення повного тексту постанови - 09 листопада 2021 року.

Головуючий

Судді: