Рішення

від 21.06.2010 по справі 22/215-48/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/215-48/95 21.06.10

За позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Агропромисл ова компанія "Енік"

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Лоекс"

за участі третьої особи, я ка не заявляє самостійних ви мог на предмет спору, на сторо ні відповідача

Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Компанія "Аг ротранс"

про стягнення пені в загально му розмірі 49 270 доларів США

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

позивач: не з'явився

відповідач: Єгоров О.Ф.

третя особа: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Агропромисл ова компанія "Енік" (надалі - Т ОВ "Енік") звернулось до суду з позовом про стягнення з Това риства з обмеженою відповіда льністю "Лоекс" (надалі - ТОВ " Лоекс") пені в розмірі 49 270,78 дола рів США.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що відповідачем за укл аденим контрактом поставки № 1 здійснено поставку з поруше нням встановлених строків, н есвоєчасно повернуто сплаче ні в якості передплати кошти , внаслідок чого позивач за по рушення виконання зобов' яз ань з посиланням на положенн я Цивільного кодексу України просить стягнути з відповід ача пеню нарахування якої, на його думку, передбачено конт рактом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2009 р. поз овні вимоги задоволено частк ово, стягнуто з ТОВ "Лоекс" на к ористь ТОВ "Агропромислова к омпанія Енік" 16 461 доларів США п ені, 168,17 доларів США судових ви трат. В іншій частині позову в ідмовлено.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 14.10.2009 р. рішення господар ського суду міста Києва від 16. 04.2009 р. залишено без змін, а апеля ційну скаргу ТОВ "Лоекс" без за доволення.

Постановою Вищого господа рського суду України від 27.01.2010 р . рішення господарського суд у міста Києва від 17.08.2009 р. та пост анову Київського апеляційно го господарського суду від 14.1 0.2009 р. скасовано, а справу №22/215 пе редано на новий розгляд до Го сподарського суду міста Києв а.

За резолюцією керівництва суду розгляд справи доручен о судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 17.02.2010 р. справ у прийнято до провадження, пр исвоєно №22/215-48/95, розгляд справи призначено на 10.03.2010 р.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 10.03.2010 р. розгл яд справи відкладено до 29.03.2010 р. у зв' язку із неявкою відпов ідача, витребувано у сторін д окументи.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 29.03.2010 р. витре бувано у сторін та ДЗАТ Украї ни (Укрзалізниця) документи, р озгляд справи відкладено до 14.04.2010 р.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 14.04.2010 р. залуч ено до участі у справі Товари ство з обмеженою відповідаль ністю "Компанія "Агротранс" в я кості третьої особи, яка не за являє самостійних вимог на п редмет спору, на стороні відп овідача, повторно витребуван о у сторін та ДЗАТ України (Укр залізниця) документи, розгля д справи відкладено до 12.05.2010 р.

Відповідач надав відзив н а позов в якому проти його зап еречує, вказуючи на відсутні сть його вини з огляду на 1) нео бхідність оформлення додатк ових документів у зв' язку і з забороною експорту кукуруд зи з України, в т.ч. ліцензії в М іністерстві економіки Украї ни, 2) неправильне зазначення п озивачем у імпортному карант инному дозволі станції перех оду. Надані ліцензія на експо рт товарів, заявка для її отри мання, витребувані судом док ументи.

12.05.2010 р. до канцелярії суду від третьої особи надійшли пояс нення по справі, в яких третя о соба вважає позовні вимоги б езпідставними.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 12.05.2010 р. розгл яд справи відкладено до 02.06.2010 р. у зв' язку із неявкою позива ча.

Через канцелярію суду на ви конання вимог ухвали суду на дійшли документи від Державн ої адміністрації залізнично го транспорту України.

В судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав, просив їх задов ольнити. Представник відпові дача проти задоволення позов них вимог заперечував з підс таві, викладених у відзиві.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 02.06.2010 р. розгл яд справи відкладено до 21.06.2010 р. , повторно зобов' язано відп овідача надати документи.

18.06.2010 р. до канцелярії суду над ійшло клопотання відповідач а про відкладення розгляду с прави, мотивоване участю пре дставника в судовому засідан ні Деснянського районного су ду міста Києва.

В судове засідання 21.06.2010 р. пре дставник позивача з'явився, п озовні вимоги підтримав повн істю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , подавши наведене клопотанн я про відкладення розгляду с прави.

Судом в задоволенні клопот ання відмовлено з огляду на н аступне:

По-перше, відповідачем не на дано жодних доказів розгляду Деснянським районним судом міста Києва справи, представ ником в якій є представник ві дповідача.

По-друге, відповідач не позб авлений можливості на підс таві ст. 28 Господарського проц есуального кодексу України т а ст. 244 Цивільного кодексу Укр аїни уповноважити іншу особу для представництва власних інтересів.

По-третє, відповідач надав п исьмові та усні пояснення що до предмету спору у численни х судових засіданнях у справ і, що свідчить про з'ясуванні с удом правової позиції відпо відача.

Належне повідомлення відп овідача про час та місце розг ляду справи підтверджується відміткою на звороті ухвали від 02.06.2010 р. та визнається предс тавником відповідача в клопо танні про відкладення розгля ду справи.

Третя особа, що належним ч ином повідомлена про час та м ісце розгляду справи (відміт ка на звороті ухвали від 02.06.2010 р .), в судове засідання 21.06.2010 р. не з 'явилась, про причини неявки с уд не повідомила.

Оскільки про час та місце су дового засідання відповідач та третя особа були належним чином повідомлені, на підста ві статті 75 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и справа може бути розглянут а за наявними в ній матеріала ми.

Даний спір підлягає виріше нню господарським судом міст а Києва за матеріальним прав ом України, оскільки сторони на підставі ст.ст. 5, 76 Закону Ук раїни "Про міжнародне приват не право" та частини 2 статті 4 У годи про порядок вирішення с порів, пов'язаних із здійснен ням господарської діяльност і від 20.03.1992 р. пунктами 9.2 та 11.5 конт ракту визначили, що спори вир ішуються господарським судо м міста Києва за матеріальни м правом України.

За згодою представників ст орін, присутніх в судовому за сіданні, судом оголошено вст упну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, всебічно і повно з' ясува вши фактичні обставини, на як их ґрунтується позов, об' єк тивно оцінивши докази, які ма ють значення для розгляду сп рави і вирішення спору по сут і, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2008 р. між ТОВ "Агропр омислова компанія "Енік" (поку пець) та ТОВ "Лоекс" (продавець ) укладено контракт поставки № 1 (надалі - "контракт") за умо вами якого продавець зобов' язувався поставити покупцю т овар, визначений контрактом, а покупець (позивач у справі) зобов' язувався оплатити та прийняти товар в порядку та н а умовах передбачених контра ктом.

Найменування, кількість та якість товару, що належить по ставити за контрактом визнач ено у розділі 2 договору, та зг ідно з п. 2.1 найменування товар у - кукурудза в зерні, походж ення - Україна, підтверджене сертифікатом походження тов ару (СТ-1); згідно з п. 2.2 договору кількість товару - 1 800 метрич них тон нетто (+ - 5%).

Ціну товару та загальну вар тість погоджено у розділі 3 ко нтракту, у якому зазначено, що валюта контракту - долари С ША; ціна товару - 310 доларів СШ А за одну метричну тону нетто , загальна вартість контракт у складає 558 000 доларів США (п. 3.1, 3.2 , 3.3 контракту).

Згідно погоджених умов опл ати товару покупець оплачує 90% передоплати від загальної в артості контракту, визначено ї п. 3.3 контракту, протягом 2 кал ендарних днів з дня набрання чинності контрактом (п. 5.2.1 кон тракту).

Контракт є договором пост авки, а відтак між сторонами в иникли правовідносини, які п ідпадають під правове регулю вання Глави 54 Цивільного коде ксу України.

Вказаний контракт є підста вою для виникнення у його сто рін господарських зобов'язан ь, а саме майново-господарськ их зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу У країни, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 6 29 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 712 Цивільного ко дексу України за договором п оставки продавець (постачаль ник), який здійснює підприємн ицьку діяльність, зобов' язу ється передати у встановлени й строк (строки) товар у власні сть покупця для використання його у підприємницькій діял ьності або в інших цілях, не по в' язаних з особистим, сімей ним, домашнім або іншим подіб ним використанням, а покупец ь зобов' язується прийняти т овар і сплатити за нього певн у грошову суму.

Платіжним дорученням № 1 в ід 21.04.2008 р. позивачем перерахова но на користь відповідача 502 200 доларів США, що відповідно св ідчить про виконання позивач ем зобов' язань по здійсненн ю передплати товару, який є пр едметом укладеного між сторо нами контракту.

Імпортний карантинний доз віл № 230261230408004 від 23.04.2008 р. був предст авлений відповідачу 24.04.2008 р. фак симільним зв' язком що підтв ерджується факсовою відмітк ою на дозволі та визнається о станнім у листі-відповіді на претензію за вих. 0112 від 01.12.2008 р. (а .с. 72), що залучений до матеріал ів справи.

Відповідно до ст. 663 Цивільно го кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановле ний договором купівлі-продаж у, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - в ідповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.2 контракту , строк поставки товару - 10 ба нківських днів з моменту отр имання продавцем 90% передплат и за товар, який підлягає пост авці, після надання продавцю імпортного карантинного доз волу. Згідно з п. 4.3 контракту по купець зобов' язувався нада ти продавцю імпортний карант инний дозвіл до відвантаженн я товару згідно п. 4.2 факсиміль ним зв' язком з наступною пе редачею оригіналу документа .

З урахуванням проведеної п ередплати 21.04.2008 р. та представле нням дозволу 24.04.2008 р. (підтвердж ується відповідачем в листі №0112 від 01.12.2008 р. (а.с.72)) кінцевим стр оком в який мала бути здійсне на поставка товарів за контр актом є 14.05.2008 р. (10 банківських дн ів після отримання відповіда чем карантинного дозволу, вр аховуючи що 27 квітня (Великден ь), 1, 2, 9 травня 2008 р. - вихідні, неб анківські дні - розпоряджен ня Кабінету Міністрів Україн и №538-р від 28.03.2008 р.).

Відповідно до ст. 611 Цивільно го кодексу України у разі пор ушення зобов'язання настають правові наслідки, встановле ні законом або договором.

За умовами контракту (п. 8.2) у в ипадку несвоєчасного відван таження товару, продавець сп лачує покупцю пеню в розмірі 0,15% від вартості оплаченої пар тії товару за кожний день про строчки понад встановленого в розділі 4 (п. 4.2) контракту стро ку відвантаження товару.

Позивачем заявлено до стяг нення з відповідача суму пен і, розрахунок якої здійснено з 05.05.2008 р., однак в періоді з 05.05.2008 р. по 14.05.2008 р. підстави вважати від повідача таким, що прострочи в виконання зобов'язання з по ставки є відсутніми, відпові дно нарахування пені на суму здійсненої передплати за вк азаний період є неправомірни м з огляду на те, що судом вста новлено прострочення відпов ідачем виконання зобов' яза ння з 15.05.2008 р.

Згідно з додатковою угодою від 23.05.2008 р. сторони змінили змі ст п. 2.2, п. 3.3 контракту за якими к ількість товару що поставляє ться за контрактом складає 800 метричних тон нетто (+ - 5%), а зага льна вартість контракту, на я ку виникають зобов'язання у в ідповідача щодо його поставк и, складає 248 000 доларів США. Окрі м того, у відповідності з п. 1.3 д одаткової угоди від 23.05.2008р. для постачальника (відповідач у справі) також виникли грошов і зобов'язання по поверненню надмірно перерахованої пере дплати, а саме розділ 5 контрак ту доповнено пунктом наступн ого змісту: п. 5.2.2 продавець про тягом 5 банківських днів за св ій рахунок, повертає покупцю надмірно перераховані покуп цем гроші по передплаті, у від повідності з п. 5.2.1 і з урахуван ням змін внесених в контракт додатковою угодою.

17.06.2008 р. сторонами підписано д одаткову угоду № 2 до контракт у згідно з якою (п. 1.2 додаткової угоди) доповнено розділ 4 конт ракту додатковими пунктами, зокрема п. 4.2.1 за яким строк від вантаження товару - протяго м 2 банківських днів з моменту підписання додаткової угоди .

Таким чином, виходячи з наве дених положень контракту з у рахуванням внесених змін та доповнень додатковими угода ми від 23.05.2008 р., 17.06.2008 р. для відповід ача у періоді з 15.05.2008 р. по 23.05.2008 р. бу ли наявними зобов'язання щод о поставки на користь позива ча товару за контрактом на су му 558 000 доларів США, та враховую чи що в даному періоді постав ки товару не здійснено, суд ви знає правомірним нарахуванн я пені в загальному розмірі 6 779,70 доларів США (502 200 доларів США (вартість оплаченого товару ) х 0, 15% х 9 днів прострочення), як те передбачено у п. 8.2 контракт у - в розмірі 0,15% від вартості оп лаченої партії товару за кож ний день прострочки понад вс тановленого в розділі 4 (п. 4.2) ко нтракту строку відвантаженн я товару.

Починаючи з 24.05.2008 р. вартість к онтракту становила 248 000 доларі в США та саме на вказану суму у періоді з 24.05.2008 р. для відповіда ча виникають зобов'язання що до його поставки.

У період з 24.05.2008 р. по 16.06.2008 р. мате ріалами справи підтверджуєт ься прострочення відповідач а по виконанню зобов'язання щ одо поставки на користь пози вача товару за контрактом на суму 248 000 доларів США, а тому суд визнає правомірним нарахува ння згідно п. 8.2 контракту пені в загальному розмірі 8 928,00 дола рів США (248 000 доларів США (вартіс ть оплаченого товару) х 0, 15% х 24 д нів прострочення).

Поставка товару, враховуюч и визначені п. 4.1 контракту умо ви поставка - CPT, за контракто м підтверджується вантажно-м итною декларацією №10309050/110708/0000521 зг ідно штампу Полтавської митн иці на якій, товар перебуває п ід митним контролем з 19.06.2008 р. Та ким чином, з урахуванням дода ткової угоди № 2 від 17.06.2008 р. відва нтаження товару було здійсне но відповідачем без порушенн я встановлених строків, а сам е протягом двох банківських днів з моменту підписання до даткової угоди.

Суд відзначає, що зміна дого вору в частині встановлення нового строку виконання зобо в' язання не спростовує твер дження суду про наявність пр острочення відповідача по ви конанню зобов' язання, а змі на договору не позбавляє кре дитора (позивача) у зобов' яз анні права на неустойку. Анал огічні висновки щодо застосу вання положень ст. 653 Цивільно го кодексу України у подібни х правовідносинах містяться в постановах Вищого господа рського суду України від 07.12.2006 р . у справі №23/240 та від 06.09.2007 р. у спра ві №20-9/391.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господ арського кодексу України штр афними санкціями у цьому Код ексі визнаються господарськ і санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), я ку учасник господарських від носин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил з дійснення господарської дія льності, невиконання або нен алежного виконання господар ського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарсько го кодексу України передбаче но, що у разі якщо розмір штраф них санкцій законом не визна чено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому дог овором. При цьому розмір санк цій може бути встановлено до говором у відсотковому відно шенні до суми невиконаної ча стини зобов'язання або у певн ій, визначеній грошовій сумі , або у відсотковому відношен ні до суми зобов'язання незал ежно від ступеня його викона ння, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, посл уг).

Таким чином, Господарський кодекс України не забороняє сторонам у договорі визначи ти відповідальність у вигляд і сплати пені за несвоєчасне виконання будь-якого (не лише грошового) зобов'язання в нат урі. Аналогічний висновок мі ститься в постановах Вищого господарського суду України від 02.04.2009 р. у справі №1/211 та від 03.12.2 009 р. у справі №8/303.

Згідно із ст.ст. 6, 627 Цивільног о кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу стор они є вільними в укладенні до говору, виборі контрагента т а визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Код ексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діло вого обороту, вимог розумнос ті та справедливості.

В даному випадку, законом не визначено розмір штрафних с анкцій за прострочення викон ання зобов' язання по постав ці продукції, а сторони згідн о ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України погодили відповідал ьність відповідача у випадку несвоєчасного відвантаженн я товару - продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,15% від вартості оплаченої партії то вару за кожний день простроч ки понад встановленого в роз ділі 4 (п. 4.2) контракту строку ві двантаження товару.

Відповідно до ст. 218 Господар ського кодексу України підст авою господарсько-правової в ідповідальності учасника го сподарських відносин є вчине не ним правопорушення у сфер і господарювання. Підставою господарсько-правової відпо відальності за контрактом є , зокрема, несвоєчасне відван таження оплаченого товару.

Враховуючи порушення відп овідачем строків поставки вс тановлених п. 4.2 контракту, сум а оплаченого, проте непостав леного товару у періоді з 15.05.2008 р. по 23.05.2008 р. складала 502 200 доларів США та у періоді з 24.05.2008р. по 16.06.2008р . складала 248 000 доларів США.

Загальна сума пені, що підля гає стягненню з відповідача за допущені під час дії контр акту порушення строків поста вки товару, складає 15 707,70 доларі в США (6 779,70 доларів США + 8 928 доларі в США).

В силу положень договору (п. 11.4) усі зміни і доповнення до к онтракту дійсні у тому випад ку, якщо їх викладено у письмо вій формі і вони підписані уп овноваженими представникам и сторін, а також скріплені пе чатками сторін. Суду не предс тавлено додаткових угод, яки ми сторони змінили строки по ставки товару у періоді до 17.06.2 008 р., не повідомлено про їх наяв ність та підписання уповнова женими представниками сторі н, у зв' язку з чим здійснення поставки товарів по контрак ту у вказаному періоді відбу лось із порушенням встановле ного строку. Додаткова угода № 2 від 17.06.2008 р. якою сторони пого дили інший строк відвантажен ня товару (доповнено розділ 4 к онтракту п. 4.2.1) вступила в силу з моменту її підписання упов новаженими представниками о бох сторін та скріплення печ атками підприємств, про що пр ямо зазначено у п. 2.1 додатково ї угоди.

Нарахування позивачем, пен і на суму несвоєчасно поверн утої передплати суд визнає б езпідставним, оскільки за по рушення вказаного грошового зобов'язання сторони в догов орі не погодили відповідальн ості у вигляді пені, а п. 8.2 конт ракту передбачає право покуп ця нарахувати пеню за поруше ння зобов'язання з поставки т овару. Наведений висновок ви знано вірним постановою Вищо го господарського суду Украї ни від 27.01.2010 р. у даній справі.

Згідно з п. 8.3 контракту стягн ення санкцій здійснюється з попереднім пред' явленням п ретензії, яка повинна бути ро зглянута протягом 10 днів.

У зв' язку з неналежним вик онанням умов контракту позив ач звертався до відповідача з претензією № 1 від 24.11.2008р. (копія у справі), у відповіді на яку з а вих. 0112 від 01.12.2008 р. відповідач за значив про виникнення форс-м ажорних обставин у зв' язку з забороною експорту кукуруд зи з України. Так, відповідач в казував на необхідність офор млення ряду додаткових докум ентів в тому числі ліцензії в Міністерстві економіки Укра їни, з представленням всіх ор игінальних документів та зок рема імпортного карантинног о дозволу, а такий був отриман ий по факсу 24.04.2008р. і у п. 3 імпортн ого карантинного дозволу бул а вказана станція переходу Г уково-Марцево замість Квашен о-Успенська, що призвело до за тримання в оформленні докуме нтів.

Судом заперечення відпові дача відхиляються з огляду н а наступне.

На виконання вказівок, які м істяться в постанові Вищого господарського суду України від 27.01.2010 р. у даній справі зробл ені запити до ДЗАТ України "Ук рзалізниця", витребувано у ві дповідача ліцензію на експор т товару та заявки для її отр имання.

Стосовно твердження відпо відача про необхідність офор млення додаткових документі в у зв' язку із забороною екс порту кукурудзи з України, в т .ч. ліцензії в Міністерстві ек ономіки України.

По-перше, судом не встановле но наявності у спірний періо д будь-яких нормативно-право вих актів, які б встановлювал и заборону експорту кукурудз и.

По-друге, з пояснень предста вників відповідача вбачаєть ся, що мова йде про встановлен ня ліцензуванню експорту кук урудзи. В той же час, внесення кукурудзи в перелік окремих видів сільськогосподарсько ї продукції, експорт якої під лягає ліцензуванню до 1 липня 2008 року здійснено додатком №12 до постанови Кабінету Мініст рів України від 29.12.2007 р. №1411, який п рийнято постановою Кабінету Міністрів України "Про внесе ння змін до постанов Кабінет у Міністрів України від 26 вере сня 2007 р. №1179 і від 29 грудня 2007 р. №1411" від 28.03.2008 р. №271.

Зазначена постанова оприл юднена в газеті "Урядовий кур 'єр" 2008, 04, 01.04.2008 №60, а відтак набрала с или до моменту укладання між сторонами контракту (17.04.2008 р.).

Таким чином, суд приходить д о висновку про існування нор мативно-правового акту, яким встановлена необхідність от римання ліцензії на експорт кукурудзи на момент укладанн я контракту, а тому посилання відповідача про те, що він не міг передбачити прийняття та кого акту є безпідставним.

По-третє, із заявки відповід ача на одержання ліцензії на експорт подана 19.05.2008 р., а ліценз ія на експорт №006133800001150 видана 21.05.20 08 р., тобто через два дні. Відтак , відповідач з огляду на встан овлений п. 4.2 контракту (10 банкі вських днів) мав достатньо ча су для отримання ліцензії, а д остатніх підстав відсутност і його вини у подачі такої зая вки лише 19.05.2008 р. не надав.

Стосовно твердження відпо відача про неправильне зазна чення позивачем у імпортному карантинному дозволі станці ї переходу.

По-перше, в п.3 імпортного кар антинного дозволу №230261230408004 від 2 3.04.2008 р., який було надано 24.04.2008 р. ві дповідачу зазначено, що ввез ення підкарантинної продукц ії здійснюється в наступних пунктах пропуску через держа вний кордон Російської Федер ації: Гуково ПівдКавк залізн иця, Марцево ПівдКавз залізн иця.

Відповідач вказує, що в дозв олі зазначено станції перехо ду Гуково-Марцево, проте суд в ідзначає, що станції Гуково т а Марцево є пунктами пропуск у зі сторони Російської Феде рації, що виключає твердженн я відповідача про зазначення в п.3 імпортного карантинного дозволу саме станцій перехо ду (адже для станцій переходу необхідно зазначення станці й з обох сторін кордону).

Крім того, безпосередній зм іст вказаного пункту свідчит ь про те, що станції Гуково, Ма рцево зазначені через кому, а не тире, як позначаються стан ції переходу. До того ж з карти Південно-Кавказької залізни ці, наданої позивачем вбачає ться, що станції Марцево та Гу ково знаходяться на відстані близько 200 км, що виключає твер дження про наявність міждерж авного переходу Гуково-Марце во.

Тобто, вказаним імпортним к арантинним дозволом погодже но ввезення товару на терито рію Російської Федерації че рез пункти пропуску Марцево або Гуково.

По-друге, відповідач вказує , що вивезення продукції з тер иторії України дозволене згі дно розпорядження Кабінету М іністрів України від 25.07.2007 р. №57 0-р лише через перехід Квашино -Успенская.

В той же час суд відзначає, щ о згідно розпорядження Кабін ету Міністрів України від 25.07.20 07 р. №570-р (в редакції, чинній на м омент спірних правовідносин ) вивезення за межі України то варів (в т.ч. 10 групи згідно з УК ТЗЕД, зернові - кукурудза) зд ійснюється залізничним тран спортом через пункти пропуск у на кордоні з Російською Фед ерацією: Зернове, Хутір-Михай лівський, Червона Могила , Квашине, Тополі.

Тобто, вказане розпоряджен ня визначає серед інших пунк ти пропуску зі сторони Украї ни на кордоні з Російською Фе дерацією через які здійснюєт ься вивезення товарів (в т.ч. к укурудзи) в т.ч. Червона Моги ла та Квашине.

По-третє, на виконання ухвал и господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р. Державна адмі ністрація залізничного тран спорту України (Укрзалізниця ) надала витяг з договору між В АТ "Российские железные доро ги" та ДАЗТ України про взаємо дію при організації залізнич них перевезень з п.2.1 якого (та блиця №1) вбачається, що існуют ь в т.ч. міждержавні залізничн і прикордонні переходи Гуков о (РФ)- Червона Могила (УЗ) т а Успенская (РФ) - Квашино (УЗ) . При цьому станцією передачі рухомого складу зі сторони з алізниці РФ по переходу Успе нская (РФ) - Квашино (УЗ) є стан ція Марцево.

Тобто, заслуговують на уваг у пояснення позивача, що на ст анції Успенская здійснюєтьс я лише прикордонний догляд, а митний - на станції Марцево .

Наведене також підтверджу ється відмітками в листі пов ідомленні про прибуття ванта жу (а.с.52), з штемпеля в графі 96 як ої вбачається, що станцією пр икордонного переходу є станц ія Квашине - Успенская, а ште мпеля в графі 93 та 95 вбачається , що митний контроль здійснен о в ПЗТК (постійна зона митног о контролю) - станція Марцев о.

По-четверте, суд ухвалами ві д 12.05.2010 р. та 02.06.2010 р. зобов' язував відповідача надати докази о тримання від позивача змінен ого імпортного карантинного дозволу, проте відповідач та ких доказів не надав. Позивач вказав, що імпортний гаранті йний дозвіл не змінювався.

Тобто, суд відзначає, що пос тавка товару (з затримкою 19.06.2010 р.) була здійснена відповідач ем за імпортним карантинним дозволом №230261230408004 від 23.04.2008 р.

Наведене додатково спрост овує твердження відповідача про неможливість своєчасної поставки товару, оскільки у п еріод з 14.05.2008 р. (дата, коли постав ка мала бути здійснена) по 19.06.2008 р. (дата, коли поставка була зд ійснена) положення чинного з аконодавства в частині експо рту кукурудзи не змінювалися , дозвіл позивачем не замінюв ався, проте поставка фактичн о відбулася.

Таким чином, суд вважає, що н есвоєчасна поставка товару н е була зумовлена відомостями , які містилися в імпортному к арантинному дозволі, а відпо відачем не доведено порушень з боку позивача щодо надання такого дозволу.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ста ттею 34 Господарського процес уального кодексу України пер едбачено, що обставини справ и, які відповідно до законода вства повинні бути підтвердж ені певними засобами доказув ання, не можуть підтверджува тись іншими засобами доказув ання.

Матеріалами справи підтве рджується порушення відпові дачем зобов' язання по поста вці передбаченого контракто м товару, а сторонами встанов лена відповідальність у вигл яді пені за наведене порушен ня. Відповідачем вказане пор ушення не спростовано, а запе речення обґрунтовані відсут ністю його вини.

Відповідно до ст. 614 Цивільно го кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе в ідповідальність за наявност і її вини (умислу або необереж ності), якщо інше не встановле но договором або законом. Осо ба є невинуватою, якщо вона до веде, що вжила всіх залежних в ід неї заходів щодо належног о виконання зобов'язання. Від сутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'яза ння.

Відповідачем відсутність своєї вини в порушенні зобов ' язання по несвоєчасній пос тавці товару не доведено, а то му відсутні підстави для зві льнення його від відповідаль ності за вказане порушення.

Відповідно до вимог ст. 49 Гос подарського процесуального кодексу України судові витр ати покладаються на сторін п ропорційно розміру задоволе них позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господа рського процесуального коде ксу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Агропромислова компанія "Енік" задовольнити частково .

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Лоекс" (51925, Дніпропетровськ а обл., м. Дніпродзержинськ, Пр охідний тупик, буд. 3, кв. 7, іде нтифікаційний код 19307965) на кори сть Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Агропромис лова компанія "Енік" (352140, Росія, Краснодарський край, м. Кропо ткін, вул. Красная 15, ідентифік аційний номер 1022301435705) пеню у розм ірі 15 707 (п'ятнадцять тисяч сімс от сім) доларів США 70 центів, де ржавне мито у розмірі 157 (сто п'я тдесят сім) доларів США 08 цент ів та витрати на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу у розмірі 4 (чотир и) долари США 89 центів. Видати н аказ.

3. В іншій частині в зад оволенні позову відмовити.

Рішення набирає законно ї сили після закінчення деся тиденного строку з дня його п ідписання, оформленого відпо відно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу Укра їни, та може бути оскаржено в п орядку та строки, визначені Г осподарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В.Бойко