Справа № 947/32743/21
Провадження № 1-кс/947/16516/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62021150020000204 від 22.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з клопотання, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021150020000204 від 22.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
З обставин викладених у клопотанні встановлено, що на момент видачі дозволу на право носіння та зберігання мисливського нарізного карабіну серії НОМЕР_1 від 25.07.2019 (особова справа № 9594 від 07.11.2019), дозволу на право носіння та зберігання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями серії НОМЕР_2 від 25.07.2019 (особова справа № 23421 від 07.11.2019) та дозволу на право носіння та зберігання мисливської рушниці серії НОМЕР_3 від 09.06.2019 (особова справа № 1574 від 04.07.2019) ОСОБА_4 не виповнилось 25 років
17.11.2021 свідок ОСОБА_5 добровільно надала дозвіл на право зберігання носіння № НОМЕР_4 виданий 07.11.2019 дійсний до 07.11.2022 ОСОБА_4 для приєднання його до матеріалів кримінального провадження.
Цього ж дня, вищевказаний дозвіл був оглянутий, поміщений до сейф-пакету №В2009036 та визнаний речовими доказом у кримінальному провадженні № 62021150020000204 від 22.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Зазначений дозвіл на право зберігання носіння № НОМЕР_4 , має суттєве значення для об`єктивного розслідування кримінального провадження та являється об`єктом подальшого дослідження під час проведення почеркознавчої експертизи, а тому у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно.
Прокурор наддав заяву про розгляд вказаного клопотання за його відсутності.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, враховуючи положення ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 107 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено що в рамках вказаного кримінального провадження на теперішній час здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами у сукупності.
Згідно протоколуотримання речейі документіввід 17.11.2021року,свідок ОСОБА_5 добровільно надала дозвіл на право зберігання носіння № НОМЕР_4 виданий 07.11.2019 дійсний до 07.11.2022 ОСОБА_4 для приєднання його до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до протоколу огляду від 17.11.2021 року, вказаний документ було оглянуто та постановою слідчого про визнання і приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 17.11.2021 року було визнано речовим доказом.
Слідчий суддя зазначає, що вказаний документ має в собі ознаки, передбачені ст. 98 КПК України, оскільки такий є об`єктом кримінального правопорушення, можливо зберіг на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення , що можливо встановити лише після проведення експертних досліджень.
За таких обставин, враховуючи, що в ході проведення обшуку було виявлено документ, який може підтверджувати факт та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та зберіг на собі сліди скоєного злочину, слідчий суддя приходить до переконання про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а відтак, з метою забезпечення збереження такого майна та в подальшому його використання як доказів, слідчий суддя приходить до переконання про наявність необхідності в накладенні арешту на таке майно.
За таких обставин, враховуючи правові підстави для арешту майна, можливість використання як доказу вилученого майна в рамках кримінального провадження, з огляду на засади розумності та пропорційності арешту майна завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого клопотання.
Керуючись ст. ст. 98, 107, 170 - 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62021150020000204 від 22.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України задовольнити.
Накласти арештна на дозвіл на право зберігання носіння № НОМЕР_4 виданий 07.11.2019 дійсний до 07.11.2022 ОСОБА_4 , що знаходиться у сейф-пакеті №В2009036.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2021 |
Оприлюднено | 21.05.2024 |
Номер документу | 101343303 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Київський районний суд м. Одеси
Федулеєва Ю. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні