Постанова

від 23.11.2021 по справі 320/7263/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7263/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Йодіс Плюс про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Йодіс Плюс до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м.Києві від 27.04.2020 №15012 та від 29.05.2020 №56202 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 апеляційну скаргу ГУ ДПС у м.Києві залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 залишено без змін.

Позивачем подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про судові витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що судове рішення суду апеляційної інстанції було ухвалено в порядку письмового провадження, згідно з ч.3 ст.252 КАС України питання про ухвалення додаткового рішення також підлягає вирішенню в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, не вирішення судом питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За нормами п.4 ч.1 ст.322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підтверджується поданими до суду копіями договору про надання правової допомоги від 30.01.2021, укладеним з адвокатом Івановою Н.С. щодо представництва інтересів позивача в Шостому апеляційному адміністративному суді з оскарження рішення відповідача про відповідність ТОВ Йодіс Плюс критеріям ризиковості платника податку, квитанцією №0.0.2017205102.1 від 16.02.2021 про здійснення оплати в сумі 16000,00 грн за надану правничу допомогу, додатком №1 від 30.01.2021, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що гонорар адвоката становить 16000,00 грн та складається з наступного обсягу робіт: попередня консультація та формування правової позиції - 1000,00 грн; написання відзиву на апеляційну скаргу та подання її до суду - 8000,00 грн; супровід справи у Шостому апеляційному адміністративному суді, а саме подання та складення інших процесуальних документів (за необхідності) та участь у судових засіданнях - 7000,00 грн. Також позивачем подано акт надання послуг від 25.03.2021 про виконання відповідних послуг на загальну суму 16000,00 грн, ордер на надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.197-203).

Частина 1 ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність визначає, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 наведеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.

Так, положення договору про надання правової допомоги від 30.01.2021 і додатку №1 до вказаного договору визначають, що сторонами було погоджено розмір гонорару адвокату за кожну окрему послугу, а саме попередня консультація та формування правової позиції - 1000,00 грн; написання відзиву на апеляційну скаргу та подання її до суду - 8000,00 грн; супровід справи у Шостому апеляційному адміністративному суді, а саме подання та складення інших процесуальних документів (за необхідності) та участь у судових засіданнях - 7000,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що дану справу в суді апеляційної інстанції призначено до розгляду в порядку письмового провадження (без проведення відкритого судового засідання за участю сторін) та з момент відкриття провадження у справі до моменту постановлення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги будь-яких інших процесуальних документів (окрім відзиву) позивачем до суду не подавалось.

В той же час, вимоги п.1 ч.3 ст.134 КАС України визначають необхідність подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт для здійснення розподілу судових витрат.

Беручи до уваги, що будь-яких інших процесуальних документів (окрім відзиву) позивачем до суду не подавалось та участі у судових засіданнях його представником не здійснювалось, заявлені до розподілу витрати в розмірі 7000,00 грн за подання та складення інших процесуальних документів (за необхідності) та участь у судових засіданнях не являються фактичними, неминучими та такими, що здійснені за послуги, які підтверджені належними та допустимими доказами, а тому такі витрати не підлягають розподілу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц дійшла висновку, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.

Незважаючи на направлення позивачем засобами електронного поштового зв`язку на офіційну пошту відповідача kyiv.official@tax.gov.ua відзиву на апеляційну скаргу з додатками щодо понесених витрат на правничу допомогу, будь-яких заперечень щодо розміру таких витрат, понесених у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції відповідачем до суду не подавалось, внаслідок чого суд позбавлений повноважень досліджувати понесені позивачем витрати на предмет їх співмірності.

Разом з тим, наведені у додатку №1 від 30.01.2021 послуги, а саме попередня консультація та формування правової позиції - 1000,00 грн; написання відзиву на апеляційну скаргу та подання її до суду - 8000,00 грн підтверджені належними та допустимими доказами, належать до професійної правничої допомоги, а витрати на вказані послуги - до судових витрат, що відповідає положенням ч.3, 4 ст.134 КАС України, та ст.19 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

За таких обставин, беручи до уваги, що судом апеляційної інстанції залишено без змін рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги ТОВ Йодіс Плюс , тобто судове рішення ухвалено на користь позивача, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для розподілу судових витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн понесених позивачем в суді апеляційної інстанції шляхом стягнення їх на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м.Києві, яке подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та є суб`єктом владних повноважень, який виступав відповідачем у даній справі.

Керуючись ст. ст. 139, 252, 325 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Йодіс Плюс про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Йодіс Плюс (09512, Київська область, Таращанський район. с.Ріжки, вул.Центральна, буд.100, код ЄДРПОУ38591093) судові витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанцій у розмірі 9000,00 грн. (дев`ять тисяч грн 00 коп.).

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Йодіс Плюс про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст додаткової постанови складено 23 листопада 2021 року

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма