Постанова

від 11.11.2021 по справі 447/722/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/722/21 Головуючий у 1 інстанції: Друзюк М.М.

Провадження № 22-ц/811/3112/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м.Львів

Справа № 447/722/21

Провадження № 22ц/811/3112/21

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Левика Я.А., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу приватної агрофірми Дністер на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області, постановлену у м. Миколаїв 3 серпня 2021 року в складі судді Друзюк М.М., у справі за позовом Приватної агрофірми Дністер до Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 ; з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної служби геології та надр України, про визнання неправомірними дій, -

встановив:

17 березня 2021 року Приватна агрофірма Дністер звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 3 серпня 2021 року провадження у справі закрито.

Роз`яснено позивачу право звернутися до Господарського суду Львівської області. Повернуто Приватній агрофірмі Дністер сплачений судовий збір.

Заходи забезпечення позову, вжиті постановою Львівського апеляційного суду від 8 липня 2021 року скасовано.

Ухвалу суду оскаржує ПАФ Дністер . В апеляційній скарзі посилається на те, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій Голови Миколаївської РДА щодо затвердження проекту відведення земельних часток (паїв) в натурі та видачу державних актів на право власності на землю на території Миколаївської міської ради, вилучення з проекту відведення земельних часток в натурі, скасування права власності на земельні ділянки в частині, яка частково потрапляє в межі ліцензійної площі та площі гірничого відводу, заміну державною адміністрацією вилучених земельних ділянок на аналогічну площу Ці правовідносини є приватноправовими. Виходячи із суб`єктного складу, спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки третіх осіб, які є фізичними особами. Просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

В порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Судом встановлено, що сторонами спору є Приватна агрофірма Дністер та Стрийська районна державна адміністрація Львівської області. Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача є фізичні особи; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Державна служба геології та надр України.

ПАФ Дністер звернулася з позовом про визнання неправомірними дій, вилучення з проекту відведення земельних часток (паїв) в натурі та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки, зобов`язання замінити вилучені земельні ділянки на земельні ділянки аналогічної площі.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду. На підставі цього судом першої інстанції закрито провадження у справі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно із п. 6, 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 15 травня 2018 року рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

У цій справі позивач звернувся з вимогами про визнання неправомірними дій щодо затвердження проекту відведення земельних часток (паїв) в натурі та видачу державних актів на право власності на землю на території Миколаївської міської ради, вилучення з проекту відведення земельних часток паїв в натурі та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки фізичних осіб, зобов`язання замінити вилучені земельні ділянки на земельні ділянки аналогічної площі.

Є встановленим, що позивач звертався з аналогічним позовом до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою від 16 серпня 2021 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, та роз`яснено позивачу, що справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що оспорювання позивачем розпорядженням, на підставі якого у фізичних осіб виникли підстави для отримання земельних ділянок у власність, та відповідного проекту відведення з підстав неправомірності його складення і затвердження, як і незгода з реєстрацією права власності на дані земельні ділянки за фізичними особами та прагнення вилучити і замінити ці земельні ділянки на інші, свідчить про існування приватноправовового спору, який за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, так як його вирішення фактично впливає на права та обов`язки відповідних фізичних осіб, зокрема, задоволення позовних вимог у справі матиме наслідком позбавлення цих осіб права власності на отримані ними земельні ділянки.

Те, що фізичні особи - власники земельних ділянок, щодо яких існує спір не визначені позивачем у поданому позові відповідачами, не змінює характеру спору, суті правовідносин та юрисдикції спору, адже предмет спору безпосередньо впливає на їхні права і обов`язки.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, які виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити, визнавши незаконними рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачений статтями 116, 118, 122 ЗК України.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Позивач (ПАФ Дністер ) звернувся з позовом до Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області (правонаступником якої є Стрийська районна державна адміністрації Львівської області), яка є юридичною особою; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичних осіб, про визнання неправомірними дій щодо затвердження проекту відведення земельних часток (паїв) в натурі та видачу державних актів на право власності на землю на території Миколаївської міської ради, вилучення з проекту відведення земельних часток паїв в натурі та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки, зобов`язання замінити вилучені земельні ділянки на земельні ділянки аналогічної площі.

Отже, даний спір є приватноправовим, який за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливатиме на права та обов`язки відповідних фізичних осіб.

З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про підвідомчість цієї справи господарському суду та постановив ухвалу, яка перешкоджає руху по справі. Оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись: ст. 367, п.6 ч.1 ст.374, ст.ст. 379, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватної агрофірми Дністер задовольнити.

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 3 серпня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до Миколаївського районного суду Львівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову складено та підписано 16 листопада 2021 року.

Головуючий

Судді