Постанова

від 23.11.2021 по справі 753/6247/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №753/6247/2021 Головуючий у І інстанції - Коренюк А.М.

апеляційне провадження №22-ц/824/16049/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Немудрої Ю.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецпромгеофізика , третя особа: Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ТОВ Укрспецпромгеофізика про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він відповідно до наказу №1-К від 02 квітня 2012 року прийнятий на роботу до ТОВ Укрспецпромгеофізика на посаду директора вказаного товариства у зв`язку із його призначенням рішенням Загальних зборів товариства.

З огляду на те, що одноособовий учасник (власник 100% статутного капіталу) ОСОБА_2 не опікується своїм підприємством, товариство не має найманих працівників окрім директора в його особі, вказане товариство не виконує поставлені економічні завдання, він втратив економічну та іншу зацікавленість у перебуванні у трудових відносинах з ТОВ Укрспецпромгеофізика , й наразі має бажання звільнитися з посади в товаристві, проте цього зробити не може, оскільки зв`язку із власником 100% статутного капіталу ОСОБА_2 не має, ним вживались двічі заходи щодо скликання Загальних зборів ТОВ Укрспецпромгеофізика , на порядок денного якого 22 лютого 2021 року та 12 березня 2021 року ставилось питання про його звільнення, проте останні не відбулись у зв`язку із неявкою єдиного учасника ТОВ Укрспецпромгеофізика ОСОБА_2 , а тому він не може реалізувати своє право на звільнення з ТОВ Укрспецпромгеофізика та отримати право працевлаштуватися на інше підприємство, що порушує його трудове право.

За таких підстав вважає, що його право на звільнення з ТОВ Укрспецпромгеофізика має бути поновлене шляхом звільнення за статтею 38 КЗпП України - за власним бажанням судовим рішенням.

Просив, визнати трудові відносини припиненими з 12 березня 2021 року у зв`язку зі звільненням його з посади директора ТОВ Укрспецпромгеофізика на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням та зобов`язати Дарницьку районну в м. Києві державну адміністрацію в особі його відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вчинити дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Укрспецпромгеофізика з 12 березня 2021 року та виключити ОСОБА_1 із зазначеного реєстру як керівника ТОВ Укрспецпромгеофізика .

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилався на те, що його рішенням загальних зборів учасників ТОВ Укрспецпромгеофізика з 02 квітня 2012 року було призначено на посаду директора ТОВ Укрспецпромгеофізика згідно протоколу №1 від 02 квітня 2012 року строком на 5 років.

Так, згідно Наказу ТОВ Укрспецпромгеофізика №8 від 02 квітня 2012 року, ОСОБА_1 було призначено на посаду директора ТОВ Укрспецпромгеофізика з 02 квітня 2012 року.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ Укрспецпромгеофізика та відповідно протоколу №2 від 28 квітня 2015 року ОСОБА_1 було обрано директором ТОВ Укрспецпромгеофізика з 28 квітня 2015 року та на невизначений строк.

Звертає увагу на те, що судом першої інстанції проігноровано та не взято до уваги протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ Укрспецпромгеофізика від 28 квітня 2015 року, який знаходився в матеріалах справи та в якому зазначено, що ОСОБА_1 було обрано директором з 28 квітня 2015 року, тобто строк повноважень було продовжено.

Твердження суду першої інстанції про те, що в подальшому строк повноважень Позивача не був продовжений та те, що Положення Статуту ТОВ Укрспецпромгеофізика не передбачає продовження повноважень Позивача, як директора у разі відсутності рішення Загальних зборів ТОВ про таке є помилковим та надуманим.

Крім цього, єдиним учасником ТОВ Укрспецпромгеофізика є ОСОБА_2 , який володіє часткою 100% голосів статутного капіталу ТОВ Укрспецпромгеофізика .

На даний час єдиний учасник ТОВ Укрспецпромгеофізика ОСОБА_2 фактично не займається та не опікується своїм підприємством, ТОВ Укрспецпромгеофізика найманих працівників не має (крім директора - Позивача), а також підприємством не виконуються поставлені економічні завдання.

Припинення повноважень Позивача, як директора ТОВ Укрспецпромгеофізика , відповідно до Статуту належить Загальним зборам учасників.

Згідно з п. 8.6. Статуту - призначення та звільнення директора Товариства належить до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства.

Тож, 18 січня 2021 року Позивачем власноруч було складено заяву про звільнення адресовану єдиному учаснику ТОВ Укрспецпромгеофізика ОСОБА_2 , згідно якої Позивач просив звільнити його з посади директора ТОВ Укрспецпромгеофізика з 02 лютого 2021 року за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Також, разом із заявою про звільнення Позивачем було надіслано повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасника Товариства на 22 лютого 2021 року у зв`язку з достроковим звільненням Позивача.

Заява про звільнення та повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасника Товариства були надіслані цінним листом з описом за адресою місця реєстрації єдиного учасника вказаною у статуті, що підтверджується накладною Укрпошта №3601101172648 від 18 січня 2021 року.

До того ж, Позивач звернувся з листом до редакції газети Урядовий кур`єр про опублікування оголошення про скликання позачергових загальних зборів учасника ТОВ Укрспецпромгеофізика з порядком денним про зміну директора ТОВ Укрспецпромгеофізика у зв`язку з достроковим звільненням діючого директора ОСОБА_1 за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Після чого, 26 січня 2021 року було опубліковано оголошення в офіційному друкованому засобі Урядовий кур`єр про скликання позачергових загальних зборів учасника ТОВ Укрспецпромгеофізика та те, що збори відбудуться 22 лютого 2021 року о 14 год. 00 хв. за адресою місцезнаходження ТОВ Укрспецпромгеофізика .

Єдиним учасником ТОВ Укрспецпромгеофізика ОСОБА_2 вищезазначеної заяви про звільнення та повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасника Товариства отримано не було.

09 лютого 2021 року, лист із заявою про звільнення та повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасника Товариства було повернуто за зворотною адресою, але Позивач повернутий лист не отримав.

Доказами повернення неотриманого листа є відстеження по номеру відправки на сайті Укрпошта.

22 лютого 2021 року був складений протокол №1 про те, що позачергові загальні збори учасників ТОВ Укрспецпромгеофізика не відбулися у зв`язку із неявкою єдиного учасника ТОВ Укрспецпромгеофізика ОСОБА_2

25 лютого 2021 року Позивачем повторно було складено заяву про звільнення на ім`я єдиного учасника ТОВ Укрспецпромгеофізика ОСОБА_2 , згідно якої Позивач знову просив звільнити його з посади директора ТОВ Укрспецпромгеофізика , але вже з 12 березня 2021 року за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Також разом із заявою про звільнення Позивачем було надіслано протокол про те, що позачергові загальних збори учасника Товариства скликані на 22 лютого 2021 року не відбулись.

Заява про звільнення та протокол про те, що позачергові загальні збори учасника Товариства не відбулись були надіслані цінним листом з описом за адресою місця реєстрації єдиного учасника вказаною у статуті, що підтверджується накладними Укрпошта №3601101239149 та №3601101239165 від 25 лютого 2021 року.

Заяву про звільнення та протокол про те, що позачергові загальних збори учасника Товариства не відбулись Відповідачем та єдиними учасником Товариства отримано не було.

17 березня 2021 року лист із заявою про звільнення та протоколом про те, що позачергові загальні збори учасника Товариства не відбулись було повернуто за зворотною адресою Позивачу.

Позивач вчинив спроби усіма доступними засобами зв`язку відшукати та звернутися до ТОВ Укрспецпромгеофізика із проханням про погодження загальними зборами учасників ТОВ Укрспецпромгеофізика його звільнення з посади директора ТОВ Укрспецпромгеофізика за власним бажанням.

Однак, відповідач та єдиний учасник ТОВ Укрспецпромгеофізика ОСОБА_2 ніяк не відреагували та на зв`язок не вийшли.

Тож, трудові правовідносини між ТОВ Укрспецпромгеофізика та Позивачем фактично припинились.

Позивач дотримався процедури звільнення, передбаченої частиною 1 статті 38 КЗпП України.

Бездіяльність учасника товариства щодо проведення загальних зборів та вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 , як директора Товариства, є грубим порушенням його трудових прав на звільнення та обрання іншого місця роботи на власний розсуд.

Просив, скасувати заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На апеляційну скаргу Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація надала свої пояснення, зазначивши, що державна адміністрація, як суб`єкт державної реєстрації, при проведенні державної реєстрації та інших реєстраційних дій користується програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У програмному забезпеченні Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не реалізована технічна можливість виключення відомостей про керівника виконавчого органу юридичної особи, без внесення відомостей про новопризначеного керівника виконавчого органу юридичної особи.

Тобто, на момент надходження позовної заяви ОСОБА_1 у програмному забезпеченні Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань технічно неможливо завершити будь-яку реєстраційну дію за відсутності таких відомостей про керівника виконавчого органу: прізвище; ім`я; дата народження у форматі ДД.ММ.РРРР; реєстраційний номер облікової картки платника податків у форматі ХХХХХХХХХХ (Х - цифри від 0 до 9), у зв`язку з чим, виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, якщо у ньому будуть відсутні відомості про керівника виконавчого органу, які підлягають внесенню на заміну наявних відомостей про ОСОБА_1 , буде технічно неможливим.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації не відповідають вимогам законодавства України, оскільки Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація не впливає на процес припинення трудових відносин керівника ТОВ Укрспецпромгеофізика ОСОБА_1 і призначення нового керівника ТОВ Укрспецпромгеофізика та технічної неможливості виключення відомостей про ОСОБА_1 , директора ТОВ Укрспецпромгеофізика , без внесення відповідних відомостей про новопризначеного керівника ТОВ Укрспецпромгеофізика .

Просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №1-К від 02 квітня 2012 року позивач прийнятий на роботу до ТОВ Укрспецпромгеофізика на посаду директора вказаного товариства у зв`язку із його призначенням рішенням Загальних зборів товариства.

Так, Рішенням Загальних зборів ТОВ Укрспецпромгеофізика позивача призначено директором ТОВ Укрспецпромгеофізика строком на 5 років.

Позивач прийнятий на посаду на певний срок - 5 років, тобто до 02 квітня 2017 року.

В подальшому строк повноважень позивача не був продовжений.

Положення Статуту ТОВ Укрспецпромгеофізика не передбачає продовження повноважень позивача як директора у разі відсутності рішення Загальних зборів ТОВ про таке.

Водночас, відповідно до п.8.6.5 Статуту ТОВ Укрспецпромгеофізика призначення та звільнення директора товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Аналогічні виключні повноваження Загальних зборів вказаного товариства щодо призначення та звільнення директора зазначені в п.8.23. Статуту ТОВ Укрспецпромгеофізика .

Позивач вважає, що його трудові відносини з відповідачем не припинені й ним ініційоване скликання Загальних зборів учасників товариства на 22 лютого 2021 року та на 12 березня 2021 року, порядок денний якого передбачав питання про його як директора звільнення, проте Загальні збори товариства не відбулись з підстав неявки одного та єдиного його учасника та власника, який володіє 100% статутного фонду - ОСОБА_2 .

Таким чином подана позивачем заява від 24 лютого 2021 року про звільнення з 12 березня 2021 року не розглянута, відповідачем наказ про звільнення позивача не виданий.

Статутом ТОВ Укрспецпромгеофізика передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів товариства відноситься призначення та звільнення з посади директора (п. п.8.23, 8.6.5 Статуту).

Позивач вважає, що він мав бути звільнений рішенням Загальних зборів товариства 12 березня 2021 року, проте цього не відбулося, відтак рішенням суду його трудові відносини з відповідачем мають бути визнані припиненими, визнано його звільненим на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням працівника.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач був призначений на посаду директора на визначений термін - 5 років, при цьому рішення про звільнення не приймалось відповідним органом товариства, до компетенції якого віднесено дане питання - Загальними зборами, та, враховуючи виключну компетенцію Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю щодо вирішення питання про звільнення директора, суд не вправі втручатися в спірні правовідносини своїм владним рішенням, так як це порушуватиме гарантії учасників трудових правовідносин при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів у повній мірі погодитись не може, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону з огляду на наступне.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що відповідно до протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ Укрспецпромгеофізика №1 від 02 квітня 2012 року, ОСОБА_1 призначено директором ТОВ Укрспецпромгеофізика строком на 5 років.

Окрім цього, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Укрспецпромгеофізика №2 від 28 квітня 2015 року, ОСОБА_1 обрано директором ТОВ Укрспецпромгеофізика .

При цьому, одноособовим учасником товариства є ОСОБА_2 , який володіє часткою 100% голосів статутного капіталу товариства, та який фактично не опікується своїм підприємством та втратив до нього будь-який інтерес.

Позивач надсилав листи на адресу одноособового учасника підприємства, проте будь-якої відповіді не отримав.

Позивач зазначає, що лист із заявою про звільнення та необхідності прийняття відповідних рішень, отримано одноособовим учасником не було, а тому у зв`язку з відсутністю будь-якої реакції з боку одноособового учасника товариства Позивач просив суд визнати припиненими трудові відносини між ним та ТОВ Укрспецпромгеофізика з 12 березня 2021 року.

Зобов`язати Дарницьку районну в м. Києві державну адміністрацію внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Укрспецпромгеофізика з 12 березня 2021 року та виключити його із зазначеного реєстру як керівника ТОВ Укрспецпромгеофізика .

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені в частині першій статті 19 ЦПК України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, крім справ, розгляд яких прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.

По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Порядок створення та діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю, урегульовано у низці нормативних актів, серед яких Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ Про господарські товариства .

Відповідно до частини третьої статті 80 ГК України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном.

Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України Про господарські товариства , товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із ч.3 ст.167 ГК України, корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Повноваженнями щодо управління товариством наділені учасники товариства, права яких передбачено у статті 10 Закону про господарські товариства.

Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства (частина перша статті 23 Закону України Про господарські товариства ).

Відповідно до ст.58 Закону України Про господарські товариства , вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У ч.1 ст.98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у статті 59 Закону України Про господарські товариства , яка також відсилає до статті 41 цього Закону. Відповідно до зазначених норм до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю, крім іншого, належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства (пункт г частини п`ятої статті 41 цього Закону).

Відповідно до ч.1 ст.99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. У ч.3 ст.99 ЦК України передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Із ч.1 ст.3 КЗпП України вбачається, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За приписом ч.4 ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений ч.3 ст.99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь -який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у ст.99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч.3 ст.99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень ч.3 ст.99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у рішенні від 12 січня 2010 року №1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням ТОВ Міжнародний фінансово-правовий консалтинг про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів ) зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №145/1885/15).

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року (справа №145/166/18).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково визначив предметну юрисдикцію спору, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства.

У частинах першій і другій статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 цього Кодексу.

У випадку якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано позов, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255, частини першої статті 377 ЦПК України.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови він може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись ст.ст.255,368,374,377,381-384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецпромгеофізика , третя особа: Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії , закрити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів, а також положення ч.1 ст.256 ЦПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 24 листопада 2021 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба