Рішення

від 15.11.2021 по справі 160/11204/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року Справа № 160/11204/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О. при секретарі судового засіданняТкач Л.А. за участі: представника позивача представника відповідача Гусарова В.О. Романовича Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МАРЦЕК ДНІПРОПАК до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю МАРЦЕК ДНІПРОПАК з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 від 10.06.2021 року № 0085670706, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ СТІЛ ГЛОБАЛ ОПТ (попередня назва - ТОВ ДНІПРОТРЕЙДМАШ , код ЄДРПОУ 42801818) за період з 01.01.2020 року по 29.02.2020 року, з ТОВ РЕМБРАНД (код ЄДРПОУ 42996257) за період з 01.04.2020 року по 30.04.2020 року, з 01.06.2020 року по 30.06.2020 року, з 01.09.2020 року по 31.12.2020 року.

Позивач не погоджується з висновками викладеними в акті, вважає їх такими, що не відповідають нормам законодавства.

Тому, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі висновків акту перевірки, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 13.07.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами загального позовного провадження, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

03.08.2021 року, заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач вважає, що висновки акту перевірки від 17.05.2021 року 1531/04-36-07-06/43068690 в частині порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1 602 947 грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 1 602 947 грн., та як наслідок встановлено неправомірне завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) в сумі 1 602 947 грн., у т.ч. січень 2020 року на суму 863 990 грн., за лютий 2020 року на суму 251 259 грн., за червень 2020 року на суму 348 472 грн., за листопад 2020 року на суму 139 226 грн., правомірними та такими що відповідають нормам чинного законодавства України.

Таким чином, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що винесено відповідно до вимог законодавства.

Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

09.08.2021 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

Позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, вважає їх необґрунтованими, та зазначає, що ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК надало до контролюючого органу належним чином оформлених екземплярів перелічених в Акті перевірки видаткових накладних та товаро-транспортних накладних із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів усіх осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не взято до уваги, що товари придбані ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК у контрагентів не підлягають проходженню обов`язкової сертифікації.

Також, позивачем було надано до контролюючого органу таблицю з інформацією, отриманою від його контрагентів, у якій відображалися джерела походження усіх придбаних позивачем товарів.

За таких обставин позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

23.09.2021 року позивачем надано до суду додаткові пояснення, в яких позивач зазначає про невірний розрахунок суми податкового повідомлення-рішення у розмірі 1 602 947 грн.

10.10.2021 року відповідачем надано до суду додаткові пояснення, в яких ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає позовні вимог необґрунтованими та безпідставними.

Контролюючий орган вказує, що в ході перевірки по взаємовідносинам ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК з ТОВ Рембранд встановлено, що відсутнє справжнє джерело первинного походження товару, а саме: стрічки з пластмаси самоклейні, у рулонах завширшки не більш як 20 см (код УКТЗЕД 3919101200), плівка з полімерних матеріалів, непориста (код УКТЕЗЕД 3920439090), відтак не існує дійсної можливості набуття його у власність ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК , незважаючи на документальне оформлення операцій. Неможливо підтвердити факт отримання товарів (код УКТЗЕД 3919101200; 3920439090) у ТОВ Рембранд , в адресу ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК на загальну суму 2926186,44 грн., у зв`язку з відсутністю факту придбання товару по ланцюгу походження товару та встановлення здійсненню ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК нереальних господарських операцій з товаром за відсутністю (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва.

15.11.2021 року відповідачем надано до суду додаткові пояснення, в яких позивач заперечує проти задоволення позовних вимог.

15.11.2021 року в судове засідання з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК , про що складено акт від 17.05.2021 року № 1531/04-36-07-06/43068690 Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю МАРЦЕК ДНІПРОПАК (код ЄДРПОУ 43068690) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ СТІЛ ГЛОБАЛ ОПТ (попередня назва - ТОВ ДНІПРОТРЕЙДМАШ ; код ЄДРПОУ 42801818) за період з 01.01.2020 року по 29.02.2020 року, з ТОВ РЕМБРАНД (код ЄДРПОУ 42996257) за період з 01.04.2020 року по 30.04.2020 року, з 01.06.2020 року по 30.06.2020 року, з 01.09.2020 року по 31.12.2020 року .

Перевіркою встановлено порушення ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК п. 44.1 ст .44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1 602 947 грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 1 602 947 грн., та як наслідок встановлено неправомірне завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) в сумі 1 602 947 грн. у т.ч. січень 2020 року на суму 863 990 грн., за лютий 2020 року на суму 251 259 грн., за червень 2020 року на суму 348 472 грн., за листопад 2020 року на суму 139 226 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано заперечення 28.05.2021 року на вищезазначений акт перевірки.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 08.06.2021 року № 35376/6/04-36-07-06 Про результати розгляду заперечень , у зв`язку з тим, що підприємством до заперечення були надані додаткові документи, які не були досліджені під час перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає висновки акту перевірки від 17.05.2021 року № 1531/04-36-07-06/43068690 в частині порушення ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК (код ЄДРПОУ 43068690) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1 602 947 грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 1 602 947 грн., та як наслідок встановлено неправомірне завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) в сумі 1 602 947 грн., у т.ч. січень 2020 року на суму 863 990 грн., за лютий 2020 року на суму 251 259 грн., за червень 2020 року на суму 348 472 грн., за листопад 2020 року на суму 139 226 грн., правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а в іншій частині, висновки акту залишено на дослідження в ході проведення комплексної планової або позапланової документальної перевірки.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було сформоване податкове повідомлення-рішення, форми В4 від 10.06.2021 року № 0085670706, відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1602947 грн. грн.

Не погодуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.75.1ст.75ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

За приписами п. 82.2 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Статтею 198 Податкового кодексу України, передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181п.14.1ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом п. 200.4 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

В силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. № 996-ХIV (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут та надалі - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом частин 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також, зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27 червня 2017 року у справі № 808/1062/14, від 14 березня 2017 року у справі № 826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06 лютого 2018 року № К/9901/5042/17.

Так, судом встановлено, що між ТОВ ДНІПРОТРЕЙДМАШ (постачальник) та ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК (покупець) було укладено договір поставки № ДТМ-0110/4 від 01.10.2019 року, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати в зумовлені даним договором строки покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його за узгодженою ціною договору.

Конкретна кількість і номенклатура (асортимент) продукції, що є предметом цього договору, її ціна за цим договором визначаються в видаткових накладних (які є невід`ємною частиною цього договору) на кожну партію товару. Кількість, асортимент, ціна, строки та місце поставок визначаються в замовленні ( які можуть надаватися покупцем усно, письмово або на електронну адресу постачальника) (п. 1.2 договору).

Номенклатура і кількість кожної партії товару визначаються у видаткових накладених (п. 3.1 договору).

Якість товару, що поставляється за цим договором, повинна відповідати вимогам стандартів, технічним умовам виробника, іншим нормативним актам, що встановлюють вимоги до їх якості, і підтверджуються документально (сертифікатами відповідності), відповідно до чинного законодавства України (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 5.1 договору постачання товару відбувається на умовах самовивозу зі складу постачальника (м. Дніпро, вул. Липова).

Постачальник надає на адресу Покупця такі товаросупроводжувальні документи: видаткову накладну на товар, підписану уповноваженою особою постачальника; постачальник надає покупцю оформлену відповідно до вимог п. 201 ПК України податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, надання податкової накладної здійснюється за допомогою програмного продукту M.E.Dok ; документи, що підтверджують якість, ліцензії, сертифікати відповідності, товаро-транспортні накладні та інше (п. 5.2 договору).

Представник покупця (вантажоодержувач), уповноважений довіреністю на отримання ТМЦ від постачальника, передає оригінал своєї довіреності, яка надає йому право отримувати товар від постачальника (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються з відстрочкою платежу шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Максимальний термін відстрочення платежу встановлюється: по паперовому товару - 14 календарних днів з моменту поставки; по канцелярському товару - 30 календарних днів з моменту поставки. При розрахунках із відстроченням платежу сторони застосовують п. 6.6 договору.

Розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється покупцем на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі товару та/або товарно-транспортних накладних залежно від умов поставки товару та видаткових накладних постачальника (п. 6.4 договору).

Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.08.2020 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання умов сторонами договору. Якщо жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору не пізніше ніж за 5 днів до його закінчення, дія договору продовжується на кожен наступний календарний рік, але не більше ніж на три роки від первісної дати підписання (п. 11.1 договору).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено додаткову угоду від 09.10.2019 року до договору поставки № ДТМ-0110/4 від 01.10.2019 року, якою внесено зміни до деяких пунктів договору № ДТМ-0110/4 від 01.10.2019 року, зокрема:

- п. 3.2 договору викладено в наступній редакції - Якість товару, що поставляється за цим договором, повинна відповідати обов`язковим згідно чинного законодавства України вимогам до їх якості, і у разі надходження такої вимоги від покупця, може також підтверджуватися документально відповідно до чинного законодавства України ;

- п. 5.1 договору викладено у наступній реакції - Постачання товару відбувається на умовах самовивозу зі складу постачальника (м. Дніпро, вул. Липова, 1) ;

- п. 5.2 договору викладено у наступній реакції - Постачальник надає на адресу покупця такі товаросупроводжувальні документи: видаткову накладну на товар, підписану уповноваженою особою постачальника; постачальник надає покупцю оформлену відповідно до вимог п. 201 ПК України податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.Надання податкової накладної здійснюється за допомогою програмного продукту M.E.Dok . За бажанням покупця на його окрему додаткову усну або письмову вимогу постачальником можуть також надаватися документи, що підтверджують якість товару, ліцензії, сертифікати відповідності, товарно-транспортні накладні та інше, у випадку якщо такі документи повинні бути наявні у постачальника відповідно до вимог чинного законодавства України ;

- п. 5.3 договору викладено в наступній редакції - Представник покупця (вантажоодержувач), уповноважений довіреністю на отримання ТМЦ від постачальника, передає оригінал своєї довіреності, яка надає йому право отримувати товар від постачальника. При цьому, у випадку якщо приймання товару за видатковою накладною здійснюється керівником покупця чи іншою особою уповноваженою за законом діяти від імені покупця без оформлення довіреності, наявність довіреності на отримання ТМЦ у такому разі постачальником не вимагається та не є обов`язковою .

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Дніпротрейдмаш (первісний кредитор), ТОВ Аркада Дніпро (новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги №010720/1 від 01.07.2020 року, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № ДТМ-0110/4 від 01.10.2019 року на суму 26 713 975,19 грн., укладеним між первісним кредитором та ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК .

За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором.

Також, судом встановлено, що між ТОВ Рембранд (постачальник) та ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК (покупець) було укладено договір поставки №010320 від 01.03.2020 року, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати в зумовлені даним договором строки покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його за узгодженою ціною договору.

Конкретна кількість і номенклатура (асортимент) продукції, що є предметом цього договору, її ціна за цим договором визначаються в видаткових накладних (які є невід`ємною частиною цього договору) на кожну партію товару. Кількість, асортимент, ціна, строки та місце поставок визначаються в замовленні (які можуть надаватися покупцем усно, письмово або на електронну адресу постачальника) (п. 1.2 договору).

Номенклатура і кількість кожної партії товару визначаються у видаткових накладених (п. 3.1 договору).

Якість товару, що поставляється за цим договором, повинна відповідати вимогам стандартів, технічним умовам виробника, іншим нормативним актам, що встановлюють вимоги до їх якості, і підтверджуються документально (сертифікатами відповідності), відповідно до чинного законодавства України (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 5.1 договору постачання товару відбувається на умовах самовивозу зі складу постачальника (м. Дніпро, вул. Липова).

Постачальник надає на адресу Покупця такі товаросупроводжувальні документи: видаткову накладну на товар, підписану уповноваженою особою постачальника; постачальник надає покупцю оформлену відповідно до вимог п. 201 ПК України податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, надання податкової накладної здійснюється за допомогою програмного продукту M.E.Dok ; документи, що підтверджують якість, ліцензії, сертифікати відповідності, товаро-транспортні накладні та інше (п. 5.2 договору).

Представник покупця (вантажоодержувач), уповноважений довіреністю на отримання ТМЦ від постачальника, передає оригінал своєї довіреності, яка надає йому право отримувати товар від постачальника (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються з відстрочкою платежу шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Максимальний термін відстрочення платежу встановлюється: по паперовому товару - 14 календарних днів з моменту поставки; по канцелярському товару - 30 календарних днів з моменту поставки. При розрахунках із відстроченням платежу сторони застосовують п. 6.6 договору.

Розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється покупцем на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі товару та/або товарно-транспортних накладних залежно від умов поставки товару та видаткових накладних постачальника (п. 6.4 договору).

Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.07.2021 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання умов сторонами договору. Якщо жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору не пізніше ніж за 5 днів до його закінчення, дія договору продовжується на кожен наступний календарний рік, але не більше ніж на три роки від первісної дати підписання (п. 11.1 договору).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено додаткову угоду від 03.03.2020 року до договору поставки № 010320 від 01.03.2020 року, якою внесено зміни до деяких пунктів договору № 010320 від 01.03.2020 року, зокрема:

- п. 3.2 договору викладено в наступній редакції - Якість товару, що поставляється за цим договором, повинна відповідати обов`язковим згідно чинного законодавства України вимогам до їх якості, і у разі надходження такої вимоги від покупця, може також підтверджуватися документально відповідно до чинного законодавства України ;

- доповнено договір поставки № 010320 від 01.03.2020 року новим пунктом 1.5 наступного змісту: Якщо у підписаних сторонами у період дії цього договору видаткових накладних на відпуск товарів не буде зазначене посилання на конкретну дату і номер договору згідно якого вони складені або буде вказано основний договір чи основнойдоговор , то сторони підтверджують, що всі такі видаткові накладні складені ними та підписані в рамках саме цього договору ;

- п. 5.2 договору викладено у наступній реакції - Постачальник надає на адресу покупця такі товаросупроводжувальні документи: видаткову накладну на товар, підписану уповноваженою особою постачальника; постачальник надає покупцю оформлену відповідно до вимог п. 201 ПК України податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.Надання податкової накладної здійснюється за допомогою програмного продукту M.E.Dok . За бажанням покупця на його окрему додаткову усну або письмову вимогу постачальником можуть також надаватися документи, що підтверджують якість товару, ліцензії, сертифікати відповідності, товарно-транспортні накладні та інше, у випадку якщо такі документи повинні бути наявні у постачальника відповідно до вимог чинного законодавства України ;

- п. 5.3 договору викладено в наступній редакції - Представник покупця (вантажоодержувач), уповноважений довіреністю на отримання ТМЦ від постачальника, передає оригінал своєї довіреності, яка надає йому право отримувати товар від постачальника. При цьому, у випадку якщо приймання товару за видатковою накладною здійснюється керівником покупця чи іншою особою уповноваженою за законом діяти від імені покупця без оформлення довіреності, наявність довіреності на отримання ТМЦ у такому разі постачальником не вимагається та не є обов`язковою .

Позивачем на підтвердження господарських операцій по вищевказаним договорам було надано видаткові накладні та товаро-транспортні накладні, а саме: 1) по взаємовідносинам з ТОВ Дніпротрейдмаш - видаткові накладні № 25 від 03.02.2020 року, № 26 від 03.02.2020 року, № 27 від 06.02.2020 року, № 28 від 07.02.2020 року, № 29 від 07.02.2020 року, № 30 від 18.02.2020 року, № 31 від 18.02.2020 року, № 32 від 19.02.2020 року, № 33 від 19.02.2020 року, № 34 від 20.02.2020 року, № 35 від 20.02.2020 року, № 36 від 24.02.2020 року, № 37 від 25.02.2020 року, № 4 від 03.01.2020 року, № 5 від 03.01.2020 року, № 6 від 13.01.2020 року, № 7 від 13.01.2020 року, № 8 від 15.01.2020 року, № 9 від 16.01.2020 року, № 10 від 16.01.2020 року, № 11 від 16.01.2020 року, № 12 від 17.01.2020 року, № 13 від 17.01.2020 року, № 14 від 20.01.2020 року, № 15 від 20.01.2020 року, № 16 від 21.01.2020 року, № 17 від 23.01.2020 року, № 18 від 27.01.2020 року, № 19 від 30.01.2020 року, № 20 від 30.01.2020 року, № 21 від 30 січня 2020 року, № 22 від 31.01.2020 року, № 23 від 31.01.2020 року, № 24 від 31.01.2020 року; товарно транспортні накладні № 25 від 03.02.2020 року, № 26 від 03.02.2020 року, № 27 від 06.02.2020 року, № 28 від 07.02.2020 року, № 29 від 07.02.2020 року, № 30 від 18.02.2020 року, № 31 від 18.02.2020 року,№ 32 від 19.02.2020 року, № 33 від 19.02.2020 року, № 34 від 20.02.2020 року, №35 від 20.02.2020 року, №36 від 24.02.2020 року, № 37 від 25.02.2020 року, № 4 від 03.01.2020 року, № 5 від 03.01.2020 року, № 6 від 13.01.2020 року, № 7 від 13.01.2020 року, № 8 від 15.01.2020 року, № 9 від 16.01.2020 року, № 9-1 від 16.01.2020 року, № 10 від 16.01.2020 року, № 11 від 16.01.2020 року, № 11-1 від 16.01.2020 року, № 11-2 від 16.01.2020 року, № 12 від 16701.2020 року, № 13 від 17.01.2020 року, № 13-1 від 17.01.2020 року, № 14 від 20.01.2020 року, № 15 від 20.01.2020 року, № 15-1 від 20.01.2020 року, № 16 від 21.01.2020 року, № 17 від 23.01.2020 року, № 18 від 27.01.2020 року, № 19 від 30.01.2020 року, №20 від 30.01.2020 року, № 21 від 30.01.2020 року, № 22 від 31.01.2020 року, № 23 від 31.01.2020 року, № 24 від 31.01.2020 року; 2) по взаємовідносинам з ТОВ Рембранд : реєстр вихідних документів у період з 01.07.2020 року по 11.06.2021 року (платежі); видаткові накладні № 212 від 13.04.2020 року, № 213 від 14.04.2020 року, № 214 від 21.04.2020 року, № 215 від 21.04.2020 року, № 216 від 21.04.2020 року, №217 від 22.04.2021 року, № 218 від 22.04.2020 року, № 219 від 23.04.2020 року, № 220 від 23.04.2020 року, № 221 від 24.04.2020 року, № 222 від 24.04.2020 року, № 223 від 27.04.2020 року, № 224 від 27.04.2020 року, № 225 від 30.04.2020 року, № 226 від 30.04.2020 року, № 254 від 01.06.2020 року, № 255 від 02.06.2020 року, № 256 від 03.06.2020 року, № 257 від 04.06.2020 року, № 258 від 04.06.2020 року, № 259 від 05.06.2020 року, № 260 від 08.06.2020 року, № 261 від 09.06.2020 року, № 262 від 10.06.2020 року, № 263 від 11.06.2020 року, № 264 від 12.06.2020 року, № 265 від 15.06.2020 року, № 266 від 15.06.2020 року, № 267 від 15.06.2020 року, № 268 від 15.06.2020 року, № 269 від 16.06.2020 року, № 270 від 17.06.2020 року, № 271 від 17.06.2020 року, № 272 від 18.06.2020 року, № 273 від 18.06.2020 року, № 274 від 19.06.2020 року, № 275 від 19.06.2020 року, № 276 від 22.06.2020 року, № 277 від 30.06.2020 року, № 279 від 30.06.2020 року, № 365 від 01.09.2020 року, № 366 від 01.09.2020 року, № 367 від 02.09.2020 року, № 368 від 02.09.2020 року, № 369 від 03.09.2020 року, № 370 від 03.09.2020 року, № 371 від 04.09.2020 року, № 372 від 04.09.2020 року, № 375 від 07.09.2020 року, № 376 від 07.09.2020 року, № 377 від 08.09.2020 року, № 378 від 08.09.2020 року, № 379 від 09.09.2020 року, № 380 від 09.09.2020 року, № 381 від 10.09.2020 року, № 381 від 10.09.2020 року, № 382 від 10.09.2020 року, № 383 від 11.09.2020 року, № 384 від 11.09.2020 року, № 392 від 16 вересня 2020 року, № 393 від 16.09.2020 року, № 394 від 16.09.2020 року, № 395 від 17.09.2020 року, № 396 від 17.09.2020 року, № 398 від 18.09.2020 року, № 399 від 22.09.2020 року, № 400 від 23.09.2020 року, № 408 від 01.10.2020 року, № 409 від 01.10.2020 року, № 410 від 02.10.2020 року, № 411 від 02.10.2020 року, № 412 від 05.10.2020 року, № 413 від 05.10.2020 року, № 414 від 06.10.2020 року, № 415 від 06.10.2020 року, № 416 від 07.10.2020 року, № 417 від 07.10.2020 року, № 418 від 08.10.2020 року, № 419 від 09.10.2020 року, № 420 від 09.10.2020 року, № 421 від 12.10.2020 року, № 422 від 13.10.2020 року, № 423 від 15.10.2020 року, № 424 від 16.10.2020 року, № 425 від 19.10.2020 року, № 427 від 20.10.2020 року, №428 від 26.10.2020 року, № 429 від 28.10.2020 року, № 435 від 31.10.2020 року, № 436 від 02.11.2020 року, № 440 від 02.11.2020 року, № 441 від 03.11.2020 року, № 442 від 04.11.2020 року, № 443 від 05.11.2020 року, № 444 від 08.11.2020 року, № 445 від 09.11.2020 року, №446 від 09.11.2020 року, № 447 від 10.11.2020 року, №448 від 11.11.2020 року, №449 від 12.11.2020 року, №450 від 13.11.2020 року, № 451 від 13.11.2020 року, № 452 від 16.11.2020 року, № 453 від 16.11.2020 року, № 454 від 17.11.2020 року, № 455 від 17.11.2020 року, № 456 від 2020 року, № 457 від 18.11.2020 року, № 458 від 19.11.2020 року, № 459 від 19.11.2020 року, № 460 від 20.11.2020 року, № 461 від 23.11.2020 року, № 462 від 24.11.2020 року, № 463 від 25.11.2020 року, № 464 від 01.12.2020 року, №465 від 02.12.2020 року, № 466 від 03.12.2020 року, № 467 від 04.12.2020 року,№ 468 від 07.12.2020 року, № 469 від 08.12.2020 року, №470 від 19.12.2020 року, № 471 від 09.12.2020 року, №472 від 10.12.2020 року, № 473 від 11.12.2020 року, № 474 від 11.12.2020 року, № № 475 від 14.12.2020 року, № 477 від 15.12.2020 року, № 478 від 17.12.2020 року, № 479 від 18.12.2020 року, №480 від 21.12.2020 року, № 481 від 22.12.2020 року, № 482 від 23.12.2020 року, № 483 від 24.12.2020 року, №484 від 28.12.2020 року, № 485 від 29.12.2020 року; товарно-транспортні накладні № 212 від 13.04.2020 року, № 213 від 14.04.2020 року, № 214 від 21.04.2020 року, № 215 від 21.04.2020 року, № 216 від 21.04.2020 року, № 217 від 22.04.2020 року, № 218 від 22.04.2020 року, № 219 від 23.04.2020 року, №220 від 23.04.2020 року, № 221 від 24.04.2020 року,№ 222 від 24.04.2020 року, № 223 від 27.04.2020 року, № 224 від 27.04.2020 року,№ 225 від 30.04.2020 року, № 226 від 30.04.2020 року, № 254 від 01.06.2020 року, № 255 від 02.06.2020 року,№ 256 від 03.06.2020 року, № 257 від 04.06.2020 року, № 258 від 04.06.2020 року, № 259 від 05.06.2020 року, № 260 від 08.06.2020 року, № 261 від 09.06.2020 року, № 262 від 10.06.2020 року,№ 263 від 11.06.2020 року,№ 264 від 12.06.2020 року, № 265 від 15.06.2020 року, № 266 від 15.06.2020 року, № 267 від 15.06.2020 року, № 268 від 15.06.2020 року, № 269 від 16.06.2020 року, № 270 від 17.06.2020 року, № 271 від 17.06.2020 року, № 272 від 18.06.2020 року, № 273 від 18.06.2020 року, № 274 від 19.06.2020 року, № 275 від 19.06.2020 року, № 276 від 22.06.2020 року, № 277 від 30.06.2020 року, № 279 від 30.06.2020 року, № 365 від 01.09.2020 року, № 366 від 01.09.2020 року, № 367 від 02.09.2020 року, № 368 від 02.09.2020 року, № 369 від 03.09.2020 року, № 370 від 03.09.2020 року, № 371 від 04.09.2020 року, № 372 від 04.09.2020 року, № 375 від 07.09.2020 року, № 376 від 07.09.2020 року, № 377 від 08.09.2020 року, № 378 від 08.09.2020 року, № 379 від 09.09.2020 року, № 380 від 09.09.2020 року, № 381 від 10.09.2020 року, № 382 від 10.09.2020 року, № 383 від 11.09.2020 року, № 384 від 11.09.2020 року, № 392 від 16 вересня 2020 року, № 393 від 16.09.2020 року, № 394 від 16.09.2020 року, № 395 від 17.09.2020 року, № 396 від 17.09.2020 року, № 398 від 18.09.2020 року, № 399 від 22.09.2020 року, № 400 від 23.09.2020 року, № 408 від 01.10.2020 року, № 409 від 01.10.2020 року, № 410 від 02.10.2020 року, № 411 від 02.10.2020 року, № 412 від 05.10.2020 року, № 413 від 05.10.2020 року, № 414 від 06.10.2020 року, № 415 від 06.10.2020 року, № 416 від 07.10.2020 року, № 417 від 07.10.2020 року, № 418 від 08.10.2020 року, № 419 від 09.10.2020 року, № 420 від 09.10.2020 року, № 421 від 12.10.2020 року, № 422 від 13.10.2020 року, № 423 від 15.10.2020 року, № 424 від 16.10.2020 року, № 425 від 19.10.2020 року, № 427 від 20.10.2020 року, №428 від 26.10.2020 року, № 429 від 28.10.2020 року, № 435 від 31.10.2020 року,№ 436 від 02.11.2020 року, № 440 від 02.11.2020 року, № 441 від 03.11.2020 року, № 442 від 04.11.2020 року, № 443 від 05.11.2020 року, № 444 від 08.11.2020 року, № 445 від 09.11.2020 року, №446 від 09.11.2020 року, № 447 від 10.11.2020 року, №448 від 11.11.2020 року, №449 від 12.11.2020 року, №450 від 13.11.2020 року, № 451 від 13.11.2020 року, № 452 від 16.11.2020 року, № 453 від 16.11.2020 року, № 454 від 17.11.2020 року, № 455 від 17.11.2020 року, № 456 від 2020 року, № 457 від 18.11.2020 року, № 458 від 19.11.2020 року, № 459 від 19.11.2020 року, № 460 від 20.11.2020 року, № 461 від 23.11.2020 року, № 462 від 24.11.2020 року, № 463 від 25.11.2020 року, № 464 від 01.12.2020 року, №465 від 02.12.2020 року, № 466 від 03.12.2020 року, № 467 від 04.12.2020 року,№ 468 від 07.12.2020 року, № 469 від 08.12.2020 року,№470 від 19.12.2020 року, № 471 від 09.12.2020 року, №472 від 10.12.2020 року, № 473 від 11.12.2020 року, № 474 від 11.12.2020 року, № № 475 від 14.12.2020 року, № 477 від 15.12.2020 року, № 478 від 17.12.2020 року, № 479 від 18.12.2020 року, №480 від 21.12.2020 року, № 481 від 22.12.2020 року, № 482 від 23.12.2020 року, № 483 від 24.12.2020 року, №484 від 28.12.2020 року, № 485 від 29.12.2020 року.

Вказані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні мають всі необідні обов`язкові реквізити, визначені законодавством.

Суд також не приймає доводи відповідача щодо ненадання позивачем сертифікатів якості, оскільки додатковими угодами до вищевказаних договорів, укладених між позивачем та ТОВ Дніпромаштрейд , ТОВ Рембранд визначено, що за бажанням покупця на його окрему додаткову усну або письмову вимогу постачальником можуть також надаватися документи, що підтверджують якість товару, ліцензії, сертифікати відповідності, товарно-транспортні накладні та інше, у випадку якщо такі документи повинні бути наявні у постачальника відповідно до вимог чинного законодавства України.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно акту перевірки вбачається, що ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК здійснено безпідставне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ СТІЛ ГЛОБАЛ ОПТ (попередня назва Дніпромаштрейд ) за період з 01.01.2020 року по 29.12.2020 року в частині придбання ТМЦ (код УКТЗЕД 7607199000, 3506100098, 3919101200, 481014000, 3921906000, 3920208099, 3921906000, 3919101200, 3920738000, 3921909000, 3923299000, 3921906000, 3920491000, 3921131019, 3921906000, 3920499000), ТОВ РЕМБРАНД за період з 01.06.2020 року по 30.11.2020 року в частині придбання ТМЦ (код УКТЗЕД 3919101200, 3920439090), оскільки, відсутній факт формування згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні відповідного активу як ресурсу, контрольованого в результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна подія або дія у визначенні абз. 5 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

При цьому, аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності контрагентів постачальників по ланцюгу руху товарів встановлено придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, та відповідної кількості кваліфікованих працівників. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним можливостям. У всіх контрагентів-імпортерів та підприємств по ланцюгу постачання відсутні основні фонди у штаті 1 працівник , звіт 20-ОПП не надано. Крім того, згідно аналізу ЄРПН та баз даних ДПС у підприємств відсутнє придбання послуг транспортування.

Суд зазначає, що умовами реалізації права платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій замовника та виконавця для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.05.2020р. у справі № 823/1538/16, адміністративне провадження № К/9901/37781/18.

Суд зазначає, що формальна наявність договору, видаткових накладних, рахунків на оплату тощо, за встановлених у справі обставин, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.05.2020р. у справі № 823/1538/16, адміністративне провадження №К/9901/37781/18.

Так, в ході розгляду справи, судом встановлено, що під час проведення перевірки ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК контролюючим органом було надано на адресу позивача запит № 1 від 22.04.2021 року Про надання пояснень та їх документального підтвердження , в якому податковий орган просив надати наступні документи: накази про призначення на посаду керівника та головного бухгалтера на дату надання інформації та на момент здійснення фінансово-господарської операції з контрагентами; накази про звільнення з посади керівника та головного бухгалтера; договори (угоди) про використання офісних та складських приміщень; інформацію про наявність власних або орендованих складських приміщень; інформацію про власні виробничі потужності (в разі оренди надати документи на підставі яких відбувається оренда (договори інше); підтвердити форму та стан розрахунків; надати акти виконаних робіт); наявність основних фондів (власних та/або орендованих) - надати ж/о (картка рахунку) по рахунку за відповідні періоди а також надати інформацію щодо їх використання у виробничому процесі; документи на право власності; наявність ліцензії на проведення відповідної діяльності підприємства якщо це передбачено діючим законодавством; штатний розпис підприємства за відповідні періоди із зазначенням посад та посадових окладів наявність достатньої кількості кваліфікованих працівників у штаті для здійснення господарської діяльності; договори (контракти) на придбання та продаж товарів (робіт, послуг) та специфікації (додатки) до них; первинні документи на придбання та продаж товарі (робіт послуг) (видаткові накладні, акти виконаних робіт/наданих послуг); рахунки-фактури та інше; вказати де зберігався відвантажений товар, чи ведеться складський облік; форма розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік) між підприємством та контрагентами стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється, та на дату надання інформації; розрахункові документи, які підтверджують розрахунки за придбані та продані товари (роботи, послуги), а саме: банківські виписки, платіжні доручення, акти заліку, реєстри придбання та продажу товарів (робіт, послуг); ж/о (картка рахунку) 361, 631, 281, 20, 23, 31, 34 або 51, 63, 685 та/або інші, в яких відображені операції по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) у вищезазначених контрагентів за відповідні періоди та на дату надання відповіді; загальна оборотно-сальдова відомість по всім рахункам з розгорнутими субрахунками (в три, чотири цифри) в електронному та паперовому вигляді; журнали-ордера або обороти бухгалтерських рахунків 10, 11, 12, 15, 20, 22, 23, 25, 26, 28, 36, 37, 63, 70, 71, 73, 74, 90, 91, 92, 93, 94, 97 (інформацію надати по розгорнутим субрахункам (в три або чотири цифри) та по субконто (з найменуванням у кількісних та вартісних показників); журнали-ордери по бухгалтерським рахункам сьомого та дев`ятого класів рахунків. У розрізі субрахунків (в три або чотири цифри); аналізи рахунку 79 по субрахункам; картки рахунків 30, 31; документи, що підтверджують перевезення товарів (товарно-транспортні накладні інше), у разі наявності, договори з перевізниками на перевезення вантажу (товарно-транспортні накладні, акти надання послуг з перевезення, розрахунки із перевізниками, заявки на перевезення, інше), у разі наявності - договори оренди транспортних засобів; договори на зберігання товарів та додатки до них, договори із організаціями, що здійснюють послуги по складуванню, акти прийому-передачі товару; сертифікати якості (відповідності, інше) стосовно походження придбаного товару, висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника), відповідних фахівців та необхідної виробничої бази, матеріалів, комплектуючих тощо; якщо підприємство є виробником товарів (готової продукції) зазначити собівартість виготовлення готової продукції, надати калькуляції.

У відповідь на вказаний запит ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК листом від 26.04.2021 року № 39 було надано наступні копії документів: наказ про призначення на посаду керівника; договори про використання офісних та складських приміщень; інформацію про власні та орендовані виробничі потужності; наявність основних фондів - відомість по рахунку 10 та опис виробництва; штатний розпис; договори на придбання товару; первинні документи на придбання товарів (видаткові накладні); стан розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється та на дату надання інформації; платіжні доручення; ж/о (картка рахунку) 631, 26, 20, 23, 31, 34; загальна оборотно-сальдова відомість по всім рахункам; журнали-ордера бухгалтерських рахунків 10, 20, 23, 26, 63, 70, 71, 73, 74, 90, 91, 92, 94, 79, 31; документи, що підтверджують перевезення товарів (товарно-транспорті накладні); відомості по собівартості готової продукції.

При цьому, суд вважає, що позивач не надав до контролюючого органу всі належні документи.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу також на наступне.

Відповідно до п. 5.1 договорів укладених між позивачем та ТОВ Дніпротрейдмаш , а також між позивачем та ТОВ Рембранд постачання товару відбувається на умовах самовивозу зі складу постачальника.

В частині товарно-транспортних накладних, наданих позивачем до суду, міститься інформація про те, що автомобільним перевізником та замовником вантажу є ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК .

В іншій частині товарно-транспортних накладних зазначено, що автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , замовник - ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК .

Проте, позивачем не надано до суду та не було надано до контролюючого органу документи, що підтверджують транспортування придбаного товару, зокрема, договори з перевізниками на перевезення вантажу (товарно-транспортні накладні, акти надання послуг з перевезення, розрахунки із перевізниками, заявки на перевезення тощо) чи відомості з підтверджуючими документами щодо власних транспортних засобів.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач у своїх обґрунтуваннях вказав, що розвантажування придбаних товарів здійснювалося силами працівників ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК .

Водночас позивачем не надано до суду доказів, які б підтверджували наявність у ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК найманих працівників чи докази отримання послуг за договором цивільно-правового характеру.

Також, позивачем не надано до суду доказів зберігання даного товару ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК або його подальшого руху.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 2.2 договорів укладених між позивачем та ТОВ Дніпротрейдмаш , а також між позивачем та ТОВ Рембранд постачальник на основі отриманого замовлення і за наявності товару на складі складає рахунок і надсилає його покупцю для узгодження.

Згідно з п. 4.3 договорів на підставі погоджених сторонами заявок постачальник формує для покупця рахунок на оплату для кожної окремої поставки товару.

В рахунку на оплату товару зазначається постачальником, зокрема, асортимент, кількість загальна вартість товару (п. 4.4 договору).

Згідно з п. 6.4 договорів розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється покупцем на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі товару та/або товарно-транспортних накладних залежно від умов поставки товару та видаткових накладних постачальника.

Суд зазначає, що позивачем не надано до суду рахунків та актів приймання-передачі товару на виконання умов вказаних договорів, як і не надано доказів оплати за товар ТОВ Дніпротрейдмаш , відповідно до умов п. 6.2 договору.

Щодо посилань позивача на п. 189.6 ст. 189 ПК України, суд зазначає наступне.

Так, відповідно п. 189.4 статті 189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Згідно з п. 189.6 ст. 189 ПК України норми пунктів 189.3-189.5 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів.

Суд зазначає, що позивачем в підтвердження ланцюгу придбання товарів надано до суду митні декларації та таблицю походження товарів.

Разом з тим, суд зазначає, що вказане не підтверджує реальність здійснення господарських операцій позивача саме з ТОВ Дніпротрейдмаш та ТОВ Ремранд .

Суд зазначає, що факт отримання позивачем товарів/робіт/послуг від контрагентів не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення, що є обов`язковою умовою для визнання господарських операцій товарними.

Суд погоджується з доводами відповідача, що досліджені операції спрямовані на документальне оформлення введення в обіг ідентифікованого активу, за відсутності його законного джерела формування, таким чином не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань всіх учасників паперово-транзитного переміщення товару по ланцюгу до ТОВ МАРЦЕК ДНІПРОПАК .

Крім цього, про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Як встановлено приписами Податкового кодексу України, підставами для віднесення до складу сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вищевикладене узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 19.05.2020р. у справі № №813/2488/14, адміністративне провадження №К/9901/19273/18.

Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 07.11.2019р. у справі №440/422/19 та від 20.12.2019р. у справі №826/16776/18 зазначив, що наявність у платника податку первинних документів, які не мають дефекту форми, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов`язковою умовою є достовірність цих документів. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Відтак, оцінивши повноту, характер, об`єктивність та юридичне значення конкретних фактичних обставин справи, врахувавши ненадання усіх документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують здійснення такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх виконання, відсутність у позивача матеріально-технічної можливості здійснювати обумовлені домовленістю із контрагентами зобов`язання, суд приходить до висновку про те, що надані позивачем документи не підтверджують придбання товарів позивачем, що унеможливлює розцінювати їх як належні, достатні та достовірні докази придбання позивачем обумовленими господарськими договорами товарів, робіт (послуг).

Таким чином, оскільки позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факт реальної зміни матеріального та грошового стану, а первинні документи, які надані до суду, свідчать лише про факт оформлення господарської операції для податкової вигоди, суд приходить до висновку про правомірність висновків контролюючого органу викладених в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що відповідач при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своєчасно, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є такими, що не підлягає скасуванню.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів позивача.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12,47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю МАРЦЕК ДНІПРОПАК до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25.11.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька