Постанова

від 23.11.2021 по справі 420/4208/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 р. Категорія 108010000м.ОдесаСправа № 420/4208/21 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

час і місце ухвалення: 12:35, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Балтська МРСоловян В.М. (витяг, паспорт) КП Балтаводоканал ОСОБА_1 (витяг; паспорт) Громадська організаціяЮщенко О.П. (адвокат; ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Балтської міської ради Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року по справі за позовом громадської організації «ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ СПОЖИВАЧІВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ» до Балтської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - комунальне підприємство БАЛТАВОДОКАНАЛ Балтської міської ради Одеської області про визнання протиправним (незаконним) та нечинним з моменту прийняття рішення від 04.12.2020 року №6 виконавчого комітету Балтської міської ради Одеської області «Про погодження тарифів на послуги з централізованого водопостачання, яка надається комунальним підприємством «БАЛТАВОДОКАНАЛ» в частині п.1.1, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Балтської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - комунальне підприємство БАЛТАВОДОКАНАЛ Балтської міської ради Одеської області про визнання протиправним (незаконним) та нечинним з моменту прийняття рішення від 04.12.2020 року №6 виконавчого комітету Балтської міської ради Одеської області «Про погодження тарифів на послуги з централізованого водопостачання, яка надається комунальним підприємством «БАЛТАВОДОКАНАЛ» в частині п.1.1, мотивуючи його тим, що згідно інформації, отриманої позивачем про структуру витрат, які надавачем послуг були враховані в Тарифі, норми оплати праці були обґрунтовані надавачем послуг на підставі норм Галузевої угоди №7, зареєстрованої Мінсоцполітики України 31.01.2017 року з подальшими змінами та доповненнями. При цьому жодних документальних підтверджень того, що надавач послуг перебуває в сфері дії репрезентативного на галузевому рівні об`єднання сторони роботодавців відповідачем за запит позивача надано не було. Позивач стверджує, що відповідачем було порушено Порядки № 239 та №869 при прийнятті спірного рішення та встановлені тарифи, розраховані надавачем послуг з порушенням норм діючого законодавства, тобто з урахуванням в Тарифі витрат на оплату праці в розмірі більшому, порівняно з чинним законодавством.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Балтської міської ради Одеської області від 04.12.2020 року №6 «Про погодження тарифів на послуги з централізованого водопостачання, яка надається комунальним підприємством «БАЛТАВОДОКАНАЛ» в частині п.1.1.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Балтська міська рада Одеської області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не дав оцінки та взагалі не прийняв до уваги той факт, що первинна профспілкова організація КП Балтаводоканал перебуває в сфері дії сторін Галузевої угоди №7, а саме Профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України, яка є стороною соціального діалогу через Одеську обласну організацію профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України, оскільки є її організаційною ланкою.

Громадською організацією «ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ СПОЖИВАЧІВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ» було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що суд першої інстанції цілком слушно вказав на те, що застосуванню положень галузевої угоди для формування оплати праці повинні передувати дотримання встановлених законом формальностей, а саме - приналежності до репрезентативного об`єднання організацій роботодавців.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 16.11.2020 року комунальне підприємство БАЛТАВОДОКАНАЛ Балтської міської ради Одеської області у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму, зростанням заробітної плати, а як наслідок загальновиробничих, адміністративних витрат і ЄСВ, вартості електроенергії, послуги з її розподілу та зменшення обсягів водоспоживання, відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМ України від 01.06.2011 № 869 звернулось із заявою та відповідними розрахунками, до Балтської міськради, щодо перерахунку тарифів на централізоване водопостачання, які надаються КП Балтаводоканал .

Виконавчий комітет Балтської міськради, розглянувши зазначені документи, прийняв рішення від 04.12.2020 № 6 «Про погодження тарифів на послуги з централізованого водопостачання, яка надається комунальним підприємством «БАЛТАВОДОКАНАЛ» , яким вирішено:

- п.1.1. погоджено з 01.01.2021 року тарифи на послуги з централізованого з водопостачання, яка надається комунальним підприємством «БАЛТАВОДОКАНАЛ» для категорії споживачів Населення в розмірі 29,60 грн.;

- п.2.2. погоджено з 01.01.2021 року тарифи на послуги з централізованого з водопостачання, яка надається комунальним підприємством БАЛТАВОДОКАНАЛ для категорії Бюджетні установи, інші споживачі в розмірі 57,60 грн. за м2;

- п.2 комунальному підприємству БАЛТАВОДОКАНАЛ повідомити споживачів про зміну тарифу у термін, визначений чинним законодавством України;

- п.3 контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Молодця Ф.О.

З матеріалів справи вбачається, що КП БАЛТАВОДОКАНАЛ враховував витрати на оплату праці з урахуванням норм Галузевої угоди № 7, що підтверджується зокрема розшифровкою розрахунку штатного розпису КП БАЛТАВОДОКАНАЛ та розрахунком розміру тарифної ставки робітника 1 розряду КП БАЛТАВОДОКАНАЛ , плановими розрахунками витрат по статті заробітна плата .

Згідно вказаних вище розрахунків КП БАЛТАВОДОКАНАЛ , розмір тарифної ставки робітника першого розряду на основі якої були обґрунтовані витрати на оплату праці для врахування в вищезазначених тарифах склав 160 % до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як це регламентовано п.п. 3.1.2 п. 3.1 розділу 3 Галузевої угоди, а також застосовано коефіцієнт співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника розряду (місячної тарифної ставки) за видами робіт та окремими професіями до встановленої Галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника I розряду в розмірі 1,58 згідно додатком 2 Галузевої угоди (пункт Експлуатація та обслуговування обладнання систем водозабезпечення та водовідведення) та відповідні коефіцієнти співвідношення розмірів мінімальних місячних посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних і службовців до мінімальної тарифної ставки робітника І розряду основного виробництва (мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії) згідно з додатком 3 до Галузевої угоди № 7.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача в частині п.1.1, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов зазначив, що КП БАЛТАВОДОКАНАЛ та відповідач не є сторонами галузевої угоди №7, вони не перебувають в сфері управління Мінрегіону або іншого центрального органу виконавчої влади, який є суб`єктом сторони органів виконавчої влади цієї угоди, а тому рішення виконавчого комітету Балтської міської ради Одеської області від 04.12.2020 року №6 «Про погодження тарифів на послуги з централізованого водопостачання, яка надається комунальним підприємством «БАЛТАВОДОКАНАЛ» в частині п.1.1. є протиправним та нечинним.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги , предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно частини 3 статті 2 цього Закону, норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з п.п.2 а ст.28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Відповідно до положення пункту 4 частини 1 статті 3 Закону України Про житлово- комунальні послуги , державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на таких принципах регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.

Згідно з пунктами 4, 11 частини 1 статті 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги , до повноважень Кабінету Міністрів України належать: 4) затвердження порядків формування тарифів на комунальні послуги, що встановлюються органами місцевого самоврядування; 11) встановлення порядку здійснення забору проб та проведення їх дослідження щодо послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води та послуг з постачання природного газу.

Згідно пункту 7 частини 2 статті 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги , до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, належить встановлення порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) з обґрунтуванням такої необхідності, а відповідно пункту 2 частини 3 статті 4 цього Закону, до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно положень статті 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги , до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч.1 ст.10 даного Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення визначає Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 р. № 869 (далі - Порядок №869).

Відповідно до п.2 Порядку №869 цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Пунктом 7 Порядку №869 визначено, що з метою забезпечення відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних із наданням послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, перегляд тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення та їх структури здійснюється уповноваженим органом щороку за заявою ліцензіата.

У разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов`язаних із провадженням господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, з причин, що не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов`язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планованого прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу валют за наявності у ліцензіата кредитних зобов`язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.

Механізм коригування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення застосовується уповноваженим органом виключно протягом строку дії тарифів.

У разі коригування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення кількісні показники, враховані у структурі діючих тарифів, не переглядаються.

Якщо протягом строку дії тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення обсяг витрат, пов`язаних із провадженням господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, не змінився, то відповідні тарифи застосовуються ліцензіатом на підставі рішення уповноваженого органу, яким встановлено такі тарифи на новий строк.

Пунктом 8 Порядку визначено, що формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів відповідного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків, зборів, обов`язкових платежів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Згідно з п.19 Порядку 869 до складу планованої виробничої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення) відповідно до Закону України «Про оплату праці» :

основна заробітна плата виробничого персоналу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок до тарифних ставок і окладів (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, нічний час, інші виплати, встановлені законодавством), премій, пов`язаних з виконанням виробничих завдань і функцій, та компенсаційних виплат (за невідпрацьований час, включаючи основні та додаткові відпустки, інші виплати, встановлені законодавством);

інші заохочувальні та компенсаційні виплати виробничому персоналу (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством).

Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої) та територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору ліцензіата.

Якщо рівень середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої провадиться діяльність ліцензіата, перевищує розмір, розрахований в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору ліцензіата, допускається планування витрат на оплату праці для включення до тарифів із забезпеченням рівня середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої провадиться діяльність ліцензіата, з урахуванням розміру фіксованої індексації витрат на оплату праці на планований період;

Процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих суб`єктами господарювання незалежно від форм власності, які провадять (або мають намір провадити) господарську діяльність із виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення (далі - ліцензована діяльність) і в установленому законодавством порядку отримали відповідні ліцензії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та суб`єктами господарювання незалежно від форм власності (далі - суб`єкти господарювання), що надають (або мають намір надавати) комунальні послуги, визначені статтею 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги (крім послуг із постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії), для подальшого встановлення тарифів відповідно до повноважень, наданих Законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про теплопостачання , Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , Про житлово-комунальні послуги , визначає Порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затверджений Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12 вересня 2018 року № 239 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2018 р. за № 1172/32624.

Відповідно до п.1, п.2 розд.V даного Порядку зміна тарифів на теплову енергії, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги здійснюється шляхом перегляду тарифу і його структури або шляхом коригування тарифів.

Коригування тарифів здійснюється протягом строку їх дії винятково у випадках зміни вартості окремих складових чинних тарифів із причин, не залежних від суб`єкта господарювання (збільшення або зменшення мінімальної заробітної плати, податків, зборів, обов`язкових платежів, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні ресурси та інші матеріальні ресурси, а також інших складових, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом). В усіх інших випадках здійснюється повний перегляд тарифу (тарифів) і його (їх) структури.

У разі коригування тарифів кількісні показники, враховані у структурі чинних тарифів, не переглядаються.

Зміна тарифів ініціюється суб`єктом господарювання шляхом подання до органу місцевого самоврядування відповідної заяви про встановлення тарифів та доданих до неї документів, а саме:

всього комплекту документів, зазначених у розділі ІІ цього Порядку - у разі повного перегляду тарифів;

документів, які підтверджують зміну вартості окремих складових тарифів - у разі коригування тарифів.

Галузеві норми з організації та оплати праці, згідно ст.8 Закону України Про колективні договори і угоди є предметом колективно-договірних відносин між репрезентативними сторонами роботодавців і працівників та встановлюються на рівні галузевих (міжгалузевих) угод.

Питання законодавчого поширення дії галузевих (міжгалузевих) угод врегульовано ч.1 ст.9 Закону України Про колективні договори і угоди , згідно якої положення галузевої (міжгалузевої) угоди є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, якi пiдписали угоду.

В свою чергу положення абз.5, 6 пп. 2 п. 19 Порядку №869 визначено, що планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої) та територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору ліцензіата.

Якщо рівень середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої провадиться діяльність ліцензіата, перевищує розмір, розрахований в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору ліцензіата, допускається планування витрат на оплату праці для включення до тарифів із забезпеченням рівня середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої провадиться діяльність ліцензіата, з урахуванням розміру фіксованої індексації витрат на оплату праці на планований період.

КП БАЛТАВОДОКАНАЛ враховував витрати на оплату праці з урахуванням норм Галузевої угоди № 7, що підтверджується зокрема розшифровкою розрахунку штатного розпису КП БАЛТАВОДОКАНАЛ та розрахунком розміру тарифної ставки робітника 1 розряду КП БАЛТАВОДОКАНАЛ , плановими розрахунками витрат по статті заробітна плата .

Вказана галузева угода укладена між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Об`єднанням організацій роботодавців Всеукраїнська конфедерація роботодавців житлово-комунальної галузі України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2017-2018 роки.

Пунктом 1.3 даної Галузевої угоди визначено, що вона поширюється на працівників, які працюють на умовах найму на підприємствах, в об`єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах житлово-комунальної галузі, що перебувають у сфері дії Сторін соціального діалогу, які підписали угоду (далі - Підприємство), на виборних та найманих працівників Профспілок.

Питання законодавчого поширення дії галузевих (міжгалузевих) угод врегульовано ч.1 ст.9 Закону України Про колективні договори і угоди , згідно якої положення галузевої (міжгалузевої) угоди є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Відповідно до статті 3 Закону України Про колективні договори і угоди колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони.

Сторонами колективних угод є сторони соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.

Згідно з абзацом 3 частини другої статті 4 Закону України Про соціальний діалог в Україні до сторін соціального діалогу належать: на галузевому рівні - профспілкова сторона, суб`єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об`єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб`єктами якої є всеукраїнські об`єднання організацій роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона органів виконавчої влади, суб`єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 296/1091/16-ц (провадження № 61-23191св18) міститься висновок, що для обов`язковості виконання роботодавцем зобов`язань у сфері соціально-трудових відносин, передбачених тією чи іншою галузевою (міжгалузевою) угодою, необхідно встановити чи входить профспілкова організація підприємства до організаційної ланки всеукраїнської профспілки та її об`єднання, а також віднесення підприємства до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, який є суб`єктом сторони органів виконавчої влади цієї угоди. При цьому під час визначення обов`язковості застосування положень колективних угод необхідно враховувати норми Рекомендацій Міжнародної організації праці № 91, основоположне значення яких взято до уваги у ратифікованій Україною Конвенції Міжнародної організації праці № 154, а саме: що усякий колективний договір має зв`язувати сторони, що його підписали, а також осіб, від імені яких його укладено .

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду по справі №727/4884/16-ц від 11.01.2020 року.

Так, з Переліку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінрегіону, який розміщено на офіційному веб-сайті Міністерство розвитку громад та територій України, ні відповідач, ні третя особа не належать до сфери управління Мінрегіону (https://www.minregion.gov.ua/about/contact/perelik-pidpriyemstv-ustanov-ta-organizatsiy-shho-nalezhat-do-sferi-upravlinnya-minregionu/).

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що КП БАЛТАВОДОКАНАЛ та відповідач не є сторонами галузевої угоди №7, вони не перебувають в сфері управління Мінрегіону або іншого центрального органу виконавчої влади, який є суб`єктом сторони органів виконавчої влади цієї угоди.

Також, відповідачем не наведено інших обставин, які у відповідності до вимог чинного законодавства були б свідченням того, що на КП БАЛТАВОДОКАНАЛ чи хоча б на відповідача поширюється дія галузевої угоди №7.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не дав оцінки та взагалі не прийяв до уваги той факт, що первинна профспілкова організація КП Балтаводоканал перебуває в сфері дії сторін Галузевої угоди №7, а саме Профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України, яка є стороною соціального діалогу через Одеську обласну організацію профспілки працівників житлово-комунального господарства , місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України, оскільки є її організаційною ланкою. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Отже, зі змісту вказаної статті вбачається, що профспілка - це об`єднання саме працівників і не є тотожним організації роботодавців. Так, професійна спілка об`єднує в рамках одного підприємства, є органом, що презентує інтереси працівників в рамках соціального діалогу. Однак, ця функція не є тотожною репрезентативності органу сторони роботодавця.

Згідно ст. 4 Закону України Про соціальний діалог в Україні інтереси роботодавця в галузевій (міжгалузевій) угоді представлено суб`єктом сторони роботодавців або сторони органів виконавчої влади.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про організації роботодавців, їх об`єднання, права і гарантії їх діяльності передбачено, що організації роботодавців, їх об`єднання створюються і діють з метою представництва - та захисту прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу.

Основними завданнями організацій роботодавців, об`єднань організацій роботодавців є, зокрема, участь у колективних переговорах з укладення угод на національному, галузевому та територіальному рівнях, координація діяльності роботодавців у виконанні зобов`язань за цими угодами.

При цьому згідно зі ст. 13 Закону організації роботодавців та їх об`єднання діють на підставі статутів.

Статтею 14 Закону передбачено, що членство в організаціях роботодавців, їх об`єднаннях визначається статутом організацій роботодавців, об`єднань організацій роботодавців.

Враховуючи вище викладене слід зазначити, що документально підтвердити обов`язковість виконання зобов`язань у сфері соціально-трудових відносин, передбачених тією чи іншою галузевою (міжгалузевою) угодою, роботодавець може, посилаючись на відповідні документи.

Врахування окремих норм галузевих угод в локальному колективному договорі Надавача послуг, без його приєднання до їхньої дії, не створює законних підстав для забезпечення гарантій таких угод в Тарифі, оскільки положення Порядку №869 не вказують на можливість забезпечення в Тарифі гарантій локального колективного договору, які є додатковими порівняно з гарантіями оплати праці, передбаченими законодавством (порівняно з державними нормами, або нормами галузевих угод, в сфері дії сторін яких перебуває надавач послуг).

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення виконавчого комітету Балтської міської ради Одеської області від 04.12.2020 року №6 «Про погодження тарифів на послуги з централізованого водопостачання, яка надається комунальним підприємством «БАЛТАВОДОКАНАЛ» в частині п.1.1. є протиправним та нечинним.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого рішення від 04.12.2020 року в частині п.1.1.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Балтської міської ради Одеської області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року по справі № 420/4208/21, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 24 листопада 2021 року.

суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.