Рішення

від 24.11.2021 по справі 640/17432/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року м. Київ № 640/17432/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2017 №10362615141, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій просить суд:

- визнати незаконною податкову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс на підставі наказу №9592 Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 22.09.2017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс згідно до вимог пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відсутності правових наслідків такої;

- cкасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2017 №10362615141, яким збільшено суму грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс з податку на додану вартість в сумі 152 902,00 грн. та штрафні санкції у сумі 76 451 грн. за порушення податкового законодавства на підставі даних Акта перевірки від 27.11.2017 №5126/26-15-14-01-03/3342495.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність провенення документальної позапланої виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс на підставі наказу від 22.09.2017 №9592, оскільки вказаний наказ в судовому порядку визнано протиправним та скасовано.

Крім того, позивач не погоджується з висновками Акта перевірки від 27.11.2017 №5126/26-15-14-01-03/3342495 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Оферт Груп за квітень, травень, червень, липень 2016 року , оскільки позивач вважає, що він належним чином документально оформив господарські відносини з контрагентом - ТОВ "Оферт Груп".

Також позивач зазначив, що податкові накладні, на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс включило до складу податкового кредиту в період квітня, травня, червня, липня 2016 року вартість отриманих товарів(послуг) від ТОВ "Оферт Груп", вважаються дійсними та складені постачальником, який у періодах складання ним податкових накладних та здійснення господарських операцій з постачання товарів для ТОВ Дозор Сервіс був зареєстрований як платник податку у порядку, передбаченому законодавством, та включений до реєстру платників, податку, що відповідає вимогам п.183.18. ст.183, п.п.184.1,. п.184.5. ст.184, п.п.201.1, п.201.8. ст.201 Податкового кодексу України, п.п.1, 7, 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви, зокрема, надав суду письмові обгрунтування щодо строків звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/17432/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 07.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки ТОВ "Дозор Сервіс" не було надано до перевірки документів, документального договору від 01.04.2016 №03/16, про що складено акт від 24.11.2017 №605/26-15-14-01-03/33442495. Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Оферт Груп" відповідач зазначив, що ОУ ДПІ у Святошинському районі м. Києва в рамках кримінального провадження №32017100080000017 від 07.02.2017 допитано громадянку ОСОБА_1 , яка повідомила про те, що підприємство зареєструвала за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Аналізом інформації баз даних ДФС неможливо встановити наявність у ТОВ Оферт Груп будь-яких основних фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві. Відповідач вважає, що у ТОВ "Оферт Груп" в ході перевірки не встановлено об`єктивних можливостей для виконання зобов`язань з налагодження обладнання на об`єктах, прокладки кабелю, електромонтажних робіт на адресу позивача, оскільки із наданих до перевірки списків об`єктів, які обслуговувались ТОВ "Оферт Груп" за квітень-липень 2016 року до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.04.2016 №ОУ-0000058, від 19.04.2016 №ОУ-0000062, від 11.05.2016 №ОУ- 0000132, від 18.05.2016 №ОУ-0000153, від 26.05.2016 №ОУ-0000179, від 20.06.2016 №ОУ-0000264, від 08.07.2016 №ОУ-0000336 потребують значного обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу та наявності спеціальних знань (фаху) працівників для здійснення налагодження обладнання на об`єктах, прокладки кабелю, електромонтажні роботи, необхідністю, високого рівня їх оплати праці тощо.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2020 в задоволенні клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про виклик та допит свідка відмовлено.

Разом з тим, 21.09.2020 позивачем подано до суду відповідь на відзив

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача від контролюючого органу надійшов письмовий запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 22.06.2017 №17857/10/26-15-14-01-03, відповідно до якого Головним управлінням ДФС у м. Києв виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ "Дозор Сервіс", код 33442495, даних податкової звітності з податку на додану вартість, щодо визначення податкового кредиту у сумі 152902 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Оферт Груп", код 40147989, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень-липень 2016 року та у сумі 167220,00 грн по взаємовідносинах з ПП "Фервест", код 32424590, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень - листопад 2014 року. Про зазначене вказують результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст. 72, 73 і 74 Податкового кодексу України, що відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме даними Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до яких з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки керівниками підприємств-контрагентів, а саме: ТОВ Оферт Груп (код 40147989) та ПП Февест ( код 32424590) надано пояснення про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності цих підприємств та документального оформлення нереальної господарської операції з платником податків, якому адресовано запит; наявність інших ознак фіктивності, визначених ст. 55-1 Господарського кодексу України.

У вказаному запиті відповідач просив позивача надати інформацію та її документальне підтвердження з дотриманням вимог статті 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу України за адресою: 04116, м. Київ, вул, Шолуденка, 33/19 або у встановлених Податковим кодексу України випадках - засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Листом №177 від 21.07.2017, який отриманий відповідачем 26.07.2017, позивач надав контролюючому органу пояснення про те, що ТОВ Дозор Сервіс позбавлене можливості виконання вимог контролюючого органу в частині надання документів, оскільки запитувані документи по господарським взаємовідносинам із ТОВ Оферт Груп передані згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23.05.2017 до Генеральної прокуратури України.

Так, 22 вересня 2017 року начальником ГУ ДФС у м. Києві Л.Д. Демченко прийнято Наказ №9592 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Дозор Сервіс (код ЄДРПОУ 33442495) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарський взаємовідносин з ТОВ Оферт Груп за квітень-липень 2016, тривалістю 5 робочих днів з 27.09.2017.

Вказаний наказ прийнятий на підставі пп.78.1.4 Податкового кодексу України, у зв`язку з відмовою у наданні документів на письмовий запит контролюючого органу від 22.06.2017 №17857/10/26-15-14-01-03.

В подальшому, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято Акт перевірки від 27.11.2017 №516/26-15-14-01-03/33442495, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2017 №10362615141, яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. У зв`язку з цим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та п. 57.3 ст. 57, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України збіьшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 229303,00 грн. (двісті двадцять дев`ять тисяч триста три гривні).

Не погоджуючись з проведеною відповідачем на підставі наказу від 22.09.2017 №9592 перевіркою, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 13.12.2017 №10362615141 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 21 Податкового кодексу України визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Контролюючі органи та їх посадові особи при прийнятті рішень у тому числі наказів про проведення позапланової перевірки, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 78.1.4 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналіз зазначених вище норм, дає змогу дійти висновку, що обов`язковою передумовою прийняття контролюючим органом наказу на проведення перевірки на підставі п.78.1.4 ПК України, є послідовність наступних подій: 1) виявлення контролюючим органом недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) направлення платнику податків відповідного запиту; 3) не надання платником податків відповіді на такий запит протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2017 №10362615141, проведена на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 22.09.2017 №9592.

Вказаний наказ та підстави проведення такої перевірки були предметом розгляду в адміністративній справі №640/12248/17 (суддя Григорович П.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 22.09.2017 №9592.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №826/12248/17, яке залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 22.09.2017 № 9592 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Дозор Сервіс .

Рішення судів у справі №826/12248/17 обгрунтовано тим, що відсутність у позивача необхідних первинних документів під час проведення перевірки була обумовлена їх вилученням правоохоронними органами, що підтверджується ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.05.2017 №757/27878/17 і Описом речей і документів, які були вилучені на підставі вказаної ухвали, копії яких містяться у матеріалах справи, та про що позивач письмово повідомив контролюючий орган до дати винесення оскаржуваного наказу про проведення перевірки.

Проте, як свідчать матеріали справи, контролюючий орган не вжив відповідних заходів для отримання доступу до таких документів, не переніс терміни проведення розпочатої перевірки до дати отримання копій документів від правоохоронних органів або забезпечення доступу до них.

Одночасно в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання відповідачем наведених вимог ПК України, станом на 22.09.2017 (дату винесення оскаржуваного наказу).

Враховуючи зазначене, внаслідок не дотримання відповідачем вимог 85.9 ПК України під час прийняття рішення про проведення перевірки, яке оформлено наказом від 22.09.2017 №9592, суд дійшов висновку про відсутність у ГУ ДФС у м. Києві правових підстав для винесення наказу на проведення перевірки, внаслідок чого оскаржуваний акт індивідуальної дії не можна вважати правомірним.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.12.2017 №10362615141, був наказ від 22.09.2017 №9592, а предметом розгляду справи № 826/12248/17- законність прийняття такого наказу, суд приймає до уваги судові рішення у даній справі, яким вказаний наказ про проведення перевірки визнано протиправним та скасовано.

За змістом пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті Податкового кодексу України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тоді як за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платнику податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17 березня 2018 року у справі № 1570/7146/12 та від 22 серпня 2018 року у справі №812/1283/17.

За змістом частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що визнання незаконним та скасування наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання такої перевірки протиправною, а прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення має бути визнане протиправним та скасоване.

Суд звертає увану, що висновки відповідача, наведені в акті перевірки від 27.11.2017 №516/26-15-14-01-03/33442495 щодо порушення позивачем пунктів п. 44.1 ст. 44. п. 198.1. п. 198.3., п. 198.6. ст. 198. Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що, в свою чергу, призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 152 902 гривень, в т.ч. по періодах: за квітень 2016 року -34 432 грн.. за травень 2016 року - 69 632 грн., за червень 2016 року - 24 036 грн., за липень 2016 року - 24 802 гривень, не спростовують факту незаконності проведення перевірки, а тому підстави для надання їм правової оцінки відсутні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованими та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з адміністративним позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.07.2020 №1776.

Отже, оскільки адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною податкову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс на підставі наказу №9592 Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 22.09.2017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс згідно до вимог пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відсутності правових наслідків такої.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2017 №10362615141.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 4, кв. 11, код ЄДРПОУ 33442495) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.